Справа № 1-3/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2011 року м.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої - судді Бондаренко Г.Ю.

головуючого - судді Бондаренко Г.Ю.

секретаря – Мороз М.І.

з участю прокурорів : Балашової Т.А., Каляндрук А.В., Мельника О.М.

захисника – адвоката ОСОБА_1

потерпілого – ОСОБА_2

цивільного позивача – ОСОБА_3

представника цивільного позивача - адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тлумач справу про обвинувачення ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українеця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого, гр. України, -

за ст. 286 ч.2 КК України, суд , -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_5, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху України, що спричинило тяжке тілесне ушкодження потерпілому.

Злочин вчинено при наступних обставинах.

ОСОБА_5 18 грудня 2007 року о 20 годині 00 хвилин, у темну пору доби, водій, керуючи автопоїздом у складі автомобіля НОМЕР_1 та причепа марки ГКБ 832800 реєстраційний № НОМЕР_2 здійснював виїзд заднім ходом з подвір'я господарства гр.ОСОБА_6 на проїзну частину вулиці Центральної, що в с. Гончарівка Тлумацького району Івано-Франківської області. В цей час по вул. Центральній, в напрямку центральної частини села Гончарівка, рухався автомобіль марки ВАЗ-2101 реєстраційний № Е0441ИФ під керуванням водія ОСОБА_2

Водій ОСОБА_5 проявив неуважність, перед початком маневру не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, виїхав автопоїздом на смугу руху автомобіля марки ВАЗ-2101, внаслідок чого допустив зіткнення вказаним автомобілем.

При цьому водій ОСОБА_5 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме: п. 2.3. б), згідно якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну;

п. 10.1., перед початком руху, перестроюваням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

п. 10.2., виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а зїжджаючи з дороги -велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає;

п. 10.9, відповідно до якого під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб;

В результаті допущених ОСОБА_5 порушень Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої водій автомобіля ВАЗ-2101 ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження : відкрита черепно-мозкова травма з переломами кісток черепа, забоєм головного мозку середнього ступеня тяжкості, епідуральною гематомою справа, забійною раною голови, що супроводжувалася зовнішньою крововтратою та травматичним шоком і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в .момент спричинення; рани шиї - відносяться до легких тілесних ушкоджень, що викликали короткочасний розлад здоров'я.

Підсудний ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому злочині визнав частково пояснив, що 18 грудня 2007 року він, керуючи автопоїздом в складі автомобіля НОМЕР_1 та причепа реєстраційний № НОМЕР_2, привіз цеглу в господарство ОСОБА_6 в с. Гончарівка Тлумацького району. Оскільки причеп був догомірним, близько 5,2 м., він не зміг заїхати на подвір’я заднім ходом і змушений був заїхати передом. Близько 20 години, в темну пору, після розвантаження цегли, йому необхідно було виїхати з повір'я заднім ходом на проїзну частину. Для цього він взяв знак аварійної зупинки та поставив його на смузі руху по напрямку до центральної частини с. Гончарівка. Також попросив гр. ОСОБА_6 щоби той стояв біля знаку аварійної зупинки та зупиняв транспортні засоби. З іншої сторони, тобто на смузі по напрямку виїзду із села, стояв інший чоловік, який також зупиняв транспортні засоби. Після того, як ОСОБА_6 подав сигнал, що можна виїжджати, він розпочав рух заднім ходом, виїжджаючи з подвір'я на проїзну частину дороги. Виїхавши причепом до середини проїзної частини, відчув звук удару. Вийшовши з автомобіля, в кюветі побачив пошкоджений автомобіль марки ВАЗ. Зрозумів, що трапилась ДТП та сказав господарю викликати швидку допомогу і міліцію.

В кінці судового слідства, підсудний свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, ствердив вищенаведені обставини, щиросердечно розкаюється, запевняє суд, що більше такого не повториться, просить його суворо не карати.

Крім визнання підсудним ОСОБА_5 своєї вини у вчиненні злочину, його вина у порушенні правил безпеки дорожнього руху України, що спричинило тяжке тілесне ушкодження потерпілому стверджується доказами добутими в судовому засіданні.

