ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

_____________________________________________________________________________

У Х В А Л А

22.09.2023 Справа №905/2307/21

Господарським судом Донецької області у складі судді Харакоза К.С.,

розглянуто заяву про відвід суду

у справі за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансметко",

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь" (код ЄДРПОУ 32582387),

про банкрутство,

арбітражний керуючий - Карауш Ю.В.,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Донецької області перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь".

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2023 справа №905/2307/21 передана на розгляд судді Харакозу К.С.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.08.2023 прийнято справу №905/2307/21 до свого провадження, призначено судове засідання.

20.09.2023 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь" надійшла заява б/н від 18.09.2023 про відвід судді Харакоза К.С. від розгляду справи №905/2307/21, клопотання від 20.09.2023 про поновлення процесуального строку на подання заяви на відвід судді.

Суд задовольнив клопотання про поновлення строку та відмовив в задоволені заяви про відвід, з огляду на наведене нижче.

Щодо поновлення строку на подання заяви про відвід.

Суд вважає клопотання представника боржника про поновлення процесуального строку обґрунтованим, з огляду на нижче викладене.

Згідно частини 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку для подання відводу на суддю представник боржника вказує, що під час судового засідання 15.09.2023 він, як представник боржника, дізнався про підставу для відводу судді Харакоза К.С., у зв`язку з чим, враховуючи положення ст. 38 ПІК України, заява про відвід мала бути подана 18.09.2023 (17.09.2023 - вихідний день).

Разом з цим, представник боржника посилається на необхідність витрачання часу для перевірки обставин наявності підстав для відводу, завантаженість участю в тривалих судових засіданнях 18.09.2023 та 19.09.2023 по інших справах (№758/5478/22 у Подільському районному суді міста Києва, №11п/824/372/2023 у Київському апеляційному суді, №905/2030/19 (905/2258/19) та № 905/2465/21 (0540/7959/18-а) у Господарському суду Донецької області), відсутність інтернет зв`язку, та просить суд визнати поважними причини пропуску строку на подання заяви про відвід судді та поновити строк і прийняти до розгляду заяву про відвід.

До клопотання про поновлення процесуального строку на подання заяви на відвід судді представник боржника надав копії документів в підтвердження представництва інтересів учасників у вище наведених справах, призначених судових засідань на 18.09.2023 та 19.09.2023.

З огляду на наведене, суд вважає причини пропуску представником боржника процесуального строку поважним та поновляє строк на подання заяви про відвід судді та приймає її до розгляду.

Щодо заяви про відвід.

Боржник у своїй заяві зазначив, що заява про відвід судді Харакозу К.С. заявлена на підставі п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 35, ст. 38 ГПК України задля забезпечення відсутності в усіх учасників процесу будь-якого сумніву в об`єктивності та неупередженості судді, що розглядає дану справу.

Дослідивши заяву про відвід, суд дійшов висновку про її необґрунтованість, та відмовив в її задоволенні, оскільки наведені в заяві обставини за об`єктивним та суб`єктивним критеріями не ставлять під сумнів неупередженість судді.

Висновок суду обумовлений наступним:

Статтею 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра судді господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Таким чином, зважаючи на положення вищенаведеного п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України, перелік закріплених у вказаній статті підстав для відводу судді не є вичерпним.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Підходи до встановлення наявності упередженості та безсторонності суддів викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні у справі «Мироненко та Мартиненко проти України». У пунктах 66, 69, 70 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за допомогою об`єктивного та суб`єктивного критеріїв. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, які розглядаються, такі природу і ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в безсторонності судді.

У рішенні у справі «Білуха проти України» від 9 листопада 2006 року Європейський суд з прав людини з посиланням на усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Стосовно об`єктивного критерію Суд вказує, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі «Білуха проти України»).

Під час судового засідання головуючий у справі суддя Харакоз К.С. розкрив учасникам справи особисту інформацію, яка може вплинути на їх ставлення до неупередженості суду.

Зокрема суддя повідомив, що особисто знайомий із ОСОБА_1 , якого ЗМІ пов`язують із Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР МЕТ», яке, своєю чергою, визнано конкурсним кредитором у справі. Суддя зазначив, що мав особистий контакт із зазначеною особою приблизно 9 років тому, під час випадкової зустрічі у громадському місці. Також суддя зазначив, що особисті чи будь-які інші стосунки з ОСОБА_1 в нього відсутні, і тому, за його думкою, це не впливає та не впливатиме на його неупередженість та безсторонність при розгляді справи.

Факт того, що одним із кредиторів боржника є ТОВ «УКР МЕТ», та що із вказаним кредитором пов`язують колишнього ОСОБА_1., з яким суддя Харакоз К.С. особисто знайомий, не є підставами стверджувати про упередженість судді під час розгляду справи №905/2307/21.

Суд вважає необґрунтованими такі побоювання заявника, як можливість надмірної прискіпливості учасників процесу до діяльності судді й оскарження його рішень, що призведе до затягування процесу. Наведений боржником аргумент є припущенням, та не може бути підставою для задоволення заяви про відвід судді.

Поведінка та процесуальні дії судді у справі № 905/2307/21 не містять ознак упередженості суду ні за об`єктивним ні за суб`єктивним критеріями, що зумовлює висновок про необґрунтованість заяви про відвід судді Харакоза К.С. від розгляду справи №905/2307/21 та відмову в його задоволенні.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оцінивши доводи заяви суд не вбачає ані об`єктивних, ані суб`єктивних обставин, які викликають сумніви в неупередженості або безсторонності (об`єктивності) судді.

Оскільки заява надійшла до суду за три робочі дні до наступного судового засідання, така заява відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 39 ГПК України підлягає передачі для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою, відповідно до положень ст. 32 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 35, 38, 39, 42, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати заяву б/н від 18.09.2023 представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросталь» С.В.Куренного про відвід судді Харакоза К.С. від розгляду справи № 905/2307/21 необґрунтованою.

2. Відповідно до вимог ч.3 ст.39 Господарського процесуального кодексу України передати справу № 905/2307/21 для вирішення питання про відвід судді Харакоза К.С. на автоматичний розподіл для розгляду суддею, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу.

3. Ухвала набирає законної сили 22.09.2023 та оскарженню не підлягає.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dn.arbitr.gov.ua.

Суддя К.С. Харакоз