УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49,  fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про результати розгляду заяви конкурсного кредитора

про грошові вимоги до банкрута у справі про банкрутство

18.09.2023м. ДніпроСправа № 904/4387/19

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОЦМЕН", м. Краматорськ

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл", м.Дніпро

про визнання грошових вимог

Суддя  Мартинюк С.В.

за участю секретаря судового засідання Рибалка Г.Д.

Представники:

Від заявника: Мудрак Ю.В., дов. №б/н від 30.01.2023  представник.

Ліквідатор: не з`явився;  

Від ТОВ "Сенс ЕКСПО": Мудрак Ю.В.,  керівник.

ВСТАНОВИВ:

10.10.2019 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Український Рітейл". Введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна ТОВ "Український Рітейл" призначено арбітражного керуючого Касаткіна Дениса Миколайовича.

03.06.2020 постановою Господарського суду Дніпропетровської області припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "Український Рітейл". Припинено повноваження розпорядника майна ТОВ "Український Рітейл" арбітражного керуючого Касаткіна Д.М. Визнано ТОВ "Український Рітейл" банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців до 03.06.2021. Ліквідатором ТОВ "Український Рітейл" призначено арбітражного керуючого Касаткіна Дениса Миколайовича.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2021 задоволено клопотання ліквідатора про нарахування і виплату грошової винагороди за період з 03.06.2021 по 30.06.2021; затверджено звіт арбітражного керуючого Касаткіна Д.М. про нарахування і виплату грошової винагороди, пов`язану з виконанням повноважень ліквідатора ТОВ "Український Рітейл" за період з 03.06.2020 по 30.06.2021; затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ТОВ "Український Рітейл"; постановлено про ліквідацію юридичної особи - ТОВ "Український Рітейл" та закриття провадження у справі.

Постановою від 06.09.2022 Центральний апеляційний господарський суд скасував ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2021 та прийняв нове рішення, яким було відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Дніпропетровській області № б/н від 30.06.2021 про зобов`язання надати документи для проведення перевірки. Задоволено клопотання ліквідатора про нарахування і виплату грошової винагороди за період з 03.06.2021 по 30.06.2021. Затверджено звіт арбітражного керуючого Касаткіна Д. М. про нарахування і виплату грошової винагороди, пов`язану з виконанням повноважень ліквідатора ТОВ "Український Рітейл" за період з 03.06.2020 по 30.06.2021 (грошова винагорода у розмірі 209 090, 10 грн). Затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора боржника. Ліквідовано юридичну особу – ТОВ "Український Рітейл". Провадження у справі закрито.

Постановою Верховного Суду від 08.12.2022 касаційні скарги ТОВ "Сенс Експо" та ПрАТ "Хліб" задоволено повністю. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.09.2022 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2021 у справі № 904/4387/19 скасовано повністю та справу № 904/4387/19 ухвалено про направлення на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Згідно протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 04.01.2023, справу передано для розгляду судді Мартинюку С.В.

Ухвалою господарського суду від 09.01.2023 прийнято справу №904/4387/19 про банкрутство ТОВ "Український Рітейл" до провадження.

06.02.2023 до суду від ТОВ "ЛОЦМЕН" надійшла заява з грошовими вимогами до боржника у розмірі 2 321 345, 06 грн. та судового збору у розмірі 5356, 00 грн.

Ухвалою господарського суду від 13.02.2023 прийнято заяву ТОВ ЛОЦМЕН" до боржника ТОВ "Український Рітейл" про визнання грошових вимог у розмірі 2321345,06 грн. та судового збору у розмірі 5 368, 00 грн. по справі про банкрутство №904/4387/19 до розгляду в судовому засіданні на 07.03.2023.

06.03.2023 на електронну пошту суду від заявника ТОВ "ЛОЦМЕН" надійшла заява про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності.

06.03.2023 на електронну пошту суду від ліквідатора банкрута Касаткіна Д.М. надійшло клопотання про відкладення судового засідання з розгляду заяви з грошовими вимогами до банкрута.

07.03.2023 на електронну пошту суду від ліквідатора банкрута Касаткіна Д.М. надійшло повідомлення про розгляд грошових вимог ТОВ "ЛОЦМЕН".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.03.2023 розгляд заяви ТОВ "ЛОЦМЕН" про визнання грошових вимог до банкрута відкладено на 03.04.2023.

10.03.2023 до суду від ТОВ "ЛОЦМЕН" надійшла уточнена заява про визнання грошових вимог.

03.04.2023 до суду від заявника ТОВ "ЛОЦМЕН" надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2023 розгляд заяви ТОВ "ЛОЦМЕН" про визнання грошових вимог до банкрута відкладено на 08.05.2023.

05.05.2023 до суду від ТОВ "ЛОЦМЕН" надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

08.05.2023 до суду від ТОВ "ЛОЦМЕН" надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2023 розгляд заяви ТОВ "ЛОЦМЕН" про визнання грошових вимог до банкрута відкладено на 12.06.2023.

