Справа № 214/7150/14-ц

2/214/1762/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовних заяв без розгляду

24 серпня 2023 року                                                                м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Ткаченка А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання – Попкової Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження об`єднану цивільну справу №214/7150/14-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – Криворізьке міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Служба у справах дітей виконавчого комітету Саксаганської районної у місті Кривому Розі ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку, усунення перешкод у користуванні власністю, виселення, та за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , Виконкому Саксаганської районної у місті ради, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Придніпровська товарна біржа, Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та обтяжень Реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції, про визнання недійсними реєстраційних документів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом 12 серпня 2014 року, в якому просить суд: визнати ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язати Криворізьке МУГУМВС України в Дніпропетровській області зняти відповідачів з реєстраційного обліку за вказаною адресою; усунути їй перешкоди в користуванні житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , висиливши з квартири відповідачів та зобов`язавши їх не чинити позивачеві перешкоди у користуванні квартирою.

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 вересня 2016 року (головуючий – суддя Ковтун Н.Г.) за клопотанням відповідача ОСОБА_4 провадження у справі зупинено до вирішення по суті та набрання законної сили рішенням у цивільній справі №214/8797/15-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , третя особа – ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про визнання недійсними реєстраційних документів (а.с.247-248 т.1).

На підставі розпорядження заступника керівника апарату суду №63 від 03 серпня 2017 року та згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу 03 серпня 2017 року матеріали справи передано в провадження судді Гриня Н.Г. (а.с.1, 2 т.5).

При цьому, на розгляді у судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Гриня Н.Г. перебувала цивільна справа №214/8797/15-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 про визнання недійсними реєстраційних документів. Ухвалою суду від 16 грудня 2015 року (головуючий суддя Мхітарян С.С.) провадження у справі відкрито (а.с.19 т.2). Матеріали справи передано в провадження судді Гриню Н.Г. 18 січня 2018 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату суду №70 від 18 січня 2018 року та згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу (а.с.78, 79 т.3).

Ухвалою суду від 24 січня 2018 року цивільну справу №214/8797/15-ц прийнято суддею Гринем Н.Г. до свого провадження з призначенням до розгляду в порядку загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження (а.с.80 т.3).

Ухвалою суду від 03 квітня 2019 року (головуючий суддя Гринь Н.Г.) поновлено провадження у цивільній справі №214/7150/14-ц за позовною заявою ОСОБА_1  до ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – Криворізьке міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Служба у справах дітей виконавчого комітету Саксаганської районної у місті Кривому Розі ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку, усунення перешкод у користуванні власністю, виселення.  Об`єднано цивільну справу №214/7150/14-ц за позовною заявою ОСОБА_1 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку, усунення перешкод у користуванні власністю, виселення з цивільною справою №214/8797/15-ц за позовною заявою ОСОБА_4 про визнання недійсними реєстраційних документів, в одне провадження, з присвоєнням єдиного номеру 214/7150/14-ц (провадження №2/214/2/19). Розгляд справи постановлено проводити в порядку загального позовного провадження зі стадії підготовчого судового засідання (а.с.12-13 т.5).

Ухвалою суду від 08 серпня 2019 року (головуючий суддя Гринь Н.Г.) закрито підготовче провадження по справі з призначенням до судового розгляду по суті (а.с.36-37 т.5).

Ухвалою суду від 21 жовтня 2019 року (головуючий суддя Гринь Н.Г.) за заявою ОСОБА_4 забезпечено пред`явлений ним позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно – квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 67,3 кв.м., житловою площею 39,1 кв.м., згідно даних 15 листопада 2011 року право власності зареєстровано за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) на підставі свідоцтва про придбання об`єктів нерухомого майна з прилюдних торгів, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Рукавіциним І.А., зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за №4316; заборонено вчиняти будь-які дії, пов`язані з відчуженням квартири АДРЕСА_2 на користь третіх осіб (а.с.48-49 т.5).

