Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________________________________________________________________________________

Справа № 489/352/22

Провадження № 1-кп/490/243/2023

У Х В А Л А

28 серпня 2023 року

Центральний районний суд міста Миколаєва

У складі : головуючого                - судді? ? ОСОБА_1

при секретарі?                        -? ? ОСОБА_2

за участі прокурора                ?        -? ? ОСОБА_3

       ? обвинувачених        ?        -? ? ОСОБА_4 , ОСОБА_5

       ?         їх захисника                -? ? ОСОБА_6

?

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження №? ? 12021150000000398за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Макіївка Донецької області, є громадянином України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1

та

ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Миколаєві, є громадянином України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 189 Кримінального Кодексу України, -

В? ? С? ? Т? ? А? ? Н? ? О В? ? И? ? В? ?                                        :

В провадженні Центрального районного суду міста Миколаєва перебуває кримінальне провадження про обвинувачення  ОСОБА_7 та  ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 189 Кримінального Кодексу України.

Після вислуховування сторін та дослідження матеріалів кримінального провадження суд дійшов такого

А. Стосовно предмету кримінального провадження.

На розгляд суду надійшли обвинувальні акти, у яких викладена версія обвинувачення про вчинення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 189 Кримінального Кодексу України.

Зміст цієї версії може бути усвідомленим таким чином.

приблизно на початку липня 2021 року ОСОБА_5 познайомився із ОСОБА_9 у зв`язку з придбанням належного останньому автомобіля марки BMW на іноземному реєстраційному номері НОМЕР_1 .

13.07.2021, перевіривши працездатність та комплектацію автівки, за усною домовленістю з ОСОБА_10 , ОСОБА_5 передав останньому гроші в сумі 4.800 доларів США в якості оплати за придбання автомобіля, а ОСОБА_10 , в свою чергу, передав ОСОБА_5 автівку та технічний паспорт на авто.

Приблизно всередині липня 2021 року, але не пізніше 21.07.2021 у ОСОБА_5 , який усвідомлював, що ОСОБА_10 не має перед ним жодних фінансових чи майнових зобов`язань, виник злочинний намір, направлений на вимагання вчинення ОСОБА_10 дій майнового характеру на його користь, а саме - вимагання оплати ремонту автомобіля мари BMW на іноземному реєстраційному номері НОМЕР_1 , який він раніше придбав у потерпілого, вартістю 800 доларів США.

Переслідуючи мету незаконного безоплатного покращення якості свого майна за рахунок коштів ОСОБА_10 , до реалізації свого злочинного наміру ОСОБА_5 залучив свого батька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , спільно з яким розробив злочинний план, направлений на вимагання вчинення ОСОБА_10 дій майнового характеру на їх користь.

Реалізуючи спільний з ОСОБА_4 злочинний умисел, 21.07.2021 ОСОБА_5 запросив ОСОБА_10 на зустріч до пабу "Пінта", що розташований по пр. Богоявленському, буд. 8/2 о 19:00. У визначений час ОСОБА_10 прибув на зустріч та, зайшовши до літнього майданчика пабу, побачив за одним зі столиків ОСОБА_5 та чотирьох невідомих йому осіб чоловічої статі, які запросили його присісти. В ході розмови ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_10 про те, що автівка, яку він раніше придбав у потерпілого, знаходиться на теперішній час в несправному стані та потребує ремонту, оплатити ремонт машини має ОСОБА_10 .

ОСОБА_10 , в свою чергу, заявив, що перед купівлею автомобілю ОСОБА_5 особисто оглядав машину. Стан придбаної автівки ОСОБА_5 влаштував. ОСОБА_11 заявив, що будь-якого боргу перед ОСОБА_12 в нього немає та відмовився від сплати за ремонт. Після цього ОСОБА_5 почав висловлювати на адресу ОСОБА_10 погрози застосування насильства у разі ігнорування його вимог щодо оплати ремонту автівки. Потерпілий відмовився виконувати вимоги ОСОБА_5 та покинув літній майданчик пабу.

