ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2023 року          м. Дніпро         Справа №  904/2278/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя:      Березкіна О.В.(доповідача),

судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.                                                                                        

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2023 у справі №904/2278/23

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"  

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"  

про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернувся до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" із позовом про стягнення штрафу за неправильно зазначену у накладній масу вантажу у сумі 45445,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у листопаді 2022 року по накладній № 46992715 зі станції Ароматна Придніпровської залізниці Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" здійснено відправлення вагону №67845669 на станцію Курахівка Донецької залізниці. По прибуттю вагону на станцію Павлоград-1 Придніпровської залізниці, при переважуванні на вагонних вагах було виявлено, що маса вантажу, зазначена у накладній не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні, про що було складено комерційний акт №454502/86 від 19.11.2022. Перевіркою було виявлено в накладній №46992715 у вагоні №67845669 вказана маса вантажу 68800 кг, а фактично встановлено 69750 кг, що на 950 кг більше, ніж вказано у накладній та більше вантажопідйомності вагону. За вказане порушення позивачем нарахований штраф у п`ятикратному розмірі провізної плати.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2023 року у справі №904/2278/23 позов задоволено.

Суд стягнув з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" штраф за неправильно зазначену масу вантажу в сумі 45 445,00 грн. та судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.  

Не погодившись з рішенням суду, відповідач – Приватне акціонерне товариств "ДТЕК Павлоградвугілля" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2023 року по справі № 904/2278/23 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Апелянт вважає рішення прийняте при неповному з`ясуванні та дослідженні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

     Зокрема, апелянт посилається на те, що на момент прийняття загону до перевезення залізницею не було складено актів про технічний стан вагону, актів загальної форми, комерційних актів, які би підтвердили несправність вагону у технічному відношенні, комерційну несправність (завантаження з порушенням Технічних умов), невідповідність маси вантажу у вагоні з даними накладної. Отже, залізниця своїми діями (приймання вагону до перевезення та постановка його у склад поїзда) визнала вірність внесеної у накладну інформації, в тому числі про масу вантажу.

          Матеріали справи не містять доказів, які би підтвердили факт невірного оформлення накладної (неправильно зазначеної маси вантажу) на момент прийняття перевізником вагону на станції Ароматна.

Апелянт вважає помилковим висновок суду про правомірність нарахування п`ятикратного штрафу, оскільки надлишок у 950 кг виявлено на попутній станції Павлоград-І, а не на станції відправленні - Ароматній. Під час перевезення вагону від станції Ароматна до станції Павлоград І відбулась зміна маси вантажу, що підтверджується комерційним актом №454502/86 від 19.11.2022. При цьому, факт невірного зазначення в накладній маси вантажу комерційним актом не встановлений. Ця обставина встановлюється на станції відправлення під час прийняття вантажу до перевезення за результатом проведення передавальних операцій.

Судом не враховано, що під час перевезення виникли обставини, які не залежали від вантажовідправника, оскільки останній не організовує, не здійснює, не контролює та не відповідає за процес перевезення вагону, що прямо зумовлює відсутність вини вантажовідправника.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування  рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2023 року у справі №904/2278/23, та відмови у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариству «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ, м. Київ в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця», м. Дніпро.

Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.

Частиною 13 ст. 8 ГПК України    визначено,   що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно   до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного  провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Частиною 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження,  розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

 При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься    до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2023 року у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя      Березкіна О.В. (доповідач), судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.08.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2023 року у справі №904/2278/23. Вирішено розглянути апеляційну скаргу в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

Позивач правом надання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, про надання строку для вчинення зазначеної дії повідомлявся шляхом направлення ухвали рекомендованою кореспонденцією (штрихкодовий ідентифікатор №4900001610320 та № 4900001610312).

                    Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

                    Згідно    зі    ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2022 року по накладній № 46992715 зі станції Ароматна Придніпровської залізниці Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" здійснено відправлення вагону №67845669 на станцію Курахівка Донецької залізниці.

Згідно вказаної накладної вантажовідправником є Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля".

По прибуттю вагону на станцію Павлоград-1 Придніпровської залізниці, при переважуванні на вагонних вагах було виявлено, що маса вантажу, зазначена у накладній не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні, про що було складено комерційний акт №454502/86 від 19.11.2022. Перевіркою було виявлено в накладній №46992715 у вагоні №67845669 вказана маса вантажу 68800 кг, а фактично встановлено 69750 кг, що на 950 кг більше, ніж вказано у накладній та більше вантажопідйомності вагону.

Надлишок вантажу було вивантажено зі спірного вагону та забрано представником ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" відповідно до листа № 3/4964 від 21.11.22 та акту загальної форми № 844 від 21.11.22.

Отже, відповідач не заперечує факту наявності надлишку вантажу у вищезазначених вагонах.

На підставі ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України, позивачем нарахований штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати у сумі 26735 грн. 00 коп., розмір якого підтверджується розрахунком позивача.

В порядку досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача із претензією від 17.01.2023 № НЮС-07/5, яка отримана останнім 30.03.2023(а.с. 27,28).

У відповіді на претензію відповідач зазначив, що звільняється  від відповідальності, яка передбачена п.122 Статуту  залізниць України.

