Справа № 175/5583/23

Провадження № 1-кп/175/282/23

УХВАЛА

про призначення судового розгляду

21 вересня 2023 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілих: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023040000000757 за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Рівне Красногвардійського району Кримської області, із середньо-технічною освітою, не одруженого, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

15.09.2023 року до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України.

В підготовчому судовому засіданні встановлено, що кримінальне провадження підсудне Дніпропетровському районному суду Дніпропетровської області, угода у кримінальному провадженні не укладалася, підстави для закриття провадження передбачені п.п.4-8 ч.1 ст.284 КПК України відсутні, обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, тобто підстави для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч.3 ст.314 КПК України відсутні.

Під час вирішення питань, пов`язаних із підготовкою до судового розгляду, прокурором ОСОБА_3 заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів. Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів та в разі визнання винуватим ОСОБА_7 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Крім того, ризики встановлені під час обрання запобіжного заходу, передбачені п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України не зменшилися, а інші запобіжні заходи, не пов`язані із триманням під вартою, не забезпечать належну процесуальну поведінку.

Потерпілі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , вирішення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу ОСОБА_7 залишили на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_7 просив змінити йому запобіжний захід, з огляду на стан здоров`я та вік.

Захисник ОСОБА_8 зазначив, що обвинувачений є особою похилого віку, має низку захворювань, в нього міцні соціальні зв`язки, провину свою визнає у повному обсязі, щиро кається, намагається потерпілим відшкодувати шкоду, а тому просив застосувати менш суворий запобіжний захід, або визначити заставу у визначеному законом розмірі.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Вирішуючи заявлене прокурором клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд виходить з того, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, і за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до десяти років, а тому, будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину та покарання, яке загрожує йому у разі визнання винуватим, існує реальний ризик того, що обвинувачений ОСОБА_7 може переховуватися від суду, у зв`язку із чим суд вважає, що існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від суду.

Доводи сторони обвинувачення про існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України достатнім обсягом доказів не підтверджено і з цих підстав судом до уваги не приймається.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ст.. 3 Загальної декларації прав людини, ст.. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму ВСУ від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строку тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Крім того, не допускається застосування найбільш суворого запобіжного заходу лише з мотиву тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення.

Враховуючи вік обвинуваченого ОСОБА_7 , незадовільний стан здоров`я, наявність постійного місця проживання у м. Дніпрі, суд вважає, що прокурором не наведено достатніх мотивів щодо неможливості застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

За наявності підстав, передбачених ч. 4 ст. 194 КПК, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

На підставі викладеного, суд вважає необхідним у продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити та застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Крім того, суд вважає необхідним покласти на підозрюваного ОСОБА_7 додаткові обов`язки, передбачені ч.5 статті 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду, не відлучатися із м. Дніпро без дозволу суду та повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

На підставі вищезазначеного, керуючись вимогами статей 181, 194, 196, 314, 315, 372 Кримінального процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області на 11.10.2023 року о 14-00 год., з викликом в судове засідання осіб, які беруть участь у судовому розгляді.

У продовженні до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання: АДРЕСА_1 .

На підставі частини 5 ст.194 КПК України зобов`язати ОСОБА_7 : прибувати за кожною вимогою до суду, не відлучатися із м. Дніпро без дозволу суду та повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Визначити дату закінчення дії даної ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - 19 листопада 2023 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на орган поліції за місцем проживання обвинуваченого.

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дати її оголошення, або з дати отримання обвинуваченим копії ухвали.

Головуючий суддя ОСОБА_1