ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" серпня 2023 р. Справа № 924/492/23

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Смаровоза М.В. при секретарі судового засідання Желіхівській О.О., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"

до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області

про стягнення 23112,1 грн. основного боргу, 2798,77 грн. пені, 634,47 грн. 3% річних, 5945,17 грн. інфляційних втрат

за участю представників:

позивача: Пронюк В.Я. (в режимі відеоконференці);

відповідача: Мамчур Р. В.

У судовому засіданні 23.08.2023р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

До господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 23112,10 грн. основного боргу, 2798,77 грн. пені (за період з з 01.01.2022р. по 30.11.2022р.), 634,47 грн. 3% річних (за період з 01.01.2022р. по 30.11.2022р.), 5945,17 грн. інфляційних втрат (за січень 2022р. по листопад 2022р.).

В обґрунтування поданої заяви позивач вказує, зокрема на те, що ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 04.07.2017р. № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України. При цьому, як зазначив позивач, відповідач є бюджетною установою (в значенні Бюджетного кодексу України).

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 1 листопада 2021 року автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Як вказує позивач, факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника "останньої надії" з наведених вище підстав підтверджується: листом оператора ГТС від 04.10.2022р. № ТОВВИХ-22-10677; інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (Форма № 10); відомостями з інформаційної платформи оператора ГТС щодо споживача (надається у вигляді принтскрину з особистого кабінету позивача на інформаційній платформі оператора ГТС). Оператором ГРМ було надано позивачу вказаний реєстр за Формою № 10, що погоджений листом НКРЕКП від 30.09.2020р. № 10261/16.3.2/7-20 за зверненням ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" від 29.09.2020р. № ТОВВИХ-20-11085. Як вказує позивач, згідно з Формою № 10 відповідач був зареєстрований в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії".

При цьому, зауважено, що договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії", затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. № 2501.

Таким чином, як вказує позивач, об`єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається пператором ГРМ в інформаційну платформу оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Отже, позивач проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС. Вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

Крім того, як зазначив позивач, з 1 жовтня 2021р. ціна природного газу, що постачається постачальником "останньої надії" щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою КМУ від 30.09.2015р. № 809 в редакції Постанови КМУ № 1102. Цією ж Постановою КМУ № 1102 на період постачання з 1 жовтня по 30 листопада 2021р. встановлено граничний розмір ціни природного газу для Бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 гривні за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.

Протягом жовтня-листопада 2021 року розрахована за формулою ціна природного газу перевищувала 16,8 грн за 1 куб.метр, отже у цей період застосовується гранична ціна в 16,8 грн за 1 куб.метр. З 1 грудня 2021 ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов договору опублікована/оприлюднена на сайті позивача за посиланням https://gas.ua/ukr/business/news/pon-archive-price . Ціна природного газу також підтверджується довідкою позивача. Разом із цим, як відзначив позивач, відповідно до пункту 4.4. договору постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

Як стверджує позивач, на виконання вказаного пункту позивачем направлялись на адресу відповідача відповідні рахунки на оплату поставленого природного газу, однак останнім такі рахунки були проігноровані. Крім цього, порядок здійснення оплати визначений пунктом 4.4. договору яким передбачено, що споживач зобов`язаний оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Таким чином, як зазначив позивач, укладений між сторонами публічний типовий договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно статей 173, 174, 175 ГК України, статей 11, 202, 509 ЦК України, і згідно статті 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

При цьому відзначено, що позивачем було виконано в повному обсязі взяті на себе зобов`язання, відповідно до договору, у строк та порядок передбачений договором, належним чином та в повному обсязі. Позивач поставив відповідачу природний газ в об`ємі 1,375 тис.куб.м. на загальну суму 23112,10 грн. (з урахуванням вартості транспортування).

Таким чином, у відповідача перед позивачем сформувалась заборгованість за спожитий природній газ на загальну суму 23112,1 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить задовольнити позов.