26.07.2021 в післяобідній час, продовжуючи реалізацію спільного з ОСОБА_4 злочинного умислу, ОСОБА_10 знову зателефонував ОСОБА_5 та запропонував зустрітися. Погодившись на пропозицію, о 19.30 того ж дня ОСОБА_10 прибув до попередньо обумовленого місця - пабу "Пінта", що розташований по пр. Богоявленському, буд. 8/2. На літньому майданчику закладу на нього чекали ОСОБА_5 , ОСОБА_13 та двоє невстановлених осіб. В ході розмови ОСОБА_5 повторно висказав вимогу сплати вартості ремонту його машини ОСОБА_10 , на що останній категорично відмовився. Після цього ОСОБА_5 висловив погрозу негайної реалізації попередніх погроз застосування насильства до потерпілого та вбивства останнього у разі невиконання його вимог. Подальша розмова була перервана, ОСОБА_10 покинув літній майданчик пабу.

28.07.2021 на мобільний телефон потерпілого ОСОБА_10 зателефонував ОСОБА_4 та, представившись, заявив потерпілому, що той повинен ще раз продати автівку новому покупцю, якого знайшов ОСОБА_4 , а гроші від продажу передати йому, на що потерпілий відповів відмовою. Далі ОСОБА_4 висловив погрозу вбивством потерпілого у разі невиконання його вимог, після чого поклав слухавку.

09.08.2021, продовжуючи реалізацію спільного з ОСОБА_4 злочинного умислу, ОСОБА_10 зателефонував ОСОБА_5 та почав погрожувати застосуванням насильства у разі відмови виконувати вимоги щодо ремонту автівки, ОСОБА_5 наполягав на особистій зустрічі та ОСОБА_10 , усвідомлюючи, що ОСОБА_5 не відступиться від своїх намірів та побоюючись реалізації висловлених погроз, погодився зустрітися.

Того ж дня о 19.30 ОСОБА_10 прибув на місцем, попередньо повідомленим йому ОСОБА_5 , розташованим на набережній по вул. Флотський бульвар. На місці на нього вже чекали ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та двоє невстановлених осіб. В ході розмови, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 повторно висказали ОСОБА_10 вимогу сплати вартості ремонту машини, на що останній відмовив. Після цього, з метою підтвердження реальності виказаних раніше на адресу потерпілого погроз та з метою пригнічення та залякування потерпілого, ОСОБА_5 наніс ОСОБА_10 один удар кулаком руки в область лівого плеча, чим завдав останньому фізичного болю. В цей час, ОСОБА_4 дістав наявний при ньому розкладний ніж та продемонстрував потерпілому, погрожуючи при цьому застосуванням насильства. Після нетривалої розмови ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_10 разом поїхати на СТО, де підтвердити вартість ремонту автомобілю, яку ОСОБА_10 має оплатити в сумі 800 доларів США. ОСОБА_5 також заявив, що про місце та час зустрічі він повідомить ОСОБА_10 пізніше.

В подальшому, продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 домовились із ОСОБА_10 про зустріч на СТО з метою встановлення вартості ремонту автомобілю, на яку останній вимушено погодився. Крім того, в ході телефонної розмови ОСОБА_10 був попереджений, що на зустріч до нього приїде ОСОБА_4 та всі майнові питання, щодо ремонту автомобіля необхідно буде вирішувати з ним.

10.08.2021 о 16:03 ОСОБА_10 прибув за місцем, попередньо повідомленим йому ОСОБА_14 та ОСОБА_4 , а саме на СТО розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . На місці на нього вже чекали ОСОБА_4 та невстановлений чоловік. В ході розмови, ОСОБА_4 сказав, що зараз вони звернуться до працівника СТО, і він подивиться автомобіль, який ОСОБА_10 продав ОСОБА_5 та визначать суму грошових коштів, які ОСОБА_10 повинен буде сплатити за ремонт.

В свою чергу ОСОБА_10 , заявив, що будь-якого боргу перед ОСОБА_5 в нього немає та платити за ремонт він не буде, а також сказав, що перед купівлею автомобілю, ОСОБА_5 оглядав машину як особисто, так із залученням працівників СТО і стан придбаної автівки його влаштував. Після цього, з метою підтвердження реальності виказаних раніше на адресу потерпілого погроз та з метою залякування потерпілого, ОСОБА_4 наніс ОСОБА_10 один удар головою в область обличчя, чим завдав останньому фізичного болю.

