СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кп/759/1154/23

ун. № 759/8934/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2023 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва в складі колегії:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду м. Києві під час судового розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.11.2022 за № 12022100120000160, за обвинуваченням:

- ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317; ч. 3 ст. 307 КК України,

- ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317; ч. 3 ст. 307 КК України,

- неповнолітнього ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317; ч. 3 ст. 307 КК України,

- ОСОБА_8 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317; ч. 3 ст. 307 КК України,

клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заяву ОСОБА_9 про взяття на поруки обвинуваченого ОСОБА_5 ,

сторони кримінального провадження:

прокурор - ОСОБА_10 ,

обвинувачені - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

захисники - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_15 ,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Святошинського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.11.2022 за № 12022100120000160, стосовно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , неповнолітнього ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які, кожен окремо, обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317; ч. 3 ст. 307 КК України.

Ухвалами суду від 26.05.2023, 06.07.2023 та 31.08.2023 задоволено клопотання прокурора та стосовно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 24.07.2023, 04.09.2023 та 29.10.2023 (включно).

На даний час судовий розгляд у даному кримінальному проваджені не завершений (стадія дослідження документів), а строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 спливає 29.10.2023 року.

Через канцелярію суду 03.10.2023 надійшли клопотання прокурора про продовження стосовно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжного заход у у вигляді тримання під вартою. Дане клопотання прокурор обґрунтовує тим, що ризики, які були підставою для обрання обвинуваченим та подальшого продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшились та продовжують існувати. Так, обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у даному провадженні, з якими він особисто знайомий та шляхом погроз, вмовляння, підкупу може схиляти їх до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід судового розгляду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Крім того, за заявою ОСОБА_8 про те, що з травня 2023 року невідомі особи погрожують вбивством їй та її чоловіку, з метою змусити до зміни показів стосовно ОСОБА_5 , внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.09.2023 за № 12023105120000328, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України. Тільки таким чином, можливо забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_5 процесуальних обов`язків. Також погрози надходять на адресу неповнолітнього ОСОБА_7 . Інші більш м`які запобіжні заходи не здатні запобігти ризикам, які передбачені ст. 177 КПК України. Обвинувачений ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Він офіційно не працевлаштований, не має постійного місця проживання в м. Києві, за місцем реєстрації не проживає, не має стійких соціальних зв`язків, що свідчить про низький рівень правової свідомості та соціальної відповідальності обвинуваченого. Тільки таким чином, можливо забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_6 процесуальних обов`язків. Інші більш м`які запобіжні заходи не здатні запобігти ризикам, які передбачені ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні прокурор клопотання про продовження стосовно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав та просив задовольнити. Щодо задоволення заяви ОСОБА_9 про взяття на поруки обвинуваченого ОСОБА_5 , то просила відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на те, що ризики, які були підставою для обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , продовжують існувати і даний запобіжний захід не зможе перекрити існуючих ризиків. Крім того, ОСОБА_9 не працює, документів про реєстрацію Асоціації учасників російсько-української війни не надав, реєстрації у м. Києві немає.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_11 , позицію якого підтримали захисник ОСОБА_14 та обвинувачений ОСОБА_5 , просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора з тих підстав, що ОСОБА_5 жодним чином не причетний до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Прокурором не надано жодних доказів на підтвердження ризиків і вони не доведені прокурором, який є знахабнілою особою і вже встановив винуватість ОСОБА_5 . Мельниченки продовжують займатися кримінально-караними діяннями. Повідомлення про підозру ОСОБА_5 ґрунтується виключно на неправдивих, непрямих показах, без урахування того, що в той час, про який йде мова в повідомленні про підозру, він фактично проходив службу у ЗСУ, що підтверджується документально. ОСОБА_5 має міцні соціальні зв`язки - одружений, має малолітню дитину, є військовослужбовцем та має поранення, постійне місце проживання, раніше не судимий. У зв`язку з наведеним та запровадженим в країні військовим станом на цей час відсутня будь-яка можливість завершення судового розгляду цього кримінального провадження, а тому доцільним є змінити ОСОБА_5 запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання або цілодобового домашнього арешту. Крім того, просив задовольнити заяву ОСОБА_9 про взяття на поруки обвинуваченого ОСОБА_5 , посилаючись на те, що ОСОБА_9 є громадянином України і як громадянин України хоче взяти на поруки ОСОБА_5 . Хоч вони і не знайомі, вони мають єдину мету - захист України від рф.

