Ухвала

13 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 183/5382/23

провадження № 61-11897св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

відповідач - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпро,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 , до якої приєдналися ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 травня 2023 року у складі судді: Оладенко О. С., та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 липня 2023 року у складі колегії суддів: Лаченкової О. В., Городничої В. С., Петешенкової М. Ю.,

Історія справи

Короткий зміст позову

02 травня 2023 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися із позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро про зобов`язання вчинити певні дії.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_3 проходив військову службу, з 08 лютого 1999 року, знаходиться на пенсії та отримує пенсію за 27 років календарної вислуги відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» по лінії Міністерства оборони України, є ветераном Збройних Сил України.

ОСОБА_3 на підставі пункту 8 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» має право на безоплатне отримання у власність займаного ним та членами його сім`ї житла незалежно від розміру його загальної площі в будинках державного житлового фонду.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 просили:

зобов`язати Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпро як орган приватизації на пільгових умовах (незалежно від розміру загальної площі безоплатно), оформити передачу у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 квартири, яка використовується на умовах найму, розташованої на території військового містечка, за адресою: кв. АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 травня 2023 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися із позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро про зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала суду першої інстанції мотивовано тим, що:

до справ адміністративної юрисдикції процесуальний закон відніс публічно-правові спори, ознакою яких є не лише особливий суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких закон установив інший порядок судового вирішення. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір;

у позовній заяві зазначено, що ОСОБА_3 проходив військову службу, з 08 лютого 1999 року, знаходиться на пенсії та отримує пенсію за 27 років календарної вислуги відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» по лінії Міністерства оборони України, є ветераном Збройних Сил України та на підставі пункту 8 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» має право на безоплатне отримання у власність займаного ним та членами його сім`ї житла незалежно від розміру його загальної площі в будинках державного житлового фонду. Тому право, яке позивач вважає порушеним, він набув саме у зв`язку з проходженням військової служби;

юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (пункт 2 частини першої статті 19 КАС України). Враховуючи, що цей спір стосується проходження позивачем військової служби, у зв`язку з якою держава передбачила відповідні соціальні гарантії (пільги), а саме забезпечення військовослужбовців житлом, а відповідачі у цих правовідносинах виконують публічно-владні управлінські функції, спір, що виник між сторонами, є адміністративно-правовим, а тому дана справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства;

у постанові Велика Палата відступила від висновків Верховного Суду, викладених у справі №488/1176/14-а від 29 серпня 2018 року, а також у справі №806/5217/15 від 23 січня 2019 року щодо розгляду справ про зобов`язання прийняття рішення про надання службового житла/погодження списку розподілу службового житла за правилами цивільного судочинства. Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що для забезпечення єдності судової практики щодо визначення юрисдикції суду з розгляду спорів з приводу проходження військової служби, а саме щодо оскарження особами з числа військовослужбовців рішень, дій чи бездіяльності відомчих житлових (житлово-побутових, з контролю за розподілом житла) комісій Велика Палата Верховного Суду відступає від висновку щодо розгляду таких спорів за правилами цивільного судочинства. Спори щодо оскарження особами з числа військовослужбовців рішень, дій чи бездіяльності відомчих житлових (житлово-побутових, з контролю за розподілом житла) комісій є спорами з приводу проходження позивачами військової служби як різновиду служби публічної. Саме у зв`язку з останньою держава передбачила відповідні соціальні гарантії, а також порядок їх реалізації. Отже, такі спори належать до юрисдикції адміністративних судів.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 травня 2023 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:

суд першої інстанції зробив правильний висновок, що право, яке позивач вважає порушеним, він набув саме у зв`язку з проходженням військової служби. У постанові від 08 червня 2022 року у справі № 362/643/21 Велика Палата відступила від висновків Верховного Суду, викладених у справі №488/1176/14-а від 29 серпня 2018 року, а також у справі №806/5217/15 від 23 січня 2019 року щодо розгляду справ про зобов`язання прийняття рішення про надання службового житла/погодження списку розподілу службового житла за правилами цивільного судочинства. Велика Палата Верховного Суду вказала, що для забезпечення єдності судової практики щодо визначення юрисдикції суду з розгляду спорів з приводу проходження військової служби, а саме щодо оскарження особами з числа військовослужбовців рішень, дій чи бездіяльності відомчих житлових (житлово-побутових, з контролю за розподілом житла) комісій Велика Палата Верховного Суду відступає від висновку щодо розгляду таких спорів за правилами цивільного судочинства. Спори щодо оскарження особами з числа військовослужбовців рішень, дій чи бездіяльності відомчих житлових (житлово-побутових, з контролю за розподілом житла) комісій є спорами з приводу проходження позивачами військової служби як різновиду служби публічної. Саме у зв`язку з останньою держава передбачила відповідні соціальні гарантії, а також порядок їх реалізації. Отже, такі спори належать до юрисдикції адміністративних судів;