Так потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 18 грудня 2007 року він працював на станції СТО по вул. Винниченка в м. Тлумач майже до 20 год. Близько 20 години він на власному автомобілі ВАЗ-2101 реєстраційний № Е0 441 ИФ, відвіз знайомого в с. Попелів Тлумацького району. Повертаючись із с. Попелів він повернув на автозаправку в с. Гончарівка Тлумацького району, де випив каву, після чого продовжив рух, повернувши вліво і поїхав через с. Гончарівка Тлумацького району в напрямку м. Городенка. Рухаючись зі швидкістю близько 55 км/год з включеним ближнім світлом фар в напрямку центральної частини с. Гончарівка він несподівано для себе, попереду побачив перешкоду, яка раптово з'явилась справа по ходу його руху. Він почав гальмувати, однак в ту ж мить відчув удар, від якого втратив свідомість, що було дальше не пам’ятає, до свідомості прийшов через 2-3 тижні. Видимість також ускладнювалася світлом фар зустрічних автомобілів. До зіткнення він не бачив на проїзній частині будь-яких знаків чи людей, які б сигналізували про небезпеку. Зазначив, що якщо б в тому місці стояв трикутний знак, що попереджає про небезпеку він би його збив

Просить задовольнити заявлений ним цивільний позов, стягнути матеріальну шкоду та моральну шкоду, яка на його думку полягає в пережитих фізичних та моральних стражданніх через отримані травми, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди він став інвалідом другої групи, не може повноцінно працювати, так як має часті приступи. Відносно міри покарання підсудному покладається на рішення суду.

Цивільний позивач ОСОБА_3 суду пояснив, що згідно генерального доручення від 20.11.2007 року він являється співвласником автомобіля НОМЕР_3. 18.12.2007 року даним автомобілем керував його зять ОСОБА_2 (по дорученню). Близько 20 год 18.12.2007 року він дізнався, що його зять ОСОБА_2 потрапив у дорожньо-транспортну пригоду в с. Гончарівка Тлумацького району. Приблизно через 30 хвилин після ДТП він приїхав на місце події, де побачив, що автомобіль, яким керував ОСОБА_2 знаходиться в кюветі з правої сторони дороги по напрямку в м. Городенка і у неї знято дах. Автомобіль ЗІЛ стояв на подвір’ї, а причеп виступав на місток. Близько 5 метрів від причепа знаходився дорожній знак „аварійна зупинка”. Після цього він поїхав в Тлумацьку ЦРЛ, куди був госпеталізований його зять. В той вечір була мрака, дорога була мокра.

Внаслідок ДТП належний йому автомобіль зазнав катастрофічних ушкоджень, відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи вартість матеріальних збитків становить 11 089 грн. За проведення експертного дослідження ним витрачено 450 грн. та 1000 грн. на юридичну допомогу.

Крім того йому спричинена значна моральна шкода, яка полягає в тому, що він переніс сильний нервовий стрес і переляк за життя зятя, до цього часу змушений утримувати його сім’ю та допомагати у лікуванні останнього, яку оцінює у 25 000 грн.

Просить цивільний позов задовольнити в повному обсязі.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що 18 грудня 2007 року йому автомобілем марки ЗІЛ з причепом додому привезли цеглу. Після того, як цеглу розвантажили, водій вказаного автомобіля виставив знак аварійної зупинки на смузі руху по напрямку до центральної частини с. Гончарівка. Він, стояв біля даного знаку, а з другої сторони дороги стояв інший чоловік. В той час була темна пора доби. Коли автомобіль ЗІЛ почав виїжджати з подвір'я, він побачив, що в напрямку центральної частини села їде легковий автомобіль. Даний автомобіль рухався зі швидкістю близько 80-90 км/год із включеним дальнім світлом фар. Він почав махати руками, однак водій легкового автомобіля не зупинявся. Коли він руками сигналізував про зупинку, то в руках нічого не мав, в тому числі і ліхтарів, яких було б видно в темну пору. Тоді він відскочив в сторону, а автомобіль поїхав далі. Коли повернувся в напрямку до виїзду із подвір'я, побачив, що легковий автомобіль проїхав під причепом автомобіля ЗІЛ, що виїжджав з цього подвір'я.

