УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2008 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

Головуючого - судді Бєлан И.О.

Суддів - Єфімової O.І., Ходаса В.І.

за участю прокурора Мішкової Г.О.

захисника ОСОБА_2

засудженого ОСОБА_1 розглянула в судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора Одуденка А.В., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 4 червня 2008 року.

Цим   вироком   ОСОБА_1  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,   уродженець    селища   Кожанка    Фастівського   району Київської області, мешканець м. Києва, який не мав судимості, - засуджений за ст. 307 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що в 2008 році за невстановлених слідством обставин він незаконно придбав та зберігав з метою збуту за місцем мешкання, в квартирі АДРЕСА_1, 457, 209 гр. особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу.

22 лютого 2008 року, приблизно о 22 год., біля своєї квартири при проведенні оперативної закупівлі ОСОБА_1 незаконно збув за 30 грн. згорток паперу з 1, 889 гр. цього наркотичного засобу особі під вигаданим прізвищем ОСОБА_3

26     лютого 2008 року, приблизно о 21 год.40 хв., через балкон своєї квартири він повторно незаконно збув цій же особі 1.89 гр. канабісу

27     лютого 2008 року, приблизно о 14 год. 10 хв., ОСОБА_1 біля своєї квартири знову збув ОСОБА_3 3а 60 грн. 3, 7 гр.. канабісу.

Справа № 11-а-1181

Категорія 307 ч.2 КК України.

Головуючий у першій інстанції - Васильєва М.А..

Доповідач - Бєлан Н.О.

2

В цей же день у нього за місцем мешкання, у вказаній квартирі, було вилучено 232 згортки паперу, в яких він незаконно зберігав з метою збуту 449, 73 гр. канабісу.

В апеляції прокурор, не оспорюючи встановлені обставини справи, визначену кваліфікацію дій засудженого, просить вирок скасувати внаслідок м'якості призначеного виду та розміру покарання, оскільки, вважає, суд першої інстанції не дав належної оцінки ступеню тяжкості скоєного засудженим злочину, не урахував кількість епізодів збуту наркотичного засобу, а тому, стверджує, є явно несправедливим та недостатнім для його виправлення, і просить постановити в цій частині новий вирок, яким призначити винному покарання 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.

У запереченнях на апеляцію захисник наполягає на законності вироку щодо засудженого.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, яка підтримала апеляцію, пояснення захисника та засудженого, які заперечували проти доводів апеляції, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово засудженого, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, наведені в апеляції, судова колегія не знаходить підстав для її задоволення.

Як вбачається з вироку, судом за згодою сторін, проведений скорочений розгляд судового слідства без дослідження доказів у справі, і на обгрунтування висновку про вчинення цих злочинів, у тому числі й трьох епізодів збуту наркотичного засобу під час проведення у засудженого оперативної закупівлі, а також вилучення у нього значної кількості розфасованих пакетів з цим наркотичним засобом, які зберігав за місцем мешкання, покладені показання підсудного, що відповідає й даним протоколу судового засідання.

Тому відповідно до вимог ст.ст.299, 365 КПК України апеляційною інстанцією висновок суду щодо доведеності винуватості засудженого у вказаних злочинах не перевіряється.

Кваліфікація дій засудженого за ст.307 ч.2 КК України визначена правильно.

Що стосується доводів апеляції про м'якість призначеного покарання, то вони не заслуговують на увагу, оскільки переконливих доводів щодо несправедливості призначеного виду та розміру покарання внаслідок м'якості апелянтом не наведено.

На переконання судової колегії, міра покарання винному призначена у відповідності з вимогами ст.65 КК України.

Так, за змістом вироку, судом першої інстанції урахована ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують покарання, а також дані про особу винного.

Ні органами досудового слідства, ні судом при розгляді справи не встановлено обставин, що обтяжують покарання.

Навпаки, засуджений протягом досудового та судового слідства щиро каявся у вчиненому, активно сприяв слідчим органам у розкритті цього

3

злочину, бо називав особу, у якої незаконно придбав наркотичні засоби для їх збуту, і яка була невідома слідчим органам, тому суд обгрунтовано визнав ці обставини такими, які пом'якшують покарання, що також не оспорюється в апеляції.

Отже, за наявності двох таких обставин, що пом'якшують покарання обставин та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також з урахуванням даних про особу винного, який раніше не судимий, виключно позитивно характеризується за місцем мешкання та роботи, має на утриманні доньку 2007 року народження, дружину, яка не працює у зв'язку з відпусткою по догляду за дитиною, важкий стан здоров'я батьків, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про можливість застосувати положення ст.69 КК України та призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією вказаного закону, і без конфіскації майна.

В апеляційній інстанції засуджений теж зазначив, що щиро кається у вчиненому, завіряє про готовність нести відповідальність.

Таким чином, судова колегія, ураховуючи наведені обставини, вважає визначений вид та розмір покарання є необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора Одуденко А.В. залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду м. Києва від 4 червня 2008 року стосовно ОСОБА_1 - без змін.