колегія суддів, враховуючи, що даний спір стосується проходження позивачем військової служби, у зв`язку з якою держава передбачила відповідні соціальні гарантії (пільги), а саме забезпечення військовослужбовців житлом, а відповідачі у цих правовідносинах виконують публічно-владні управлінські функції, погоджується з висновком суду першої інстанції, що спір, який виник між сторонами, є адміністративно-правовим, а тому дана справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства та не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а отже відсутні правові підстави для відкриття провадження у справі;

доводи апеляційної скарги, що спір повинен розглядатися виключно у порядку цивільного судочинства, так як КЕВ м. Дніпра виступає та реалізує свої повноваження як власник державного житлового фонду, як орган приватизації, тобто перебуває із позивачами у приватноправових відносинах, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки позивачі реалізують своє право на безоплатне отримання у власність займаного ним та членами його сім`ї житла, яке передбачене Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» по лінії Міністерства оборони України, як ветеран Збройних Сил України та на підставі пункту 8 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» (у зв`язку з проходженням військової служби);

доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є громадяни України, які мають право на приватизацію на загальних підставах, що не врахував суд першої інстанції, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки в позовній заяві ОСОБА_1 , ОСОБА_2 як і ОСОБА_3 просять зобов`язати КЕВ м. Дніпра оформити передачу їм у власність квартиру на пільгових умовах, тобто враховуючи військову службу ОСОБА_3 . Саме у зв`язку з останньою держава передбачила відповідні соціальні гарантії, а також порядок їх реалізації. Отже, такі спори належать до юрисдикції адміністративних судів.

Аргументи учасників справи

ОСОБА_2 09 серпня 2023 року подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 травня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 липня 2023 року, у якій просить:

скасувати оскаржені рішення та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

позивач ОСОБА_3 перебуває на пенсії та отримає пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а має право на отримання у власність житла на пільгових умовах згідно Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист»;

позивачем направлено до суду апеляційної інстанції заяву про поновлення процесуального строку для подання доказів, проте ця заява не була розглянута судом апеляційної інстанції;

посилання судів на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 362/643/21 є необґрунтованим, оскільки у цій справі позивач є військовослужбовцем Збройних Сил України, а відповідачем - військова частина. У справі, що переглядається, позивачами є фізичні особи, а саме пенсіонер Міністерства оборони України, ветеран військової служби та члени його сім`ї, а відповідачем - КЕВ м. Дніпро як орган приватизації. Позивачі не є військовослужбовцями, не перебувають на військовій службі. У справі № 362/643/21 підставами позову є протиправна поведінка житлової комісії військової частини, яка виразилась у відмові розглянути рапорт, не зарахуванні позивача на квартирний облік через те, що він не надав необхідні документи. У справі, що переглядається, підставами позову є реалізація позивачами прав на отримання житла у власність, яке знаходиться у користуванні на умовах найму та в якому вони мешкають, шляхом звернення із заявою до КЕВ м. Дніпро, як органу приватизації, та протиправна поведінка, яка виразилась у зволіканні, після отримання заяви за законодавчо встановленим переліком документів, в оформленні/передачі житлового приміщення/квартири у власність. Спір між сторонами виник за фактом порушення прав позивачів після звернення позивачів із заявою та невжиття у подальшому дій відповідачем, як органом приватизації, щодо оформлення передачі у власність житла;

у справі, що переглядається, має місце спір про право цивільне і стосуються захисту житлових прав особи. У таких спорах орган приватизації яким є КЕВ м. Дніпро реалізує свої повноваження як власник державного житлового фонду, тобто, перебуває з громадянином не в публічно-правових, а у приватно-правових відносинах.

28 серпня 2023 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 подали заяву про приєднання до касаційної скарги ОСОБА_2 , в якій просять:

скасувати оскаржені рішення та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заява про приєднання до касаційної скарги мотивована тим, що ОСОБА_3 , ОСОБА_1 погоджуються та повністю підтримують касаційну скаргу ОСОБА_2 , вважають її обґрунтованою та погоджуються із викладеними в ній доводами та посиланнями на допущені порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 18 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.

