Справа № 643/9497/23

Провадження № 3/643/3786/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2023                                                м. Харків

Суддя Московського районного суду м. Харкова Новіченко Н.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Відділу організації охорони, патрульно-постової служби, розшуку та діяльності Військової служби правопорядку у гарнізонах ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

І.        Опис обставин, установлених під час розгляду справи.

02.09.2023 року о 22 год. 35 хв. солдат ОСОБА_1 був виявлений за адресою: АДРЕСА_2 , представниками Військової служби правопорядку з ознаками алкогольного сп`яніння, під час виконання службових обов`язків. В подальшому солдата ОСОБА_1 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 та проведено огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу «АЛКОНТ-М» № 00253, результат огляду 2,06 проміле. Відповідно до акту медичного обстеження солдат ОСОБА_1 знаходиться в нетверезому стані під час виконання службових обов`язків в умовах особливого періоду.

ІІ.        Пояснення осіб, які беруть участь у справі про адміністративне правопорушення.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом направлення sms-повідомлення на його мобільний номер телефону, зазначений ним у поданій заяві на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою sms-повідомлення.

Оскільки відповідно до ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення не є обов`язковою, враховуючи визначені ст. 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення строки розгляду даної категорії справ, суд вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1

ІІІ.        Нормативний акт, що передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення.

Диспозицією ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність, в тому числі, за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння в умовах особливого періоду.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оборону України" особливий період-період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або до ведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного станув Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Положеннями ст. ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України встановлено, що військовослужбовці зобов`язані свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов`язки, бути готовим до виконання завдань, пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, бути хоробрим і дисциплінованим, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців.

Статтею 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України встановлено, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Частиною 4 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби:1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; 5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

ІV.        Оцінка суду.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується:

- Протоколом про адміністративне правопорушення № ДНХ-2/8854 від 03.09.2023, який відповідає вимогам ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила. При цьому, у протоколі ОСОБА_1 зазначив, що свою провину визнає;

- Актом № 2901 огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу АЛКОНТ-М № 00253, складеного за участю свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповідно до змісту якого результат огляду на стан сп`яніння складає 2,06 %;

- Роздруківкою тестування за допомогою приладу АЛКОНТ-М № 00253, відповідно до якої результат огляду ОСОБА_1 складає 2, 06 проміле;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , в яких він підтвердив викладені у протоколі обставини та визнав свою провину;

- військовим квитком серії НОМЕР_1 ;.

На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

Досліджені та перевірені судом обставини поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували винуватість  ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суду не надано.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведена у повному обсязі.

V.        Накладення стягнення за адміністративне правопорушення.

Відповідно до положень ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно зі ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , з метою виховання правопорушника та попередження наступних правопорушень, суд дійшов висновку про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

VІ.        Інші питання, які вирішує суд при розгляді даної справи.

Положеннями ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

Проте, військовослужбовці звільняються від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Чернігівського апеляційного суду від 28.07.2022 у справі № 732/280/22, постанові Волинського апеляційного суду від 21.02.2023 у справі № 163/1899/22.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 35, 172-20, 251, 280, 283-285, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя                                                                                 Н.В. Новіченко