Україна

 Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

12 вересня 2023 року                                                             Справа№200/3701/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волгіної Н.П., розглянувши в письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом           ОСОБА_1

до                    Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області

про                    визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

                                                В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 31 березня 2023 року № 056750009389 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву про призначення йому пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до його страхового стажу періоду військової служби з 6 травня 1981 року по 6 травня 1983 року та періоду роботи з 24 липня 1984 року по 14 серпня 1996 року у Колективному сільськогосподарському підприємстві «Володарське».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 25 березня 2023 року у віці 59 років 11 місяців він звернувся до органів ПФУ за призначенням пенсії за віком через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України. На момент звернення мав загальний трудовий (страховий) стаж роботи 37 років 6 місяців 5 днів, який з 24 квітня 2023 року дає йому право на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV.

Проте Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 056750009389 від 3 березня 2023 року позивачу було відмовлено у призначені пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058-ІV у зв`язку із тим, що страховий стаж позивача складає 23 роки 5 місяців 13 днів, оскільки не зараховано стаж військової служби з 6 травня 1981 року по 6 травня 1983 року та період роботи з 24 липня 1984 року по 14 серпня 1996 року у Колективному сільськогосподарському підприємстві «Володарське».

Позивач зазначає, що всі періоди його трудового стажу, в тому числі  у Колективному сільськогосподарському підприємстві «Володарське», відображені у його трудовій книжці.

Не зарахуванням періоду проходження позивачем військової служби з 6 травня 1981 року по 6 травня 1983 року (2 роки) відповідач обґрунтував «неможливістю ідентифікувати рік народження у військовому квитку № НОМЕР_1 ».

Позивач зазначає, що такий висновок є помилковим, оскільки у військовому квитку НОМЕР_2 чітко для візуального сприйняття зазначено дату його народження (число, місяць, рік) – «23 апреля 1963», що підтверджується копією доданої до позову сторінки (сторінок) військового квитка № НОМЕР_1 .

Позивач вважає рішення відповідача про відмову у призначенні йому пенсії таким, що порушує його право на належний соціальний захист (а.с. 1-4).

У поясненнях Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зазначає про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем, обґрунтовуючи це наступним.

Відповідно до наданих позивачем документів до страхового стажу не зараховано: період роботи за записом у трудовій книжці НОМЕР_3 з 24 липня 1984 року по 14 серпня 1996 року - оскільки відсутня інформація про перейменування чи реорганізацію підприємства; період проходження військової служби - оскільки неможливо ідентифікувати рік народження у військовому квитку № НОМЕР_1 ; період навчання - оскільки прізвище, зазначене у дипломі № НОМЕР_4 (“ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”) не відповідає прізвищу, зазначеному у паспорті заявника (“ ОСОБА_2 ”).

Зазначені періоди можливо буде зарахувати до його страхового стажу після надання ним уточнюючих довідок, довідки про реорганізацію (перейменування) підприємства.

За наданими позивачем документами його страховий стаж складає 23 роки 5 місяців 13 днів замість необхідних для призначення пенсії 30 років.

Враховуючи зазначене відповідачем правомірно відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком (а.с. 45).

Ухвалою суду від 24 липня 2023 року відкрито провадження у справі; призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи (а.с. 40).

15 серпня 2023 року судом отримані від відповідача пояснення по справі та додаткові докази (а.с. 45-70).

Суд вважає за необхідне зазначити, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX«Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації в Україні введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указами Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 22 квітня 2022 року № 259/2022, від 17 травня 2022 року № 341/2022, від 12 серпня 2022 № 573/2022, від 7 листопада 2022 року № 757/2022, від 6 лютого 2023 року № 58/2023, від 1 травня 2023 року № 254/2023, від 26 липня 2023 року № 451/2023, затверджених Законами України «Про продовження дії воєнного стану в Україні» від 15 березня 2022 № 2119, від 21 квітня 2022 року № 2212, від 22 травня 2022 року № 2263, від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, від 16 листопада 2022 року № 2738-IX, від 7 лютого 2023 року № 2915-IX (відповідно), від 2 травня 2023 року № 3057-IX, від 27 липня 2023 року № 3275-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 5 год 30 хв 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 5 год 30 хв 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 5 год 30 хв 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 5 год 30 хв 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 5 год 30 хв 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 5 год 30 хв 20 травня 2023 року строком на 90 діб, з 5 год 30 хв 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

Станом на день розгляду справи в Україні продовжує діяти воєнний стан.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України згідно паспорта НОМЕР_5 від 31 травня 2017 року, РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання відповідно до Витягу з Єдиного державного демографічного реєстру: АДРЕСА_1 (а.с. 8-11, 71).