07.06.2023 на електронну пошту суду від ТОВ "ЛОЦМЕН" надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2023 розгляд заяви ТОВ "ЛОЦМЕН" про визнання грошових вимог до банкрута відкладено на 19.06.2023.

15.06.2023 через систему "Електронний суд" від ТОВ "ЛОЦМЕН" надійшло клопотання про витребування доказів.

19.06.2023 до суду від ТОВ "ЛОЦМЕН" надійшло клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2023 розгляд заяви ТОВ "ЛОЦМЕН" про визнання грошових вимог до банкрута відкладено на 24.07.2023.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2023 розгляд заяви ТОВ "ЛОЦМЕН" про визнання грошових вимог до банкрута відкладено на 12.09.2023.

28.07.2023 від ГУ ДПС у Дніпропетровської області надійшов лист на виконання вимог ухвали господарського суду від 19.06.2023.

29.08.2023 від ГУ ДПС у Дніпропетровської області надійшов лист на виконання вимог ухвали господарського суду від 24.07.2023.

12.09.2023 на електронну пошту суду від ліквідатора банкрута Касаткіна Д.М. надійшло клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату.

В судовому засіданні 12.09.2023 представником ТОВ "ЛОЦМЕН" подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2023 розгляд заяви ТОВ "ЛОЦМЕН" про визнання грошових вимог до банкрута відкладено на 18.09.2023.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх в судовому засіданні учасників справи, встановлено наступне.

25.04.2017 року між кредитором - ПРИВАТНЕ МАЛЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЛОЦМЕН» (адреса - 84311 м. Краматорськ, Донецька обл., вул. Анатолія Солов`яненка, 2А, ідентифікаційний код 23419138) та Боржником ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РІТЕЙЛ» (ідентифікаційний код 34604386), було укладено договір поставки №Л-25 від 25.04.2017 року, згідно якого Позивач зобов`язувався поставити Відповідачу Товар, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар на умовах даного Договору.

Відповідно до умов Договору Кредитор свої обов`язки по поставці товарів виконав у повному обсязі.

Згідно п 6.2. Договору вимога по сплаті за товар вказується в додатку № 6 до договору.

Відповідно до п.3 додатку № 6, що діє з 25.04.2017 р. сплата за товар перераховується протягом 90 календарних днів з дати поставки.

Моментом отримання Товару є дата, яка проставлена на видатковій накладній та засвідчена підписом уповноваженого представника Відповідача. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно до ст. 610 Цивільного Кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначеним змістом зобов`язання.

ПРИВАТНЕ МАЛЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЛОЦМЕН» свої зобов`язання по договору щодо поставки Товару виконало в повному обсязі, що підтверджується видатковими накладним на загальну суму 1 549 046,33 грн. та податковими накладними на загальну суму 519 109,92 грн.

В свою чергу ТОВ "Український Рітейл" було порушено умови договору в частині повної та своєчасної оплати за поставлений Товар. Таким чином за ТОВ "Український Рітейл" виникла заборгованість в розмірі 2 066 588, 09 грн. (два мільйони шістдесят шість тисяч п`ятсот вісімдесят вісім гривень 72 копійки).

Між ПРИВАТНЕ МАЛЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЛОЦМЕН» та Боржником ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РІТЕЙЛ» станом на 30.06.2019 року підписаний Акт звірки взаєморозрахунків, який підтверджує заборгованість ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РІТЕЙЛ» перед ПРИВАТНЕ МАЛЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЛОЦМЕН» у розмірі 2 066 588, 09 грн. (два мільйони шістдесят шість тисяч п`ятсот вісімдесят вісім гривень 72 копійки).

Відповідно до п. 3 додатку № 6, що діє з 25.04.2017 сплата за товар перераховується протягом 90 календарних днів з дати поставки.

Відповідно до п. 8.12 Договору від 25.04.2017, та згідно з узгодженого та прийнятого сторонами Додатку №6 до Договору, у випадку прострочення оплати застосовується відповідальність, штраф у розмірі подвійної облікової ставка НБУ від вартості суми заборгованості за кожен день прострочки.

За своєю правовою природою даний правочин відповідає визначенню пені.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Користуючись своїм правом, ПП "ЛОЦМЕН" було заявлено 3% річних на суму 15 061, 70 грн., штраф (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості суми заборгованості за кожен день прострочення в розмірі 170 699, 30 грн. та інфляційних втрат на суму 84 730, 11 грн.

В свою чергу, судом було здійснено перевірку розрахунку заявлених штрафних санкцій та встановлено, що заявником було включено період оплати грошового зобов`язання за договором до періоду прострочення.

В той же час, відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, господарським судом було здійснено перерахунок штрафних санкцій відповідно до якого сума 3% річних становить 13 478, 23 грн., сума штрафу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості суми заборгованості за кожен день прострочення в розмірі  152 763, 11 грн. та сума інфляційних втрат становить 5 730, 95 грн. В решті заявлених грошових вимог в частині заявлених штрафних санкцій господарський суд вважає за необхідне відхилити.

Щодо організаційно-правової форми підприємства заявника.

