Васильківський міськрайонний суд Київської області

м. Васильків, вул. Шевченка, 8, 8600, (04571) 2-19-94

Справа №2-869/2008 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„13” травня 2008 року        м.        Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого - судді Корнієнка С.В., при секретарі - Сергієвій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Іванковичівської сільської ради Васильківського району Київської області та ОСОБА_2 , треті особи - Головне управління юстиції в м. Києві, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання недійсними державних актів про право власності на землю,-

встановив:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, яким вимагає визнати недійсними державний про право власності на земельну ділянку, що був виданий 26 травня 1996 року його померлому братові та свідоцтво про право на спадщину за законом на вищезазначену спірну земельну ділянку від 29 листопада 2005 року, яке було отримано дружиною брата - відповідачем по справі, а також державні акти про право власності на цю земельну ділянку від 18 вересня 2006 року, які біли оформлені відповідачем на своє ім`я у зв`язку з оформленням спадщини після смерті свого чоловіка за законом. Підставами для цього є те, що на спірної земельної ділянці знаходиться житловий будинок з надвірними спорудами, частина якого належить йому на праві власності, у зв`язку з чим він має право на земельну ділянку під цією частиною нерухомого майна та необхідну для її обслуговування.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав в повному обсязі.

Відповідач та її представник вимоги позову не визнали, вважаючи що підстави для визнання правовстановлюючих документів на землю відсутні, крім того, на їх думку позивачем пропущений строк позовної давності на звернення до суду для захисту своїх прав.

Представник Іванковичівської сільської ради до суду не з`явився, від голови органу місцевого самоврядування надійшов лист про слухання справи без їх участі та про не заперечення щодо задоволення вимог позову.

Представник третій особи - ОСОБА_3 підтримав вимоги позову.

Представник Головного управління юстиції в м. Києві до суду не з`явився, від керівництва третій особи надійшов лист про можливість слухання справи без їх представника.

Третя особа - ОСОБА_4 у вирішенні справи поклався на думку суду, крім того, із показів вбачається, що придбана ним у позивача та третій особи - ОСОБА_3 земельна ділянка лише межує із земельною ділянкою відповідача - ОСОБА_2 .

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно з положеннями ч.З ст.10 та ч.І ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до положень ст.377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Згідно положень ч.ч.2 і 3 ст. 1225 ЦК України, до спадкоємців житлового будинку переходить право власності, на які вони розміщені та яка необхідна для їх обслуговування.

У відповідності до положень ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

З огляду рішень Васильківського районного суду Київської області від 17 листопада 2003 року, ухвали апеляційного суду Київської області від 2 березня 2004 року, ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 4вересня 2007 року та довідки Васильківського міжрайонного бюро технічної інвентаризації № 277 від 22.02.2008 року, позивачу належить 1\6 частини будинку АДРЕСА_1 , за чоловіком відповідача зареєстровано 1\6 частині цього будинку, а третій особі - ОСОБА_3 - 2\3 його частині.

Згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 038171, виданого Іванковичівською сільською радою Васильківського району Київської області 26 травня 1997 року,, за реєстровим № 742, земельна ділянка площею 0,352 гектарів за адресою: АДРЕСА_2 , належала чоловіку відповідача.

Відповідно до Державних актів на право приватної власності на землю серії ДЦ № 60762 і 60763, виданих Васильківським районним відділом земельних ресурсів 18 вересня 2006 року, відповідачці належать земельні ділянки площею 0,054 га 0,250 га що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .

Як вбачається зі свідоцтва про право на спадщину за законом від 29 листопада 2005 року, посвідченому державним нотаріусом 8-ої Київської державної нотаріальної контори, за реєстровим № 4-668, відповідачка успадкувала за своїм чоловіком земельну ділянку, що належала останньому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 038171, виданого Іванковичівською сільською радою Васильківського району Київської області 26 травня 1997 року, за реєстровим № 742.

Згідно листа Іванковичівської сільської ради № 68 від 1.04.2008 року, на спірної земельної ділянці по АДРЕСА_1 , до складу якого входять будинок сарай та погреб.

Таким чином, суд приходить до обгрунтованого висновку, що належність відповідачці на праві власності земельної ділянці на якій знаходиться частина успадкованого позивачем та третьою особою нерухомого майна, порушує майнові права останніх, а тому їх поновлення можливе шляхом визнання відповідних правовстановлюючих документів про право На спадщину та земельну ділянку недійсними.

Що стосується вимоги позивача про визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку померлого чоловіка відповідача, суд вважає її безпідставною тому, що таке право ОСОБА_5 набуто у травні 1997 року, тоді як позивач та третя особа успадкували частину спірного будинку за рішеннями суду лише у період з 2003 по 2007 роки.

Суд критично ставиться до стверджень відповідача та її представника щодо пропуску позивачем строків позовної давності для звернення до суду, оскільки ними не зазначено саме час, з якого на їх думку почав перебіг терміну порушення прав позивача, крім того, це суперечить умовам захисту права власності, передбаченому діючим цивільним законодавством України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.377 і 391, ч.ч.2 і 3 ст. 1225 ЦК України, ст.120 ЗК України, ст.ст.10, 11, 60, 61, 130,208, 209,212-215,218,221,224,223,295 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати недійсним свідоцтво про право власності на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,304 га, видане Восьмою Київською державною нотаріальною конторою від 29 листопада 2005 року, за реєстровим № 4-668, на ім`я ОСОБА_2 .

Визнати недійсними державні акти про право власності на земельні ділянки площею 0,054 і 0,250 га від 18 вересня 2006 року за №№ 60762 і 60763 на ім`я ОСОБА_2 .

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або по закінченню апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею його копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Судця

С.В. Корнієнко