ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2023 р. м.Київ Справа№ 910/2812/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Тищенко О.В.

за участю секретаря судового засідання Щербини А.В.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 14.09.2023:

позивача: Скок В.С.

відповідача: Лаган Я.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 16.05.2023

про забезпечення позову

у справі №910/2812/23 (суддя Привалов А.І., м. Київ)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод зварювального обладнання"

до Приватного акціонерного товариства "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва"

про стягнення 5 451 236,81 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та заяви про забезпечення позову

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський завод зварювального обладнання" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва" про стягнення 3702020,80 грн. безпідставно набутих коштів, трьох процентів річних у сумі 288474,31 грн. та 1460741,70 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватне акціонерне товариство "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва", як власник розташованих на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:69:077:0001 нежитлових будівель, зберегло за рахунок позивача 3702020,80 грн., які відповідач мав сплачувати за користування земельною ділянкою.

Як стверджує позивач, дана земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:69:077:0001 перебуває в позивача на праві оренди на підставі укладеного з Київською міською радою договору оренди земельної ділянки від 04.10.2002 №72-6-00066 (із змінами, внесеними угодою, зареєстрованою Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.05.2008 року за №72-6-00517.

Указаний договір оренди земельної ділянки від 04.10.2002 №72-6-00066 був поновлений на 10 років відповідно до договору про внесення змін до договору оренди від 04.10.2002 №72-6-00066, що визнаний укладеним рішенням Господарського суду міста Києва від 08.09.2020 у справі № 910/11150/19 (суддя Полякова К.В.).

08.05.2023 до канцелярії суду першої інстанції від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій останній просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ПрАТ "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва", які знаходяться на всіх рахунках боржника в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, у межах ціни позову 5 451 236,81 грн., а також на рахунках, які будуть відкриті в після вжиття відповідних заходів.

Заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову, з урахуванням відповідних доповнень, мотивована тим, що відповідач як фактичний користувач земельною ділянкою площею 0,4176 га (4 176 кв.м.), яка використовується для обслуговування нежитлової будівлі (літ. "І"), загальною площею 5501,7 кв.м, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Польова, 24 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 303595880389), яка (земельна ділянка площею 0,4176 га (4 176 кв.м.) входить до складу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:69:077:0001 площею 1,7900 га, з 2009 року умисно ухиляється від обов`язку сплачувати грошові кошти за користування вказаною земельною ділянкою, а тому на даний час існують обгрунтовані припущення, що у разі задоволення позову по даній справі. відповідач ухилитиметься і від виконання рішення суду. Дані обставини можуть ускладнити або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду.

Також позивач зазначав, що в нього на даний час існує достатньо обґрунтоване припущення, що грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ПрАТ "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва", можуть бути умисно виведені на рахунки інших підприємств, з тією метою, щоб унеможливити в майбутньому виконання рішення суду у даній справі, у разі задоволення позову.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2023 у справі №910/2812/23 (з урахуванням ухвали про виправлення описки) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод зварювального обладнання" задоволено частково, а саме: вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Приватному акціонерному товариству "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва", які знаходяться на всіх рахунках Приватного акціонерного товариства "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва", які відкриті або будуть відкриті в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, у межах суми позову 5 451 236,81 грн. В іншій частині вимог відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції про часткове задоволення заяви мотивована тим, що позивачем на підставі належних, достатніх, достовірних та вірогідних доказів у розумінні статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України доведено існування фактичних обставин, які б безумовно свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить або унеможливить виконання судового рішення у справі; порушить або істотно ускладнить ефективний захист та поновлення порушених, оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із постановленою ухвалою, Приватне акціонерне товариство "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2023 у справі №910/2812/23 про забезпечення позову скасувати, у задоволені заяви позивача про забезпечення позову у справі №910/2812/23 від 08.05.2023 відмовити.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції при постановленні ухвали порушено норми матеріального та процесуального права, ухвала суду першої інстанції була прийнята при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Скаржник посилався на те, що не погоджується із зазначеним судом посиланням та мотивами для забезпечення позову та вважає, що суд першої інстанції задовольнив заяву про забезпечення позову в частині накладення арешту на кошти в сумі 5 451 236,81 грн. з порушенням вимог ст.136, п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник вказує, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі жодним чином не послався на докази, які б свідчили про вчинення відповідачем реальних дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після подання позову до суду, а отже, відповідачем не вчинено дій, спрямованих на ухилення від виконання рішення суду після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу

21.06.2023 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду згідно з приписами ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказував на те, що оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, судом першої інстанції обгрунтовано вжито заходів забезпечення позову, передбачених ст. 136, ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, заходи забезпечення позову відповідають предмету спору, обраний спосіб вжиття заходів забезпечення позову не порушує права відповідача, а має на меті попередження ухилення відповідача від виконання рішення суду. Позивач посилався на те, щ судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних правовідносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2023 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва" у справі №910/2812/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - ОСОБА_1., судді: Іоннікова І.А., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 у справі №910/2812/23, вирішено відкласти розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи.

05.06.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження справи №910/2812/23.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/2057/23 від 08.06.2023 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/2057/23, у зв`язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2023 справу №910/2812/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: ОСОБА_1., судді Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 прийнято апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2023 у справі №910/2812/23 до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя - ОСОБА_1., судді: Іоннікова І.А., Тарасенко К.В. Відкрито апеляційне провадження у справі №910/2812/23. Розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2023 у справі №910/2812/23 призначено на 25 липня 2023 року о 10 год. 15 хв.

На підставі службової записки секретаря судової палати та розпорядження керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2023, відповідно до підпункту 2.3.50 пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв`язку з рішення Вищої ради правосуддя від 18.07.2023 про звільнення ОСОБА_1 , з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/2812/23.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2023 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2023 у справі №910/2812/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Станік С.Р. (головуючий суддя (суддя-доповідач), судді: Шаптала Є.Ю., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 справу №910/2812/23, за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2023 до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р., судді: Шаптала Є.Ю., Тарасенко К.В, призначено до розгляду справу №910/2812/23, за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2023 в судовому засіданні з викликом учасників справи на 06.09.2023.

У зв`язку з перебуванням з 04.09.2023 по 17.09.2023 у відпустці судді Тарасенко К.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, здійснити розгляд справи у визначеному складі - неможливо.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 05.09.2023, справу № 910/2812/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2023 справу № 910/2812/23 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2023 у справі № 910/2812/23, прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю., розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2023 у справі № 910/2812/23, ухвалено здійснити в раніше призначеному в судовому засіданні 06.09.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2023 у справі № 910/2812/23 відкладено до 14.09.2023.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша); кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга).

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 14.09.2023 з`явились представники позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод зварювального обладнання" та відповідача - Приватного акціонерного товариства "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва".

Представник відповідача (скаржника) в судовому засіданні 14.09.2023 підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2023 у справі №910/2812/23 як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача в судовому засіданні 14.09.2023 заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін як таку, що постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується матеріалами оскарження, Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський завод зварювального обладнання" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва" про стягнення 3702020,80 грн. безпідставно набутих коштів, трьох процентів річних у сумі 288474,31 грн. та 1460741,70 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватне акціонерне товариство "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва", як власник розташованих на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:69:077:0001 нежитлових будівель, зберегло за рахунок позивача 3702020,80 грн., які відповідач мав сплачувати за користування земельною ділянкою.

Як стверджує позивач, дана земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:69:077:0001 перебуває в позивача на праві оренди на підставі укладеного з Київською міською радою договору оренди земельної ділянки від 04.10.2002 №72-6-00066 (із змінами, внесеними угодою, зареєстрованою Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.05.2008 року за №72-6-00517.

Указаний договір оренди земельної ділянки від 04.10.2002 №72-6-00066 був поновлений на 10 років відповідно до договору про внесення змін до договору оренди від 04.10.2002 №72-6-00066, що визнаний укладеним рішенням Господарського суду міста Києва від 08.09.2020 у справі № 910/11150/19 (суддя Полякова К.В.).