В заяві з грошовими вимогами до боржника яка надійшла до суду 06.02.2023 було вказано організаційно-правову форму заявника: Приватне мале підприємство «ЛОЦМЕН». Проте на момент подачі заяви вже було проведено перетворення Приватного малого підприємства «ЛОЦМЕН» у Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОЦМЕН», що підтверджується виписками з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1, а.с. 111-112). При цьому ТОВ «ЛОЦМЕН» згідно передавального акту від 27.01.2023 (т.2, а.с. 6) набув усіх прав та обов`язків Приватного малого підприємства «ЛОЦМЕН» . Таким чином господарський суд вважає, що заявником грошових вимог помилково було зазначено неправильно організаційно-правову форму заявника при подачі заяви з грошовими вимогами. В процесі розгляду заяви дану помилку було виправлено шляхом надання документів щодо перетворення підприємства заявника.

Залишення без розгляду заяви з грошовими вимогами з вищеописаних підстав, як того просить ліквідатор банкрута, було б проявом надмірного формалізму та не відповідало б принципу процесуальної економії.

Щодо стандарту доказування

У поданій заяві з грошовими вимогами до боржника заявником в якості підтвердження дійсності поставки товару надано до суду податкові накладні.

В даному випадку господарський суд зазначає, що відповідно до ст.ст.15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

У Постанові від 21.08.2020 по справі №904/2357/20 Верховний Суд наголошує на тому, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову – "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Згідно з усталеною позицією Верховного Суду (наведеною, наприклад, у постанові Касаційного господарського суду від 29 січня 2020 року у справі № 916/922/19) визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, а отже, судам у розгляді справи належить досліджувати, крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару в господарській діяльності покупця). У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Відповідно до частин першої та третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).

Так, відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження №14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).

Заявник грошових вимог у справі стверджує про те, що відповідач не здійснив оплату йому за поставлений товар. На цій підставі ТОВ «ЛОЦМАН» заявило до суду грошові вимоги до банкрута.

Разом з тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 по справі №916/3027/21 повертаючись до стандартів доказування, передбачених процесуальним законом, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що покладений на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс.

Іншими словами, відсутність у сторін цього судового спору належним чином оформлених первинних документів, які би підтверджували факт поставки товару боржнику, не усуває обов`язок боржнику заперечувати проти доводів заявника про здійснення спірної поставки шляхом надання всіх наявних у нього доказів на спростування кожного заявленого аргументу.

За сукупністю обставин, господарський суд вважає, окрім інших, надані податкові накладні №550 від 14.05.2019, №2798 від 28.05.2019 та №1234 від 18.06.2019, які боржником було зареєстровано в податковій службі в сукупності з актом звірки взаємних розрахунків від 04.07.2019, належними непрямими доказами підтвердження фактів поставки товару за Договором №Л-25 від 25.04.2017.

Враховуючи викладені обставини господарський суд вважає, що заборгованість ТОВ "Український Рітейл" перед ТОВ "ЛОЦМЕН" є не погашеною та складає 2 238 560, 38 грн.

За змістом положень статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Згідно ч.1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

За змістом частини 1 статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому:

1) у першу чергу задовольняються: вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв`язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов`язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв`язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України; вимоги кредиторів за договорами страхування; витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;

2) у другу чергу задовольняються: вимоги із зобов`язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов`язань із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб`єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

3) у третю чергу задовольняються: вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів); вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;

5) у п`яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;

6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОЦМЕН" залишаються повністю неоплаченими збоку Боржника.

Відповідно до абз.11 ч.1 ст.1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

З огляду на обґрунтованість вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОЦМЕН", які подані до господарського суду після закінчення строку, встановленого для їх подання, визначеного приписами ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання його конкурсним кредитором, без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів з грошовими вимогами до ТОВ "Український Рітейл" на суму 2 238 560, 38 грн. та судового збору на суму 5 368, 00 грн., яка підлягає погашенню у наступному порядку:

- 1 черга - 5 368, 00 грн. (витрати по сплаті судового збору);

- 4 черга - 2 085 797, 27 грн. (основна заборгованість);

- 6 черга - 152 763, 11 грн. (штрафні санкції).

В решті вимог відхилити.

Керуючись ст.ст. 2, 73-74, 76-79, 86, 91, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 45, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

УХВАЛИВ:

Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОЦМЕН" (08132, Київська область, Бучанський район, місто Вишневе, вулиця Київська, будинок 8В; ідентифікаційний код юридичної особи 23419138) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" (49126, Дніпропетровська область, місто Дніпро, бульвар Слави, будинок 45; ідентифікаційний номер юридичної особи 34604386) на суму:

- 1 черга - 5 368, 00 грн. (витрати по сплаті судового збору);

- 4 черга - 2 085 797, 27 грн. (основна заборгованість);

- 6 черга - 152 763, 11 грн. (штрафні санкції).

В решті вимог відхилити.

Ухвала набирає законної сили 18.09.2023.

Повний текст ухвали складено 25.09.2023.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України до Центрального апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Суддя С.В. Мартинюк