11а-1144/08

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

29   липня   2008 року   колегія   суддів судової     палати   в   кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у   складі:

Головуючого   судді: Белан Н.О.

Суддів: Ходаса В.І., Єфімова О.І. За участю прокурора:   Панафеда Н.М. Засудженого:   ОСОБА_1

Розглянула   у   відкритому   судовому   засіданні   в   залі     суду   м. Києва

матеріали          кримінальної справи   за    апеляцією   засудженого  ОСОБА_1   на вирок Оболонського районного   суду м. Києва від  31 березня 2008 року.

Цим  вироком

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця м. Первомайськ, Первомайського      району, АР Крим, громадянина України, українця, не    одруженого, освіта   середня,   не   працюючого,

зареєстрованого:   АДРЕСА_1, мешкаючого: АДРЕСА_2, раніше судимого:

1). 19.10 1998   року   Первомайським   районним    судом   АР

Крим   за   ст.ст. 140 ч.2, 143 ч.2, 45 КК   України (1960 р.) на строк 4 роки   позбавлення   волі  умовно  з    встановленням іспитового   строку на  3   роки;

2).   13.07.2000   року   Первомайським   районним    судом   АР

Крим  за  ст.ст.206 ч.2, 43  КК  України (1960р)  на    строк    6

років  позбавлення  волі.

Звільненого 20.02.2006 року з   місць   позбавлення   волі   по відбуттю строку  покарання.

Засуджено за ст. 187 ч.2 КК України на строк 9 років позбавлення   волі з  конфіскацією всього, яке є  власністю засудженого.

ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_2  народження, уродженця м. Вишгорода, Київської  області, громадянина  України, українця, одруженого, Освіта середня  технічна, не  працюючого, зареєстрованого  та мешкаючого:   АДРЕСА_4, раніше   судимого:

1.) 18.12.2000 року  Дарницьким районним  судом м. Києва за Ст. 141 ч.2 КК   України (I960 р.) на   строк 3 роки позбавлення волі із   застосуванням ст. 46-1 КК  України, відстрочки вико­нання вироку строком на   2 роки;

2). 13.06.2002 року  Вишгородським районним судом  Київсь­кої області за  ст.ст. 15, 185 ч.3, 70 КК  України на строк 4 роки  позбавлення  волі;

3). 25.10.2007 року Вишгородським районним  судом Київсь­кої   області за ст. 186 ч.2 КК України на строк 3 роки позбавлення волі.

Засуджено за ст. 187 ч. 4 КК України за ст. 187 ч. 4 КК України на строк 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке с власністю  засудженого.

На підставі ч. 1, 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено покарання ОСОБА_2 шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого, зарахувавши в строк покарання частково відбуте покарання за вироком Вишгородського районного суду Київської області від   25.10.2007 року.

Вирок  суду ОСОБА_2 не   оскаржується.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 29.08 2007 року приблизно о 18-00 годині діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, і ОСОБА_4 відносно 2-х останніх яких провадження по кримінальній справі закрито в зв'язку зі смертю їх та перебуваючи в квартирі АДРЕСА_3, з метою заволодіння чужим майном, здійснили напад, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу та заволоділи особистим майном кур'єра суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5, який займається роздрібною реалізацією комп'ютерної техніки шляхом її доставки до квартир ОСОБА_6, спричинивши останньому легкі тілесні ушкодження та матеріальні збитки на  суму 6708 гривень, заволодівши ноутбуком «MSI».

Засуджений ОСОБА_1 в своїй апеляції посилається на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону, просить його дії перекваліфікувати зі   ст. 187 ч.2 на  ст. 186 ч. 2 КК  України.

В доповненнях до апеляції окрім викладеного, просить матеріали кримінальної справи направити на додаткове розслідування з мотивів неповноти досудового слідства, яке не було усунуто в судовому засіданні.

Прокурор в запереченнях на апеляцію засудженого ОСОБА_1 вважає, що вирок Оболонського районного суду м. Києва є законний та обгрунтований, а тому апеляція засудженого не підлягає задоволенню.

На думку прокурора, засуджений посилаючись в апеляційній скарзі на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, істотні порушення       вимог кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону, не навів жодного прикладу зазначених порушень, а тому його твердження не   ґрунтуються на  матеріалах справи.

Просить вирок Оболонського районного суду м. Києва від 31 березня 2008 року залишити без  змін.

В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав свою апеляцію та доповнення до неї та заявив клопотання про відвід прокурора вказавши, що державний обвинувач на його думку причетний до фабрикації кримінальної справи відносно нього. При цьому не навів жодної із підстав передбачених ст. ст. 54, 56 КПК України, якіб виключали можливість участі прокурора в кримінальному судочинстві апеляційної  інстанції.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, заперечившого проти задоволення апеляції засудженого, засудженого підтримавшого апеляцію, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, провівши судові дебати та надавши засудженому останнє слово, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні нападу на потерпілого ОСОБА_6 з метою заволодіння його майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та дослідженими в судовому засіданні доказами і є обгрунтованим.

4

Цей висновок, зокрема, ґрунтується на фактичних даних, встановлених показаннями потерпілого ОСОБА_6, з приводу обставин нападу на нього 29.08.07 р. в квартирі АДРЕСА_3, підсудного ОСОБА_1 в ході досудового слідства, з приводу наявності у нього пістолета «Беретта», висновком судово-медичної експертизи щодо заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень.

Зокрема, із показань потерпілого ОСОБА_6 вбачається, що він сприймав як реальну погрозу засудженого ОСОБА_1 застосувати пістолет.

Згідно з показаннями ОСОБА_1 у процесі досудового слідства, він під час вчинення розбійного нападу пневматичний пістолет не застосовував, але   не  заперечував про  наявність його. (т.7 а.с.6.)

В подальшому ОСОБА_1 визнав, що приймав участь в розбійному нападі на потерпілого ОСОБА_6, але наносив удар ребром долоні по шиї потерпілого, від чого останній упав. Пневматичний пістолет при цьому знаходився при ньому, який дав йому ОСОБА_3.

(т.6а.с. 153.)

Під час допиту 10.10.2007 року в якості обвинуваченого в присутності захисника підтвердив, що в день розбійного нападу на кур'єра ОСОБА_6 29.08.2007 року пістолет знаходився при ньому, який  він носив в кобурі і який був заряжений сталевими кульками.

Суд належно оцінив ці показання ОСОБА_1 в сукупності з іншими доказами у справі й обгрунтовано визнав кваліфікацію дій ОСОБА_1 за цим епізодом як розбій, вчинений за попередньою змовою групою   осіб.

Покарання призначено засудженому ОСОБА_1 відповідно до вимог закону з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, даних про особу  засудженого та обставин, що  впливають на  покарання.

Як встановлено перевіркою матеріалів справи, досудове та судове слідство проведено з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону. Таких порушень цього, закону, які були б істотними і могли б потягти за собою скасування судового рішення з направленням матеріалів справи на додаткове досудове слідство, у справі не допущено.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА;

Апеляцію    засудженого ОСОБА_1 залишити    без задоволення,   а   вирок Оболонського   районного   суду   м. Києва   від    31 березня 2008 року щодо нього, без змін.