Справа 759/5831/23 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1

Провадження 11-кп/824/4644/2023 Доповідач в суді ІІ інстанції - ОСОБА_2

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

13 вересня 2023 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:

ОСОБА_2 (головуюча), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретар - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 25 липня 2023 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 25 липня 2023 року ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126, ст. 126-1 КК України, продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме, до 22 вересня 2023 року без визначення розміру застави.

В обґрунтування мотивів ухваленого рішення суд вказав про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що указує на необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого з метою забезпечення його належної процесуальної поведінки та для запобігання загрози малолітній потерпілій.

В апеляційній скарзі з доповненнями, захисником обвинуваченого указано на незаконність та необґрунтованість ухвали суду першої інстанції. Зокрема зазначено, що в клопотанні прокурора та ухвалі судді не наведено жодного доказу, який свідчить про те, що заявлені ризики не зменшились або з'явились нові. Крім цього, захисник вказує на те, що до нього як до захисника ОСОБА_6 звернулись потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з проханням посприяти звільненню обвинуваченого ОСОБА_6 з під варти та застосувати до нього більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Так, захисник указав про відсутність ризиків передбачених ч.1 ст. 177 КК України , оскільки обвинувачений ОСОБА_6 має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де він проживає зі своєю родиною, та мати хоче аби він повернувся додому. Зауважено захисником при цьому і на те, що ОСОБА_6 , згідно загальнодоступним даним, зареєстрований як фізична-особа підприємець та станом на 01.01.2022 податкового боргу не мав, також що він раніше не судимий. Відтак, захисник просила скасувати оскаржувану ухвалу Святошинського районного суду м. Києва та ухвалити нову ухвалу, якою обрати обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

До суду апеляційної інстанції надійшла заява захисника ОСОБА_7 , в якій вона просила проводити розляд справи у її відсутності та відсутності обвинученого ОСОБА_6 , а саме, в порядку вимог ст. 422-1 КПК України.

Прокурор до суду також не з`явився, був повідомлений належним чином про дату та час розгляду справи, причини неявки не повідомив.

За таких обставин колегія суддів вважає за можливе провести розгляд справи в порядку ч.4 ст. 422 -1 КПК України.

Дослідивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

За змістом ч.2 ст. 177, ст. 197 КПК України підставою як застосування запобіжного заходу, у тому числі і у виді тримання під вартою, так і продовження строків тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України. Частиною першою ст. 194 КПК України визначений обов`язок суду встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як вбачається із матеріалів провадження питання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою було вирішено на стадії судового розгляду. Тобто, це питання вирішувалось на стадії, яка унеможливлює перевірку обґрунтованості підозри, оскільки остання перестала існувати і на заміну якої висунуте обвинувачення. Обґрунтованість же обвинувачення перевіряється судом, який здійснює судовий розгляд на підставі обвинувального акта шляхом дослідження наданих сторонами кримінального провадження доказів і може бути вирішене шляхом ухвалення остаточного рішення у даному кримінальному провадженні. Таким чином, при вирішенні питання про продовження строків тримання під вартою у суді першої інстанції на стадії судового розгляду та при перевірці відповідного рішення судом апеляційної інстанції вирішальним є вирішення питання про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

За змістом ч.1 ст.177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, приховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якогообвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Колегія суддів вважає, що на даний час ризики, із якими пов`язувалось застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу, не припинили свого існування. Оцінивши зазначені ризики, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою належним чином мотивувавши своє рішення.

Так, колегією суддів визнається доведеним ризик вчинення іншого кримінального правопорушення ОСОБА_6 .При оцінці даного ризику, колегією суддів враховується те, що обвинувачений неодноразово вчиняв дії, які кваліфіковані органом досудового розслідування як домашнє насильство щодо членів своєї сім`ї, а саме батьків, та які мали місце в період 2021р. та 2022р. На даний час ОСОБА_6 обвинувачується також у вчиненні насильницьких дій щодо своєї малолітньої доньки 2022р. народження. Крім того, існує вирок Святошинського районного суду м. Києва від 02.06.2023р., відповідно до якого ОСОБА_6 засуджений до покарання у виді 4 місяців арешту, а тому, на думку колегії суддів, існує досить високий ризик вчинення ОСОБА_6 інших кримінальних правопорушень. Обраний запобіжний захід у виді тримання обвинуваченого під вартою, на думку колегії суддів, здатний у повній мірі запобігти зазначеному вище ризику.

Також колегія суддів вважає доведеним ризик незаконного впливу обвинуваченого на потерпілих з урахування фактичних обставин інкримінованих йому кримінальних правопорушень та тієї обставини, що обвинувачений з потерпілими, які є його батьками та дочкою проживає за однією адресою.

Посилання захисника на наявність міцних соціальних зв`язків, у зв`язку із чим є можливим застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу не пов`язаного із триманням під вартою, а саме, домашнього арешту, на думку колегії суддів, є не у повній мірі обґрунтованим, оскільки наявність батьків та малолітньої дитини не може саме по собі свідчити про наявність таких соціальних зв`язків, які зможуть усунути існуючі ризики з урахуванням тих обставин, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні домашнього насильства щодо членів своєї сім`ї та крім того, проживає разом з ними за однією адресою.

Також судом першої інстанції належно враховано зміст та обсяг обвинувачення, конкретні обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 , дані про його особу, а саме те, що він неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, його вік, майновий стан та відсутність постійного джерела доходів, стан здоров`я, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим. Сукупність зазначених данихсвідчить про наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішення наголошував, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

На думку колегії суддів судом при вирішенні питання про продовження застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою належно оцінені конкретні обставини вказаного кримінального провадження та дані про особу обвинуваченого.

Враховуючи викладене, ухвала Святошинського районного суду м. Києва від 25 липня 2023 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування колегія суддів не вбачає, у зв`язку із чим залишає цю ухвалу без змін, а апеляційну скаргу захисника обвинуваченого - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 25 липня 2023 року, якою ОСОБА_6 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме, до 22 вересня 2023 року без визначення розміру застави, залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ

______________ _____________ ______________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4