Після цього, ОСОБА_4 виказав погрози застосування насильства до потерпілого у зв`язку з відмовою від виконання висунутих злочинних вимог, сів до транспортного засобу марки ВАЗ-2105, державний номерний знак НОМЕР_2 та поїхав у невстановленому напрямку.

Того ж дня о 16.07 ОСОБА_10 зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_5 та повідомив, що в нього відбулась зустріч з його батьком ОСОБА_4 та він повідомив останньому, що нічого їм з ОСОБА_5 не винен та оплачувати ремонт автомобілю він не збирається. Почувши відмову, ОСОБА_5 відразу висловив погрозу застосування насильства до потерпілого та вбивства останнього, після чого поклав слухавку.

Ці дії обвинувачених органами досудового розслідування та публічним обвинуваченням кваліфіковані за частиною 2 статті 189 Кримінального Кодексу України - як вимагання вчинення дій майнового характеру з погрозою вбивства потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

.

Б. Стосовно умов здійснення цього кримінального провадження.

Відповідно до статті 1 Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року (затвердженого Законом України № 2102- ІХ від 24 лютого 2022 року) /із змінами, внесеними Указами: від 14 березня 2022 року № 133/2022 (затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ); від 18 квітня 2022 року № 259/2022 (затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ), від 17 травня 2022 року № 341/2022 (затвердженим Законом України від 23 травня 2022 року № 2263-ІХ), від 12 серпня 2022 року № 573/2022 (затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ), від 07 листопада 2022 року (затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738 - ІХ); від 06 лютого 2023 року № 58/2023 (затвердженим Законом України від 07 лютого 2023 року № 2915-ІХ); від 01 травня 2023 року (затвердженим Законом України від 02 травня 2023 року № 3057-ІХ), від 26 липня 2023 року № 451/2023 (затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-ІХ)/ з 24 лютого 2022 року й до теперішнього часу в Україні безперервно діє військовий стан.

В. Стосовно подальшого руху кримінального провадження.

І.......Рух та стадія кримінального провадження наразі є такими.

1. Судом завершене підготовче провадження.

2. Далі, суд розпочав судовий розгляд.

В межах судового розгляду суд завершив підготовчі дії та перейшов до розгляду справи по суті.

Під час розгляду справи по суті прокурор оголосив обвинувальний акт, після чого суд встановив особу кожного з обвинувачених та з`ясував їх ставлення до висунутого обвинувачення.

Далі суд встановив обсяг та порядок дослідження доказів.

3. Далі, суд, відповідно до встановленого порядку, перейшов до дослідження документів, що є в розпорядженні сторони обвинувачення.

4. Під час судового засідання 28 серпня 2023 року прокурор просила змінити порядок дослідження доказів, а саме - допитати потерпілого, після чого вирішити питання про порядок подальшого дослідження доказів.

Захист проти задоволення цього клопотання не заперечував.

З огляду на таке суд ухвалив змінити порядок дослідження доказів у справі відповідно до пропозиції прокурора.

5. Далі, оскільки потерпілий у судове засідання не з`явився, сторони просили про оголошення перерви у судовому засіданні.

ІІ......Вирішуючи питання про подальший рух цього кримінального провадження, суд виходе з таких приписів діючого законодавства.

1. Відповідно до частини 1 статті 325 Кримінального Процесуального Кодексу України:

Якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з`ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду.

ІІІ......Виходячи з цих приписів діючого законодавства та настанов судової практики, суд, повертаючись до обставин цього кримінального провадження, доходе такого.

1. Позиція сторін доводить, що подальший розгляд цього кримінального провадження за відсутності потерпілого не є можливим.

Таке доводить, що за обставин, що склались в межах цього кримінального провадження, у судовому засіданні слід оголосити перерву.

3. Далі, суд має визначити дату та час наступного судового засідання.

З урахуванням навантаження суду та сторін у справі, суд вважає за необхідне оголосити перерву до 16 жовтня 2023 року до 14:00 годині.

Г. Стосовно застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 .

