Справа №2-130/2009 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 квітня 2009 року м.Кузнецовськ
Кузнецовський міський суд Рівненської області в особі:
головуючого - судді Горегляд О.І.,
з участю:
- секретаря судового засідання - Ковальчук І.Г.,
- позивачки - ОСОБА_1,
- відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Кузнецовськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, -
В С Т А Н О В И В:
29 січня 2009 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення в її користь аліментів на утримання малолітньої дитини: дочки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 (третьої) частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно. Такі позовні вимоги ОСОБА_1 обгрунтовує тим, що останнім часом батько дитини ОСОБА_2 добровільно не надає належної матеріальної допомоги своїй малолітній дочці, хоча має таку можливість. Згідно доводів позивачки відповідач щомісячно отримує заробіток у достатньому розмірі та окрім малолітньої дочки, інших утриманців він не має, тому є фінансовоспроможним сплачувати аліменти на утримання дитини у визначеному розмірі.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 повністю підтримала позовні вимоги і просила суд їх задоволити. У наданих суду поясненнях ОСОБА_1 зазначила, що відповідач не надає регулярної матеріальної допомоги малолітній дитині. На теперішній час проживає окремо, потребами своєї дочки не цікавиться. Позивачка пояснила суду, що ОСОБА_2 щомісячно отримує заробітну плату, однак матеріально малолітню дочку не забезпечує. Даний спір добровільно не вирішений, оскільки із запропонованим нею порядком, розміром і строками виплати аліментів відповідач не погоджується, тому укласти договір із ним про сплату аліментів на малолітню дитину неможливо. ОСОБА_1 також вказала суду на ту обставину, що самостійно матеріально утримувати малолітню дочку вона неспроможна через невисокий розмір заробітку.
Відповідач ОСОБА_2 частково визнав позов ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, зазначивши, що він згідний сплачувати ці аліменти лише в розмірі 1/4 (четвертої) частини свого заробітку. В наданих суду поясненнях відповідач підтвердив, що спільно з позивачкою і малолітньою дочкою ОСОБА_3 він не проживає. Також ОСОБА_2 визнав, що малолітня дочка ОСОБА_3 на теперішній час є єдиною його утриманкою. При встановленні розміру аліментів ОСОБА_2 просив суд врахувати наявність у нього кредитних зобов’язань, а також те, що він має намір усиновити іншу малолітню дитину.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи та оцінивши їх в сукупності, суд врахував матеріальне становище та стан здоров’я сторін і їх малолітньої дитини та прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, підлягають частковому задоволенню.
Враховуючи обставини, зазначені в ст.182 СК України, а також часткове визнання відповідачем позовних вимог ОСОБА_1, суд прийшов до висновку, що розмір аліментів, що підлягають примусовому щомісячному стягненню з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої дитини: дочки – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею повнолітнього віку повинен становити 1/4 (четверту) частину заробітку або іншого доходу відповідача, але не менше ніж 30 (тридцять) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
До такого висновку суд прийшов з наступних підстав і мотивів.
Свідоцтво про народження серії І-ГЮ №022204, видане відділом РАЦС Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області 16 лютого 2006 року актовий запис №85, свідчить, що у сторін ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за час їх спільного проживання в шлюбі 07 лютого 2006 року народилася дочка – ОСОБА_3, яка на момент вирішення спору є малолітньою дитиною.
З 26 серпня 2005 року до 24 лютого 2009 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебували у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії І-ГЮ №002102, виданим відділом РАЦС Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області 26 серпня 2005 року, актовий запис №227, та рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області, постановленим 24 лютого 2009 року в результаті розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Із пояснень позивачки та рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 24 лютого 2009 року вбачається, що малолітня дочка ОСОБА_3 спільно проживає зі своєю матір’ю ОСОБА_1 окремо від відповідача. Дані обставини повністю визнані відповідачем ОСОБА_2 у судовому засіданні, тому відповідно до вимог ч.ч.1, 3 ст.61 ЦПК України доказуванню не підлягають.