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 квітня 2020 року ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 жовтня 2019 року про забезпечення позову в частині забезпечення позову у вигляді арешту – скасовано із відмовою ОСОБА_4 у задоволенні його заяви в цій частині; в іншій частині ухвалу залишено без змін (а.с.106-108 матеріалів контрольного провадження).

Ухвалою суду від 21 вересня 2021 року (головуючий суддя Гринь Н.Г.) за заявою ОСОБА_4 замінено первісного відповідача ОСОБА_1 на належного – ОСОБА_6 за пред`явленим ним позовом про визнання недійсними реєстраційних документів (а.с.170-171 т.5).

На підставі розпорядження керівника апарату суду №31 від 30 вересня 2021 року за результатами повторного автоматизованого розподілу матеріали об`єднаної цивільної справи передано у провадження судді Ткаченку А.В. (а.с.1, 2 т.6).

Відповідно до ч.11 ст.33 ЦПК України, справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим же суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, що унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених ЦПК України.

       Як слідує з ч.2 ст.34 ЦПК України, у разі зміни складу суду на стадії судового розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

       За даних обставин об`єднану цивільну справу прийнято до провадження суддею Ткаченком А.В. з призначенням до розгляду в порядку загального позовного провадження зі стадії судового розгляду.

       До початку розгляду об`єднаної цивільної справи по суті від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Нечаєва А.В. надійшла заява про залишення позову без розгляду. Про свою участь в судовому засіданні представник не заявив.

       Інші учасники справи про свою участь в судовому засіданні також не заявили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись неодноразово у встановленому законом порядку.

За даних обставин, враховуючи предмет спору, характер спірних правовідносин, суть заяви представника позивача ОСОБА_1 , тривалість перебування справи у провадженні суду, суд вважає за можливе заяву про залишення позовної заяви без розгляду вирішити без участі сторін в судовому засіданні, оскільки їх неявка не перешкоджає цьому.

Суд, дослідивши вимоги заяви представника позивача ОСОБА_1 , матеріали цивільної справи, приходить до наступного висновку.

Як передбачено ст.2 ч.3 п.5 ЦПК України, однією з основних засад цивільного судочинства є диспозитивність.

Згідно з ч.3 ст.13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Інститут залишення позову без розгляду за заявою позивача – це одностороннє вільне волевиявлення позивача, спрямоване на відмову від судового захисту своєї вимоги і на припинення порушеного ним процесу, тобто на припинення спору з відповідачем. За своїм характером подання позивачем заяви про залишення позову без розгляду – це вияв принципу диспозитивності, тому ця дія здійснюється під контролем суду.

Враховуючи, що представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Нечаєв А.В. подав заяву про залишення без розгляду пред`явленої нею позовної заяви до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – Криворізьке міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Служба у справах дітей виконавчого комітету Саксаганської районної у місті Кривому Розі ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку, усунення перешкод у користуванні власністю, виселення, що є його процесуальним правом, реалізованим в межах процесуальних строків та з дотриманням принципу диспозитивності, тому суд вважає за можливе заяву задовольнити, а пред`явлений ОСОБА_1 позов залишити без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат згідно зі ст.142, ч.3 ст.257 ЦПК України, суд враховує залишення позовної заяви без розгляду за заявою позивача (що в силу п.4 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» виключає повернення судом сплаченого судового збору позивачеві) та не заявлення будь-яких вимог про компенсацію здійснених витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій відповідачів, тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для компенсації понесених позивачем витрат по сплаті судового збору.

Що стосується позову ОСОБА_4 , то суд вважає за доцільне також залишити його без розгляду, однак на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України з огляду на неодноразові неявки позивача в судові засідання протягом майже 2-х років з часу передання об`єднаної цивільної справи у провадження судді Ткаченка А.В. 30 вересня 2021 року. Свою позицію в цій частині суд мотивує наступним.

Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки(п.п.66-69 рішення у справі «Смірнова проти України»). Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року зазначено, що «… заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання».

Згідно з ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Отже, у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ЦПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду судом справи.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними.

Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності на будь-якій стадії розгляду справи.