08.05.2023 до канцелярії суду першої інстанції від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ПрАТ "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва", які знаходяться на всіх рахунках боржника в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, у межах ціни позову 5 451 236,81 грн.

Заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову, з урахуванням відповідних доповнень, мотивована тим, що відповідач як фактичний користувач земельною ділянкою площею 0,4176 га (4 176 кв.м.), яка використовується для обслуговування нежитлової будівлі (літ. "І"), загальною площею 5501,7 кв.м, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Польова, 24 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 303595880389), яка (земельна ділянка площею 0,4176 га (4 176 кв.м.) входить до складу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:69:077:0001 площею 1,7900 га, з 2009 року умисно ухиляється від обов`язку сплачувати грошові кошти за користування вказаною земельною ділянкою, а тому на даний час існують обгрунтовані припущення, що у разі задоволення позову по даній справі. відповідач ухилитиметься і від виконання рішення суду. Дані обставини можуть ускладнити або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду.

Також позивач зазначав, що в нього на даний час існує достатньо обґрунтоване припущення, що грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ПрАТ "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва", можуть бути умисно виведені на рахунки інших підприємств, з тією метою, щоб унеможливити в майбутньому виконання рішення суду у даній справі, у разі задоволення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2023 у справі №910/2812/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод зварювального обладнання" задоволено частково, а саме: вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Приватному акціонерному товариству "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва", які знаходяться на всіх рахунках Приватного акціонерного товариства "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва", які відкриті або будуть відкриті в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, у межах суми позову 5 451 236,81 грн. В іншій частині вимог відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції про часткове задоволення заяви мотивована тим, що позивачем на підставі належних, достатніх, достовірних та вірогідних доказів у розумінні статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України доведено існування фактичних обставин, які б безумовно свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить або унеможливить виконання судового рішення у справі; порушить або істотно ускладнить ефективний захист та поновлення порушених, оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволення заяви позивача про забезпечення позову, вважає їх помилковими та такими, що зроблені без оцінки усіх обставин та з порушенням приписів процесуального права, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Пунктом 3 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову.

Згідно з ч. 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Забезпечення позову є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду. З метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову, який передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (Рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011р. №4-рп/2011).

Зокрема інститут забезпечення позову сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України (Рішення Конституційного Суду України від 16.06.2011р. №5-рп/2011).

Приписами ч. 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п.1).

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками дій, вчинених у забезпечення позову, у даному випадку - щодо накладення арешту на грошові кошти, належні відповідачу в сумі 5 451 236,81 грн.

При цьому, умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що обрання належного, відповідного до предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у поданій заяві про забезпечення позову заявник не обґрунтував належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України доцільність вжиття таких заходів та адекватність обраного виду забезпечення позову вимогам його позовної заяви, як не довів, і що відповідач вчиняє та/або намагається вчинити дії стосовно виведення грошових коштів з підприємства або вчинення будь-яких інших дій, спрямованих на уникнення виконання рішення суду у даній справі.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що заявником в поданій заяві не вказано, які саме відповідачем вчиняються дії, спрямовані на виведення грошових коштів зі своїх рахунків, доказів здійснення відповідачем реалізації свого майна, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем останнім не надано суду першої інстанції на момент розгляду відповідної заяви, не зазначено, яким чином наявність судових справ, на які посилається заявник в обгрунтування саме підстав позову, свідчить про те, що рішення суду в майбутньому буде виконати неможливо чи його виконання буде ускладнене, оскільки такі дії не вказують на вчинення боржником дій відносно належних йому грошових коштів, які б були спрямовані на виведення вказаних коштів.

Водночас, жодних інших доказів щодо існування обставин для накладення арешту на грошові кошти належні відповідачу - позивачем в обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову - не надано.

