Справа № 698/662/17

Провадження № 1-кп/698/66/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       04 вересня 2023 р. Катеринопільський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді  ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

законного представника ОСОБА_5 ,

особи щодо якої вирішується клопотання ОСОБА_6 ,

розглянувши в режимі відео конференції з Звенигородським районним судом Черкаської області, Шполянським районним судом Черкаської області та СІЗО № 30 у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Катеринопіль клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017250180000017 від 14.01.2017 року, щодо:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Звенигородка, Звенигородського району Черкаської області з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

1)18.04.2008 року Звенигородськитм районним судом за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік. 13.04.2009 року на підставі ч. 2 ст. 78 КК України направленого до місць позбавлення волі. 30.10.2010 року звільненого умовно-дсотроково з невідбутим терміном 1 рік 4 місяці 21 день;

2)20.09.2011 року Звенигородськитм районним судом за ч. 2 ст. 297, ч. 1 ст. 309, 70 КК України до 3 років позбавлення волі. Згідно ст.. 71 КК України до 4 років позбавлення волі. 01.07.2014 року звільненого на підставі ст.. 2 Закону України «Про амністію 2014 року»;

3)20.01.2016 року Звенигородськитм районним судом поміщений до психіатричного закладу Черкаської обласної лікарні № 1 м.. Сміла, після чого звільнений по закінченню терміну лікування, якому інкримінується вчинення суспільно небезпечного діяння, яке передбачене ч. 2 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

14.01.2017 року, близько о 02 годині 30 хвилин, ОСОБА_6 , перебуваючи на вул. Жовтневій, у селищі Єрки, Катеринопільського району, Черкаської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків з ОСОБА_7 , безпричинно, діючи у стані неосудності, тобто вчиняючи суспільно небезпечне діяння, пов`язане з ігноруванням встановлених у суспільстві норм поведінки та порушенням громадського порядку, коли він не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, не усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, наніс ОСОБА_7 3-4 удари кулаками правої та лівої рук в обличчя. Після чого ОСОБА_7 впав на ґрунтове покриття та намагався піднятись. Продовжуючи свої дії, ОСОБА_6 наніс ОСОБА_7 один удар коліном в область носа.

Внаслідок вказаних дій ОСОБА_6 , спричинив ОСОБА_7 останньому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з струсом головного мозку, садна лівій брові, які згідно висновку судово-медичного експерта від 27.01.2017 року № 05-9-01/41 відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я потерпілого.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив його задовольнити, застосувавши до ОСОБА_6 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним режимом нагляду.

В судовому засіданні ОСОБА_6 не заперечував фактичних обставин справи та не заперечував щодо застосування до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним режимом нагляду.

Захисник ОСОБА_4 не заперечував щодо застосування до ОСОБА_6 примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним режимом нагляду.

Законний представник ОСОБА_5 у вирішенні клопотання поклалася на розсуд суду.

Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, суд визнає, що клопотання прокурора є обґрунтованим і підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно висновків судово-психіатричної експертизи первісної від 17.02.2017 року № 70 та повторної від 26.05.2023 року № 264 , ОСОБА_6 , як в період часу, що відноситься до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, так і на даний час страждав і продовжує страждати на хронічне психічне захворювання – шизотиповий розлад в стані декомпенсації, психопатоподібного варіанту, з грубою декомпенсованою психопатоподібною поведінкою дисоціально-збудливого типу з маячнородібними побудовами на адресу оточуючих, що ускладнюється вживанням психоактивних речовин, зокрема алкоголю з проявами легкого вродженого розумового недорозвитку- легкою розумовою відсталістю в ступені легкої дебільності (IQ=67), що позбавляло ОСОБА_6 як на період часу, що відноситься до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, так і на даний час здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. При цьому ОСОБА_6 виявляє ознаки суспільної небезпеки та потребує поміщення до спеціального лікувального закладу з метою обов`язкового лікування та запобігання вчинення ним суспільно небезпечних діянь.

Відповідно ч. 2 ст. 19 КК України, не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно - небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії /бездіяльність/ або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Відповідно до ст. 92 КК України примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно - небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов`язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

Відповідно до ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно - небезпечні діяння.

Відповідно до ст. 94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Відповідно до ст.19 Закону України«Про психіатричнудопомогу» примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку встановлених Кримінальним та Кримінально процесуальним кодексами України, цим законом та іншими законами. За рішенням суду застосовуються вищевказані примусові заходи медичного характеру.

Відповідно до ч.1ст. 503 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності.

Відповідно до роз`яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має іншій психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів, а примусове лікування щодо осіб, які вчинили злочини та страждають на хворобу, що становить небезпеку для здоров`я інших осіб /ст. 96 КК України - висновку судово-медичної експертизи.

Таким чином, вказане вище суспільно - небезпечне діяння, має ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я мало місце та було вчинене ОСОБА_6 у стані неосудності.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 КК України за своїм психічним станом ОСОБА_6 потребує застосування щодо нього, примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом, оскільки внаслідок свого психічного стану останній не здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними, що може спричинити загрозу заподіяння шкоди безпосередньо цій особі або іншім особам.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу», ст. ст. 19, 92 - 94 КК України, ч. 2 ст. 292, ст. ст. 503, 512, 513 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У зв`язку із вчиненням суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним режимом нагляду.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Катеринопільський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.

Якщо апеляційну скаргу не подано, то ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Копії ухвали вручити прокурору, направити захиснику, законному представнику особи та особі щодо якої вирішувалося клопотання.

Головуючий суддя ОСОБА_1