У відповіді на відзив, поданій 02.06.2023р., зокрема, щодо Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" позивач вказує на те, що договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Щодо Указу Президента України від 24.02.2022р. № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" позивач відзначив, що вказана заборгованість виникла у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" в частині своєчасної оплати за поставлений природний газ в листопаді 2021 року. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав вимоги договору щодо своєчасного повідомлення про настання форс-мажорних обставин та не підтвердив доказами, передбаченими договором, наявність цих обставин та вплив цих обставин на можливість виконання ним грошового зобов`язання. Це позбавляє його права вимагати застосування наслідків, передбачених п. 10.3 договору (відкладення строку виконання зобов`язань).

Крім зазначеного, відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 25.01.2022р. по справі № 904/3886/21 позщивач зауважив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те. що обставини є форс-мажор ними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Тобто, обставина стає форс-мажорною для сторін правовідносин щодо тих чи інших зобов`язань виключно у разі доведення неможливості виконання конкретних зобов`язань.

Також, посилаючись на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 25.01.2022р. у справі № 904/3886/21 позивач відзначив, що твердження про настання у господарській діяльності відповідача форс-мажорних обставин є помилковим. При цьому, позивач зауважив, що відповідно до п. 4.4. Типового договору, зобов`язання зі своєчасної оплати за поставлений в листопаді 2021 природний газ мало бути виконано відповідачем до 30.12.2021р. Отже, в момент отримання природного газу з ресурсу позивача та акцептування умов Типового договору відповідач погодився з тим, що за неналежне виконання умов Типового договору на нього буде покладено відповідальність відповідно до умов цього договору.

Відзначено, що позивачем правомірно, відповідно до умов Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" нарахувано пеню, інфляційні втрати та 3 % річних за прострочення виконання зобов 'язання.

У поясненнях, поданих 30.06.2023р. щодо строку пред`явлення позовної вимоги про стягнення пені позивач відзначив, що відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

В той же час, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 такого змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".

Таким чином, як зазначив позивач враховуючи, що початок перебігу строку спеціальної позовної давності про стягнення пені згідно ч. 2 ст. 258 ЦК України розпочався 01.12.2021р. та мав сплинути 30.11.2022р., а також враховуючи запровадження в Україні воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022р. № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який продовжено до 20.05.2023р., строк спеціальної позовної давності продовжено згідно із Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" на строк дії воєнного стану.

Проте, як відзначив позивач, збитковість відповідача, його бюджетне фінансування тощо не є винятковою обставиною для зменшення розміру неустойки або уникнення відповідальності.

З огляду на викладене, позивач вважає, що доводи відповідача не відповідають нормам чинного законодавства України, є необґрунтованими та безпідставними, а обставини, на які посилається відповідача, не підтверджені належними та допустимими доказами, тому не може бути прийнятий до уваги судом.

Відповідач проти позову заперечує, відзначивши, зокрема таке.

Відповідно до укладеного договору постачання був поставлений газ на загальну суму 23112,10 грн. (з урахуванням вартості транспортування), при цьому, відповідач посилається на положення ч. 1 ст. 96, ст. 509, 629, ЦК України. Відповідач у зв`зку з продовженням військового стану в Україні Указом Президента України № 58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06.02.2023р. строком на 90 діб та відсутності коштів для проведення розрахунків ТОВ "ГК "Нафтогаз України" просить залишити без задоволення позовну заяву про стягнення коштів.

Як зауважив відповідач, положення частини третьої статті 551 ЦК України з урахуванням наведених положень норм процесуального права щодо загальних засад цивільного судочинства дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків. При цьому, відповідач також посилається на правові висновки, викладені і постановах Верховного Суду України, зокрема, від 04.11.2015р. у справі № 6-1120цс15, і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.12.2018р. у справі № 703/1181/16-ц.

Верховний Суд також зауважує, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій.

В зв`язку з вищевикладеним, як вважає відповідач, необхідно враховувати, що позивач крім основної суми боргу в розмірі 23112,10 грн., просить стягнути штрафних санкцій всього на суму 9378,41 грн., а також сплачений судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 2684 грн., вказана сума коштів є значним обтяженням для бюджетної установи, яка не має можливості зареєструвати як юридичних так і фінансових зобов`язань, за якими може бути здійснено розрахунок.

Представник позивача підтримав позов.

