Справа № 189/2080/23

2/189/465/23

РІШЕННЯ

Іменем України

30.08.2023 року смт. Покровське

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Степанової О.С.

при секретарі Комеристій І.А.,

за участю представника позивача Органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Покровської селищної рад - Андрєєвої І.О., на підставі довіреності від 16.01.2023 року,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника третьої особи служби у справах дітей виконавчого комітету Покровської селищної ради - Хлюпіної О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Покровське в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Покровської селищної рад Синельниківського району Дніпропетровської області до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Покровської селищної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

Представник Органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Покровської селищної ради - Андрєєва І.О., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Покровської селищної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. В позовній заяві зіслалася на те, що до служби у справах дітей виконавчого комітету Покровської селищної ради надійшла нотаріально посвідчена заява відповідача ОСОБА_1 про відмову від батьківських прав на неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали спільно, у них народилося двоє дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Батьки дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_1 восени 2017 року розлучилися, а 30.07.2022 року ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_6 , в будинку якого проживала з дітьми. Рішенням виконавчого комітету Покровської селищної ради від 25.05.2023 року № 118/0/9-23 неповнолітні ОСОБА_2 та ОСОБА_5 були відібрані від матері, у зв`язку із загрозою їхньому здоров`ю. Відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 24 вересні 2008 року № 866 службою у справах дітей виконавчого комітету Покровської селищної ради поданий позов до Покровського районного суду Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно синів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Батько неповнолітніх був належним чином повідомлений про ситуацію, яка склалася в родині ОСОБА_3 . 04.06.2023 року ОСОБА_1 приїхав до смт. Покровське, щоб забрати до себе на проживання сина ОСОБА_5 . ОСОБА_2, ОСОБА_1 , своїм сином не вважає. У поясненні, на ім`я начальника служби у справах дітей виконавчого комітету Покровської селищної ради, ОСОБА_1 пояснює, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за результатами генетичної експертизи не є його біологічним сином, хоча ніяких доказів не надав. 05.06.2023 року ОСОБА_1 забрав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на проживання до себе, у м. Овідіопіль, а на старшого сина ОСОБА_4 написав нотаріальну відмову. У зв`язку з чим, просить позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягувати із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_1 , але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів або державний закладів за місцем перебування вищевказаної дитини.

В судовому засіданні представник позивача- ОСОБА_10 , позов підтримала, посилаючись на обставини викладені в ньому, просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 , позов визнав частково, надав відзив на позовну заяву та у судовому засіданні пояснив, що з 15.06.2006 року він з ОСОБА_3 перебував у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 25.04.2017 року розірвано. Від шлюбу з ОСОБА_3 має спільних дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На даний час ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом з ним, за його місцем проживання. Про те, що ОСОБА_2 , не є його сином, а він не є його біологічним батьком, ОСОБА_1 дізнався на підставі результатів генетичної експертизи проведеної обласним Комунальним закладом «Бюро СМЕ» відповідно до договору про надання послуг 108/825 від 17.04.2012 року, та які підтвердила його колишня дружина ОСОБА_3 . При реєстрації народження дитини він не знав, що не є біологічним батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , але у свідоцтві про народження його було зазначено батьком дитини та внесено відомості до актового запису про народження №25 виконавчим комітетом Олександрівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області. У зв`язку з чим, позовну вимогу щодо позбавлення його батьківських прав просить задовольнити та виключити його відомості із актового запису про народження дитини. Позовну вимогу про стягнення аліментів не визнає, оскільки не є біологічним батьком ОСОБА_2 , просить в цій частині позову відмовити.

Представник третьої особи служби у справах дітей виконавчого комітету Покровської селищної ради - Хлюпіна О.О., в судовому засіданні позов підтримала, просила задовольнити.

Заслухавши представника позивача, відповідача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно із статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом встановлено, що згідно копії повторного свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , виданого Васильківським відділом державної реєстрації актів цивільного у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 20 липня 2022 року, батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зазначені: батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_3 (а.с.8).

З копії нотаріально посвідченої заяви, державним нотаріусом Покровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Кривошей О.Г., зареєстрованої в реєстрі № 1045 від 05.06.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 відмовляється від батьківських прав на неповнолітнього сина: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).

Відповідно до копії довідки, наданої КЗО «Покровський ліцей» Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області за №303 від 31.05.2023 року, станом на 31.05.2023 року ОСОБА_2 навчається в 10 класі КЗО «Покровський ліцей» Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області (а.с.10).

Рішенням виконавчого комітету Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області № 118/0/9-23 від 25.05.2023 року "Про негайне відібрання неповнолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з виникненням безпосередньої загрози їх життю та здоров`ю" вирішено негайно відібрати у матері ОСОБА_3 неповнолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають за адресою: АДРЕСА_1 , з умов, які загрожують їх життю та здоров`ю. Службі у справах дітей виконавчого комітету Покровської селищної ради вжити вичерпних заходів щодо подальшого влаштування неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (а.с. 12).

25.05.2023 року Службою у справах дітей виконавчого комітету Покровської селищної ради на адресу ОСОБА_1 направлено листа, з якого видно, що останнього було повідомлено, про те, що неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_5 відібрано у матері ОСОБА_3 , та йому необхідно терміново забрати дітей (а.с. 13).

Згідно витягу з реєстру територіальної громади №2023/003673585 від 12.05.2023 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 14).

Відповідно до ч.ч.2,3 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно з ч. 1 ст. 152 СК України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою держаного контролю, що встановлена законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Приписами статті 165 СК України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені в частині першій статті 164 СК України.

Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини (пункти 1-6 частини першої статті 164 СК України).

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України свідчить, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

В п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення дітей до батьків. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав щодо дитини, яка не досягла 18 років і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Ухилення від виконання обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток, як складову виховання, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних, інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм маралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо так і в сукупності можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Однак, підстав позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , передбачених в частині першій статті 164 СК України судом не встановлено.

Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Заперечуючи проти позовних вимог в частині стягнення аліментів, відповідач посилався, на те, що він не являється батьком неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підтвердження цьому надав до суду копію висновку фахівця №108 від 28.04.2012 року, з якого видно, що між ОСОБА_1 та неповнолітнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутнє кровне споріднення (а.с. 46-зворот -50).

Таким чином, на підставі вищевикладеного та враховуючи, що відповідач не являється батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відтак суд приходить до висновку, що відсутні підставі для позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнення аліментів, тому у задоволенні позову слід відмовити.

Щодо посилань відповідача ОСОБА_1 на те, що у зв`язку з тим, що він є не біологічним батьком ОСОБА_2 , відомості про його батьківство необхідно виключити із актового запису про народження дитини, суд вважає за необхідне роз`яснити відповідачу наступне.

Статтею 136 СК України визначено, що особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 136 Сімейного кодексу України, у разі доведеності відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження, тому ОСОБА_1 не позбавлений можливості звернутися до суду з даним позовом.

Як передбачено частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно пункту 14 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не справляється за подання заяви про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Позивачем при зверненні до суду судовий збір не сплачувався, позовні вимоги задоволенню не підлягають, тому судові витрати на сплату судового збору слід компенсувати за рахунок держави.

Керуючись ст.ст.150,164,165,180,182 СК України, ст.ст. 12,13,81,141,259,263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Покровської селищної рад Синельниківського району Дніпропетровської області до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Покровської селищної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 04.09.2023 року.

Суддя: О.С. Степанова

30.08.2023