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, код ЄДРПОУ 21108013, зареєстроване місцезнаходження: 40009, Сумська область, м. Суми, вул. Степана Бандери, буд. 43, є органом державної влади та належним відповідачем у справі (а.с. 72).

Як встановлено судом, 18 березня 2023 року ОСОБА_1 через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України звернувся із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 1, 45, 48).

Суду не надано пояснень щодо переліку документів, доданих позивачем до заяви про призначення пенсії, які враховувались пенсійним органом при розгляді його заяви, але разом із поясненнями по справі Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області суду були надані копії наступних документів з пенсійної справи позивача: паспорта громадянина України (ІD-картка) № НОМЕР_7 від 31 травня 2017 року, картки платника податків, витягу з Єдиного державного демографічного реєстру від 10 червня 2017 року № 1455-520922-2017, трудової книжки НОМЕР_3 від 23 липня 1983 року, диплому НОМЕР_8 від 16 липня 1983 року, військового квитка НОМЕР_2 від 22 квітня 1981 року (з обліково-послужної карткою) (а.с. 49-65).

Доказів на підтвердження направлення позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових документів матеріали справи не містять.

Згідно із записами у трудовій книжці НОМЕР_3 позивач:

- з 1 вересня 1980 року по 15 липня 1983 рік навчався в ПТУ № 67 (запис № 1);  

- з 6 травня 1981 року по 6 травня 1983 рік проходив військову служба в Радянській армії (записи №№ 2-3);

- з 18 липня 1983 року по 20 червня 1984 року працював у Донецькому виробничому об`єднані «Точмаш»  токарем 3 розряду у механозбірному цеху (записи № 4-5);

- з 24 липня 1984 року по 14 серпня 1996 року працював на Птахофабриці ім. Володарського токарем 4 розряду, майстром тваринником, майстром машинодоїння,   (записи №№ 6-11);

- з 11 листопада 1996 року по 17 червня 1997 року працював в Слов`янському підсобному господарстві сільськогосподарського виробництва Шахти ім. О.Ф.Засядька токарем 4 розряду з обслуговування молокопроводу комплексу бази № 3 (записи №№ 12-13);

- з 1 липня 1997 року по 12 лютого 1998 року працював в КСП «Володарська» слюсарем на  току (записи № 14-15);

- з 19 серпня 1998 року по 12 квітня 1999 року працював у Слов`янському підсобному сільськогосподарському виробництві АТ Шахта ім. О.Ф.Засядька теслярем 3 розряду у будівельному цеху, слюсарем 4 розряду з обслуговування молокопроводу комплексу КРС, база № 3 (записи №№ 16-18);

- з 30 листопада 1999 року по 31 березня 2000 року працював в Закритому акціонерному товаристві «Бетонмаш» токарем 3 розряду в інструментальному цеху (записи №№ 14-15);

- з 7 листопада 2001 року по 26 листопада 2003 року працював Слов`янському підсобному сільськогосподарському виробництві АТ Шахта ім. О.Ф.Засядька  скотарем (записи №№ 16-17);

- з 9 грудня 2003 року по 11 квітня 2005 року працював в Українському дослідницькому інституті металургійного машинобудування УКРНДІМЕТАЛУРГМАШ, м. Слов`янськ, токарем 3 розряду, токарем 4 розряду (записи №№ 18-20);

- з  15 квітня 2005 року по 28 липня 2022 року працював у ВАТ «Слов`янський механічний завод» в цеху токарем 4 розряду, токарем 5 розряду токаря інструментальної дільниці; ПАТ Слов`янський машинобудівний завод перейменований на ПАТ Слов`янський машинобудівний завод на підставі протоколу № 1-2017 загальних зборів акціонерів від 12 квітня 2017 року   (записи №№ 20-24)  (а.с. 13-22, 49-56).

Відповідно до пояснень відповідача заява позивача була за принципом екстериторіальності розподілена для розгляду до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (а.с. 45).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 31 березня 2023 року № 056750009389 ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії за віком (а.с. 5, 70).