Пояснення позивачки також свідчать про невиконання відповідачем батьківських обов’язків, оскільки він протягом останнього часу не надає регулярної і належної матеріальної допомоги своїй малолітній дитині ОСОБА_3, яка потребує матеріального утримання з його сторони. За період із січня 2009 року по теперішній час в добровільному порядку відповідач ОСОБА_2 вчинив матеріальне утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 в загальній сумі 650 грн. Дана обставина повністю визнана сторонами в судовому засіданні, тому згідно з ч.1 ст.61 ЦПК України не потребує доказування. Вказаний розмір матеріальної допомоги суд визнав недостатнім для забезпечення повноцінного харчування і фізичного розвитку дитини, враховуючи те, що 300 грн. 00 коп. із цієї грошової суми було подаровано відповідачем дитині на її день народження.
При вирішенні спору суд прийняв до уваги, що позивачка ОСОБА_1, з якою спільно проживає малолітня дитина, добровільно утримує її. Однак, матеріали справи не містять доказів, які б вказували на розмір заробітку чи іншого доходу позивачки, який вона отримує на теперішній час. Довідка, видана Дубенською філією відкритого міжнародного університету розвитку людини „Україна” 21 січня 2008 року №1, є неналежним доказом, оскільки свідчить про розмір заробітної плати позивачки протягом 2007 року. Разом з тим суд врахував пояснення ОСОБА_1, з яких вбачається, що вона працює секретарем у Дубенській філії відкритого міжнародного університету розвитку людини „Україна” та по сумісництву – викладачем вказаного закладу, тому спроможна надавати матеріальну допомогу дитині зі своєї сторони, оскільки отримує заробітну плату.
Згідно з довідкою відокремленого підрозділу „Рівненська АЕС” державного підприємства „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом” від 19 лютого 2009 року №1530 середній заробіток відповідача ОСОБА_2 по місцю його роботи становить 2019 грн. 89 коп.
Оскільки відповідач ОСОБА_2 не має інших утриманців, окрім малолітньої дочки ОСОБА_3, що визнано відповідачем у судовому засіданні, суд визнав його спроможним сплачувати щомісячно аліменти на її утримання в розмірі 1/4 (четвертої) частини свого заробітку або іншого доходу, але не менше ніж 30 (тридцять) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Кредитні зобов’язання відповідача, вказані у довідці Кузнецовського відділення АКБ „Правекс – Банк” від 24 лютого 2009 року №40/151, не впливають на визначення розміру аліментів. ОСОБА_2 не довів суду момент їх виникнення та їх призначення.
Рішення ЛКК ДЗ „СМСЧ №3” від 30 січня 2009 року №65 свідчить, що відповідач ОСОБА_2 має діагноз: кататравма, важка черепно-мозкова травма, забій головного мозку, в зв’язку з чим знаходився на лікуванні з 04 вересня 2008 року і потребує постійного тривалого амбулаторного лікування.
З пояснень позивачки вбачається, що малолітня дитина ОСОБА_3 на теперішній час лікування не потребує.
Отже, підстави для встановлення розміру аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 у виді 1/3 (третьої) частини заробітку (доходу) відповідача в даному випадку відсутні.
При вирішенні даного спору суд керувався наступними правовими підставами.
Згідно з ст.180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до вимог, передбачених ч.3 ст.181, ст.183 СК України, суд визначає розмір аліментів на дитину, які присуджуються за рішенням суду у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Ст.182 СК України передбачає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує 1) стан здоров’я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 (тридцять) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених в ст.184 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.
Враховуючи наведені обставини, на підставі ст.180, ч.3 ст.181, ст.ст.182, 183, ч.1 ст.191 СК України, керуючись ст.4, ч.1 ст.11, ст.60, ч.ч.1, 3 ст.61, п.4 ч.3 ст.81, ч.2 ст.88, ч.3 ст.208, ч.ч.1, 2 ст.209, ст.ст.212-215, ч.1 ст.218, ч.ч.1, 2 ст.222, ч.1 ст.223, ч.1 ст.294, п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини: дочки – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 (четвертої) частини заробітку або іншого доходу відповідача, щомісячно, але не менше ніж 30 (тридцять) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29 січня 2009 року до досягнення дитиною повноліття.
Звільнити сторони від сплати судового збору (державного мита) на підставі п.п.5, 18 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21 січня 1993 року №7-93.
Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7 (сім) гривень 50 копійок.
Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає обов’язковому негайному виконанню.
На рішення суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд Рівненської області.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя О.І.Горегляд