Єдиний унікальний номер справи 235/201/23

Номер провадження 2/235/29/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

13 вересня 2023 року                                                                        м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Кузнєцової А. С.,

за участю секретаря судового засідання: Нагорної К.В.,        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , представник позивача – адвокат Молчанова Наталія Володимирівна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду знаходиться вказана цивільна справа.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що 13 червня 2009 року між  ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено шлюб. Від шлюбу мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сумісне життя між позивачем та відповідачем не склалося. Подружні відносини між сторонами фактично припинені, у зв`язку з тим, що між сторонами відсутнє взаєморозуміння, любов та повага. Сумісне господарство не ведеться. Подальше сумісне проживання, збереження шлюбу неможливі з причини того, що це суперечило б інтересам сторін, оскільки у них відсутнє обоюдне бажання зберегти сім`ю. За таких обставин, ОСОБА_1 звернулась до суду відповідно до ст. 110 СК України.

Справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, що відповідає п. 4 ч. 6 ст. 19 ЦПК України.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Позивач ОСОБА_4 та її представник – адвокат Молчанова Н.В. у судове засідання не з`явились, в порядку ч. 3 ст. 211 ЦПК України, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 , в порядку ч. 4 ст. 206 ЦПК України, надав заяву про визнання позовної заяви, відсутності заперечень проти розірвання шлюбу. Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, відповідач подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, - приходить до наступних висновків.

       Судом встановлено наступні факти та відповідні правовідносини.

       13 червня 2009 року між  ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено шлюб, зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Красноармійську Красноармійського міськрайонного управління юстиції Донецької області, актовий запис № 172 (копія свідоцтва про шлюб – а.с. 12).

Від шлюбу мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (копія свідоцтва про народження – а.с. 13, 14).

       Правовідносини сторін регулюються статтями 24, 104, 105, 110-112 СК України.

       Згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

       Згідно ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. ОСОБА_1 скористалась даним правом та звернулась до суду з таким позовом.

Відповідно до змісту позовної заяви основна причина розпаду подружжя це те, що між сторонами відсутнє взаєморозуміння, любов та повага.

З матеріалів справи вбачається, що шлюборозлучний процес сторін розпочато 16 серпня 2023 року шляхом пред`явлення ОСОБА_1 позовної заяви про розірвання шлюбу. З часу перебування справи в провадженні суду примирення між сторонами не досягнуто.

Відповідно до статті 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Частинами 3, 4 статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Позивач категорично наполягає на розірванні шлюбу, тому відмова в задоволенні позову буде примушенням до шлюбних відносин, що є неприпустимим. Спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача.

Згідно ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, коли буде встановлено, що подальше сімейне життя подружжя і зберігання шлюбу буде суперечити одному з них, інтересам їх дітей, що має суттєве значення.

Суд, приймаючи до уваги позицію позивача, яка наполягає на розірванні шлюбу, ненадання відповідачем об`єктивних даних про вжиття мір для досягнення примирення, з`ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу в результаті чого було встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, - суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Нормами статті 113 СК України визначено, що особа, яка змінила прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Позивач не надала суду клопотання про відновлення дошлюбного прізвища, тому суд залишає їй прізвище « ОСОБА_6 ».

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України резолютивна, частина рішення суду повинна містити висновок суду про розподіл судових витрат. Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України. В позовній заяві заявлено вимогу про стягнення судових витрат з відповідача на користь позивача, в тому числі судовий збір (згідно квитанції № 46318 від 15.08.2023 р. у сумі 858,88 гривень – а.с. 1).

Суд звертає увагу, що відповідачем, в порядку ч. 1 ст. 206 ЦПК України, в судовому засіданні подано заяву про визнання позову, - таку позицію судом прийнято та враховано при ухваленні рішення по справі, що узгоджується з ч. 4 ст. 206 ЦПК України. Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд в рішенні вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (що складає 429,44 гривень). Решту судових витрат у справі (50 % від суми судового збору) суд присуджує до стягнення з відповідача на підставі ст. 141 ЦПК України (що складає 429,44 гривень).

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати, у тому числі витрати на правничу допомогу, сума яких складає 6000 гривень. На обґрунтування заявленої вимоги до матеріалів позовної заяви долучено:

-копію договору про надання правової допомоги від 07 серпня 2023 року, укладений між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Молчанової Наталіїї» в особі керуючого бюро – адвоката Молчанової Наталії Володимирівни (а.с. 15-16);

-копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Молчанової Н.В. № 3538 від 07.03.2012 року (а.с. 17);

-копію ордеру Серії АН № 1229293 на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 адвоката Молчанової Н.В. від 14.08.2023 року (а.с. 18);

-розрахунок витрат на правову допомогу по договору правової допомоги № 01/08/23 від 07.08.2023 року, згідно якого: ознайомлення з документами – 1250 грн., складання позовної заяви – 2250 грн., формування та подання позову до суду – 1250 грн., представництво інтересів позивача у суді першої інстанції 1250 грн., загальна сума 6000 грн. (а.с. 19);

-Акт наданих послуг по договору про надання правової допомоги № 01/08/23 від 07.08.2023 року, за даними якого сплаті підлягає 6000 грн. (а.с. 19);

-копія квитанції з карткового рахунку про оплату послуг адвоката № 321976888951 від 07.08.2023 року (а.с. 20-21);

-копія інформаційного повідомлення про зарахування коштів № 07/08/2023 1343466448606 від 07.08.2023 року (а.с. 22).

Суд, надаючи оцінку вказаним доказам, зазначає наступне.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу у справі не подано.

Враховуючи, що відповідачем подано заяву про визнання позовної заяви у повному обсязі, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою у сумі 6000 гривень, що узгоджується зі ст. 141 ЦПК України.

На підставі ст. ст. 104, 105, 112, 115 СК України, керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 263-265, 273, 354 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача – адвокат Молчанова Наталія Володимирівна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між  ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , який був зареєстрований 13 червня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Красноармійську Красноармійського міськрайонного управління юстиції Донецької області, актовий запис № 172.

Після розірвання шлюбу прізвище позивача залишити « ОСОБА_6 ».

Шлюб вважати розірваним в день набрання даним рішенням законної сили.

Доручити відповідному органу казначейства України повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору в сумі 429,44 (чотириста двадцять дев`ять) гривень 44 копійки (згідно квитанції № 46318 від 15.08.2023 р.).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 :

- решту суми судового збору в сумі 429,44 (чотириста двадцять дев`ять) гривень 44 копійки;

- витрати на правничу допомогу в сумі 6000 (шість тисяч) гривень.

Рішення суду набирає законної сили, відповідно до ст. 273 ЦПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 354, 355 ЦПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дата складання повного тексту рішення суду – 13.09.2023 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя                                                                                        А.С. Кузнєцова