Такі висновки суду узгоджуються з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18.

Суд зауважує, що характер спору та предмет спірних правовідносин стосуються майнових прав позивача на спірне житлове приміщення, а тому з огляду на ініціювання саме позивачем даного спору, визначальною для вирішення спору є його позиція щодо пред`явлених ним вимог, що є проявом принципу диспозитивності. Разом з тим, за відсутності позивача та неподання ним клопотання про розгляд справи за його відсутності з викладенням позиції щодо заявлених ним вимог суд об`єктивно позбавлений можливості розглянути справу та ухвалити рішення без участі сторони позивача.

Так, позивач про дату, час та місце проведення судових засідань у справі неодноразово повідомлявся у порядку, встановленому ст.128 ЦПК України, усіма можливими засобами та способами, у тому числі шляхом направлення повісток за допомогою СМС на зазначений позивачем ОСОБА_4 номер мобільного телефону у поданих ним процесуальних документах по справі, повісток засобами поштового зв`язку на адресу реєстрації його місця проживання (ця ж адреса вказана ним у поданих по справі заявах, клопотаннях). Однак в жодне із судових засідань, призначених у справі з 30 вересня 2021 року – дати передання справи у провадження судді Ткаченка А.В., а їх було призначено 14 (зокрема: 18 жовтня 2021 року о 10.00 год., 13 грудня 2021 року об 11.00 год., 24 лютого 2022 року о 10.00 год., 11 квітня 2022 року о 13.00 год., 20 червня 2022 року о 10.30 год., 29 серпня 2022 року о 10.00 год., 06 жовтня 2022 року о 09.30 год., 09 листопада 2022 року о 16.00 год., 12 січня 2023 року о 10.00 год., 21 лютого 2023 року о 16.00 год., 05 квітня 2023 року о 16.00 год., 17 травня 2023 року о 16.00 год., 27 червня 2023 року о 16.00 год., 24 серпня 2023 року о 16.00 год.) позивач ОСОБА_4 не з`явився за відсутності на те поважних причин, порушуючи своєю бездіяльністю процесуальні строки розгляду справи, і від нього не надходило заяв про розгляд справи за його відсутності. Інтересу до справи вже майже 2 роки він не проявляє.

До суду від позивача також не надходили повідомлення про зміну адреси місця проживання (перебування, знаходження), номеру мобільного телефону, не надходили й заяви про поважність причин, з яких він не міг з`явитися в судові засідання, клопотань про відкладення розгляду справи, так само як і заяв про розгляд справи за його відсутності також не надіслано.

З огляду на наведене, суд вжив усіх можливих заходів з використанням передбачених нормами ЦПК України процесуальних засобів щодо належного повідомлення позивача про час, місце та дату судового засідання. У даному випадку суд вважає за доречне зауважити, що ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. На цьому також акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року по справі № 9901/278/21.

З урахуванням вказаних обставин в їх сукупності, з огляду на неодноразові неявки позивача ОСОБА_4 , суд приходить до висновку, що пред`явлена ним позовна заява про визнання недійсними реєстраційних документів підлягає залишенню без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.257 ЦПК України, особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат згідно ст.142, ч.3 ст.257 ЦПК України, суд враховує залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача (що в силу п.4 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» виключає повернення судом позивачеві сплаченого судового збору), тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для компенсації понесених позивачем витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст.142, 257, 260, 261, 352, п.16 ч.1 ст.353, ст.354 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – Криворізьке міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Служба у справах дітей виконавчого комітету Саксаганської районної у місті Кривому Розі ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку, усунення перешкод у користуванні власністю, виселення – залишити без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , Виконкому Саксаганської районної у місті ради, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Придніпровська товарна біржа, Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та обтяжень Реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції, про визнання недійсними реєстраційних документів – залишити без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Копію ухвали направити учасникам по справі – для відома.

Ухвала набирає законної сили через 15 днів з дня її підписання, але може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Ухвалу складено та підписано 24 серпня 2023 року.

Суддя                                                                        А.В. Ткаченко