06 вересня 2023 року справу передано судді-доповідачу Крату В. І.

Ухвалою Верховного Суду від 08 вересня 2023 рокусправу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 18 серпня 2023 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: порушення норм процесуального права.

Фактичні обставини

Суди встановили, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися із позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро про зобов`язання вчинити певні дії.

ОСОБА_3 посилався на те, що він проходив військову службу, з 08 лютого 1999 року, знаходиться на пенсії та отримує пенсію за 27 років календарної вислуги відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» по лінії Міністерства оборони України, є ветераном Збройних Сил України.

ОСОБА_3 вважає, що на підставі пункту 8 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» має право на безоплатне отримання у власність займаного ним та членами його сім`ї житла незалежно від розміру його загальної площі в будинках державного житлового фонду.

Позиція Верховного Суду

На підставі частини шостої статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб`єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб`єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.

Касаційний суд зауважує, що розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (див: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 16 червня 2021 року в справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року в справі № 519/2-5034/11).

На основі принципу розумності запропоновано такий підхід до тлумачення як «метод чесного читання», тобто визначення застосування нормативного тексту до наявних обставин на основі того, як розумний читач, який повністю володіє мовою, зрозумів би текст на час його прийняття (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2023 року в справі № 334/9179/21 (провадження № 61-7643св22).

Тлумачення частини шостої статті 403 ЦПК України, з урахуванням принципу розумності та «методу чесного читання», свідчить, що: розумний читач, який повністю володіє мовою зрозумів би текст норми так, що необхідний будь-який із критеріїв, а не їх сукупність, для передачі справи на розгляд Великої Палати. Протилежне тлумачення про необхідність всіх критеріїв одночасно для передачі справи на розгляд Великої Палати навряд чи відповідає методу чесного читання та принципу розумності.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCU v. ROMANIA, № 28342/95, § 61, рішення ЄСПЛ від 28 листопада 1999 року). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (LUPENIGREEK CATHOLIC PARISH AND OTHERS v. ROMANIA, № 76943/11, § 123, рішення ЄСПЛ від 29 листопада 2016 року). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (S.W. v. ТНЕ UNITED KINGDOM, № 20166/92, § 36, рішення ЄСПЛ від 22 листопада 1995 року).

Надана судам роль в ухваленні судових рішень якраз і полягає в розвіюванні тих сумнівів щодо тлумачення, які існують, оскільки завжди існуватиме потреба в з`ясуванні неоднозначних моментів і адаптації до обставин, які змінюються (VYERENTSOV v. UKRAINE, № 20372/11, § 65, рішення ЄСПЛ від 11 квітня 2013року; DEL RIO PRADA v. SPAIN, № 42750/09, § 93, рішення ЄСПЛ від 21 жовтня 2013 року).

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (пункт 1 частини 19 ЦПК України).

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (пункт 2 частини першої статті 19 КАС України).

У касаційній скарзі ОСОБА_2 вказує, що посилання судів на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 362/643/21 є необґрунтованим, оскільки у цій справі позивач є військовослужбовцем Збройних Сил України, а відповідачем - військова частина. У справі, що переглядається, позивачами є фізичні особи, а саме пенсіонер Міністерства оборони України, ветеран військової служби та члени його сім`ї, а відповідачем - КЕВ м. Дніпро як орган приватизації. Позивачі не є військовослужбовцями, не перебувають на військовій службі. У справі № 362/643/21 підставами позову є протиправна поведінка житлової комісії військової частини, яка виразилась у відмові розглянути рапорт, не зарахуванні позивача на квартирний облік через те, що він не надав необхідні документи. У справі, що переглядається, підставами позову є реалізація позивачами прав на отримання житла у власність, яке знаходиться у користуванні на умовах найму та в якому вони мешкають, шляхом звернення із заявою до КЕВ м. Дніпро, як органу приватизації, та протиправна поведінка, яка виразилась у зволіканні, після отримання заяви за законодавчо встановленим переліком документів, в оформленні/передачі житлового приміщення/квартири у власність. Спір між сторонами виник за фактом порушення прав позивачів після звернення позивачів із заявою та невжиття у подальшому дій відповідачем, як органом приватизації, щодо оформлення передачі у власність житла.

За таких підстав, особою, яка подає касаційну скаргу, обґрунтовано критерії передачі справи на Велику Палату, виключних випадків, за яких справа не підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, передбачених частиною шостою статті 403 ЦПК України, не встановлено, тому колегія суддів вважає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись статтями 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу № 183/5382/23 передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук