Справа № 127/8597/23

Провадження № 22-ц/801/1533/2023

Категорія: 16

Головуючий у суді 1-ї інстанції Жмудь О. О.

Доповідач:Якименко М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2023 рокуСправа № 127/8597/23м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача: Якименко М.М.,

суддів: Ковальчука О.В., Берегового О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Луцишина О.П.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 08 червня 2023 року про призначення експертизи, постановлену суддею Вінницького міського суду Вінницької області Жмудь О.О.,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 про встановлення земельного сервітуту.

В ході розгляду справи позивач ОСОБА_2 заявила клопотання про призначення у справі земельно-технічної експертизи.

              Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08 червня 2023  року заявлене клопотання було задоволено, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи. Перед експертами поставлено ряд питань:

1) Чи забезпечена можливість ОСОБА_2 здійснювати догляд за сараєм «В» та літньою кухнею «в», що розташовані у АДРЕСА_1 і здійснення їх поточного та капітального ремонту?

2) Чи є технічна можливість встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку, площею 0,0757 га, кадастровий номер 0510100000:03:022:0045, розташовану у АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 0,0090 га, розташовану в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0510100000:03:022:0036 для забезпечення проходу для обслуговування (проведення поточного та капітального ремонту) сараю «В» та літньої кухні «в», розташованих у АДРЕСА_1 ? Якщо так, то надати варіанти встановлення земельного сервітуту для вказаних потреб найменш обтяжливі для власників.

3) Чи існує можливість здійснювати догляд за сараєм «В» та літньою кухнею «в», розташованих у АДРЕСА_1 і здійснення їх поточного та капітального ремонту без встановлення земельного сервітуту?

Не погодившись із зазначеною ухвалою відповідач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу , в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить ухвалу скасувати, а матеріали справи направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В якості основних доводів скаржник посилається на те, що суд першої інстанції задовольнив клопотання позивача при наявності заперечень з боку відповідача. Також відповідач просила в судовому засіданні долучити до матеріалів справи рішення суду в іншій цивільній справі, яке сторонами не виконувалось, в ході якої проводилась експертиза , предметом якої є ділянка , відносно якої позивач просить встановити земельний сервітут. Тому призначення експертизи у даній справі є передчасним.

В свою чергу позивач подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Вказала, що використання висновку експерта в іншій справі не може використовуватись при розгляді даної справи , адже питання , які поставлені перед експертом , не були предметом експертного дослідження в іншій справі. Предмет позову і докази є відмінними від тих, які розглядалися в іншій цивільній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Таким вимогам ухвала суду першої інстанції відповідає.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що для з`ясування обставин, що мають значення у справі,  необхідні спеціальні знання та вирішення даної справи без отримання висновку експерта не є можливим.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.

Як закріплено у ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Досягнення завдань цивільного судочинства забезпечується, зокрема, за допомогою доказування - одного із основоположних елементів правосуддя.

Серед джерел доказів, відповідно до ст. 76 ЦПК України, є висновок експерта.

Призначення та проведення експертизи у цивільному судочинстві регулюється статтями  103-113 ЦПК України, Законом  України  «Про судову експертизу» та Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5).

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Отже, діючим цивільним процесуальним законодавством передбачено, що експертиза у справі призначається судом у разі необхідності з`ясування фактичних обставин, що становлять предмет доказування.

Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач просить про встановлення постійного безоплатного земельного сервітуту щодо земельної ділянки площею 0,0001 га, яка є невід`ємною частиною земельної ділянки площею 0,0757 га кадастровий номер 0510100000:03:022:0045 та земельну ділянку площею 0,0003 га, яка є невід`ємною частиною земельної ділянки площею 0,0090 га кадастровий номер 0510100000:03:022:0036, оскільки позивачем неможливо використовувати та обслуговувати сарай «В» та літню кухню «в».

Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. (стаття 103 ЗК України). У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови, спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту (стаття 402 ЦК України).

Статтею 404 ЦК України визначено, що право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

У постанові Верховного Суду від 18 січня 2021 року у справі № 372/1567/17 зроблено такий висновок: «Отже, закон вимагає від позивача надання суду доказів на підтвердження того, що нормальне використання своєї власності неможливо без обмеження сервітутом чужої земельної ділянки. При цьому слід довести, що задоволення потреб позивача неможливо здійснити яким-небудь іншим способом».

Так, скаржником надано копію Вінницького міського суду Вінницької області від 04.10.2022, яке залишено без змін, яким зобов`язано усунути перешкоди ОСОБА_2 у користуванні земельною ділянкою, площею 0,0292 га, кадастровий номер 0510100000:03:002:0238, по АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання ОСОБА_1 , ОСОБА_5 не чинити перешкод при встановленні (відновленні) меж паркану між земельними ділянками по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , шляхом забезпечення вільного доступу до земельної ділянки площею 2,4 кв.м. та звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок площею 0,9 кв.м. та 0,3 кв.м., шляхом демонтажу паркану.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що у вказаній цивільній справі вже проводилась земельно-технічна експертиза, по якій ОСОБА_2 зазначала, що в неї відсутній прохід для обслуговування (проведення поточного та капітального ремонту) її господарських будівель і споруд, а тому мова йде про дві абсолютно ідентичні експертизи.

Проте, колегія суддів наголошує на тому, що в цивільній справі, на яку посилається скаржник, розглядалося питання усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою позивача, ня якій були розташовані відповідачем паркани, що унеможливлювало прохід до належних позивачу господарських будівель.

В даній справі позивач просить суд встановити сервітут на земельну ділянку відповідачів згідно ДБН, тобто предмет позову в справі №127/26917/19, на яку посилається скаржник і предмет позову в даній справі є різними, як і докази, які обґрунтовують позовні вимоги.

З огляду на предмет доказування у даній справі, враховуючи, що експертизою, яка була проведена в іншій цивільній справі, питання які поставлені експерту в тій справі не вирішувалося, тому існування висновку експертизи в іншій цивільній не є підставою для відмови в призначенні експертизи в даному випадку.

Отже, висновок експерта у даній категорії справ є одним із основних доказів підтвердження необхідності встановлення земельного сервітуту за допомогою якого у випадку встановлення такого сервітуту можливо обрати варіант, найменш обтяжливий для власника.

Враховуючи обов`язок суду забезпечувати сторонам здійснення їх права на подання доказів на підтвердження своїх посилань та заперечень, а також ту обставину, що для вирішення справи потрібні спеціальні знання, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про призначення судової земельно-технічної експертизи.

Обставин , які б вказували на передчасність в призначенні судом експертизи , Вінницький апеляційний суд не вбачає.

Доводи апеляційної скарги в цій частині не впливають на суть і правильність постановленої ухвали суду першої інстанції та не спростовують її правильного висновку, а тому не приймаються до уваги апеляційним судом.

Так на переконання апеляційного суду, у вказаній справі має бути призначена експертиза для вирішення спору, що було зроблено судом першої інстанції.

В апеляційній скарзі доводи щодо заперечення призначення експертизи в цілому, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відповідно до статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

У справі у суду відсутні підстави для відмови у задоволенні клопотання про призначення експертизи, яке було заявлено позивачем, оскільки питання що були запропоновані на вирішення експертизи та з якими погодився суд, стосуються предмета доказування у цій справі.

Відповідно ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Тобто, відмова у призначенні експертизи, про яку заявлено клопотання позивачем та яка стосується предмету доказування у цій справі, порушить принцип змагальності цивільного процесу.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не свідчать про порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваної ухвали, а тому підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Враховуючи предмет позову та питання, які були визначені судом для проведення судової земельно-технічної експертизи, які стосуються предмету позову, колегія суддів вважає, що призначення судом першої інстанції експертизи є доцільним та сприятиме всебічному та об`єктивному встановленню фактичних обставин справи. Оскільки для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 375, 381-383, 384 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 08 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до положень статті 389 ЦПК України оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 05 вересня 2023 року.

Головуючий                                                                 М.М. Якименко

Судді:                                                                         О.В. Ковальчук

                                                                               О.Ю. Береговий