Справа № 495/9525/23

№ провадження 1-кс/495/2027/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2023 року м. Білгород - Дністровський

Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , при секретарі – ОСОБА_2 ,

за участю прокурора – ОСОБА_3 , підозрюваного – ОСОБА_4 , захисника підозрюваного – адвоката ОСОБА_5 , перекладача – ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Білгород-Дністровському клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:   

   ОСОБА_4  ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Пемтах-Тіквам, Держава Ізраїль, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина Держави Ізраїль (паспорт громадянина Держави Ізраїль № НОМЕР_1 )

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 305 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

15.09.2023 слідчий СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській області ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12023162240001105 від 14.09.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305 КК України.

1 - Виклад обставин, зазначених у клопотанні.

14 вересня 2023 року до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення митної служби про те, що 14 вересня 2023 року о 12 годині 52 хвилини в зону митного контролю міжнародного автомобільного пункту пропуску «Старокозаче-Тудора», розташованого в Старокозацькій місцині Білгород-Дністровського району Одеської області, прибув рейсовий пасажирський автобус Mercedes з ознаками Tourismo, р/ НОМЕР_2 , та при проведенні митного огляду спальної частини із застосуванням службової собаки було виявлено поліетиленовий пакунок із вмістом зеленої речовини рослинного походження канабісу, котрий туди поклав пасажир громадянин Ізраїлю ОСОБА_4 ( ОСОБА_9 ), з метою приховування від митного контролю, тим самим було встановлено ознаки вчинення контрабанди особливо небезпечного наркотичного засобу.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 ( ОСОБА_8 ), у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановлений час, придбав особливо небезпечний наркотичний засіб – канабіс, вагою 3,0г, та в подальшому, 14 вересня 2023 року о 12 годині 52 хвилини, діючи умисно, маючи умисел на незаконне переміщення через митний кордон України особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді порушення встановленого порядку переміщення наркотичних засобів через митний кордон України, слідуючи з республіки Молдова на пасажирському автобусі Mercedes Tourismo, р/ НОМЕР_2 , як пасажир в Україну, незаконно перемістив через митний кордон України з приховуванням від митного контролю у міжнародному автомобільному пункті пропуску «Старокозаче-Тудора» з зазначеною вагою даний особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс у поліетиленовому пакунку, приховавши його під матрацом пасажирським місця. Вказаний особливо небезпечний наркотичний засіб ОСОБА_4 ( ОСОБА_8 ) не задекларував у встановленому порядку при здійсненні митного контролю.

Далі, в ході митного контролю та огляду транспортного засобу було виявлено поліетиленовий пакунок із вмістом речовини рослинного походження особливо небезпечного наркотичного засобу – канабіс, вагою 3,0г, котрий приховав в автобусі та перевозив з іншої держави ОСОБА_4 ( ОСОБА_8 ), з метою приховування від митного контролю та ввозу в Україну.

Відповідно до таблиці І, список І «ПЕРЕЛІКУ наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року №770, канабіс відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг якого заборонено.

15 вересня 2023 року ОСОБА_4 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ст.208 КПК України о 02 годині 30 хвилин було затримано (фактичний час затримання 22 годин 30 хвилин 14 вересня 2023 року). 15 вересня 2023 року, на підставі п.1 ч.1 ст.276, ч.1 ст.278 КПК України ОСОБА_4 ( ОСОБА_8 ) вручено повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.305 КК України.

ОСОБА_4 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Пемтах-Тіквам, Держава Ізраїль, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина Держави Ізраїль (паспорт громадянина Держави НОМЕР_3 ) 15.09.2023 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України - контрабанди особливо небезпечних наркотичних засобів, тобто їх переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 ( ОСОБА_8 ) покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризикам.

Беручи до уваги викладене, на теперішній час існує наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 ( ОСОБА_8 ) з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, може вдатися до спроб зашкодити кримінальному провадженню.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 ( ОСОБА_8 ) у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вдатися до спроб будь-яким чином перешкодити кримінальному провадженню.

Підозрюваний ОСОБА_4 ( ОСОБА_8 ) є особою громадянином іншої держави, й на території України перебуває тимчасово, та при обранні запобіжного заходу менш суворого ніж тримання під вартою дає підозрюваному можливість виїхати за межі території держави, що в подальшому ускладнить як стадію досудового розслідування так і судового розгляду, що і є свідченням ризику про переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

У провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. При цьому суд має оцінити суворість можливого покарання ОСОБА_4 ( ОСОБА_8 ), особу підозрювану та визнати реальну небезпеку, можливість його ухилення від правосуддя у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

На підставі наведеного вище, приймаючи до уваги обґрунтованість підозри у скоєнні кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 та 5 частини 1 статті 177 КПК України неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів слідчий у клопотанні просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4  ( ОСОБА_8 ) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, в ДУ «Ізмаїльській слідчий ізолятор».