Представник відповідача заперечує проти позову, однак, у разі наявності підстав для його задоволення, просить суд зменшити розмір неустойки.

Розглядом матеріалів справи встановлено таке.

Відповідно до п. 1.1. Типового договору цей договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії".

Згідно із п. 1.2. Типового договору умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" та Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунанкних послуг, від 30.09.2015р. № 7496 та є однаковими для всіх споживачів України.

Як передбачено п. 1.3. Типового догвоовру цей договір є договором приєднання. При укладенні цього договору зі споживачем ураховуються вимоги статей 205. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та укладення відбувається шляхом публічної оферти постачальника та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Цей договір вважається укладеним зі споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Розділом 2 визначено предмет договору, де у п. 2.1. зазначено, що за цим договором постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Відповідно до п. 2.2. Типового договору обов`язковою умовою для постачання природного газу споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором ГРМ договору розподілу природного газу або оператором ГТС договору транспортування природного газу (для прямих споживачів).

Згідно із п. 2.3. Типового договору відносини сторін, що є предметом цього договору, але не врегульовані ним, регулюються згідно із Цивільним кодексом України, Законом України "Про ринок природного газу", Правилами постачання, Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. № 2493, Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. № 2494.

Як передбачено п. 4.1. Типового договору постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно по розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті.

Відповідно до п. 4.2. договору об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ / оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Згідно із п. 4.3. Типового договору постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарною місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

Як передбачено п. 4.4. Типового договору споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Відповідно до п. 4.5. Типового договору у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. У разі порушення побутовим споживачем строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Згідно із п. 8.1. Типового договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим і договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

Як передбачено п. 9.1. Типового договору сторони намагаються вирішити всі спори та розбіжності стосовно шікоппішя умоп цього договору шляхом переговорів.

Відповідно до п. 9.2. Типового договору у разі недосягнення згоди щодо спірних питань шляхом переговорів сторони мають право звернутися із заявою про вирішення спору до Регулятора чи його територіального підрозділу та/або передати спір на розгляд суду.

Згідно зі 10.1. Типового договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорпих обставин).

Як передбачено п. 10.2. Типового договору під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами цього договору.

Цей договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником (п. 11.1).

Відповідно до довідки від 29.09.2022р. товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" зазначено, що ціна природного газу, що постачався товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" як постачальником "останньої надії" для споживачів, що є бюджетними установами, закладів охорони здоров`я державної власності (казенних підприємств та/або державних установ тощо) та закладів охорони здоров`я комунальної власності (комунальних некомерційних підприємств та/або комунальних установ, та/або спільних комунальних підприємств тощо) становила: у період з 1 по 31 жовтня 2021 року - 16,8 грн за 1 куб.метр з ПДВ; у період з 1 по 30 листопада 2021 року - 16,8 грн. за 1 куб. метр з ПДВ; у період з 01 грудня 2021 року по 31 січня 2022 року і надалі ціна розраховувалася відповідно до формули пункту 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015р. №809 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.10.2021р. №1102, визначено у таблиці зазначеної довідки.

У адвокатському запиті про надання інформації та копій документів адвоката Літвінова Євгена Володимировича в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" просив надати запитувану інформацію, зокрема щодо EIC 56XS0000N8OD100V Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області у вигляді витягу(-ів) з інформаційної платформи оператора ГТС щодо фактичних обсягів споживання природного газу споживачів, зазначених у запиті за період з 01.10.2021р. по дату видачі відповіді або підтверджуючого листа.

У відповіді на адвокатський запит № ТОВВИХ-22-10677 від 04.10.2022р. товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", адресованій адвокату Літвінову Євгену, зокрема щодо споживача з ЕІС-кодом 56ХS0000N8ОD100V зазанчено, що в інформаційній платформі споживач з ЕІС-кодом 56ХS0000N8ОD100V був закріплений за постачальником "останньої надії" ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (ЕІС-код 56Х930000008780В) у період з 29.10.2021р. по 20.11.2021р.

