Справа №757/38742/23-к Головуючий в 1-й інстанції - ОСОБА_1

Провадження №11-сс/824/5723/2023 Доповідач - ОСОБА_2

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2023 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду у складі:

Головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря - ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора - ОСОБА_6 ,

підозрюваного - ОСОБА_7 ,

захисників - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №1202310006000720 від 08.02.2023року, за апеляційною скаргою прокурора Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 вересня 2023 року про відмову в задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

та застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, в межах строку досудового розслідування, тобто до 06.10.2023 року, включно, з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, -

ОСОБА_7 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Києва, українцю, громадянину України, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому,

підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

Слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №1202310006000720 від 08.02.2023року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.

07 липня 2023 року ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.

12 липня 2023 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва до підозрюваного ОСОБА_10 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 04.09.2023 року.

30 серпня 2023 року поставою керівника Печерської окружної прокуратури м. Києва у кримінальному провадженні 1202310006000720 від 08.02.2023року строк досудового розслідування продовжено до 3-х місяців, тобто до 07.10.2023 року.

01 вересня 2023 року старший слідчий СВ Печерського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_11 , за погодженням з прокурором Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави, мотивуючи що досудове розслідування не можливо закінчити до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді, оскільки існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування, зокрема не проведено ряд слідчих і процесуальних дій, а ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України не зменшились і продовжують існувати.

Ухвалою слідчого судді Печерськогорайонного суду м. Києва від

01 вересня 2023 року в задоволенні клопотання слідчого відмовлено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, в межах строку досудового розслідування, тобто до 06.10.2023 року, включно, з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України. Обґрунтовуючи своє рішення слідчий суддя послався на врахування практики Європейського суду з прав людини, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК та на доведеність того, що більш м`який запобіжний захід зможе запобігти ризикам, передбаченими ч.1 ст.177 КПК України.

На вказану ухвалу слідчого судді прокурор Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , подала апеляційну скаргу, в якій не погоджується з ухвалою, вважає її незаконною. Стверджує, що підозрюваний ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 15 років з конфіскацією майна. Вважає, що заявлені стороною обвинувачення ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України не зменшились, є реальними та продовжують існувати, зокрема ризик можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування або суду, оскільки він розуміє тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення та невідворотність покарання, ризику незаконного впливу на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні та ризику вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення у якому підозрюється, оскільки ОСОБА_7 офіційно не працює та має дохід лише від здійснення злочинної діяльності, а отже застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти вказаним ризикам, однак на думку апелянта слідчим суддею це було не взято до уваги. Тому, просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.

На апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 , надійшли заперечення від захисника підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , в яких вказується на законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали слідчого судді та міститься прохання залишити її без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

Заслухавши:

- доповідача - суддю апеляційного суду;

- прокурора, яка підтримала свою апеляційну скаргу та просила задовольнити її у повному обсязі;

- підозрюваного та його захисників, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, ухвалу слідчого судді просили залишити без змін, як законну та обґрунтовану;

- ознайомившись з матеріалами клопотання та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого висновку.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до ст.177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу передбачені ст.178 КПК України, відповідно до якої, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

За змістом положень ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визначення особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною і достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Фактів та інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_7 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотання слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо даних для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунуте звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 року та Фокс, Кемпбелл і Гратлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990 року.

Як вбачається з матеріалів клопотання, причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, підтверджується зібраними доказами, зокрема протоколами допитів потерпілого ОСОБА_12 ; протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками та протоколом проведення слідчого експерименту із потерпілим; протоколом огляду відеозапису; довідкою аналізу руху транспортних засобів із камери «Безпечне місце»; протоколом обшуку за місцем мешкання підозрюваного; протоколом огляду телефону, який належить ОСОБА_13 , а також іншими доказами, сукупність яких дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 до вчинення передбаченого ч.4 ст.187 КК України кримінального правопорушення, є достатньо мотивованою і ці обставини доведені слідчим суду та свідчать про наявність обґрунтованої підозри.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років з конфіскацією майна.

А отже, при оцінці ризику переховування від правосуддя, поряд з іншими обставинами, може братися до уваги і загроза відносно суворого покарання, як це відображено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Пунцельт проти Чехії» від 25.04.2000 року.

У справі «Амбрушкевич проти Польщі» від 04.05.2006 року, Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання.

Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповненні конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.

Як встановлено колегією суддів, прокурором у судовому засіданні, всупереч твердженням сторони захисту, доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які дають підстави для застосування до ОСОБА_7 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, зокрема можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.

Окрім цього, існує ризик незаконного впливу підозрюваного на свідків та потерпілого шляхом їх залякування або вчинення інших протиправних дій спрямованих на зміну показів, які можуть мати вирішальне значення для доведеності його винуватості.

Також наявний ризик вчинення ОСОБА_7 іншого кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний ніде не працює та має дохід лише від здійснення злочинної діяльності.

Тому, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_7 , даних про його особу в сукупності, є підстави вважати, що жоден більш м`який запобіжний захід не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, тому доводи апеляційної скарги прокурора про необхідність продовження підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів вважає слушними та достатньо обґрунтованими, оскільки вони підтверджуються змістовними доводами.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу прокурора Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , задовольнити, слід задовольнити,ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 вересня 2023 року, необхідно скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою продовжити підозрюваному ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 06.10.2023 року, включно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.309, 370, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від

01 вересня 2023 року про відмову в задоволенні клопотання про продовження підозрюваному ОСОБА_7 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, в межах строку досудового розслідування, тобто до 06.10.2023 року, включно, з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого СВ Печерського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_11 , погоджене з прокурором Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , про продовження підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 06.10.2023 року, включно, задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 06.10.2023 року, включно, взявши його під варту в залі суду, негайно.

Доставити підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ДУ «Київський слідчий ізолятор», де утримувати його під вартою.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

_________________ ________________ _______________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4