Справа № 461/2808/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/800/23 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2023 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальне провадження № 12022141360000077 за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 31.07.2023 року відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України, щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави ,

за участю:

прокурора - ОСОБА_8 ,

захисника - адвоката ОСОБА_6 ,

встановила:

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 31.07.2023 року, якою задоволено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів - з 31 липня 2023 року до 30 вересня 2023 року.

Строк дії ухвали закінчується о 24 год. 00 хв. 30 вересня 2023 року.

Визначено обвинуваченому ОСОБА_7 заставу в розмірі двох тисяч прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 368 000 грн.

У випадку внесення застави на відповідний рахунок ОСОБА_7 звільняється з-під варти в порядку визначеному ч.4 ст.202 КПК України.

У випадку звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави на ОСОБА_7 , покладаються такі обов`язки:

1) прибувати до суду за першим викликом;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;

3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого просить змінити ухвалу суду першої інстанції в частині визначення розміру застави та призначити у розмірі 150 прожиткових мінімумів доходів громадян.

Апелянт вважає, що обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є найсуворішим та обраним без врахування всіх важливих обставин справи та характеризуючих особу даних.

Апелянт покликається, що обставини, які існували при обрані запобіжного заходу суттєво змінилися і є підстави для застосування менш суворого запобіжного заходу. Обвинуваченим ОСОБА_7 добровільно було внесено на рахунок Збройних Сил України ще 11.03.2022 кошти в сумі 100 000 гривень. ОСОБА_7 раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, має міцні соціальні стосунки та на утримання у нього двоє малолітніх дітей, проявив громадянську позицію у складний для нашої країни час. На даний час судом досліджені всі письмові докази.

Апелянт зазначає, що розмір застави визначено судом у розмірі 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб є занадто великий, а прокурором не доведено виключних обставин для цього.

Апелянт покликається, що з досліджених відеозаписів було встановлено, що ОСОБА_7 , через кілька днів після офіційного повідомлення про вчинення злочину, добровільно з`явився у відділ поліції з грошовими коштами і видав наявні у нього гроші працівникам поліції вказавши при цьому суду коштів, однак в подальшому сума вилучених грошей зменшилася, відеозапис переривається, тих поліцейських яким кошти передав не видно. Про все це було внесено зауваження до протоколу затримання. Частина виданих ОСОБА_7 коштів зникла, вкрали поліцейські, які до протоколу обшуку не були включені. При обрані запобіжного заходу ряд деталей відомо не було, а відтак обставини змінилися.

Суд першої інстанції мотивував свою ухвалу тим, що запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , обставини, які враховувалися судом при обранні запобіжного заходу та продовженні строку його дії на даний час не змінилися, а тому суд вважав, що ризики, передбачені ст.177 КПК, не відпали та з метою запобігти незаконним спробам обвинуваченого переховуватися від суду, впливу на свідків у цьому кримінальному проваджені, а тому наявна необхідність у збереженні запобіжного заходу - тримання під вартою із визначеним розміром застави.

Заслухавши доповідача, думку захисника - адвоката ОСОБА_6 про задоволення апеляційної скарги, міркування прокурора про відмову у задоволені апеляційних вимог сторони захисту, вивчивши матеріали контрольного провадження, переглянувши судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Статтею 55 Конституції України гарантовано кожному право на оскарження до суду будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Підстави та порядок застосування примусових заходів, які обмежують конституційне право людини на свободу та особисту недоторканність, зокрема у кримінальному провадженні, закріплені у Кримінальному процесуальному кодексі України.

У відповідності до ч.1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Нормами ч.2 цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа.

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Згідно з вимогами ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Порядок перевірки ухвал суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, визначено ст. 422-1 КПК України.

На переконання колегії суддів, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у ст. 55 Конституція України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст.7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зокрема, право на доступ до правосуддя (п.14 ч.1 ст.7 КК України).

Порядок перевірки ухвал суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції, до ухвалення судового рішення по суті, передбачено ст. 422-1 КПК України.

Підставою обрання, продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою ст.177 КПК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України, тобто у вчиненні крадіжки в особливо великих розмірах, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до12 років з конфіскацією майна.

Суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 повністю дотримався вимог ст.ст.177, 183, 194, КПК України, які передбачають порядок обрання та продовження підозрюваним та/або обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Із матеріалів справи вбачається, що обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні скерований до суду, розпочався і триває судовий розгляд, що не виключає, у випадку зміни ОСОБА_9 запобіжного заходу, можливості обвинуваченого переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні суду першої інстанції також було враховано тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення та дані про особу обвинуваченого ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти власності.

На переконання колегії суддів жоден більш м`який запобіжний захід не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а тому суд першої інстанції обґрунтовано продовжив обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Колегія суддів вважає, що прийняте судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Окрім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, особлива тяжкість деяких злочинів, яка викликає негативну реакцію суспільства і соціальні наслідки, виправдовує попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу (рішення у справі "Летельє проти Франції").

З врахуванням зазначеного вище є безпідставним доводи апелянта про можливість зміни йому запобіжного заходу та призначення запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою.

Як в судовому засіданні суду першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважили ризики, передбачені ст.177 КПК України. Вік та стан здоров`я обвинуваченого дозволяє застосування до нього запобіжного заходу, пов`язаного з обмеженням волі та свободи пересування.

Ураховуючи наведене вище, колегія суддів апеляційного суду вважає, що оскаржувана ухвала суду є законною й обґрунтованою, а тому не вбачає підстав для задоволення апеляційних вимог обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422-1, 424 КПК України, колегія суддів,

постановила:

Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 31.07..2023 року у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України, щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: