ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.03.2007 Справа № 8/263-06(16/195-06)
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Лотоцької Л.О.
суддів: Бахмат Р. М. (доповідача), Євстигнеєва О.С.
при секретарі: Стуковенкової Н.В.
за участю представників сторін:
від позивача та відповідача-1: представники не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
від відповідача-2: ОСОБА_1 підприємець (посвідчення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.10.97 р.);
від відповідача-3: ОСОБА_2 підприємець (посвідчення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 20.07.04 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 м. Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.06 року у справі № 8/263-06(16/195-06)
за позовом: Відкритого акціонерного товариства комерційний банк “Південкомбанк” м.Донецьк
до В-1: Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_3 м.Кривий Ріг;
В-2: Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 м. Кривий Ріг;
В-3: Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 м. Кривий Ріг
про стягнення 8 332 грн. 26 коп.
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 18.10.06 р. у справі № 8/263-06(16/195-06) (суддя Дубінін І.Ю.) задоволено повністю позов Відкритого акціонерного товариства комерційний банк “Південкомбанк” м.Донецьк до суб'єктів підприємницької діяльності -фізичних осіб ОСОБА_3 (відповідач-1), ОСОБА_1 (відповідач-2) та ОСОБА_2 (відповідач-3) про стягнення солідарно з кожного з відповідачів на користь позивача 5 190 грн. боргу по кредиту, 468,91 грн. відсотків по кредиту, 435 грн. 19 коп. витрат від інфляції, 312 грн. 49 коп. річних, 1 925 грн. пені, 10 грн. 65 коп. поштових витрат, 102 грн. витрат на держмито та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач-3 не погодився з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення і прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у позові.
Скаржник вважає, що рішення суду є незаконним, що при прийнятті рішення судом не були враховані положення ч.4 ст. 559 ЦК України відповідно до якої порука припиняється після закінчення строку, встановленому у договорі поруки.
Скаржник посилається на п.5.2 договору поруки НОМЕР_1 від 26.05.2004 р. (а.с. 13-14 т.1), згідно з яким дія договору припиняється з часу повного виконання боржником чи поручителем зобов'язань боржника перед Кредитором за основним договором, тобто термін дії договору поруки не встановлений.
У зв'язку з чим відповідач-3 вважає, що позивач повинен був направити вимогу до відповідачів-2 і 3 у період з 24.05.2005 р. (дата виконання основного зобов'язання) до 24.11.05 р., тобто протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов'язання.
В супереч вказаної статті позивач направив вимогу поручителям 17 травня 2005 р., тобто до настання дати виконання основного зобов'язання.
Зважаючи на викладене, скаржник вважає, що зобов'язання по забезпеченню виконання кредитних зобов'язань відповідачем-1 у відповідачів 2 і 3 припинилися, згідно ч.1 ст. 598 ЦК України.
Позивач подавав клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі його представника, оскільки представник позивача, у зв'язку з виробничою необхідністю, буде перебувати у відрядженні у м.Донецьку.
У клопотанні позивач зазначив, що з особистого рахунку боржника -ОСОБА_3 станом на 26.02.2007 р., а також з заяв про переказ готівки майже повністю погашена кредитна заборгованість після винесення рішення господарського суду (залишок неповернутого кредиту становить 0,56 коп.).
На підтвердження позивачем надано виписки з особистого рахунку ОСОБА_3 і заявки на переказ готівки, які зазначені у клопотанні, які залучені до матеріалів справи. Позивач вказує у клопотанні, що погашення відповідачем-1 заборгованості по кредиту не припиняє обов'язку відповідачів сплатити відповідно до рішення суду суму пені, а також судові витрати на користь позивача.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити скаржнику у задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду, яке оскаржується, залишити без змін, так як вважає, що рішення є законним, обґрунтованим і винесеним після повного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи.
Позивач зазначає у відзиві, що строк настання основного зобов'язання не визначений єдиною датою -24.05.2006 р., як у цьому наполягає скаржник у своїй апеляційній скарзі, оскільки основне зобов'язання включає в себе повернення кредиту, сплату відсотків (процентів) за користування кредитом і сплату комісій, а також сплату можливих штрафних санкцій (штрафу, пені).
Позивач зазначає у відзиві на апеляційну скаргу, що за певних обставин строк виконання основного зобов'язання може бути змінений у зв'язку з висуненням до ОСОБА_3 вимоги про дострокове погашення кредиту в повному обсязі, про що свідчить п.4.4 кредитного договору: “У разі невиконання позичальником (тобто ОСОБА_3) зобов'язань, визначених п.п.3.3.2-3.3.19 цього Договору, порушення Позичальником або третьою особою, з якою укладений договір забезпечення виконання зобов'язань за кредитом, умов договорів, визначених п.1.3 цього Договору (тобто Договору застави майна, укладеного з ОСОБА_3, а також Договорів поруки, укладених з ОСОБА_2, ОСОБА_1), протягом більше 15 днів, термін надання кредиту вважається таким, що закінчився, та, відповідно, Позичальник зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня погасити кредит, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту, комісії та нараховані штрафні санкції.”
З боку ОСОБА_3 станом на квітень 2005 р. мало місце порушення умов пунктів 3.3.6 (прострочення сплати відсотків за користування кредитом, що підтверджується випискою з особового рахунку), 3.3.14, 3.3.15 (неподання кредитору своїх фінансово-бухгалтерських документів за переліком) кредитного договору, пунктів 2.1.1., 2.1.3, 2.1.6 Договору застави майна НОМЕР_2 від 26.05.2004 р., оскільки в 1 кварталі 2005 р. ОСОБА_3 здійснив відчуження заставленого майна без згоди позивача (підтверджується письмовим поясненням ОСОБА_3 від 29.03.2006 р.)
26.04.2005 р. Криворізькою філією ВАТ КБ “Південкомбанк” було направлено вимогу ОСОБА_3 про погашення кредитної заборгованості в повному обсязі, включаючи повернення кредиту та сплату відсотків (процентів) до 27.04.2005 р., яка була вручена особисто під підпис матері відповідача -ОСОБА_4 26.04.2005 р.; така вимога була висунута, оскільки позивач скористався своїм правом, передбаченим п.4.4 кредитного договору; таким чином, це дає підстави стверджувати, що строк виконання основного зобов'язання у зв'язку з його неналежним виконанням, включаючи повернення самого кредиту, настав не 24.05.2005 р., а 27.04.2005 р.
Вимоги відповідачам ОСОБА_2, ОСОБА_1 були направлені 17.05.2005 р., у повній відповідності до п.3.1 Договорів поруки, оскільки протягом 15 днів відповідь від боржника ОСОБА_3 на вимогу від 26.04.2005 р. не надійшла, кредит не був погашений, заборгованість з відсотків за квітень 2005 р. (нарахованих 29.04.2005 р., що мали бути сплачені до 10.05.2005 р. за умовами кредитного договору) була лише частково погашена шляхом списання коштів з поточного рахунку ОСОБА_3 17.05.2005 р.
Таким чином, є всі підстави вважати, що строк виконання кредитного зобов'язання ОСОБА_3 в повному обсязі, виконання якого своєю порукою гарантували також і поручителі ОСОБА_2 та ОСОБА_1, настав 27.04.2005 р. Отже, право вимоги до поручителів у позивача виникло 12.05.2005 р. і ВАТ КБ “Південкомбанк” скористався цим правом належним чином, у повній відповідності з діючим законодавством, нормами Цивільного кодексу України, що регулюють інститут поруки, та умовами відповідних Договорів поруки.
Ухвалою заступника голови суду М.П. Неклеси від 25.01.2007 р., згідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України, розгляд справи продовжено до 25.02.2007 р.
Представник відповідача-1 в судове засідання не з'явився, про час і місце засідання повідомлявся належним чином, але надіслані йому ухвали, в яких було зазначено час і місце судового засідання, поверталися поштою з відміткою, що адресат не проживає за вказаною адресою. Відповідачу-1 надсилалися ухвали за адресою, вказаною у договорі про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії НОМЕР_3, а тому колегія суддів вважає відповідача-1 таким, що повідомлений належним чином про час і місце судового засідання.
Неявка представника позивача і відповідача-1 не перешкоджає розгляду справи.
Справу розглянуто у відповідності зі ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, які були присутні у судовому засіданні, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Між ВАТ КБ “Південкомбанк” (кредитор) та суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_3 (позичальник) укладено договір від 26 травня 2004 р. про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії НОМЕР_3.
Згідно з умовами пункту 1.1 вказаного договору кредитор надав позичальнику (відповідачу-1) грошові кошти у сумі 15 000 грн. у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.
Пунктом 1.1.1 договору встановлено, що надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо -транш, а у сукупності -“транш”, зі сплатою 26 % відсотків річних.
Кінцевий термін повернення заборгованості за кредитом договором встановлено до 24 травня 2005 р.
В якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченою заставою вимоги кредитор, згідно з пунктами 1.3-1.3.1 договору уклав з позичальником і його майновими поручителями договір застави майна НОМЕР_2 від 26 травня 2004 р.; договір поруки НОМЕР_4 від 26 травня 2004 р.; договір поруки НОМЕР_1 від 26 травня 2004 р.
Пунктами 2.3 - 2.9 договору передбачено, що моментом (днем) повернення Траншу Кредитору вважається день зарахування на позичковий рахунок Кредитора суми Траншу Кредиту.
Термін користування Позичальником кожним Траншем Кредиту не може перевищувати 363 календарних дня від моменту його надання.
Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється у валюті Кредиту щомісячно в останній робочий день поточного місяця за період з 01 по останнє календарне число поточного місяця, а також в повернення заборгованості за Кредитом в повній сумі.
Сплата процентів за користування Кредитом здійснюється у валюті Кредиту щомісячно включно до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховані проценти, на рахунок НОМЕР_5.UAH КФ ВАТ КБ “Південкомбанк”.
Нарахування та сплата процентів за користування Кредитом здійснюється за методом “факт/факт” (фактична кількість днів користування Кредитом в місяці та фактична кількість днів у році). При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення Кредиту.
Позичальник доручає Кредитору здійснювати договірне списання з рахунків Позичальника сум, що підлягають сплаті за Кредитом, нарахованих процентів та комісій, штрафів та пені, меморіальними ордерами на підставі наданого Позичальником письмового розпорядження на списання коштів з будь-яких рахунків Позичальника, в будь-яких банківських установах. Документом, що встановлює прострочення виконання зобов'язань Позичальника, є довідка банку про невиконання зобов'язання у встановлені цим договором строки.
Сплата комісії здійснюється на рахунок НОМЕР_6 у КФ ВАТ КБ “Південкомбанк” до 31 травня 2004 року.
Пунктом 2.13 договору передбачено, що погашення заборгованості Позичальника за цим Договором здійснюється в наступній черговості:
- прострочена заборгованість за нарахованими процентами;
- прострочена заборгованість за Кредитом;
- строкова заборгованість за нарахованими процентами;
- строкова заборгованість за Кредитом;
- комісії банка;
- пеня за порушення строків повернення Кредиту та сплати процентів;
- штрафні санкції.
Згідно пункту 3.2.5 договору Кредитор має право вимагати повернення раніше наданих Траншів Кредиту, сплати процентів, комісій та можливих штрафних санкцій, у разі невиконання Позичальником вимог п.3.2.4 цього Договору протягом трьох робочих днів з моменту отримання письмової вимоги Кредитора.
Позичальник, згідно з п.3.3.6 договору зобов'язався сплачувати кредитору проценти та комісії, передбачені п.1.1.1 договору, в порядку, визначеному п.п.2.6; 2.8; 2.9; 2.10; 2.13 договору.
В позовній заяві позивач вказує, що за період дії кредитного договору, позичальник свої обов'язки щодо повернення кредиту та сплати відсотків по ньому виконував недобросовісно, на підтвердження позивачем надано виписку з особового рахунку ОСОБА_3 (додаток НОМЕР_7).
Позичальником було частково повернуто кредит в сумі 4 183 грн., а залишок в розмірі 10 816 грн. 25.05.2006 р. було винесено на прострочку.
У квітні-березні 2005 р. банком були направлені відповідачам вимоги (т.1, а.с. 15-18) про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором зі сплатою заборгованості по відсотках.
Заставлене, відповідно до договору застави, майно було продане в 2005 р. позичальником і не замінено аналогічним, про що свідчить відповідач-1 у своєму поясненні (а.с.19, т.1).
В заяві про збільшення позовних вимог (т.1, а.с. 112) позивач вказує, що заборгованість по сплаті тіла кредиту -5 190 грн. і 468 грн. 91 коп. заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом, що індекс інфляції від суми заборгованості складає 312 грн. 49 коп. і 1 925 грн. 67 коп. пені, які просив стягнути солідарно з відповідачів.
Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, згідно зі статтею 554 ЦК України, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсолідарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до статті 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки (ч.4 ст. 559 ЦК України). У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Договорами поруки (а.с.11-14, т.1) п.5.2 встановлено, що дія договору припиняється з часу повного виконання боржником чи поручителем зобов'язань боржника перед кредитором за основним договором.
Термін повернення заборгованості за кредитним договором передбачено пунктом 1.1.1 кредитного договору до 24.05.2005 р.
Від дня настання строку виконання основного зобов'язання, кредитор, як про це вже було вище зазначеного, 26.04.2005 р. та 17.05.2005 р. пред'явив вимоги до поручителів про перерахування заборгованості за кредитним договором та заборгованості по відсотках, які залишені відповідачами без задоволення.
У статті 598 ЦК України зазначені підстави припинення зобов'язання.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що господарський суд правильно зробив висновок, що факт порушення відповідачем-1 умов кредитного договору, а відповідачами -2 і 3 умов договорів поруки підтверджено матеріалами справи, а тому правомірно задовольнив позов з урахуванням уточнень позовних вимог.
Приймаючи до уваги зазначене вище, колегія суддів вважає, що скаржник безпідставно вважає, що зобов'язання по забезпеченню виконання кредитних зобов'язань відповідачем-1 у відповідачів 1,2 припинилися згідно ч.1 ст. 598 ЦК України.
Керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 м. Кривий Ріг залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2006 р. у справі № 8/263-06(16/195-06) залишити без змін.
Головуючий Л.О.Лотоцька
Судді: Р.М.Бахмат
О.С.Євстигнєєв
З оригіналом згідно:
Пом. судді І.Г.Логвиненко
13.03.07 р.