Із показів свідка ОСОБА_7 видно, що 18 грудня 2007 року він допомагав ОСОБА_6 розвантажувати цеглу. Після того, як цеглу розвантажили, водій автомобіля, що привіз цеглу, сказав йому, щоб він йшов на дорогу в напрямку до центральної частини села та зупиняв транспортні засоби, щоби він міг виїхати. Також водій взяв знак аварійної зупинки і пішов в напрямку до виїзду із села з кимось із робочих, що також розвантажували цеглу. В той час була темна пора доби. Він зупиняв транспортні засоби, махаючи рукою, в якій був паперовий мішок. Ліхтарів, яких було б видно в темну пору, в нього не було. Коли автомобіль ЗІЛ почав виїжджати з подвір'я, він почув позаду себе звук удару, і коли повернувся, побачив іскри та легковий автомобіль, що з'їхав в кювет. Зрозумів, що трапилась ДТП.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що 18.12.2007 року приблизно між 20-21 год. він рухався власним автомобілем марки „Ауді-100” об’їздною дорогою м. Тлумач, в напрямку м. Івано-Франківськ через с. Гончарівка Тлумацького району, маючи намір заправити автомобіль на АЗС „ОККО”, яка знаходиться на краю с. Гончарівка. Не доїзджаючи до АЗС та приближаючись до підйому, який знаходиться між старою АЗС та АЗС „ОККО” він побачив з лівої сторони на відстані 40 м. якогось чоловіка, який махав руками вліво-вправо. Зрозумівши, що він сигналізує про якусь небезпеку він зупинився і побачив, що з подвір’я виїзджає вантажний автомобіль з причепом, який рухався заднім ходом. На той момент причеп уже займав усю проїзджу частину дороги в тому числі і смугу зустрічного руху. Оскільки можливості продовжувати рух не було, він чекав і спостерігав за рухом вантажного автомобіля, при цьому він не бачив аварійних вогнів на причепі автомобіля і будь-яких знаків, які попереджали б про небезпеку з сторони м. Городенка. Потім він побачив світло фар автомобіля, який рухався з протилежної сторони. Автомобіль швидко наближався і не припиняв рух. Після цього він почув скрегіт металу, побачив іскри і даний автомобіль виїхав з-під причепа вантажнаго автомобіля і продовжував рух в його напрямку. Не доїхавши до нього приблизно 200 м. автомобіль зїхав в кювет. Після цього він подзвонив у міліцію і лікарню, зрозумів, що сталося ДТП.

