ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2015 р.Справа № 916/1686/15

Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді Принцевської Н.М.;

суддів Діброви Г.І., Ліпчанської Н.В.;

при секретарі судового засідання Бендерук Є.О.;

за участю представників сторін:

від позивача - Сивак А.Л., за довіреністю № 1556 від 30.07.2015 року;

від відповідача - Бондарюк Є.М., за довіреністю № 04/308 від 06.03.2014 року;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС", м. Київ в особі філії "Інфоксводоканал" ТОВ "ІНФОКС", м. Одеса

на рішення господарського суду Одеської області від 07.07.2015 року

у справі № 916/1686/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС", м. Київ в особі філії "Інфоксводоканал" ТОВ "ІНФОКС", м. Одеса

до Селекційно-генетичного інституту - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення, м. Одеса

про стягнення 105 780,21 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 07.07.2015 року у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС", м. Київ в особі філії "Інфоксводоканал" ТОВ "ІНФОКС", м. Одеса (Далі - ТОВ „ІНФОКС") до Селекційно-генетичного інституту - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення, м. Одеса про стягнення 105 780,21 грн. було відмовлено.

Мотивуючи дане рішення, місцевий господарський суд зазначив, що вимоги позивача ґрунтуються на актах № 1397-ТИ від 27.06.2002 року та № 1150-ТИ від 21.05.2003 року, проте вказані акти не можуть служити доказом кількості осадків за період з 01.01.2013 року по 01.01.2015 року, так як вони складені у 2002 та 2003 роках, а договір укладався на 10 років пізніше, а отже вони не є доказами, які підтверджували б порушення відповідачем зобов'язань, які виникли за договором 2012 року.

Не погоджуючись із винесеним рішенням, ТОВ „ІНФОКС" звернулось з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в апеляційній скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника прокуратури, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.02.2013 року між сторонами було укладено договір № 4059/2 про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення (Далі - Договір).

Згідно п.п. 1.1, 1.2. Договору Виробник надає послуги по централізованому водопостачанню (подача холодної питної води на об'єкти Споживача), а також по централізованому водовідведенню (приймання стічних вод холодного та гарячого водопостачання, зливових, ненормативно-очищених стічних вод, стічних вод від свердловин і шахтних колодязів, що скидаються Споживачем в систему комунальної каналізації), відповідно до дислокації об'єктів (Додаток № 1). Послуги по подачі води надаються: а) у розмірах згідно розрахованих водогосподарських балансів або визначаються приладами обліку води; б) у межах нормативів якості за ДСанПіН 2.2.4-171-10 „Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною". Послуги по прийому стоків надаються: а) у розмірах згідно розрахованих водогосподарських балансів або визначаються приладами обліку води; б) у межах показників якості, встановлених для „Споживачів" „Правилами прийому стічних вод". Споживач вчасно сплачує надані йому послуги водопостачання та водовідведення, забезпечує належну експлуатацію своїх водоканалізаційних мереж, споруджень, приладів та пристроїв на них у належному стані, відповідно до Правил, зазначених у пункті 2.1. даного Договору та чинного законодавства.

Відповідно до п. 2.1. Договору сторони зобов'язуються керуватися діючими нормативними актами: Законом України „Про питну воду та питне водопостачання"; Законом України „Про житлово-комунальні послуги"; „Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затвердженими Наказом Мінжитлокомунгоспу України від 27.06.2008 року № 190; „Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення", затвердженими Наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.1995 року № 30; „Правилами приймання стічних вод підприємств, установ і організацій у систему каналізації м. Одеси", затвердженими Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 632 від 14.06.2007 року.

В пунктах 2.1., 3.7., 3.9. „Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України" зазначено, що договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги". Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору. Рахунки за воду і за скидання стічних вод до мережі водовідведення виписуються виробником споживачам. Якщо субспоживач має особисті рахунки, то він розраховується за питну воду та скидання стічних вод з виробником. Розподіл суми рахунку між субспоживачами, на яких не відкрито окремих особових рахунків, здійснюється споживачами самостійно. У випадках, коли засоби обліку на вводах субспоживачів відсутні, розрахунки за воду проводяться за нормами водоспоживання, при цьому обсяг стічних вод, які належать до сплати, дорівнює обсягу водоспоживання.

