Тарутинський районний суд Одеської області

_________________________________________________________________________

Справа №523/16403/22

Провадження по справі № 2/514/258/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2023 року                                                смт Тарутине

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді – Тончевої Н.М.

при секретарі – Георгієвій О.А.,

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Тарутине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2   про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з останнього на її користь аліменти на утримання дітей: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,  в розмірі 1/3 частки з усіх видів його доходів щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дітьми повноліття та витрати на правову допомогу. 

Свої вимоги мотивує тим, що відповідач відмовляється у добровільному порядку матеріально допомагати дітям, не зважаючи на те, що він працездатний.

У зв`язку з викладеним, позивачка звернулась до суду з зазначеним позовом.

Позивачка в судове  засідання не з`явилась, на розгляд суду від неї надійшла заява з проханням розглянути справу у її відсутність, на позовних вимогах наполягає.

Представник позивача в судове  засідання не з`явилась, про день та час слухання справи повідомлена належним чином.

Відповідач у судове засідання не з`явився. На адресу суду від відповідача  надійшла  заява, в якій він зазначив, що з позовними вимогами позивачки він згоден та просить розглянути справу без його участі.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд прийшов до наступного висновку. 

Так, з матеріалів справи вбачається, що сторони є батьками:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданим 23 грудня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції  (а.с.7);

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданим 19 жовтня 2015 року  відділом державної реєстрації актів цивільного стану Саратського районного управління юстиції в Одеській області (а.с.8), які проживать разом з позивачкою та знаходяться на її утриманні.

Рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 24.05.2021 року шлюб між сторонами розірвано (а.с. 6).

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно зі ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При ухваленні рішення по справі суд керується Законом України «Про державний бюджет на 2023 рік».

Відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття (ч. 2 ст. 183 СК України).

Частиною 3 даної статті передбачено, якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття

Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Передбачених законом підстав для звільнення відповідача від обов`язку утримання неповнолітніх дітей судом не встановлено.

При визначені розміру аліментів у частці від доходу, що підлягають стягненню з відповідача, суд враховує всі обставини, передбачені ч. 1 ст. 182 СК України, та виходить з встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2023 рік» прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, і вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей у частці від доходу відповідача щомісяця, починаючи стягнення з дня звернення до суду і до досягнення старшою дитиною повноліття.

Разом з тим, суд враховує, що передбачений ст. 180 СК України обов`язок стосується обох батьків, тому визначення аліментів у розмірі 1/3 частини доходу відповідача призведе до відповідності їх засадам справедливості, добросовісності та розумності, визначених ч. 9 ст. 7 СК України.

Крім того, визначений розмір аліментів на утримання двох дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) буде відповідати інтересам дітей та не призведе до порушення прав та інтересів відповідача.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 191 СК України стягнення аліментів потрібно проводити з дня пред`явлення позову, тобто з 28 грудня  2022 року.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

У відповідності з ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Враховуючи те, що у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів, необхідно оплату на користь держави судових витрат в розмірі 992,40 гривень покласти на відповідача.

Щодо заявлених вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу суд дійшов до наступного висновку.

Як,  зазначає позивач розмір витрат на професійну правову допомогу складає 8000,00 грн.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Крім цього, витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 15.04. 2020 у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19).

Також, у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

З наданих до матеріалів заяви доказів вбачається, що судові витрати позивача підтверджуються копією договору про надання правової допомоги №04/12 від 26.12.2022 року (а.с. 14-16), протоколом погодження розміру гонорару адвоката за договором №04/12 від 26.12.2022 року (а.с. 17), копією акту наданих послуг №28-12/01/2022 на суму 8000 грн. (а.с. 19) та квитанцією №0.0.2795154216.1 від 27.12.2022 року про оплату за договором №04/12 від 26.12.2022 року (а.с. 18).

Дослідивши надані позивачем докази на підтвердження вищевикладених обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн. 

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 180, 182, 184, 191 СК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 142, 264, 265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд - 

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця с. Білолісся Татарбунарського району Одеської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженки с. Єлизаветівка Тарутинського району Одеської  області, ідентифікаційний номер НОМЕР_4   на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 (однієї третьої) частки заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 28.12.2022 року до досягнення старшою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 включно.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця с. Білолісся Татарбунарського району Одеської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь держави судовий збір в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця с. Білолісся Татарбунарського району Одеської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженки с. Єлизаветівка Тарутинського району Одеської  області, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 витрати на правову допомогу в розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Тарутинський районний суд Одеської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження  на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя                         Н.М. Тончева