Із показів свідка ОСОБА_9 видно, що 18.12.2007 року приблизно о 19 год. 00 хв. вона вийшла з свого подвір’я на проїзджу частину дороги, оскільки чекала свого сина, який їхав з Івано-Франківська. В цей момент вона побачила зі сторони АЗС „ОККО" світло фар автомобіля, який рухався в її сторону. Вона подумала що це їде син і стала чекати на містку біля хати. Після цього вона почула сильний удар, перелякалась, так як думала що в автомоблі її син, швидко зайшла в будинок і набрала номер мобільного телефона свого сина, який їй повідомив що він ще вдорозі. Вона зрозуміла, що з її сином все добре і більше на вулицю не виходила, що було дальше їй не відомо. На вулиці в той час було темно і був слабкий туман.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що він працює інспектором з оформлення ДТП та дізнання Тлумацького ВДАІ. 18.12.2007 року, ввечері, точної години не пам’ятає, від чергового Тлумацького РВ УМВС він отримав повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду в с. Гончарівка Тлумацького району. Після отримання повідомлення, на протязі 10 хвилин він прибув на місце події. Разом з ним був начальник Тлумацького ВДАІ ОСОБА_11 На місці пригоди знаходились незнайомі йому цивільні люди та слідчий Тлумацького РВ УМВС ОСОБА_12, який розповів обставини ДТП, а саме, що вантажний автомобіль, який виїжджав з двору заднім ходом зіткнувся із легковим автомобілем марки ВАЗ, який в цей час рухався в напрямку до центральної частини с. Гончарівка. На місці події він побачив вантажний автомобіль марки ЗІЛ з причепом, який передньою частиною був повернутий в сторону подвір'я, а причепом в напрямку проїзної частини. За причепом, по ходу руху до центральної частини села, в кюветі, знаходився автомобіль марки ВАЗ, в якого було повністю пошкоджено кузов, зокрема дах. В автомобілі марки ЗІЛ та його причепі пошкоджень не було, а тільки на нижній частині рами причепа було нашарування фарби, подібної на фарбу з автомобіля ВАЗ та потертості бруду. Слідчий Горобець М.М. проводив огляд, а працівники ДАІ забезпечували безпеку руху. На вулиці в той час було темно, був слабкий туман, слякоть. Зі слів водія автомобіля ЗІЛ він знає, що останній при виїзді з подвір’я заднім ходом поставив двох чоловіків щоб забезпечити безпеку руху, жодних попереджувальних знаків він не бачив.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що у 2007 році він працював іспектором з організації дорожнього руху Тлумацького ВДАІ. 18.12.2007 року, ввечері, точної години не пам’ятає, від чергового Тлумацького РВ УМВС він отримав повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду в с. Гончарівка Тлумацького району. Після отримання повідомлення, на протязі 15 хвилин він прибув на місце події. На місці пригоди знаходились незнайомі йому люди, працівники Тлумацького ВДАІ ОСОБА_10 та ОСОБА_11, а також слідчий Тлумацького РВ УМВС ОСОБА_12 На місці події він побачив вантажний автомобіль марки ЗІЛ з причепом, який стояв на подвір'ї, передньою частиною був повернутий в сторону цього подвір'я, а причепом в напрямку проїзної частини. Причіп стояв на під'їзному містку до подвір'я. За цим містком, по ходу руху до центральної частини села, в кюветі, знаходився автомобіль марки ВАЗ, в якого було пошкоджено кузов, зокрема зірвано дах. В автомобілі марки ЗІЛ та його причепі пошкоджень не було, а тільки на нижній частині рами причепа було нашарування фарби, подібної на фарбу з автомобіля ВАЗ та потертості бруду. Водій автомобіля ЗІЛ розповів, що він заднім ходом виїзджав із подвір'я, а автомобіль марки ВАЗ рухався в напрямку центральної частини села та заїхав йому під причіп. Слідчий Горобець М.М. проводив огляд, а працівники ДАІ забезпечували безпеку руху. Також на місці події він здійснив огляд транспортних засобів, про що склав відповідний протокол. Метрів за 50 від подвір’я на узбіччі лежав знак “увага”, який можливо впав від вітру. Погодні умови в той день були несприятливими, була слякоть та слабкий туман, дорожнє полотно було вологим.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що в другій половині грудня 2007 року, точної дати він не пригадує, біля 20-ї години він знаходився на об'їздній дорозі м. Тлумач навпроти заправки „ОККО”. Він стояв на обочині правої полоси руху з сторони м. Івано-Франківська від складів "Овочевої бази" де працював охоронцем. В цей час він побачив, що з сторони с. Локітка їхав легковиий автомобіль марки "Жигулі" темного кольору. За кермом даного автомобіля, коли він наблизився до нього, він впізнав ОСОБА_2 Він їхав з швидкістю 60-65 км./год., як він міг це оцінити. Він проїхав повз нього в сторону с. Гончарівка з включеним світлом фар, які були включені світлові прибори він пригадати не може, чи дальнє чи ближнє світло фар. Він стояв на

освітленому місці і побачивши його ОСОБА_2 привітався, махнувши рукою, а він махнув рукою йому у відповідь. Після цього він проїхав дальше по дорозі в напрямку с. Гончарівка. По дорозі в напрямку с. Гончарівка він ніяких габаритних вогнів автомобілв, щоб зупинились, чи транспортних засобів., щоб виїзджали з вулиці він не бачив. Приблизно через 30-50 секунд після цього він почув звук удару, тобто скрежет металу. Після удару він зразу не пішов на місце, а підійшов через хвилин 30-40 після цього і побачив, що на місці події знаходяться працівники міліції і що вони вантажать автомобіль "Жигулі" на евакуатор, який знаходився за першою новобудовою при в’їзді в с. Гончарівка з сторонои м. Івано-Франківська. Як саме відбулось зіткнення він не бачив.

З показів свідка ОСОБА_15 видно, що 18.12.2007 року приблизно о 20 год. 00 хв. він їхав автомобілем по об’їздній дорозі м. Тлумач, через с. Гончарівка в сторону м. Городенка. На початку с. Гончарівка він побачив дорожньо-транспортну пригоду і автомобіль швидкої допомоги. Він підійщов до місця ДТП і побачив автомобіль ВАЗ в кюветі з правої сторони дороги, в якого був пошкоджений дах, а вантажний автомобіль ЗІЛ знаходився передньою чатиною на подвір’ї, а причіп виступав на проїзджу частину дороги. Працівників міліції ще не було. Він допомагав витягати потерпілого з автомобіля ВАЗ та укладати його в автомобіль швидкої допомоги. Обставин дорожньо-транспортної пригоди він не знає, події ДТП ві не бачив. Дорожні умови були поганими, а саме була темна пора доби, мряка, дорожнє полотно було мокрим.

