ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про забезпечення позову

14 вересня 2023 року   ЛуцькСправа № 140/28284/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Ковальчука В.Д., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправною та скасування вимоги,  

ВСТАНОВИВ:

14.09.2023 ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13 липня 2021 року №Ф-6993-13У.

Разом з позовною заявою подана заява про забезпечення позову шляхом зупинення до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі стягнення на підставі виконавчого документа – вимоги Головного управління ДПС у Волинській області про сплату боргу (недоїмки) від 13 липня 2021 року №Ф-6993-13У, яка перебуває на примусовому виконанні у Другому відділі державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) відповідно до відкритого виконавчого провадження ВП №68764713.

Заява обґрунтована тим, що наразі виконавчою службою здійснюється примусове стягнення з нього коштів за цією вимогою, яка є предметом оскарження, також накладено арешт на кошти на його рахунках та винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату. У зв`язку з цим з метою захисту порушеного права вважає найбільш ефективним заходом забезпечення позову буде зупинення стягнення на підставі даного виконавчого документу.

З наведених підстав просить заяву про забезпечення позову задовольнити.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Розгляд заяви про забезпечення позову розглянуто судом без повідомлення учасників справи.

Перевіривши доводи заяви про забезпечення позову письмовими доказами, суд дійшов висновку про її задоволення з таких мотивів і підстав.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями    150,    151 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.

Відповідно до частин першої, другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно із частиною четвертою статті 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Отже, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача. Необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як передбачено частиною першою статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).

Суд також враховує принципи, викладені у Рекомендаціях NR (89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятих Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, де вказано, що рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Тобто, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2019 року у справі №826/16334/18.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд звертає увагу, що обов`язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на позивача.

З долучених до позовної заяви та заяви про забезпечення позову доказів слідує, що Головним управлінням ДПС у Волинській області була винесена вимога від 13 липня 2021 року №Ф-6993-13У про сплату боргу (недоїмки) у сумі 33564,74 грн, яку і оскаржує      ОСОБА_1 . Даною вимогою роз`яснено, що суми, зазначені у вимозі, підлягають сплаті протягом 10 календарних днів з дня її одержання на рахунки податкового органу, відкриті у відповідному органі Казначейства; у разі несплати суми боргу, зазначеної у вимозі, ця вимога передається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства для стягнення в примусовому порядку протягом строку, визначеного Законом України “Про виконавче провадження”.

Як зазначено у пункті 3 розділу VI “Порядок стягнення заборгованості з платників” Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.

Відтак, вимога Головного управлінням ДПС у Волинській області від 13 липня 2021 року №Ф-6993-13У про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом, на підставі якого можуть вчинятися примусові заходи щодо виконання такого виконавчого документу.

Пунктом 7 частини першої статті 3 Закону України “Про виконавче провадження” від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів як рішення інших державних органів та рішення Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Як слідує з матеріалів заяви про забезпечення позову, 23.02.2022 заступником начальника відділу Другого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Бондаруком П.В. відкрито виконавче провадження ВП №68764713 з примусового виконання вимоги Головного управлінням ДПС у Волинській від 13 липня 2021 року №Ф-6993-13У про сплату боргу (недоїмки) у сумі 33564,74 грн. Постановою про відкриття виконавчого провадження від 22.02.2022 ВП №68764713 стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 3356,47 грн. Постановами державного виконавця про арешт коштів боржника від 23.02.2022 ВП №68764713, від 13.03.2023 ВП №68764713, від 21.06.2023 ВП №68764713 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом,та належить боржнику. Також постановою заступника начальника Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бондаруком П.В. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 04.08.2023 ВП №68764713 звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , а саме на дохід, що отримує у Приватному акціонерному товаристві “Волинська фондова компанія”.

Таким чином, виконання спірної вимоги Головного управлінням ДПС у Волинській  області від 13 липня 2021 року №Ф-6993-13У про сплату боргу (недоїмки) у сумі 33564,74 грн фактично здійснюється у примусовому порядку, а тому існує реальна можливість стягнення державним виконавцем коштів за постановою суб`єкта владних повноважень, яка оскаржується у судовому порядку.

Враховуючи те, що правомірність цієї вимоги Головного управлінням ДПС у Волинській  області  підлягає дослідженню лише під час судового розгляду адміністративної справи, суд вважає, що заходи забезпечення адміністративного позову, про які у своїй заяві просить позивач, відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі.

У разі визнання протиправною оскаржуваної вимоги та задоволення позовних вимог позивачу доведеться докласти зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на які буде звернуто стягнення. Отже, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду.

Пунктом 2 частини першої статті 34 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Тому суд вважає достатнім для відвернення негативних наслідків для позивача застосування заходу забезпечення позову, який передбачений пунктом 5 частини першої статті 151 КАС України, а саме зупинення стягнення на підставі виконавчого документа.

При цьому суд звертає увагу, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа за заявою позивача не є вирішенням публічного-правового спору по суті без фактичного його розгляду судом.

Зупинення стягнення на підставі оскаржуваної вимоги не скасовує її чинність, ніяк не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі, а лише тимчасово забороняє застосування передбачених нею заходів до вирішення спору у справі.

Додатково суд зазначає, що зупинення стягнення на підставі оскаржуваної вимоги не призведе до негативних наслідків та не завдасть шкоди будь-яким іншим зацікавленим особам, що відповідає вимогам частини другої статті 150 КАС України. Натомість вжиття заходів забезпечення позову захистить майнові права позивача до прийняття судом рішення по суті заявлених вимог.

Таким чином, належним способом забезпечення адміністративного позову є зупинення стягнення за виконавчим документом – вимогою Головного управлінням ДПС у Волинській  області від 13 липня 2021 року №Ф-6993-13У про сплату боргу (недоїмки) до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Вищезазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, зокрема у постановах від 25 листопада 2022 року у справі № 240/24146/21, від 07 грудня 2022 року у справі № 440/4901/21.

За наведених обставин, виходячи із пов`язаності заходів забезпечення позову з його предметом, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності способу забезпечення позову позовним вимогам, суд вважає заяву позивача про забезпечення позову такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву про забезпечення позову задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 140/28284/23 стягнення на підставі виконавчого документа – вимоги Головного управлінням ДПС у Волинській  області від 13 липня 2021 року №Ф-6993-13У про сплату боргу (недоїмки), яка перебуває на примусовому виконанні у Відділі державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відповідно до відкритого виконавчого провадження ВП №68764713.

Копію ухвали направити учасникам справи, а також Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для виконання заходів забезпечення адміністративного позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя                                                                                             В.Д. Ковальчук