Справа №2-1375/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2008 року     м.Димитров

Дністровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Перекупка І.Г..,

при секретарі - Альберті О.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

третіх осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника позивача ОСОБА_4

розглянувши у попередн відкритому судовому засіданні у м. Димитров Донецької

області  справу за  позовом ОСОБА_1 до Димитровської

міської ради про визнання права власності,

УСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Димитровської міської ради про визнання права власності.

У судовому засіданні в обгрунтування позову позивачка вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, (свідоцтво про одруження від 26 жовтня 1963 року, свідоцтво про смерть від 06 вересня 2005 року) після смерті якого залишилось спадкове майно -домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною внутрішньою площею 79, 9 кв.м, в тому числі житловою 55, 5 кв.м. і господарських будівель - літньої кухні, двох сараїв, погреба, вбиральні, забора, воріт, замощення, водопроводу.

Цим будинком позивачка з її чоловіком, ОСОБА_6, відкрито і безперервно користувалися протягом усього життя, були зареєстровані за цією адресою, сплачували обов'язкові платежі за утримання домоволодіння.

Під час сумісного проживання у позивачки з ОСОБА_6 народилося двоє дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 (після шлюбу ОСОБА_2)

Відповідно до рішення виконавчого комітету ОСОБА_5 міської Ради депутатів трудящих від 17 вересня 1975 року ОСОБА_6 було надано право для будівництва індивідуального житлового будинку за адресою АДРЕСА_1. Згідно дозволу відділу комунального господарства за № 100 від 25 вересня 1975 року було надано право на виконання робіт на вказаній зімельній ділянці, яке було придатне до 17 вересня 1978 року.

Виходячи із змісту ст. 529 Цивільного кодексу України, спадкоємцями першої черги за законом є діти спадкодавця та той з подружжя, який його пережив. Діти, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від права на спадкування майна після смерті батька відмовилися, у зв'язку із тим, що не вчинили будь-якої дії, що свідчила б про прийняття спадщини в межах строку встановленого законом. Тому позивачка просить визнати за нею право власності на зазначене домоволодіння.

У судовому засіданні представник відповідача позов визнав, не заперечує проти задоволення вимог позивача. Треті особи - ОСОБА_3

Володимирович та ОСОБА_2,  також позов  визнали,  не заперечують проти задоволення вимог позивача.

Вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6, 1936 року народження, (свідоцтво про смерть від 06 вересня 2005 року) (а.с. 7)

Відповідно до рішення виконавчого комітету Димитровської міської Ради депутатів трудящих від 17 вересня 1975 року ОСОБА_6 було надано право для будівництва індивідуального житлового будинку за адресою АДРЕСА_1. (а.с. 13)

Згідно дозволу відділу комунального господарства за № 100 від 25 вересня 1975 року було надано право на виконання робіт на вказаній зімельній ділянці, яке було придатне до 17 вересня 1978 року (а. с. 16)

Під час сумісного проживання у позивачки з ОСОБА_6 народилося двоє дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.20) та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 (після шлюбу ОСОБА_2) (а.с. 23-25).

Відповідно до листа державного нотаріуса від 06 травня 2008 року за № 991 після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкова справа не відкривалася, заповіти від імені ОСОБА_6 не посвідчувалися.

Відповідно листу начальника бюро технічної інвентаризації у м.Димитров від 07.04.2008 року за № 241 відомостей про реєстрацію права власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 не має.

На те, що даний жилий будинок з надвірними будівлями і спорудами був збудований і належав померлому ОСОБА_6 вказують також записи з технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1, де у графі про власника зазначений померлий ОСОБА_6 (а.с.8-11)

Здійснене будівництво відповідає архітектурним, будівельним вимогам та не порушує правда інших осіб, що підтверджуються листами головного архітектору,   пожарної служби (а.с.26).

Спадкоємців першої черги за законом відповідно за ст.529 ЦК УРСР 1963 року, що діяв під час виникнення спірних правовідносин, крім позивача, судом не встановлено.

Згідно за ст. 331 ДК України право власності на житловий будинок виникає з моменту завершення будівництва. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно за ст.182 ЦК України право власності на нерухомі речі підлягає реєстрації.

З огляду на ст.392 ЦК України, якщо право власності оспорюється або не визнається іншою особою, до суду може бути подано позов про визнання цього права.

Проаналізувавши вищевикладене, а саме те, що право власності на спадкоємне майно - збудоване померлим жиле приміщення не було зареєстровано за життя його власника, що нині є перешкодою у прийнятті позивачем спадщини за законом, спір між іншими спадкоємцями у відношенні спадкового майна відсутній, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст.524, 529, 548, 549 ЦК УРСР 1963 року, 182, 331, 392 ЦК України, Закону України "Про власність", керуючись ст.ст.10, 11, 57, 130, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Дністровської міської ради про визнання права власності задовольнити.

Визнати право приватної власності за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що складається із жилого будинку загальною внутрішньою площею 79, 9 кв.м, в тому числі житловою 55, 5 кв.м. а також надвірних будівель: літньої кухні, двох сараїв, погреба, вбиральні, забора, воріт, замощення, водопроводу, яке залишилося після смерті її чоловіка, ОСОБА_6, 1936 року народження, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.