Звертаючись до   Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" із позовом про стягнення штрафу за неправильно зазначену у накладній №  46992715  масу вантажу у розмірі 45445 грн. 00 коп., позивач – Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"  посилався на те, що відповідач несе  відповідальність за всі наслідки  неправильності, неточності або неповноти відомостей, вказаних  у накладній.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що на відправника покладається обов`язок заповнення комплекту перевізних документів, а також надається можливість до укладання договору перевезення перевірити внесені до перевізного документу відомості і при необхідності скласти новий документ. Відповідальність за неправильне оформлення залізничної накладної несе вантажовідправник. При цьому, підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту, а тому, оскільки  вказана у накладній маса вантажу  не відповідає  фактичній масі,  то на користь позивача  підлягає стягненню штраф  у розмірі п`ятикратної провізної плати.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції  з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Загальні умови перевезення вантажів залізничним транспортом регулюються Законом України "Про транспорт", Законом України "Про залізничний транспорт", Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі - Статут), Правилами оформлення перевізних документів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (далі - Правила), Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334, Правилами приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 №861/5082, Правилами видачі вантажів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 №862/5083.

Статтею 6 Статуту визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.

Пунктом 2.3. Правил визначено, що представник відправника у графі 55 накладної "Правильність внесених відомостей підтверджую" вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреністю на оформлення перевезення.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Статуту вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Частиною 2 ст. 24 Статуту передбачено право Залізниці перевіряти правильність відомостей, зазначених вантажовідправником у накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно з ст. 37 Статуту залізниць України під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Правила оформлення перевізних документів затверджені наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 №138). Відповідно до пунктів 1.2, 2 Правил, накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем. Відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил.

У додатку 3 до Правил оформлення перевізних документів встановлено, що у графі "маса вантажу, визначена відправником" вказується маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом). У графі "спосіб визначення маси" зазначається спосіб визначення маси вантажу (на вагах, за стандартом, за трафаретом, за обміром, за розрахунками, умовно), тип ваг (товарні, вагонні, елеваторні тощо), їх вантажопідйомність та ким було визначено масу вантажу (залізницею/відправником). У графі "ким завантажено вантаж у вагон (контейнер)" зазначається відправником або залізницею. У графі "правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника засвідчує правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. В електронній накладній накладається електронний цифровий підпис відправника.

Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Правил якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно з ст. 122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми та комерційним актом.

Статтею 129 Статуту передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

У п. 6.1 роз`яснення президії  Вищого господарського суду України від 29.05.2002 за № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" вказано, що підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту.

Згідно з ч. 3 п. 9 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 29.05.2002 №334 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 № 567/6855, у комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах; у разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено.

Згідно з п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил.

Згідно з ч. 1, 2 п. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній; залізниця має право перевірити правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто (пп. 4 п. 52 Статуту).

Відповідно до ч. 1 п. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Згідно з п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до п. 122 Статуту за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.

За пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. (п.118 Статуту).

Оскільки  матеріалами справи  доведено, що по прибуттю вагону на станцію Павлоград-1 Придніпровської залізниці, при переважуванні на вагонних вагах було виявлено, що маса вантажу, зазначена у накладній не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні - в накладній №46992715 у вагоні №67845669 вказана маса вантажу 68800 кг, а фактично встановлено 69750 кг, що на 950 кг більше, ніж вказано у накладній та більше вантажопідйомності вагону,  то господарський суд першої  інстанції дійшов обґрунтованого  висновку  про  стягнення на користь позивача  штрафу у п`ятикратному розмірі провізної плати – 9089 х5=45 445 грн.

Пр цьому, доводи апелянта про зміну якісного показника вугілля з 7,5% до 17,1% у зв`язку з попаданням у вагон опадів, які спричинили збільшення ваги, колегія суддів не приймає до уваги з огляду на наступне.

Згідно з п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, накладної на перевезення, в графі 20 накладної № 46992715  самим же відповідачем зазначено про те, що “Вантаж у твердому стані”.

Частиною 2 ст. 32 Статуту встановлено, що відправник зобов`язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням технічних умов.

Відповідно до п. 4 Правил приймання вантажів до перевезення відправник зобов`язаний підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б його збереження на всьому шляху перевезення та екологічну безпеку і захист навколишнього середовища згідно з законодавством.

Тип вантажу, що перевозився у спірному вагоні - вугілля кам`яне знаходиться у переліку вантажів, які дозволено перевозити у вагонах відкритого типу згідно з Правил перевезення вантажів.

Чинним законодавством не передбачений вплив погодних умов на перевезення та пов`язані з перевезенням технологічні процеси. Тобто, немає правового механізму, який би певним чином обраховував вплив тих чи інших погодних явищ на масу вантажу (відношення кількості опадів до площі вагону; фізичні властивості вантажу, які впливають на випаровування: альбедо, пористість, гігроскопічність тощо).

Інформація з гідрометеорологічного центру є сукупністю регіональних середньостатистичних даних, з яких не можливо встановити точну кількість опадів по конкретно взятій місцевості.

Тобто, відсутні усі складові, які у сукупності могли б свідчити про те, що в конкретний проміжок часу, конкретної доби, по конкретній місцевості, пройшов дощ, і саме такої інтенсивності, що збільшив масу конкретного вантажу на конкретну кількість.

Інші доводи апелянта є безпідставними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269-270, 275, 276, 281-282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" - залишити без задоволення.

        Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2023 року у справі №904/2278/23 - залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя                                                                                    О.В.Березкіна   

Суддя                                                                                                    М.О.Дармін

           Суддя                                                                                                    І.М.Кощеєв