Справа № 591/5599/23

Провадження № 2/591/897/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2023 року                                                м. Суми

Зарічний районний суд  м. Суми  в складі:        

головуючого судді – Северинової А.С.,

з участю  секретаря cудового засідання – Рудь В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу № 591/5599/23 за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради в особі Управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» про зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Рибалка О.К., звернувся до суду з вказаним позовом, який в подальшому уточнив, та свої вимоги мотивує тим, що з 18 лютого 1992 року він зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 28 серпня 2019 року за № 486 його визнано наймачем зазначеного жилого приміщення замість попереднього наймача – його баби ОСОБА_2 , коли її власником був радгосп «Сумський».

На даний час зазначена квартира перебуває у комунальній власності Сумської міської об`єднаної територіальної громади.

Зазначає, що він звернувся до Управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» Сумської міської ради з питання приватизації вказаного житла. Однак, листом від 02 червня 2023 року № 14.01-15/1205 йому відмовлено у приватизації у зв`язку з відсутністю ордера на вказане жиле приміщення.

Посилаючись на вказані обставини та на обставини того, що у вказаній квартирі він проживає та зареєстрований з моменту народження і по теперішній час на законних підставах, правомірно та добросовісно нею користується, як єдиним житлом, ніхто на квартиру не претендує, позивач, уточнивши позовні вимоги, просить зобов`язати Сумську міську раду в особі Управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» вчинити дії по приватизації ним квартири за адресою АДРЕСА_1 , без ордера на жиле приміщення (а.с. 28).

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 17 липня 2023 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 26 липня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 21 серпня 2023 року.

Ухвалою суду від 21 серпня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 20 вересня 2023 року.

У відзиві відповідач Сумська міська рада заперечила проти позову з підстав відсутності у позивача ордера на жиле приміщення.

В судове засідання учасники справи не з`явились, про дату, час і місце розгляду даної справи повідомлені належним чином. Від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Рибалки О.К. надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити. Відповідач Сумська міська рада про причини неявки свого представника суду не повідомила.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 28 серпня 2019 року за № 486 ОСОБА_1 визнано наймачем жилого приміщення, а саме: двокімнатної жилою площею 28,5 кв.м вкартири АДРЕСА_2 (на даний час – АДРЕСА_3 , одинокого, замість попереднього наймача – його бабусі ОСОБА_2 , яка померла (а.с. 10).

Позивач ОСОБА_1 з 18 лютого 1992 року і по теперішній час зареєстрований та проживає у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7, 8).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав від 19 квітня 2023 року квартира за адресою: АДРЕСА_1 перебуває у комунальній власності Сумської міської територіальної громади в особі Сумської міської ради (а.с. 11).

З листа Державного архіву Сумської області від 20 квітня 2016 року № Мз-450 вбачається, що документи радгоспу «Сумський» с. Червоне Сумського району Сумської області за 1979 рік на зберігання до Державного архіву Сумської області не надходили, у зв`язку з чим видати рішення про надання квартири радгоспом « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_1 на ОСОБА_2 немає можливості. Також документи архівного фонду радгоспу «Сумський» с. Червоне Сумського району Сумської області надійшли на зберігання до архіву по 1967 рік включно (а.с. 13).

У листі від 13 травня 2016 року за № 130503 ТОВ «Агрофірма «Червоносільська» повідомила, що у 2006 році змінився власник ТОВ «Агрофірма «Червоносільська», у зв`язку з чим теперішня адміністрація ТОВ «Агрофірма «Червоносільська» здійснює свою діяльність на основі документів наданих попереднім власником та створеними в процесі господарської діяльності товариства. В процесі зміни власника ТОВ «Агрофірма «Червоносільська» не було передано жодних документів щодо квартири АДРЕСА_4 (а.с. 14).

Також у відповіді від 21 квітня 2016 року за № 134 архівний відділ Сумської районної державної адміністрації повідомив, що документи радгоспу «Сумський» на зберігання до відділу не надходили, тому видати копію наказу директора радгоспу «Сумський» про виділення ОСОБА_2 квартири за адресою: АДРЕСА_1 немає можливості (а.с. 15).

Відповідно до довідки ТВБВ №10018/0145 філії – Сумського обласного управління АТ «Ощадбанк» від 02 травня 2023 року за № 116.145-33/176  ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 в основних списках громадян на отримання приватизаційних цінних паперів значиться; житловий чек не використаний (а.с. 15).