Як вбачається з цього рішення, підставою для такої відмови було те, що необхідний для призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж має складати 30 років, а згідно наданих заявником документів, його страховий стаж складає 23 роки 5 місяців 13 днів. До страхового стажу не зараховано: період роботи ОСОБА_1 з 24 липня 1984 року по 14 серпня 1996 року - оскільки відсутня інформація про перейменування чи реорганізацію підприємства; період проходження військової служби - оскільки неможливо ідентифікувати рік народження у військовому квитку № НОМЕР_1 ; період навчання - оскільки прізвище, зазначене у дипломі № НОМЕР_4 , - « ОСОБА_3 » не відповідає прізвищу, зазначеному у паспорті заявника - « ОСОБА_2 ».

Також у рішенні зазначено, що вказані періоди можливо буде зарахувати до страхового стажу після надання заявником уточнюючих довідок, довідки про реорганізацію (перейменування) підприємства та звернення до управління, і що за наданими заявником разом із заявою про призначення пенсії документами право на призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058 заявник матиме при досягненні 63 років, тобто з 24 квітня 2026 року (а.с. 5, 70).

Відповідно до довідки РС-право до страхового (трудового) стажу позивача відповідачем було зараховано періоди його роботи: з 18 липня 1983 року по 20 червня 1984 року (11 місяців 3 дні), з 11 листопада 1996 року по 17 червня 1997 року (7 місяців 7 днів), з 1 липня 1997 року по 12 лютого 1998 року (7 місяців 12 днів), з 19 серпня 1998 року по 14 вересня 1998 року (26 днів), з 15 вересня 1998 року по 12 квітня 1999 року (6 місяців 28 днів), з 30 листопада 1999 року по 31 травня 2000 року (6 місяців 2 дні), з 7 листопада 2001 року по 26 листопада 2003 року (2 роки  0 місяців 20 днів),  з 9 грудня 2003 року по 31 грудня 2003 року (23 дні), з 1 січня 2004 року по 11 квітня 2005 року (1 рік 4 місяці), з 15 квітня 2005 року по 31 травня 2014 року (9 років 2 місяці), з 1 липня 2014 року по 31 грудня 2014 року (7 років 6 місяців), з 25 серпня 2022 року  по 28 серпня 2022 року безробіття (8 днів), з 29 серпня 2022 року по 21 жовтня 2022 року (1 місяць 12 днів); всього - 23 років 5 місяців 13 днів (а.с. 69).

Будучи не згодним із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 31 березня 2023 року позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до постанови Верховного Суду від 30 травня 2018 року по справі № 174/658/16-а оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення.

При вирішенні даної справи суд надає правову оцінку саме підставам відмови відповідачем призначити ОСОБА_1 пенсію за віком.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Статтею 3 Конституції України визначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Отже, конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій […] регулюються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Згідно зі ст. 8 Закону № 1058-IV громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи.

Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Згідно ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абз. 1 ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV).

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: […] з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; […].

Згідно із п. 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 7 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1) заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, […] подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України. Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, […] може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал або засобами Порталу Дія електронних послуг Пенсійного фонду України […].

Відповідно до п. 1.7 Порядку № 22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Як встановлено судом, позивач, ІНФОРМАЦІЯ_2 , через вебпортал Пенсійного фонду України 25 березня 2023 року (тобто, менш, ніж за місяць до досягнення 60 років) звернувся із заявою про призначення пенсії за віком.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За приписами ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону № 1788-ХІІ, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. […].

Згідно із Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), також основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка (п. 1).

Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Таким чином, відповідно до чинного законодавства основним та достатнім документом (за наявності відповідних записів в ній), що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка; а у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Як вбачається з трудової книжки позивача, записи про періоди його трудової діяльності, в тому числі про періоди його роботи на Птахофабриці ім. Володарського (Ферма КРС) з 24 липня 1984 року по 14 серпня 1996 року, засвідчені відповідною печаткою підприємства-працедавця і дефектів їх вчинення не мають.

Враховуючи зазначене, вказані періоди роботи позивача мали бути зараховані до його страхового (трудового) стажу.

Щодо посилань відповідача на те, що у трудовій книжки позивача відсутня інформація про перейменування/реорганізацію підприємства, суд зазначає наступне.

Згідно із п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20 липня 1974 року № 162 (у редакції постанови Держкомпраці СРСР від 2 серпня 1985 року № 252), із змінами, внесеними постановою Держкомпраці СРСР від 19 жовтня 1990 року за № 412 (яка діяла станом на час заповнення титульного (першого) аркушу трудової книжки позивача), заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства […].

Відповідно до п. 2.10 вказаної Інструкції відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами), та дата народження зазначаються на підставі паспорта або свідоцтва про народження. […].

Згідно із п. 2.11 зазначеної Інструкції після вказівки дати заповнення трудової книжки працівник підписом засвідчує правильність внесених відомостей.