І……Прокурор подала клопотання, у якому просила продовжити на 02 місяці строк застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на обвинуваченого додаткових обов`язків, а саме:

-не залишати будинок АДРЕСА_1 , за винятком випадків звернення за медичною допомогою та явки до суду;

-утримуватися від спілкування у будь-який спосіб особисто або через третіх осіб з потерпілим та особами, що зазначені у реєстрі досудового розслідування, як свідки;

-носити електронний засіб контролю

1. Під час судового засідання прокурор уточнила, що в дійсності просить про продовження застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло протягом певного часу доби.

При цьому прокурор зазначила, що не заперечує проти того, щоб ОСОБА_5 було дозволено залишати житло у період часу з 09:00 години до 17:00 години.

2. Захисник під час судового розгляду кримінального провадження не заперечував проти продовження відносно ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло протягом певного часу доби.

В той же час зазначив, що наразі обвинувачений виявив бажання працювати та знайшов заклад, власник якого згоден працевлаштувати його /обвинуваченого/. Проте, виконання виробничих завдань потребує, щоб ОСОБА_5 міг залишати житло принаймні до 17:00 години щоденно.

Обвинувачений ОСОБА_5 під час судового розгляду позицію свого захисника підтримав.

ІІ......Під час вирішення цього клопотання суд, окрім обставин, встановлених вище, враховує таке

1. Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва ОСОБА_15 від 30 серпня 2022 року відносно ОСОБА_5 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 26 жовтня 2022 року.

Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 18 жовтня 2022 року строк тримання ОСОБА_5 під вартою був продовжений до 16 грудня 2022 року включно.

2. Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 07 грудня 2022 року обраний відносно ОСОБА_5 запобіжний захід був замінений з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Подальшими ухвалами цього ж суду строк тримання обвинуваченого під домашнім арештом продовжувався неодноразово.

3. Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 06 липня 2023 року обраний відносно ОСОБА_5 запобіжний захід був змінений на домашній арешт із забороною залишати житло протягом періоду з 13:00 години до 09:00 години наступного дня.

При цьому на обвинуваченого, окрім загального обов`язку з`являтись до суду, були також покладені обов`язки:

-не відлучатись з міста Миколаєва;

-утримуватися від спілкування у будь-який спосіб особисто або через третіх осіб з потерпілим та особами, що зазначені у реєстрі досудового розслідування, як свідки;

-не відвідувати кафе, бари, ресторани, інші розважальні заклади

-носити електронний засіб контролю

Цією ж ухвалою був визначений строк застосування цього запобіжного заходу — до 06 вересня 2023 року включно.

4. Під час обрання такого запобіжного заходу суд виходив з наявності ризиків того, що, перебуваючи на волі, обвинувачений може вдатись до дій щодо переховування від слідства та суду та чинити вплив на потерпілого та свідків.

5. За час перебування ОСОБА_5 під домашнім арештом той до 12 травня 2023 року вів перемовини з працівниками органів Національної Поліції, які відповідно до покладених на них обов`язків мають здійснювати контроль за його поведінкою із приводу послаблення умов його тримання під домашнім арештом та отримував від них погодження щодо залишення місця проживання.

Протягом періоду ж з 12 травня 2023 року до теперішнього часу умов перебування під домашнім арештом обвинувачений не порушував.

6. Наразі ОСОБА_5 виявляє бажання працевлаштуватись; з залучених до матеріалів кримінального провадження за клопотанням захисту виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_16 вбачається, що цей підприємець наразі згоден працевлаштувати обвинуваченого на посаду "Закупник" з іспитовим строком в 02 місяці.

ІІІ......Вирішуючи заявлене прокурором клопотання, суд виходив з таких приписів діючого законодавства.

1. Відповідно до статті 331 Кримінального Процесуального Кодексу України

Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

/частина 1/

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. .

/частина 2/

2. Відповідно до статті 177 Кримінального Процесуального Кодексу України

метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити перелічені дії.

3. Відповідно до частини 1 статті 176 Кримінального Процесуального Кодексу України запобіжними заходами є:

1)особисте зобов`язання;

2)особиста порука;

3)застава;

4)домашній арешт;

5)тримання під вартою.