З метою реалізації передбачених законом прав позивач звернувся до органу приватизації з питання приватизації житла, а саме квартири АДРЕСА_4 , проте, листом управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» Сумської міської ради від 02 червня 2023 року за № 14.01-15/1205 відмовлено позивачу у передачі у приватну власність вищевказаної квартири у зв`язку з відсутністю ордера на спірне жиле приміщення (а.с. 12).

Спір у справі виник у зв`язку з відмовою органу приватизації позивачам у приватизації спірної квартири.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та іншими міжнародно-правовими документами про права людини закріплено право на повагу до житла.

У статті 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла, інакше як на підставі закону за рішенням суду.

У частині третій статті 9 ЖК Української РСР визначено, що громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання й утримання визначені Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Відповідно до частини четвертої статті 5 зазначеного Закону право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.

Право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитку з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які на законних підставах проживають у них.

Кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз (частина п`ята статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).

Згідно із частиною одинадцятою статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.

У частині десятій статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» закріплено, що органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Перелік таких випадків чітко визначений у законодавстві і є вичерпним. До них відноситься відсутність у особи права на приватизацію (частина друга статті 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків»), заборона приватизувати конкретне приміщення (частина четверта статті 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», частина друга статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).

Згідно з пунктом 17 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 (далі – Положення № 396 (тут і далі – у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)), громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

Пунктом 18 Положення № 396 затверджено перелік документів, які подаються громадянином до органу приватизації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року в справі № 200/18858/16-ц (провадження № 14-165цс18).

Статтею 8 Конвенції закріплено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

У пункті 36 рішення від 18 листопада 2004 року у справі «Прокопович проти Росії» ЄСПЛ визначив, що концепція «житла» за змістом статті 8 Конвенції не обмежена житлом, яке зайняте на законних підставах або встановленим у законному порядку. «Житло» - це автономна концепція, що не залежить від класифікації у національному праві. То чи є місце конкретного проживання «житлом», що б спричинило захист на підставі пункту 1 статті 8 Конвенції, залежить від фактичних обставин справи, а саме – від наявності достатніх триваючих зв`язків з конкретним місцем проживання (рішення ЄСПЛ у справі «Баклі проти Сполученого Королівства» від 11 січня 1995 року, пункт 63).

Таким чином, тривалий час проживання особи в житлі, незалежно від його правового режиму, є достатньою підставою для того, щоб вважати відповідне житло належним такій особі в розумінні статті 8 Конвенції.

Принцип пропорційності у розумінні Європейського суду з прав людини полягає в оцінці справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням у право людини на повагу до житла, й інтересами особи, яка зазнає негативних наслідків від цього втручання. Пошук такого балансу не означає обов`язкового досягнення соціальної справедливості у кожній конкретній справі, а передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між легітимною метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа внаслідок втручання в її право на повагу до житла несе надмірний тягар. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були би менш обтяжливими для прав і свобод цієї особи, оскільки обмеження її прав не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для досягнення вказаної мети.

Виходячи з аналізу змісту Закону у поєднанні з нормами ст. ст. 1, 6, 9, 61 ЖК України, ст. 29 ЦК України місцем постійного проживання особи є жиле приміщення, в якому особа постійно проживає, має передбачені ст. 64 ЖК України права користування цим приміщенням і на яке за особою зберігається це право і при тимчасовій відсутності, а відтак і право на приватизацію.

Таким чином, приймаючи до уваги обставини того, що вселення позивача до спірної квартири було здійснено відповідно до закону, так як протилежного відповідач не довів, а матеріали справи таких доказів не містять, позивач тривалий час проживає у цій квартирі АДРЕСА_4 належить до числа об`єктів, що підлягають приватизації, а позивач ОСОБА_1 є суб`єктом приватизації, так як на законних підставах зареєстрований і тривалий час постійно проживає у вказаній квартирі, відтак, набув право на приватизацію цього житла.

За таких обставин, заявлений позов необхідно задовольнити, зобов`язавши Сумську міську раду в особі Управління «Центр надання адміністративних послуг в м. Суми» Сумської міської ради вчинити дії щодо приватизації квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 без ордера на жиле приміщення.

Отже, позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Зобов`язати Сумську міську раду в особі Управління «Центр надання адміністративних послуг в м. Суми» Сумської міської ради вчинити дії щодо приватизації квартири за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , за відсутності ордера на жиле приміщення.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Сумська міська рада в особі Управління «Центр надання адміністративних послуг в м. Суми» Сумської міської ради, місцезнаходження: 40030, м. Суми, майдан Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 23823253.

Повне судове рішення складено 20 вересня 2023 року.

       Суддя                                                          А.С. Северинова