Крім того, заява не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких можна було б дійти висновку про доцільність та необхідність забезпечення позову у визначений заявником спосіб. Позивач не обґрунтував того, що невжиття заявленого заходу забезпечення позову може призвести до неможливості ефективного захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду в межах даного судового провадження. Крім того, до заяви про вжиття заходів забезпечення позову не було додано належних доказів вчинення відповідачем дій, спрямованих на виведення активів з власної господарської діяльності або формування значної збитковості.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що питання задоволення заяви про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання майбутнього рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Крім того, подані до заяви документи є доказами, якими позивач обґрунтовував саме позовні вимоги і які, відповідно, підлягають оцінці саме під час розгляду спору по суті (зокрема судові рішення стосовно спірних правовідносин розміщення на земельній ділянці певного об`єкту (зокрема, у справах № 35/162, № 910/11150/19), розрахунки заявлених до стягнення показників, відомості Держаної податкової служби стосовно нарахування земельного податку, довідки стосовно бухгалтерських досліджень та розрахунків, експертний висновок № 905-1/09/2022 від 12.09.2022), і які не є доказами в підтвердження саме існування обставин вжиття заходів забезпечення позову, про які просив позивач.

Отже, наявні матеріали оскарження підтверджують, що позивач не довів належними засобами доказування в розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, що невжиття заявленого заходу забезпечення позову може призвести до неможливості ефективного захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду в межах даного судового провадження, а до заяви про вжиття заходів забезпечення позову не було додано належних та допустимих доказів вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення в частині спірних коштів.

Також у заяві про забезпечення позову не обґрунтовано належним чином тієї обставини, як саме не накладення арешту на грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу унеможливить чи утруднить виконання судового рішення у даній справі за наведеними вимогами, які визначив позивач.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем у заяві про забезпечення позову також не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист інтересів позивача.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що для застосування заявлених позивачем заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу у межах суми позову у розмірі 5 451 236,81 грн., розміщені на банкіських рахунках або будуть розміщені на таких - відсутні обумовлені законом підстави, а отже, відсутні і підстави для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

З урахуванням викладеного, матеріалами оскарження підтверджується, що позивачем на підставі належних, достатніх, достовірних та вірогідних доказів у розумінні статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України не доведено існування фактичних обставин, які б безумовно свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову визначеним позивачем шляхом істотно ускладнить або унеможливить виконання судового рішення у справі, порушить або істотно ускладнить ефективний захист та поновлення порушених, оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обумовлені ст. 136, п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України підстави для вжиття заходів забезпечення позову - відсутні за наведених позивачем доводів та обґрунтувань, у зв`язку з чим заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод зварювального обладнання" про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ПрАТ "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва", які знаходяться та будуть знаходитись на банківському рахунку Приватного акціонерного товариства "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва", а також на грошові кошти, які знаходяться на інших рахунках Приватного акціонерного товариства "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва", відкритих у вказаному банку та/або інших банківських установах та на кошти у банківських та інших фінансових установах на рахунках, що будуть відкриті після ухвали про арешт коштів в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, у межах ціни позову 5 451 236,81 грн. - задоволенню не підлягає.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Ст. 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на встановлене вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження матеріалами оскарження, а тому ухвала Господарського суду міста Києва від 16.05.2023 у справі № 910/2812/23 підлягає скасуванню на підставі п.1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, а заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод зварювального обладнання" про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ПрАТ "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва", які знаходяться та будуть знаходитись на банківському рахунку Приватного акціонерного товариства "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва", а також на грошові кошти, які знаходяться на інших рахунках Приватного акціонерного товариства "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва", відкритих у вказаному банку та/або інших банківських установах та на кошти у банківських та інших фінансових установах на рахунках, що будуть відкриті після ухвали про арешт коштів в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, у межах ціни позову 5 451 236,81 грн - є такою, що задоволенню не підлягає з підстав, наведених у даній постанові

Розподіл судових витрат

Судовий збір за подачу заяви про вжиття заходів забезпечення позову підлягає залишенню за позивачем.

Керуючись ст.ст. 240, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2023 у справі № 910/2812/23 - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2023 у справі № 910/2812/23 - скасувати.

3. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод зварювального обладнання" про вжиття заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2023 у справі № 910/2812/23 - відмовити.

4. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.

5. Матеріали оскарження № 910/2812/23 повернути Господарському суду м. Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата підписання повного тексту постанови: 22.09.2023.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Є.Ю. Шаптала

О.В. Тищенко