Відповідно до статті 179 цього Кодексу особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Відповідно до статті 180 Кримінального Процесуального Кодексу України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Відповідно до частини 1 статті 182 Кримінального Процесуального Кодексу України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

4. Відповідно до частини 1 статті 181 Кримінального Процесуального Кодексу України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

При цьому відповідно до частин 3 — 5 цього Кодексу контроль за поведінкою особи, яка перебуває під домашнім арештом, здійснюють органи Національної Поліції.

5. Відповідно до приписів статті 8 Кримінального Процесуального Кодексу України та норм статті 17 Закону України? ? «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»? ? від 23 лютого 2006 року Конвенція про захист прав та основоположних свобод /далі - Конвенція/ та практика Європейського суду з прав людини визнаються в Україні джерелом права

5.1. Відповідно до визначеного Європейським судом з прав людини поняттям під час вирішення питання щодо запобіжного заходу під обґрунтованою підозрою слід розуміти добросовісне припущення про вчинення особою певного діяння, яке ґрунтується на об`єктивних відомостях, які:

-можна перевірити у судовому розгляді;

-спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з`ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.

Добросовісним можна вважати припущення, яке висунуте компетентним органом у встановленому законом порядку та ґрунтується на підході до справи, що характеризується правдивістю, сумлінністю та ретельністю.

5.2. Європейський Суд з Прав Людини у своїй практиці обґрунтував підхід, відповідно до якого тримання особи під домашнім арештом, так само, як й триманні її під вартою, є позбавленням свободи у розумінні статті 5 Конвенції /див., окрім іншого, рішення у справах "Гуццарді проти Італії" (пункти 92 - 95); "Бузаджі проти Республіки Молдова" (пункти 103 - 110); "Корбан проти України (пункти 138 - 139) та інші/.

При цьому Європейський Суд з Прав Людини зазначає, що в більшості випадків домашній арешт передбачає меншу кількість обмежень та менший ступінь страждань та незручностей для затриманого, ніж звичайне ув`язнення у відповідній установі. Але цю обставину Європейський Суд з Прав Людини пов`язує з особливостями режиму, але - не з сутністю становища ув`язненого.

/див., окрім іншого, рішення у справі "Бузаджі проти Республіки Молдова" (пункти 111 - 114); "Корбан проти України (пункти 138 - 139)/

5.3. У пункті 48 рішення у справі "Чеботарь проти Молдови" Європейський Суд з Прав Людини зазначив таке.

"Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання

При цьому у тому ж пункті Суд, посилаючись на свою прецедентну практику зазначає, що самого факту, що підозра є добросовісною, недостатньо. Словосполучення "обґрунтована підозра" означає наявність фактів або інформації, що здатні переконати об`єктивного спостерігача, що особо, можливо, вчинила злочин.

5.4. Відповідно до правової позиції, що сформована Європейським Судом з прав людини, для продовження строку тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку. Також суд вказав, що пункт 3 статті 5 Конвенції визначає право заарештованого на розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження, при цьому таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання. Сторона обвинувачення зобов`язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи...

Далі відзначається, що таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Європейський суд з прав людини також наголошував, що "саме національні судові органи мають подбати про те, щоб тривалість попереднього ув`язнення обвинуваченого у відповідній справі не перевищила розумного строку. Для цього вони мають дослідити всі факти на користь і проти існування реального суспільного інтересу, який, за належного врахування принципу забезпечення презумпції невинуватості, виправдовує відхід від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи, і викласти ці міркування у своїх рішеннях про подовження строку тримання під вартою… Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні заарештованою особою відповідного злочину є обов`язковою і неодмінною умовою законності подовження строку тримання під вартою, але зі спливом певного часу ця умова перестає бути достатньою… Пункт 3 статті 5 Конвенції не лише проголошує право на "розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження", а й передбачає, що "звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання".

/див. рішення у справі "Тодоров проти України" від 12.01.2012 року, "Пунцельт проти Чехії", "Харченко проти України" та інші/

Окрім того, як зазначив Європейський суд з прав людини у справі "Летельє проти Франції" (рішення від 26.06.1991 року), "особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення принаймні, протягом певного часу. За виняткових обставинах цей момент може бути врахований у світлі Конвенції, у всякому разі в тій мірі, в якій внутрішнє право … визнає поняття порушення публічного порядку внаслідок скоєння злочину. Однак цей фактор можна вважати виправданим і необхідним, тільки, якщо є підстави вважати, що звільнення затриманого реально порушить публічний порядок, або якщо цей порядок дійсно перебуває під загрозою. (п.51).