З огляду на викладене, повідомлено, що обсяг природного газу, використаний споживачем з ЕІС-кодом 56ХS0000N8ОD100V у вказаний період та внесений в алокацію постачальника "останньої надії" ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (ЕІС-код 56Х930000008780В) становить: з 29.10.2021р. по 31.10.2021р. - 0,00 м3; з 01.11.2021р. по 20.11.2021р. - 1375,72 м3.

У листі "Про погодження форми електронного документообігу" товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", адресованого Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг зазначено про те, що у зв`язку з цим, що ТОВ "Оператор ГТС України" подає на погодження розроблену Форму 10 "Інформація щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" просить Регулятора розглянути і погодити її у встановленому порядку.

У відповіді на лист Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, адресованій товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" повідомлено про те, що за результатами опрацювання поданої операторам ГТС форми 10 електронного документообігу, НКРЕКП погоджує її без зауважень.

Відповідно до Інформації щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" Форма 10 згідно з п. 2 гл. 5 розділу IV Кодексу ГТС від постачальника "останньої надії" АТ "Хмельницькгаз" до споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії", зокрема належить Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, м. Хмельницький, вул. Героїв Чорнобиля 1/2, ЕІС-код споживача природного газу 56ХS0000N8ОD100V.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" було виставлено Аварійно-рятувальному загону спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області рахунок на оплату (природний газ) № 30510 за період з 01 по 30 листопада 2021р. на суму 23112,10 грн. за газ природний та послугу транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з ГТС.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору позивач звернувся до суду із позовом.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином, згідно частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 2 ст. 175 Господарського кодексу України передбачено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відтак, за змістом статті 625 Цивільного кодексу України, яка регулює відповідальність за порушення грошового зобов`язання, стягувана позивачем з відповідача сума річних є відповідальністю сторони господарського договору за допущене нею правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Проте, при вирішенні питання про стягнення неустойки судом враховується, що згідно з ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов`язання, зменшується, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. Аналогічна за змістом і норма ст.233 Господарського кодексу України, відповідно до якої у разі, якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Суд зазначає, що доводи відповідача, у тому числі щодо пропуску строку позовної давності, не можуть слугувати підставою для відмови у позові повністю. Зокрема, судом враховано, що частина 2 ст.218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Разом з тим, беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти, зміст позовних вимог, з огляду на те, що відповідачем прострочено погашення основної заборгованості за договором, оцінивши в сукупності вищезазначені обставини та надані докази, беручи до уваги обставини, які призвели до виникнення боргу, з огляду на розмір інших нарахувань (крім неустойки), що підлягають стягненню з відповідача за договором, а також враховуючи наявність права суду зменшити розмір штрафних санкцій, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково та стягнути з Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" 23112,1 грн. основного боргу, 500 грн. пені, 634,47 грн. 3% річних, 5945,17 грн. інфляційних втрат, відмовивши у решті позову.

Судові витрати згідно зі ст. 129 ГПК України підлягають покладенню на відповідача. При цьому судом враховується, що судовий збір, незважаючи на зменшення судом розміру неустойки, покладається на відповідача без урахування зменшення неустойки. Повний текст рішення (враховуючи зміст положень ст.233 ГПК України та перебування судді у відпустці) остаточно складено у 10-ий робочий день після оголошення вступної та резолютивної частин рішення, тобто 12.09.2023р.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про стягнення 23112,1 грн. основного боргу, 2798,77 грн. пені, 634,47 грн. 3% річних, 5945,17 грн. інфляційних втрат задовольнити частково.

Стягнути з Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області (місто Хмельницький, вулиця Героїв Чорнобиля, будинок 1/2, ідентифікаційний код 23312469) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1, ідентифікаційний код 40121452) 23112,1 грн. основного боргу, 500 грн. пені, 634,47 грн. 3% річних, 5945,17 грн. інфляційних втрат, 2684 грн. відшкодування судового збору.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 12.09.2023р.

Суддя М.В. Смаровоз

Віддруков. 3 прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1)

2 - відповідачу - 29008, м. Хмельницький, вул. Героїв Чорнобиля, буд. 1/2.

Надіслати на елект. адресу: позивачу info@gas.ua

представнику pronyuk-court@naftogaz.com

відповідачу odsokc@mns.km.ua