Контроль за дотриманням порядку ведення трудових книжок здійснювався в порядку, передбаченому постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 6 вересня 1973 року № 656 «Про трудові книжки робітників і службовців» (п. 8.1. Інструкції № 162).

Згідно із п. 18 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС № 656 від 6 вересня 1973 року «Про трудові книжки робітників та службовців» відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена особа, призначена наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації.

Аналіз вказаних вище правових норм дозволяє дійти висновку, що обов`язок правильності заповнення трудової книжки особи, в тому числі щодо внесення записів про перенайменування/реорганізацію юридичних осіб-працедавців, покладається на роботодавця або уповноважену ним особу, які здійснюють заповнення трудової книжки вперше, а не на працівника, а тому, на переконання суду, відсутність у трудовій книжці позивача записів щодо перенайменування/реорганізації Птахофабрики ім. Володарського не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи з 24 липня 1984 року по 14 серпня 1996 року.

Суд вважає за необхідне зауважити, що підставою для призначення громадянинові пенсії є встановлення наявності відповідного стажу роботи.

На переконання суду, не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність/достатність записів у трудовій книжці.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18), в якій зазначено, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Також у постанові від 21 лютого 2018 року у справі № 687/975/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необґрунтованість не зарахування відповідачем до страхового (трудового) стажу позивача періодів його роботи з 24 липня 1984 року по 14 серпня 1996 року.

Також трудова книжка позивача містить відомості про час навчання позивача у професійно-технічному училище № 67 у період з 1 вересня 1980 року по 15 липня 1983 року (запис № 1) та про час проходження ним військової служби в Радянській армії з 6 травня 1981 року по 6 травня 1983 рік (записи №№ 2-3) (а.с. 13-22, 49-56).

Як вже зазначалось судом, згідно із ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше […].

Відповідно до п. «д» ч. 3 ст. 56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Згідно із ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР, час навчання в професійно-технічному учбовому закладі зараховується в трудовий стаж учня […].

Приписами ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII  час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю.

Статтею 4 Закону № 1788-ХІІ передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членів їх сімей встановлюються Законом України про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Їм надається також право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом, незалежно від місця проходження військової служби. При цьому всі види грошового забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх

За змістом п. "в" ч. 3 ст. 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується, зокрема, військова служба, незалежно від місця проходження служби.

Отже, періоди навчання в ПТУ та проходження строкової служби в армії у вказані періоди підлягають зарахуванню до трудового стажу особи.

Суд вважає за необхідне зазначити, що записи у трудовій книжці позивача про навчання у ПТУ № 67 та проходження військової служби містять певні недоліки, а саме: у розділі (графі) № 4 (де зазначається підстава внесення записів: документ, його дата та номер) наявний лише запис про назву документа – «диплом» та «військовий квіток» (а.с. 14, 52).

Як вже зазначалось судом, працівник не може відповідати за правильність заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, помилки у її заповненні не можуть бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

Крім цього, позивачем разом із заявою про призначення пенсії було надано копію диплому НОМЕР_8 від 16 липня 1983 року, відповідно до якого ОСОБА_4 ) / ОСОБА_5 з 1 вересня 1980 року по 15 липня 1983 року навчався в Професійно-технічному училищі № 67 м. Донецька (а.с. 57).

Як вказує відповідач, у наданому дипломі вказано прізвище його отримувача як « ОСОБА_3 », що не відповідає прізвищу, зазначеному у паспорті заявника - « ОСОБА_2 ».

Суд зазначає, що на іншій сторінці диплома (російською мовою) вказане прізвище позивача – « ОСОБА_2 ».

Надаючі оцінку розбіжності у написанні прізвища, зазначеного у паспорті № НОМЕР_7 від 31 травня 2017 року, та зазначеного у дипломі НОМЕР_8 від 16 липня 1983 року (на сторінці, заповненої українською мовою), суд виходить з того, що матеріали справи не містять копії паспорта позивача, який був чинним станом на час видачі цього диплому (1983 рік), зокрема, суд позбавлений можливості встановити - чи мав той паспорт варіант запису особистих даних позивача українською мовою.

