УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2015 року Справа № 876/7047/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючогосудді Сеника Р.П.,

суддів Хобор Р.Б., Попка Я.С.

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.06.2015 року у справі № 809/2175/15 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі до Фермерського господарства "Мрія" про стягнення заборгованості в сумі 2622,30 грн,-

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі районі звернулося в суд із адміністративним позовом до Фермерського господарства "Мрія" про стягнення заборгованості в сумі 2622,30 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України виплачено пільгові пенсії ОСОБА_2, яка працювала у фермерському господарстві "Мрія". Фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій становлять загальну суму 2622,30 грн. Агрофірмі вчасно направлено розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної відповідно до частини 2Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених згідно ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.06.2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржив позивач, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апеллянт зазначає, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки дане рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та таке, що неповно відображає обставини, які мають істотне значення для даної справи.

Просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.06.2015 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що фермерське господарство "Мрія" 05.12.1990 року зареєстроване як юридична особа, що підтверджується копією витягу копією Статуту. Крім того, відповідач взятий на облік управлінням Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

Відмовляючи у задоволенні позовних вимогах у справі, суд першої інстанції виходив з того, що з 28.03.2006 року ОСОБА_2 призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "ж" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.1992 року №224 як жінці, яка зайнята на постійній роботі в сільськогосподарському виробництві, у відповідача відсутні зобов'язання щодо відшкодування коштів понесених Пенсійним фондом, як витрати на виплату і доставку пільгової пенсії ОСОБА_2, оскільки виплата такої пенсії здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення нею пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

В Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначені принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками. Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносин, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

З 01.01.2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з Прикінцевих та Перехідних положень Закону з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Частиною 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1, встановлює обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції станом на 01.04.2014 року) платників фіксованого сільськогосподарського податку було виключено з числа платників такого збору.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (набрав чинності з 01.01.2015 року) виключено з податкового кодексу України главу 2 "Фіксований сільськогосподарський податок".

Як вбачається з довідки відповідача №35 від 13.02.2006 року, ОСОБА_2 працювала з 30.10.2003 року у фермерському господарстві "Мрія".

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.1992 року №244 "Про призначення пенсії на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей" жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей до 14-річного віку, в тому числі усиновлених, пенсії на пільгових умовах призначаються незалежно від віку та наявного трудового стажу.

Пунктом "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, незалежно від віку і трудового стажу в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

В пункті 2 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"передбачено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

З врахуванням того, що з 28.03.2006 року ОСОБА_2 призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "ж" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.1992 року №224 як жінці, яка зайнята на постійній роботі в сільськогосподарському виробництві, у відповідача відсутні зобов'язання щодо відшкодування коштів понесених Пенсійним фондом, як витрати на виплату і доставку пільгової пенсії ОСОБА_2, оскільки виплата такої пенсії здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення нею пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Враховуючи вищенаведене колегія суддів погоджується із рішенням суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення з фермерського господарства "Мрія" фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_2, призначеної відповідно пункту "ж" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.1992 року №224 в загальній сумі 2622,30 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст.195-197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі - залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.06.2015 року у справі № 809/2175/15 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: Р.П. Сеник

Судді : Р.Б. Хобор

Я.С. Попко