Свідок ОСОБА_12 пояснив, що у 2007 році він працював слідчим СВ Тлумацького РВ УМВС. Ввечері 18.12.2007 року в Тлумацький РВ УМВС поступила заява про дорожньо-транспортну пригоду в с. Гончарівка Тлумацького району. В складі слідчо-оперативної групи він виїхав на місце події, де побачив вантажний автомобіль з причіпом, який стояв передом на подвір’ї, а частина причіпа виступала на узбіччя дороги. Приблизно за 20 м. від вантажного автомобіля в напрямку м. Городенка в кюветі з правої сторони дороги стояв автомобіль ВАЗ, в якого був знятий дах. На відстані 10 м. від кузова автмобіля ЗІЛ з правої сторони дороги в напрямку м. Городенка на узбіччі лежав дорожній знак „увага небезпека”. В ході огліду місця події зі слів очевидців події ДТП йому стало відомо, що автомобіль ВАЗ вдарився в балку причепа автомобіля ЗІЛ. Була темна пора доби, слякоть, слабкий туман, дорожнє полотно було мокрим.

Крім показів потерпілого та свідків вина підсудного у вчиненні злочину стверджується доказами наявними в матеріалах справи, зокрема.

Відповідно до даних протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 18 грудня 2007 року : місцем події є пряма в плані ділянка автодороги, що по вул. Центральній в с. Гончарівка Тлумацького району Івано-Франківської області. Даний відрізок дороги має по одній смузі для руху, протилежні напрямки розділені переривчастою лінією дорожньої розмітки (розмітка 1.5). Ширина смуги в напрямку до центральної частини с. Гончарівка 3,6м., зустрічної - 3,7м. До проїзної частини з обох боків примикають ґрунтові узбіччя. Дорожнє покриття - асфальт, рівний, без вибоїн. Швидкість руху автомобілів на ділянці дороги, на якій відбулось ДТП, дорожніми знаками не обмежена. Справа, по ходу руху до центральної частини села, на під'їзному містку до господарства ОСОБА_6 та частково на подвір'ї знаходиться автопоїзд у складі автомобіля НОМЕР_1 та причепа марки ГКБ 832800 реєстраційний № НОМЕР_2. В правому кюветі знаходиться пошкоджений автомобіль марки ВАЗ-2101 реєстраційний № Е0441ИФ.

Із протоколу огляду та перевірки технічного стану транспорту від 18 грудня 2007 року в автомобілі марки ВАЗ-2101 виявлено наступні пошкодження: деформований кузов, відірваний дах, розбите вітрове та бокові стекла, деформовані двері та салон.

З протоколу огляду та перевірки технічного стану транспорту від 18 грудня 2007 року на причепі автомобіля ЗІЛ виявлено наступні пошкодження: вм'ятина на правому борті, залишки скла, фарби та шпаклівки на рамі з правої сторони.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 169 від 14 червня 2008 року у ОСОБА_2 мались тілесні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма з переломами кісток черепа, забоєм головного мозку середнього ступеня тяжкості, епідуральною гематомою справа, забійною раною голови, що супроводжувалася зовнішньою крововтратою та травматичним шоком і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення;

рани шиї, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що викликали короткочасний розлад здоров'я.

Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 09/17-69 від 06 квітня 2009 року причиною настання даної ДТП, з технічної точки зору, стало з одного боку невиконання водієм автомобіля ЗІЛ ОСОБА_5 технічних вимог пунктів 10.1, 10.2, та 10.9 Правил дорожнього руху України, а з іншого - невідповідність дій водія ОСОБА_2 технічних вимог пунктів 12.2, 12.3 та 1.10 Правил дорожнього руху України (в частині визначення поняття „небезпека для руху" і виконання його вимог).

Таким чином винуватість підсудною знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, а його дії слід кваліфікувати за ст. 286 ч. 2 КК Украши, як порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло тяжке тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання підсудному, суд враховує, ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», де при призначенні покарання суди мають врахувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень ПДР…, вину інших причетних до нього осіб, а тому йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами.

Обставин, що обтяжують покарання підсудному суд не знаходить.

До обставин, що пом'якшують покарання підсудному суд відносить, те що підсудний вперше притягається до кримінальної відповідальності, його позитивну характеристику за місцем проживання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, тривалий стаж керування транспортними засобами, думку потерпілого, який покладається на думку судом відносно визначення міри покарання підсудного.