Згідно пунктів 3.2., 3.5., 3.8., 3.9., 3.10. Договору облік спожитої холодної води та скинутих стоків, а також холодної води, що йде на гаряче водопостачання та водовідведення гарячої води здійснюється за показами приладів обліку води та стоків, встановлених на об'єктах Споживача, або згідно водогосподарського балансу. Споживач отримує рахунок за надані послуги водокористування до 20 числа поточного місяця. Разом з рахунком надається Акт приймання-надання послуг водокористування, який підписується представниками обох сторін. Згідно рахунку та Акта приймання-надання послуг Споживач протягом 10 банківських днів повинен провести оплату за надані Виробником послуги водокористування. У разі неотримання рахунка на оплату в зазначений термін, рахунки (дебітові повідомлення) направляються на адресу Споживача поштою, відповідно до реквізитів, що вказуються Споживачем у Договорі, або вручається представникові Споживача. Обсяги стоків, що відводяться від Споживача, приймаються рівними обсягами спожитої води або визначаються за показниками приладу обліку стоків відповідно до п. 3.14., 5.29 „Правил водокористування". Обсяг скинутих Споживачем зливових стоків, визначається розрахунковим шляхом згідно п. 4.10 „Правил водокористування" і ДСТУ 3013-95. Нарахування платежу за скидання ненормативно-очищених стоків здійснюється відповідно до „Правил приймання стічних вод".

За таких обставин судова колегія вважає, що сторонами не було взагалі обрано методу визначення об'єму стічних вод за нормами п. 5.29 „Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", згідно якого у разі відсутності засобів обліку стічних вод їх облік здійснюється такими методами: 1) за допомогою засобів обліку на водозаборах; 2) за паспортною продуктивністю насосів на водозаборах; 3) за паспортним дебітом усіх свердловин та проектною потужністю поверхневого водозабору; 4) на підставі витрат води на технологічні потреби; 5) на підставі замірів кількості стічних вод, що надходять до мереж водовідведення. Метод визначення кількості стічних вод встановлюється виробниками. Якщо кількість стічних вод визначається одним із методів, зазначених у цьому пункті Правил, що зафіксовано договором або двостороннім актом між виробником та споживачем на обумовлений термін, то споживач протягом цього терміну може не надавати виробнику таких даних. Отже, визначення в Договорі об'єму стічних вод у спосіб, запропонований позивачем, не відповідає вимогам законодавства про питну воду і питне водопостачання (Постанова Верховного суду України від 29.04.2014 року у справі № 905/1078/13-г).

Договір, укладений між сторонами, має загальний характер, фактично є типовим без конкретизації по відношенню до відповідача, як споживача послуг з водовідведення в частині встановлення порядку обліку стічних вод та визначення їх обсягу для здійснення щомісячних розрахунків згідно норм чинного законодавства у сфері водопостачання.

Позивачем не доведено суду належними засобами доказування узгодження з відповідачем дислокації об'єктів та детального обґрунтованого розрахунку водогосподарського балансу на кожен об'єкт із внесенням підсумкових даних у зведену таблицю, на підставі яких надаються послуги по прийому стоків (п. 7.11. Договору).

Судова колегія не приймає до уваги акти 2001 та 2003 років щодо площі території споживача, оскільки вказані акти не є додатками до Договору між сторонами, вказана площа не визначена сторонами в умовах Договору.

Помилкове посилання відповідача та місцевого господарського суду на неприйняття даних актів саме в якості належних доказів по справі не вплинуло на правильні висновки суду щодо відмови в позові. Такі акти повинні були бути оформлені сторонами саме в якості додатків до Договору 2013 року в момент його укладення.

Надана позивачем копія Договору взагалі не містить будь-яких додатків, незважаючи на п. 7.11. Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не доведено належними доказами направлення відповідачу щомісячно рахунків та актів приймання-надання послуг по водовідведенню за умовами Договору та Правил.

За таких обставин колегія суддів вважає, що позивачем не доведено обґрунтованість саме розрахунку боргу, який повинен бути оплачений відповідачем за вказаний обсяг послуг з водовідведення зливових вод за період з 01.01.2013 року по 01.01.2015 року, у зв'язку з чим місцевим господарським судом правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог в цій частині, але за мотивами, викладеними судом апеляційної інстанції. Як наслідок, не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних, нарахованих за прострочку виконання грошового зобов'язання.

Одеський апеляційний господарський суд не приймає до уваги доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, оскільки вони не доведені належними та допустимими доказами та спростовуються вищевказаними нормами чинного законодавства.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС", м. Київ в особі філії "Інфоксводоканал" ТОВ "ІНФОКС", м. Одеса залишається без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 07.07.2015 року у даній справі - без змін, а висновок суду, викладений в рішенні є вірним, за мотивами суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 49; 99; 101-103; 105; Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС", м. Київ в особі філії "Інфоксводоканал" ТОВ "ІНФОКС", м. Одеса залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 07.07.2015 року у справі № 916/1686/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

Н.В. Ліпчанська