2 – Позиції сторін.

Прокурор в судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав, просив задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_4 ( ОСОБА_8 ) та його захисник адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання та просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, надали договір оренди квартири (житлового приміщення).

3 - Мотивація суду.

Вивчивши матеріли клопотання, заслухавши думку учасників процесу, приходжу до наступного.

Відповідно до положень ст.176 КПК України передбачені такі види запобіжних заходів: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно зі ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно правової позиції викладеної в рішенні ЄСПЛ «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обов`язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

3.1 - Наявність обґрунтованої підозри.

В рамках кримінального провадження №12023162240001105 15.09.2023  ОСОБА_4  ( ОСОБА_8 ),  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Пемтах-Тіквам, Держава Ізраїль, проживаючого за адресою:  АДРЕСА_1 , громадянина Держави Ізраїль (паспорт громадянина Держави  НОМЕР_3 ) повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 305 КК України, тобто у контрабанді особливо небезпечних наркотичних засобів, тобто їх переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.

14.09.2023 ОСОБА_4 ( ОСОБА_8 ),  ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі положень ст.ст. 40, 104, 132, 132, 208-211, 213 КК України безпосередньо після вчинення злочину було затримано (час фактичного затримання – 22:25 14.09.2023).

Обґрунтованість підозри  ОСОБА_4  ( ОСОБА_8 ) у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними в рамках досудового розслідування доказами: протоколом про порушення митних правил №1534/50000/23 від 14.09.2023, повідомленням Одеської митниці №49 про протиправне діяння, що містить ознаки злочину від 14.09.2023, протоколом огляду місця події від 14.09.2023, протоколами допитів свідків від 15.09.2023 та іншими зібраними в рамках досудового розслідування доказами.

Слідчий суддя наголошує, що на даному етапі досудового розслідування при вирішенні питання про застосування до підозрюваної особи запобіжного заходу, повноваження слідчого судді обмежуються оцінкою доказів на предмет їх переконливості щодо висновку про можливість вчинення кримінального правопорушення за конкретних обставин та конкретною особою, а отже мова йде виключно про обґрунтоване припущення.

Очевидних невідповідностей змісту повідомлення про підозру ОСОБА_4 ( ОСОБА_8 ) вимогам ст. 277 КПК України у судовому засіданні не встановлено.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч.2 ст.177 КПК України). Оскільки в процесуальному законодавстві немає чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідчий суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України). Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчого суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Дослідивши надані до клопотання матеріали, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення було доведено ознаки можливого складу злочину. Надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно вчинення ОСОБА_4 ( ОСОБА_8 ) протиправних дій, що кваліфікуються за ч.2 ст. 305 КК України.

3.2 - Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України і на які вказує слідчий чи прокурор.

Слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України).

Так слідчим у клопотанні було зазначено, що підозрюваний  ОСОБА_4  ( ОСОБА_8 ) може:

3.2.1. Переховуватись від органів досудового розслідування, суду, оскільки підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання від 8 до 10 років позбавлення волі, тому є підстави вважати, що підозрюваний, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вдатися до спроб переховуватися від органу досудового розслідування.

Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.

3.2.2. Незаконно впливати на свідків, яких на теперішній час допитано лише на стадії досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, однак під впливом підозрюваного, внаслідок психологічного тиску шляхом погроз або вмовляння, можуть змінити показання, або ухилятись від з`явлення для давання показань.

Слідчий суддя не погоджуючись з вказаним ризиком зазначає, що підозрюваний не знайомий з допитаними в рамках кримінального провадження свідками, понятими українською мовою не володіє, а отже ризик впливу на свідків не є доведеним.

3.2.3. Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, проте в судовому засіданні зазначений ризик спростовано через недоведеність.

Таким чином, серед наведених ризиків належно обґрунтованим вважається лише ймовірність переховування ОСОБА_4 ( ОСОБА_8 ), оскільки тяжкість покарання, що йому загрожує в сукупності з обґрунтованістю підозри дають підстави вважати, що він може переховуватися у разі, якщо подальші слідчі дії будуть вказувати на його причетність до зазначеного злочину, з урахуванням усіх обставин слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду.

Відповідно до абзацу 36 Рішення ЄСПЛ по Справі «Москаленко проти України» (Заява № 37466/04) від 20.05.2010 суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Враховуючи серйозність висунутих щодо підозрюваного обвинувачень, державні органи можуть виправдано вважати, що такий ризик існує.

Оскільки встановлено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зважаючи на те, що особа підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, враховуючи наявність ризику переховування з метою уникнення кримінальної відповідальності слідчий суддя вважає, що до  ОСОБА_4  ( ОСОБА_8 ) необхідно застосувати запобіжний захід.

3.3 - Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У клопотанні слідчим зазначено, а прокурором в судовому засіданні підтверджено, що при обранні запобіжного заходу відносно  ОСОБА_4  ( ОСОБА_8 ) слід врахувати, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам. Так, особисте зобов`язання не може бути застосовано, у зв`язку з тим, що це найбільш м`який запобіжний захід і він не відповідає характеру вчиненого злочину, особі підозрюваного та встановленим під час досудового розслідування ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Особиста порука не може бути застосована, крім того, в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, передбачених ст.194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити її до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.

На думку органу досудового розслідування обирати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або застави недоцільно, оскільки такий захід забезпечення кримінального провадження в цілому не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження – забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, так як підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності може вдатися до спроб переховуватися від органу досудового розслідування.

Прокурором зазначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Під час обрання запобіжного заходу, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.

За результатами досліджень Українського медичного та моніторингового центру з алкоголю та наркотиків Міністерства охорони здоров`я України (який є загально доступним документом) за останні десять років кількість смертей серед осіб, які перебували на наркологічному обліку, зросла більше ніж у 3 рази, у тому числі від передозування майже в 4 рази. Загрозливих масштабів набули поширеність розладів психіки та поведінки внаслідок вживання наркотичних речовин (174,7 на 100 тис. населення), а також психічні захворювання (11,5 на 100 тис. населення). Україна входить до переліку країн із загрозливим рівнем немедичного споживання наркотиків.

В країні спостерігається постійне зростання облікованих злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів з 25908 злочинів у 2015 році до 28774 у 2019 році, за чотири місяці 2020 року 10237. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів посідають третє за поширеністю місце (після злочинів проти життя та здоров`я та проти власності) серед усіх облікованих злочинів, а їх частка становить близько 10 %. (статистична інформація з Єдиного звіту про кримінальні правопорушення Офісу Генерального прокурора).

Вказане свідчить про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості" (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року).

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 ( ОСОБА_8 ) обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, а також те, що перебуває у середньому віці, а також той факт, що жоден з більш м`яких заходів не зможе запобігти вище вказаним ризикам слідчий суддя вважає, що під час розгляду клопотання прокурором доведені ризики того, що підозрюваний може  переховуватись від органів досудового розслідування, а отже доведена необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ризики є достатніми та відповідними.

Вирішуючи питання про застосування стосовно  підозрюваного ОСОБА_4 ( ОСОБА_8 ) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, керуючись ч.2 ст.197 КПК України, зазначає, що строк тримання під вартою обчислюється з моменту затримання.

3.4 - Застосування відносно підозрюваного альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Частиною 3 ст.183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 ст.183 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно з п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину становить від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 25 вересня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2684 гривень.

Частиною четвертою ст.182 КПК України встановлено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При визначенні  ОСОБА_4  ( ОСОБА_8 ) розміру застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182,183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, що узгоджується з рішеннями ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain).

Враховуючи доведені стороною обвинувачення обставини, у випадку внесення застави суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Слідчим суддею встановлено, що згідно договору оренди квартири (житлового приміщення) від 15.09.2023 ОСОБА_4 ( ОСОБА_8 ) винаймає квартиру за адресою: АДРЕСА_2 з 15.09.2023 по 15.09.2024 року.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності об`єкт житлової нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_2 перебуває у приватній власності ОСОБА_10 .

З урахуванням викладених обставин, а також досліджених в судовому засіданні матеріалів, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, зважаючи на ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення та пов`язану з цим можливість переховуватися від суду,  слідчий суддя дійшов висновку, що буде доцільним та достатнім для запобігання ризикам кримінального провадження клопотання задовольнити та визначити розмір застави з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ст.194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській ОСОБА_11 , подане в рамках кримінального провадження № 12023162240001105 від 14.09.2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4  ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Застосувати стосовно ОСОБА_4 ( ОСОБА_8 ) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 12.11.2023 включно.

Строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 ( ОСОБА_8 ) вираховувати з моменту затримання, тобто з 14.09.2023 року.

Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 ( ОСОБА_8 )обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 15.09.2023 складає 53 680,00 (п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 ( ОСОБА_8 ) наступні обов`язки:

- не відлучатися за межі м. Умань Черкаської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- прибувати до слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурора,який здійснює процесуальне керівництво в рамках кримінального провадження або суду за першим викликом;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця пеербування;

- утримуватися від спілкування зі свідками, понятими з приводу обставин вчиненого кримінального правопорушення;

- здати на зберігання слідчому СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, який здійснює досудове розслідування свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її винесення. 

Слідчий суддя                   ОСОБА_1