Беручи до уваги фактичні обставини справи, особу винного, встановлені судом пом’якшуючі обставини, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, невідповідність дій потрпілого вимогам Правил дорожнього руху України, суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання у вигляді позбавлення волі, а тому на підставі ст.75 КК України його слід звільнити від відбування основного покарання з випробовуванням, встановивши необхідний іспитовий строк та відповідні обов’язки з числа передбачених ст.76 КК України.

Згідно ст. 28 КПК України цивільні позови прокурора Тлумацького району в інтересах Івано-Франківської обласної клінічної лікарні та Тлумацької ЦРЛ підлягають до повною задоволення, оскільки встановлено, що Івано-Франківською обласною клінічною лікарнею на лікування ОСОБА_2 витрачено 1388 грн. 15 коп., що підтверджується довідками (Т-1, а.с. 54, 57), а Тлумацькою ЦРЛ відповідно 359 грн. 46 коп., що підтверджується довідкою (а.с. 52).

При таких наслідка вирішення справи по суті цивільний позов потрпілого ОСОБА_2 до підсудного про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки слід залишити без розгляду, оскільки на момент постановлення вироку підсудний ОСОБА_5 сплатив 3 567 грн. 20 коп. на відшкодування матеріальної шкоди і позовні вимоги в цій частині виконані в добровільному порядку.

Вирішуючи питання цивільного позову потерпілого в частині стягнення моральної шкоди та визначаючи розмір відшкодування такої шкоди, суд враховує характер діяння підсудного, заподіяних фізичних та моральних страждань потерпілого, його стан здоров’я, тещо він являється інвалідом ІІ-ї групи, а тому вважає, що позов в частині відшкодування моральної шкоди слід задоволити частково.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення 11539 грн. матеріальної шкоди спричиненої злочином та 25 000 грн. моральної шкоди, слід залишити без розгляду, в зв’язку з тим, що цивільний позивач не представив документів та інших доказів, які б стверджували, що даний автомобіль відремонтований та про вартість ремонтних робіт по відновленню автомобіля, пошкодженого внаслідок ДТП.

Також суд не знаходить підстав для задоволення позову в частині стягнення моральної

шкоди, оскільки належним йому та ОСОБА_2, згідно генерального доручення від 20.11.2007 року, автомобілем марки ВАЗ 2101, 18.12.2007 року керував його зять, потрпілий ОСОБА_2 і відповідно він не являється учасником дорожньо-транспортної пригоди.

Крім того з підсудного ОСОБА_5 слід стягнути витрати на проведення судових експертиз, згідно довідки Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Івано-Франківській області № 2707 від 06.04.2009 року в сумі 938 грн. 40 коп.

Питання речових доказів вирішити у відповідності до ст. 81 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_5 визнати винним за ст. 286 ч.2 КК України та призначити йому покарання 3 (три) роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_5 звільнити від відбування основного призначеного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням на іспитовий строк – 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_5 протягом іспитового строку звільнення від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням наступні обов’язки :

-не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи;

-повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання чи роботи;

-періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_5 до набуття вироком законної сили залишити попередньо обраний – підписку про невиїзд.

Цивільні позови прокурора Тлумацького району в інтересах Івано-Франківської обласної клінічної лікарні та Тлумацької центральної районної лікарні - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 на коритсь Івано-Франківської обласної клінічної лікарні, р/р 35420004001179 УДК в Івано-Франківській області, МФО 836014, КОД 01993150 -1388 (одну тисячу триста вісімдесят вісім) грн. 15 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 на коритсь Тлумацької центральної районної лікарні ФО 836014, КОД 01993658, р/р 35427002001088 - 359 (триста п’ятдесят дев’ять) грн. 46 коп.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди – залишити без розгляду за наслідками добровільного виконання позовних вимог.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на коритсь ОСОБА_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4 - 35 000 (тридцять п’ять тисяч) грн. 00 коп. моральної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди – залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Івано-Франківській області, м. Івано-Франківськ, вул. Мазепи, 185, р/р 35224007000209, МФО 836014, Код 25574765 в УДК в Івано-Франківській області- 938 (девэятсот тридцять вісім) грн. 40 коп. за проведення судової експертизи.

Речові докази – автомобіль НОМЕР_3, який знаходиться на відповідальному зберіганні на території Тлумацького РВ УМВС в Івано-Франківській області

після набрання вироком законної сили передати ОСОБА_2.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту проголошення, через Тлумацький районний суд.

Головуюча Г.Ю.Бондаренко