Справа № 192/627/15-ц

Провадження № 2/192/441/15

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" вересня 2015 р. Солонянський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого – судді Щербини Н. О.,

при секретарі судового засідання Сербіній Л. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт Солоне цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПРИВАТБАНК” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризації заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 19 лютого 2014 року, ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 20 568 гривень 72 копійки у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,01% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, при цьому погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з «1» по «25» число кожного місяця відповідач надає Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду про те, що підписана Генеральна угода разом із запропонованими банком Умовами та Правилами, Тарифами, складають між ним та банком кредитний договір, про що свідчить підпис відповідача в заяві, а при укладанні договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, яки може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

В порушення умов договору, відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 16 січня 2015 року має заборгованість в розмірі 19 329 гривень 70 копійок, яка складається з  заборгованості за кредитом в розмірі 5 955 гривень 33 копійки, заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 00 гривень 40 копійок, штрафу в розмірі 13 373 гривні 97 копійок, передбаченого п.2.2 Генеральної угоди, у зв'язку з чим змушені звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором в примусовому порядку.

Представник позивача, який про день та час розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.85,87), в судове засідання 22 вересня 2015 року не з'явився, надавши суду письмову заяву (а.с.93-95), відповідно до якої просив розглядати справу у відсутність їх представника, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити та не заперечували проти заочного розгляду справи в разі неявки відповідача.

Відповідач ОСОБА_1, який про день та час розгляду справи повідомлений належним чином за зареєстрованим місцем свого проживання (а.с.40), звідки судова повістка повернулася без вручення (а.с.88-90), а також за допомогою відправки SMS-повідомлення відповідно до поданої ним до суду заявки (а.с.43,92) в судове засідання 22 вересня 2015 року не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, у зв’язку з чим суд вважає за можливе проводити розгляд справи без його участі, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 74 ЦПК України він вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 надав суду заперечення на позов, згідно яких проти позову заперечує, оскільки добровільно періодично сплачує заборгованість (а.с.51-55).

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд у відповідності з ч.2 ст.197, ст.224 ЦПК України ухвалив здійснювати розгляд справи у відсутність сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та за письмовою згодою позивача у порядку заочного провадження на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до  положень ст.ст.10, 11,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, при цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків встановлених цим законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

Відповідно до ст. 610, ст. 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, а також сплата неустойки.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання і право на яку згідно ст. 550 ЦК України виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним  виконанням зобов'язання.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну, або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору відповідно до ст. 628 ЦК України становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Однією із різновидностей зобов'язання є кредитний договір, укладений між сторонами відповідно до вимог ст.1054, ст.1055 ЦК України, який відповідно до ст.629 цього Кодексу є обов'язковим до виконання сторонами.

Судом встановлено, що між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та відповідачем ОСОБА_1 19 лютого 2014 року було укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт з метою створення сприятливих умов для виконання відповідачем зобов’язань за кредитним договором № SAMDN42000008100420 від 07 липня 2006 року.

Відповідно до п. 1.1.1 даної Генеральної угоди, сторони узгодили зменшити розмір заборгованості, яка виникла в період з дати надання боржнику кредиту, а саме: проценти на 10 449 гривень 72 копійки, комісію на 00 гривень, пеню на 00 гривень, штраф на 2 924 гривні 25 копійок та визначилися, що заборгованість за Договором 1з дати підписання Генеральної угоди складає 22 368 гривень 73 копійки зі строком погашення до 31 серпня 2014 року.

Відповідно до п. 2.1 Генеральної угоди, відповідач отримав кредит в сумі 20 568 гривень 73 копійки на строк 6 місяців з 19 лютого 2014 року по 31 серпня 2014 року шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну картку на споживчі цілі в розмірі суми кредиту в обмін на зобов’язання по поверненню кредиту, сплаті процентів в розмірі 0,001 % на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, сплачуючи з 1 по 25 число кожного місяця щомісячний платіж в розмірі 3 428 гривень 12 копійок в строк не пізніше 31 серпня 2014 року (а.с.6).

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з  Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ним та Банком Договір, про що свідчить підпис Відповідача (а.с.6 зворот).

Відповідно до п. 1.1.3.2.11. Умов та правил надання банківських послуг, позивач має право проводити договірне списання з усіх відкритих в банку рахунків клієнта в погашення кредитної заборгованості клієнта і третіх осіб, за кредитами, в яких клієнт є поручителем, а також будь-якої іншої заборгованості,  яка виникла у клієнта зважаючи на невиконання зобов'язань перед банком (а.с.13).

Згідно ст.ст.  509,  526,  1054 Цивільного кодексу України,  зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

В порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.

Відповідно до  ст.1054 ЦК України, за кредитним договором кредитор зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідач ОСОБА_1 в порушення умов договору не виконав  взяті на себе грошові зобов'язання та не виплатив кредит у встановлений строк в повному обсязі, у зв'язку з чим, згідно розрахунку позивача (а.с.4), станом на 16 січня 2015 року мається заборгованість в розмірі 19 329 гривень 70 копійок, яка складається з  заборгованості за кредитом в розмірі 5 955 гривень 33 копійки, заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 00 гривень 40 копійок, а розмір штрафу, який передбачений п.2.2 Генеральної угоди, складає

13 373 гривні 97 копійок.

Таким чином, аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості у відповідності до ст.ст. 611, 615 ЦК України є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

При цьому судом враховуються надані відповідачем ОСОБА_1 в якості доказів сплати ним заборгованості за укладеним кредитним договором копії квитанцій (а.с.52-55). Проте, суд зазначає, що надані відповідачем докази щодо погашення ним заборгованості враховані позивачем під час здійснення розрахунку позову та відображені в розрахунку заборгованості станом на 16 січня 2015 року (а.с.4), а платежі за період з 23 січня 2015 року по 23 травня 2015 року не враховані позивачем, оскільки розрахунок позову здійснено станом на 16 січня 2015 року.

Крім того, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути у зв'язку із задоволенням позову, витрати по сплаті судового збору, який було сплачено позивачем при зверненні з позовом до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526-530, 536, 549-551, 610-615, 624, 625, 634, 638-654, 1046-1056? ЦК України; ст.ст. 10, 11, 57, 60, 79, 88, 209, 212-215, 224-228 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПРИВАТБАНК” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПРИВАТБАНК” за укладеною Генеральною угодою про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 19 лютого 2014 року заборгованість за кредитом в розмірі 5 955 (п’ять тисяч дев’ятсот п’ятдесят п’ять) гривень 33 копійки, заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 00 (нуль) гривень 40 копійок, штраф в розмірі 13 373 (тринадцять тисяч триста сімдесят три) гривні 97 копійок, а всього 19 329 (дев’ятнадцять тисяч триста двадцять дев’ять) гривень 70 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПРИВАТБАНК” судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Солонянський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку, а строк на апеляційне оскарження рішення суду починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: суддя Н. О. Щербина