Питання перекладу прізвищ на території радянських республік не було чітко врегульовано на той час, а тому, на переконання суду, наявність довільних перекладів прізвищ з російської на українську мову зі зміною співзвучних голосних (і/и) в іменах/прізвищах не є такою помилкою, яка обов`язково матиме своїм наслідком не зарахування періоду навчання особи (за наявності записів про період такого навчання у трудовій книжці) до його трудового стажу.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, п. 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким, у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

8 листопада 2021 року Верховний Суд у постанові у справі № 580/492/21 зазначив, що за загальним правилом, суд повинен тлумачити національне законодавство у соціальній сфері таким чином, щоб результат цього тлумачення відповідав верховенству права з урахуванням усіх складових цього принципу, зокрема, справедливості і розумності та, відповідно, у спосіб, що є найбільш сприятливим для захисту прав та інтересів особи.

Враховуючи наведене, суд висновує, що період навчання позивача в ПТУ № 67 м. Донецька мав бути зарахований відповідачем до його страхового (трудового) стажу.   

Щодо зауважень відповідача стосовно неможливості ідентифікувати рік народження позивача у військовому квитку № НОМЕР_1 , суд зазначає, що надана суду копія військового квітка НОМЕР_2 від 22 квітня 1981 року дійсно не містить повного зазначення року народження позивача: «196…» (остання цифра року на наданій копії стерта) (а.с. 58).

Разом із цим у додатку до цього військового квітка (облікова-послужна картка) зазначена повна дата народження позивача - « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (а.с. 36, 37, 65).

Враховуючи наведене, беручи до уваги, що всі інші особисті дані щодо особи позивача у військовому квітку наявні та не викликають суперечностей, а також враховуючи відповідний запис у трудовій книжці ОСОБА_1 про його перебування на військовій службі з 6 травня 1981 року по 6 травня 1983 року, суд висновує, що період проходження ОСОБА_1 військової служби підлягав зарахуванню до його страхового (трудового) стажу.

На підставі викладеного вище суд висновує, що спірне рішення, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку із не зарахуванням до його страхового (трудового) стажу періоду навчання з 1 вересня 1980 року по 15 липня 1983 року, періоду строкової служби з 6 травня 1981 року по 6 травня 1983 року та періоду роботи з 24 липня 1984 року по 14 серпня 1996 року, - є необґрунтованим та протиправним (тобто, таким, що порушує право позивача на належний соціальний захист), а тому підлягає скасуванню.

Як наслідок, позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву про призначення йому пенсії за віком із зарахуванням до його страхового стажу періоду військової служби з 6 травня 1981 року по 6 травня 1983 року та періоду роботи з 24 липня 1984 року по 14 серпня 1996 року у Колективному сільськогосподарському підприємстві «Володарське», суд виходить з такого.

Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; […] 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, […] від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до ч. 3 цієї ж статті у разі скасування […] індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Беручи до уваги наведені приписи, враховуючи встановлені судом обставини, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача і в цій частині та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення йому пенсії за віком із зарахуванням до його страхового (трудового) стажу періоду військової служби з 6 травня 1981 року по 6 травня 1983 року та періоду роботи з 24 липня 1984 року по 14 серпня 1996 року.

Крім цього, суд зазначає, згідно із першим реченням ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що до страхового стажу позивача необґрунтовано не зараховано період його навчання в професійно-технічному училище № 67 м. Донецька.

Позивач у позовній заяві не заявляв позовних вимог щодо вказаного періоду.

Разом із цим відповідно до другого речення ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Керуючись приписами ч. 2 ст. 9 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог позивача та зобов`язати відповідача також зарахувати до страхового (трудового) стажу ОСОБА_1 періоду його навчання в професійно-технічному училище № 67 м. Донецька.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат, суд виходить з такого.

Згідно квитанції № 32528798800007271313 від 5 липня 2023 року, виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України позивачем за подання даного позову сплачено судовий збір у розмірі 1 073,60 грн  (а.с. 7, 73).

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 139 КАС України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати останнього зі сплати судового збору у розмірі 1 073,60 грн.

Керуючись ст.ст. 2-4, 6, 9, 12, 72-78, 90, 94, 139, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

                                                       В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (код ЄДРПОУ 21108013, зареєстроване місцезнаходження: 40009, Сумська область, м. Суми, вул. Степана Бандери, буд. 43) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 31 березня 2023 року № 056750009389 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком - із зарахуванням до його страхового стажу періодів роботи з 24 липня 1984 року по 14 серпня 1996 року, періоду військової служби з 6 травня 1981 року по 6 травня 1983 року та періоду навчання у професійно-технічному училище з 1 вересня 1980 року по 15 липня 1983 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (код ЄДРПОУ 21108013, зареєстроване місцезнаходження: 40009, Сумська область, м. Суми, вул. Степана Бандери, буд. 43) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя                                                                                   Н.П. Волгіна