6. Відповідно до частини 4 статті 196 Кримінального Процесуального Кодексу України:

Суд зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.

7. Відповідно до частини 5 статті 194 Кримінального Процесуального Кодексу України обираючи запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, суд зобов`язує обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:

1)прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4)утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

5)не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;

6)пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;

7)докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;

8)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

9)носити електронний засіб контролю.

IV…...З огляду на ці приписи діючого законодавства суд, повертаючись до обставин цього кримінального провадження, відзначає таке.

Стосовно наявності обґрунтованої підозри у вчиненні злочину ОСОБА_5 .

1. Оскільки по справі здійснюється судовий розгляд, наявність обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_5 у вчиненні злочину, що йому інкримінується, на даній стадії судового розгляду не перевіряється, а встановлення його вини/невинуватості можливо лише під час ухвалення вироку по суті пред`явленого обвинувачення.

Метою ж застосування запобіжного заходу відносно нього наразі є забезпечення можливості подальшого розслідування кримінальної справи, яке /подальше розслідування/ повинно підтвердити або розвіяти підозру.

2. Разом з цим, стосовно обставин цього кримінального провадження, суд відзначає таке.

2.1. Матеріали кримінального провадження на теперішній час не містять відомостей про те, що, висуваючи обвинувачення ОСОБА_5 , органи досудового розслідування діяли недобросовісно.

2.2. До того ж, наразі обґрунтованість висунутої йому підозри (себто — припущення про вчинення ним певних протиправних дій) наразі захистом не заперечується, адже захист не заперечує наявність певних відносин між ОСОБА_5 та потерпілим.

Таке дає підстави для твердження про те, що для мети обрання запобіжного заходу висунуту "підозру" слід вважати обґрунтованою.

3. Разом із цим, зміст висунутої підозри наразі дійсно зводиться до того, що ОСОБА_4 та його син ОСОБА_5 придбали, а потерпілий, відповідно - продав автомобіль з порушенням встановленого для укладання таких угод порядку, та між ними природно виник спір із приводу обсягу взаємних прав та обов`язків за вкладеним правочином, який природно не знайшов свого вирішення у правовій площині.

Така підозра вочевидь не свідчить про вчинення обвинуваченим дій, що здатні завдати відчутної шкоди громадському інтересу, а злочин, про вчинення якого йдеться в межах цього кримінального провадження, здебільшого стосується приватних інтересів самого обвинуваченого та потерпілого.

4. Та актуальність розгляду обґрунтованості підозри такого змісту на теперішній час суттєво знижується в зв`язку із запровадженням на території України військового стану, пов`язаним із збройною агресією проти України.

Стосовно наявності передбачених законом ризиків.

І……Попередньою ухвалою суду встановлена наявність ризику того, що ОСОБА_5 може переховуватись від суду.

1. Наявність цього ризику підтверджується тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, у разі визнання винним у вчиненні якого йому може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 03 до 07 років, що цілком здатне спонукати до вчинення дій щодо ухилення від кримінальної відповідальності.

2. Окрім того, наведені вище обставини кримінального провадження доводять, що обвинувачений ОСОБА_5 вдавався до заходів щодо ухилення від виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

За таких обставин суд вважає наявність цього ризику доведеною.

ІІ......Попередньою ухвалою суду встановлена наявність ризику того, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілого та свідків.

Стосовно наявності цього ризику суд відзначає таке.

1. Сутність висунутої підозри /зміст якої, окрім іншого, полягає у впливі на потерпілого з метою примусити його до дій на користь обвинувачених/ поза розумним сумнівом вказує про можливість й протиправного впливу з боку ОСОБА_5 на потерпілого та свідків з метою отримання доказів на свою користь.

2. В той же час, ризик вчинення дій щодо впливу на свідків та потерпілого узгоджується із ризиком вчинення дій щодо переховування від суду, адже такі дії є викликаними однією спонукою - ухилення від відповідальності.

В цьому ж випадку вище доведена наявність ризику ухилення ОСОБА_5 від суду.

Отже, й ризик вчинення ним дій щодо впливу на потерпілого та свідків суд також вважає доведеним.

Стосовно запобіжного заходу, який має бути застосованим відносно обвинуваченого.

1. Наявність передбачених законом ризиків доводить наявність необхідності подальшого застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 .

2. Наразі відносно обвинуваченого застосовується запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово.

3. Як процесуальні /відповідне клопотання/, так й фактичні підстави для зміни обраного відносно нього запобіжного заходу на більш суворий (якими є тримання під вартою або цілодобовий домашній арешт) наразі вочевидь є відсутніми.

4. При цьому як процесуальні /відповідне клопотання/, так й фактичні підстави для зміни обраного відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу на менш суворий наразі також є відсутніми.

За такого підстави для зміни обраного відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу наразі є відсутніми.

Стосовно умов тримання обвинуваченого під домашнім арештом.

1. Вирішуючи питання про час, протягом якого обвинуваченому слід надати право залишати житло, суд виходе з такого.

1.1. Попередньою ухвалою суду встановлено, що обвинувачений має право залишати житло протягом періоду з 09:00 до 13:00 години.

1.2. Наразі захист просить про збільшення цього часу до періоду з 09:00 години до 17:00 години; прокурор проти такого не заперечує.

Таким чином, фактично наразі обидві сторони просять про послаблення режиму тримання ОСОБА_5 під домашнім арештом; інших клопотань до суду не надходило. Вийти ж за межі заявлених клопотань суд не вправі.

1.3. Також суд відзначає, що метою заміни обраного відносно обвинуваченого запобіжного заходу на домашній арешт із забороною залишати житло протягом певного часу доби було надання обвинуваченому можливості вчиняти заходи щодо свого самозабезпечення.

Та з огляду на це суд відзначає, що робота є саме суспільно-корисним заходом самозабезпечення, в зв`язку із чим надання обвинуваченому можливості працевлаштування відповідає меті зміни обраного відносно нього запобіжного заходу на менш суворий.

Отже, підстави відмови захисту у пом`якшенні умов утримання обвинуваченого є відсутніми.

За такого суд вважає, що обвинуваченому слід дозволити залишати житло у період часу з 09:00 години до 17:00 години.

2. Попередньою ухвалою суду обвинуваченому заборонено відвідувати кафе, бари, ресторани та інші розважальні заклади.

З наданих суду документів же вбачається, що обвинувачений має намір працевлаштуватись до закладу, що задіяний у сфері громадського харчування.

За такого обвинуваченому слід дозволити відвідувати заклад, до якого він працевлаштовується.

3. Окрім того, з огляду на ризики, задля запобігання яким застосовується запобіжний захід, на ОСОБА_5 слід покласти додаткові обов`язки:

-не залишати місто Миколаїв;

-носити електронний засіб контролю;

-утримуватись від спілкування у будь-який спосіб особисто або через третіх осіб з потерпілим та особами, що зазначені у реєстрі досудового розслідування, як свідки.

Отже, клопотання прокурора та захисту про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 369-372; 376 Кримінального Процесуального Кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

1.У судовому засіданні оголосити перерву до 16 жовтня 2023 року до 14-00 години.

2.Клопотання прокурора та захисту про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу - задовольнити.

Продовжити строк застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло протягом певного часу доби.

Заборонити ОСОБА_5 залишати житло протягом періоду з 17:00 години до 09:00 години наступного дня.

Визначити місцем перебування ОСОБА_5 під домашнім арештом на виконання цієї ухвали будинок АДРЕСА_1 .

Покласти на ОСОБА_5 , окрім загального обов`язку з`являтись до суду за першим викликом, такі обов`язки:

-не відлучатися з міста Миколаєва;.

-утримуватись від спілкування у будь-який спосіб особисто або через третіх осіб з потерпілим та особами, що зазначені у реєстрі досудового розслідування, як свідки;

-не відвідувати кафе, бари, ресторани, інші розважальні заклади, за винятком закладу, у якому він працює;

-носити електронний засіб контролю.

Строк дії ухвали встановити - до 28 жовтня 2023 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя                                                        = ОСОБА_17 =