УХВАЛА

19 вересня 2023 року

м. Київ

справа №160/2937/23

адміністративне провадження № К/990/30417/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2023 року у справі №160/2937/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив суд

- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо відмови в наданні йому, як адвокату, копій документів на чотири адвокатських запити від 2 вересня 2022 року, а саме: належним чином завірені витяги з додатків до наказів ГУНП в Дніпропетровській області: № 3923 о/с від 25 вересня 2017 року; № 4348 о/с від 25 жовтня 2017 року; № 4785 о/с від 24 листопада 2017 року; № 5214 о/с від 22 грудня 2017 року; № 316 о/с від 25 січня 2018 року; № 863 о/с від 23 лютого 2018 року; № 1342 о/с від 23 березня 2018 року; № 1918 о/с від 25 квітня 2018 року; № 2408 о/с від 25 травня 2018 року; № 2856 о/с від 25 червня 2018 року; № 3252 о/с від 25 липня 2018 року; № 3710 о/с від 23 серпня 2018 року; № 4196 о/с від 25 вересня 2018 року; № 4671 о/с від 25 жовтня 2018 року; № 4988 о/с від 23 листопада 2018 року; № 5361 о/с від 22 грудня 2018 року; № 5443 о/с від 29 грудня 2018 року; № 17 о/с від 25 січня 2019 року; № 57 о/с від 26 лютого 2019 року; № 92 о/с від 25 березня 2019 року; № 141 о/с від 24 квітня 2019 року; № 173 о/с від 24 травня 2019 року; № 208 о/с від 25 червня 2019 року; № 240 о/с від 25 липня 2019 року; № 270 о/с від 22 серпня 2019 року; № 302 о/с від 25 вересня 2019 року; № 343 о/с від 25 жовтня 2019 року; № 376 о/с від 25 листопада 2019 року; № 412 о/с від 24 грудня 2019 року; № 413 о/с від 24 грудня 2019 року; № 24 о/с від 24 січня 2020 року; № 56 о/с від 25 лютого 2020 року; № 95 о/с від 25 березня 2020 року; № 118 о/с від 24 квітня 2020 року; № 136 о/с від 25 травня 2020 року; № 162 о/с від 23 червня 2020 року; № 199 о/с від 24 липня 2020 року; № 232 о/с від 25 серпня 2020 року; № 259 о/с від 25 вересня 2020 року про встановлення ОСОБА_2 розміру премії;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області протягом п`яти робочих днів з дня набрання чинності рішенням суду надати адвокату Цибаню Роману Юрійовичу належним чином завірені витяги з додатків до наказів ГУНП в Дніпропетровській області: № 3923 о/с від 25 вересня 2017 року; № 4348 о/с від 25 жовтня 2017 року; № 4785 о/с від 24 листопада 2017 року; № 5214 о/с від 22 грудня 2017 року; № 316 о/с від 25 січня 2018 року; № 863 о/с від 23 лютого 2018 року; № 1342 о/с від 23 березня 2018 року; № 1918 о/с від 25 квітня 2018 року; № 2408 о/с від 25 травня 2018 року; № 2856 о/с від 25 червня 2018 року; № 3252 о/с від 25 липня 2018 року; № 3710 о/с від 23 серпня 2018 року; № 4196 о/с від 25 вересня 2018 року; № 4671 о/с від 25 жовтня 2018 року; № 4988 о/с від 23 листопада 2018 року; № 5361 о/с від 22 грудня 2018 року; № 5443 о/с від 29 грудня 2018 року; № 17 о/с від 25 січня 2019 року; № 57 о/с від 26 лютого 2019 року; № 92 о/с від 25 березня 2019 року; № 141 о/с від 24 квітня 2019 року; № 173 о/с від 24 травня 2019 року; № 208 о/с від 25 червня 2019 року; № 240 о/с від 25 липня 2019 року; № 270 о/с від 22 серпня 2019 року; № 302 о/с від 25 вересня 2019 року; № 343 о/с від 25 жовтня 2019 року; № 376 о/с від 25 листопада 2019 року; № 412 о/с від 24 грудня 2019 року; № 413 о/с від 24 грудня 2019 року; № 24 о/с від 24 січня 2020 року; № 56 о/с від 25 лютого 2020 року; № 95 о/с від 25 березня 2020 року; № 118 о/с від 24 квітня 2020 року; № 136 о/с від 25 травня 2020 року; № 162 о/с від 23 червня 2020 року; № 199 о/с від 24 липня 2020 року; № 232 о/с від 25 серпня 2020 року; № 259 о/с від 25 вересня 2020 року про встановлення ОСОБА_2 розміру премії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2023 року, позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України»), надіславши її 30 серпня 2023 року засобами поштового зв`язку.

Скаржник просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2023 року у справі №160/2937/23 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Положеннями пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України та статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 30 вересня 2016 року №1402-VIII гарантовано право особи на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас, пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Як вбачається із даних Єдиного державного реєстру судових рішень, суд розглянув дану справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Так, частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Зокрема, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема справи у спорах щодо оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.

Предметом розгляду цієї справи є бездіяльність суб`єкта владних повноважень щодо відмови в наданні копій документів на чотири адвокатських запити.

За такого правового врегулювання та обставин справи Верховний Суд зазначає, що законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Однак, у касаційній скарзі відсутнє будь-яке посилання скаржника на передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України випадки. Мотиви, наведені у касаційній скарзі, зводяться лише до переоцінки доказів у справі та незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо застосування норм законодавства.

Щодо посилання скаржника на підстави касаційного оскарження, визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, Суд зазначає, що передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції, встановлених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу у справі незначної складності, є наявність обставин, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

З огляду на зазначене та враховуючи, що скаржник, оскаржуючи судові рішення у цій справі, не обґрунтував наявності випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні.

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Одночасно, Суд також враховує позицію висловлену Європейським Судом з прав людини в ухвалі від 9 жовтня 2018 року щодо неприйнятності у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine, заява № 26293/18). Суд визнав, що заява є неприйнятною ratione materiae у сенсі п. 3 (а) ст. 35 Конвенції і має бути відхилена відповідно до п. 4 цієї статті. ЄСПЛ зазначив, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. В ухвалі також ідеться, що в контексті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій ЄСПЛ також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій. Однак у цій справі тією мірою, в якій заявниця ставила питання щодо справедливості провадження в судах першої і другої інстанцій, ЄСПЛ не визнав, що мали місце порушення процесуальних гарантій пункту 1 статті 6 Конвенції.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2023 року у справі №160/2937/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

……………………………

……………………………

……………………………

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду