Справа № 461/2065/23

Провадження № 2-п/461/66/23

У Х В А Л А

03.10.2023 року                                                            місто Львів Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого – судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Рожко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Галицького районного суду м. Львова від 28 червня 2023 року у цивільній справі №461/2065/23 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк», в особі представника Заставної Ольги Василівни до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, ?

встановив:

Фактичні обставини справи, суть заяви та дані про особу,

яка його заявила, суть питання, яке вирішується судом.

02 серпня 2023 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Галицького районного суду м. Львова від 28 червня 2023 року у цивільній справі №461/2065/23 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк», в особі представника Заставної Ольги Василівни, до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором. Згідно даної заяви заявник просить скасувати заочне рішення Галицького районного суду м. Львова від 28 червня 2023 року та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

ОСОБА_1 заяву обґрунтовує тим, що він не був обізнаний про розгляд вищевказаної справи, оскільки жодних судових викликів не отримував.

У зв`язку з вищевикладеним, заяву просить задовольнити.

19 вересня 2023 року до суду від представника відповідача Акціонерного товариства «Ідея Банк» - Гук М.І. надійшли заперечення на заяву про перегляд заочного рішення. Згідно даних заперечень представник позивача просить заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишити без задоволення, оскільки останнім не доведено, що він не з`явився у судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки з поважних причин і він не надав жодних доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи.

Учасники справи в судове засідання повторно не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином. Зокрема, судові виклики учасників справи скеровувались їм на повідомлені ними поштові адреси, а також адреси електронної пошти.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Мотиви та висновки суду, а також положення закону,

яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи учасників процесу, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити за таких підстав.

За приписами ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Положеннями ст. 288 ЦПК України, визначено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

В свою чергу, сторона зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Як вбачається з матеріалів справи, в межах даної справи було призначено кілька судових засідань, а саме на 26.04.2023 року на 11 год. 15 хв., 30.05.2023 р. на 10.15 год та 28.06.2023 р. на 11.45 год.

Відповідно до положень частини 6, 7, 8, 11 статті 128 ЦПК України, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно довідки Миронівської міської ради Обухівського району Київської області від 05.04.2023, яка знаходиться в матеріалах справи, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно матеріалів справи, судові повістки виклики разом із розписками рекомендованими листами з повідомленнями про вручення скеровувались на адресу місця реєстрації відповідача - АДРЕСА_1 , однак такі були повернуті на адресу суду із довідками поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».

Таким чином, наявні у матеріалах справи довідки поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Такі дії сторони можуть свідчити про умисне неотримання судової повістки. Зазначене відповідає висновку Верховного Суду у постанові від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18.

Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки, серед іншого, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Також, як вбачається із заяви про перегляд заочного рішення, відповідач підтверджує, що проживає за вищевказаною адресою, оскільки своєю адресою для листування вказує саме - АДРЕСА_1 .

Крім цього, виклики відповідача до суду були здійснені через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (через веб – сайт Галицького районного суду м.Львова).

В цьому контексті неможливо не відзначити, що після надходження заяви про перегляд заочного рішення, відповідач, окрім адреси електронної пошти наведеної ним у заяві, додатково повідомлявся рекомендованою поштовою кореспонденцією. Однак, поштове відправлення повернулось до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Таким чином, відповідач повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи належним чином, у відповідності до вимог статті 128 ЦПК України.

При цьому, для скасування заочного рішення необхідно встановити не лише поважність причин неявки відповідача у судове засідання, у якому було ухвалене заочне рішення, а й те, що його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності двох наведених умов можна вважати, що наявні законні підстави для скасування заочного рішення і призначення справи до розгляду у загальному порядку.

Згідно положень ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст.77,78 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Приписами ч.ч. 1-4 ст.12, ч.ч. 1, 6 ст.81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, необхідним у цій категорії справ, є також доведення відповідачем перед судом наявності доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, які, вочевидь, не були подані суду та про які суду не було відомо. Однак, дана обставина не була доведена відповідачем, оскільки ним не долучено до заяви жодних доказів та не наведено безпосередньо у заяві жодних аргументів на спростування позовних вимог позивача.

Відповідно до положень ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є:

1) верховенство права;

2) повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом;

3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;

4) змагальність сторін;

5) диспозитивність;

6) пропорційність;

7) обов`язковість судового рішення;

8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи;

9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом;

10) розумність строків розгляду справи судом;

11) неприпустимість зловживання процесуальними правами;

12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно стаття 11 ЦПК, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 121 ЦПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.

Варто відзначити, що кожна сторона у даному процесі має право на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку.

Наведене вище свідчить про те, що судом в процесі провадження у справі вжиті належні заходи щодо забезпечення загальних принципів цивільного судочинства під час застосування дискреційних повноважень, зокрема дотримання принципу пропорційності.

У статті 129 Конституції України у числі основних засад судочинства зазначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; розумні строки розгляду справи судом

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Зазначені вище доводи та мотиви вказують на те, що відповідач не навів належного обґрунтування наявності законних підстав для скасування заочного рішення у справі і такі обставини не встановлені в ході розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що законні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Галицького районного суду м. Львова від 28 червня 2023 року у цивільній справі №461/2065/23 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк», в особі представника Заставної Ольги Василівни, до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, відсутні.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для скасування заочного рішення та необхідність відмови у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

Керуючись ст.ст.260, 287, 288 ЦПК України,

постановив:

Заяву про перегляд заочного рішення залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя               В.В. Стрельбицький