У судовому засіданні захисники ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , обвинувачений ОСОБА_6 , неповнолітній обвинувачений ОСОБА_7 , законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_15 , обвинувачена ОСОБА_8 у вирішенні клопотань прокурора та заяви ОСОБА_9 про взяття на поруки обвинуваченого ОСОБА_5 поклалися на розсуд суду.

У судовому засіданні особа, яка виявила бажання стати поручителем - ОСОБА_9 свою заяву підтримав та просив призначити його в якості поручителя ОСОБА_5 . Він є співголовою Асоціації учасників російсько-української війни. Також зазначив, що він особисто з ОСОБА_5 не знайомий, бачить його другий раз, перший раз бачив його теж у судовому засіданні. ОСОБА_5 є порядною, глибоко віруючою людиною, справжнім сумлінним громадянином та патріотом нашої країни, який одразу після подій 24.02.2022 став на захист країни, спочатку до лав ТРО, а потім до лав ЗСУ, де проходив службу у Донецькій області. Він обізнаний про обставини, через які ОСОБА_5 тримається у слідчому ізоляторі міста Києва, вважає їх надуманими, безпідставними, а позицію обвинувача такою, що підриває авторитет країни в інтеграційних процесах на шляху до Європейської правової країни. Разом з тим, не дивлячись на це, бажає взяти ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307; ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 317 КК України, на поруки. Підстав вважати, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів дізнання чи слідства немає, оскільки слідство закінчене, від суду намірів переховуватися він не має, оскільки має дружину та малолітню дитину, закордонного паспорту не має, впливати на інших учасників, свідків намірів не має та сумнівів з цього питання у нього не викликає. Він готовий забезпечувати явку ОСОБА_5 у судові засідання. Також йому відомо, що у випадку невиконання поручителем взятих на себе зобов`язань на поручителя накладається грошове стягнення. Окремо зазначив, що йому відомі обов`язки поручителя.

Вивчивши клопотання прокурора та заяву ОСОБА_9 , вислухавши думку учасників судового провадження, а також враховуючи положення кримінального процесуального закону щодо судового контролю за дотриманням прав обвинувачених, керуючись принципом правової визначеності, відповідно до положень ст. 183, 331 КПК України, суд дійшов таких висновків.

Проаналізувавши доводи, наведені сторонами у судовому засіданні, з урахуванням змісту та обсягу обвинувачення, конкретних обставин кримінальних правопорушень, які інкриміновані обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які відноситься до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, міру покарання, яка може бути призначена обвинуваченим у разі доведення їх винуватості, а усвідомлення обвинуваченими цієї обставини переконливо дає підстави вважати про існування наступних ризиків, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачуються.

З`ясовуючи питання щодо наявності ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , на які послався прокурор у клопотаннях про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та під час судового засідання, та чи переважають характеризуючі дані щодо осіб обвинувачених ці ризики, суд враховує те, що ризиком є подія або дія, яка може настати або вчинитися з високим ступенем ймовірності, вірогідність яких має оцінюватись у сукупності з обґрунтованістю підозри та вагомістю доказів на її підтвердження, мірою покарання, яка загрожує у разі визнання обвинувачених винуватими у вчиненні інкримінованого діяння.

Так, висунення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 кожному окремо обвинувачення у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, фактичні обставини за яких їм інкримінуються вчинення даних правопорушень, міра покарання, яка загрожує кожному з них у разі визнання винуватими у вчиненні даних кримінальних правопорушень, у сукупності свідчить про високий ступінь ймовірності втечі обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у разі застосування до них більш м`якого запобіжного заходу.

Крім того, судом враховується те, що у судовому засіданні не досліджено докази, не допитані свідки, оскільки така стадія судового розгляду ще не настала, отже існує велика ймовірність незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Надаючи оцінку заяві ОСОБА_9 про бажання взяти обвинуваченого ОСОБА_5 на поруки, суд виходить з такого.

Так, положеннями ст. 180 КПК України передбачено, що особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його в суд на першу про те вимогу. Кількість поручителів визначає суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру.

Таким чином, особиста порука належить до запобіжних заходів, які поєднані із психологічним впливом на поведінку обвинуваченого, що ґрунтується на моральній відповідальності цієї особи перед тими особами, які за нього поручилися.

Крім того, однією з умов обрання такого запобіжного заходу є впевненість судді в тому, що поручитель дійсно може впливати на поведінку обвинуваченого та забезпечити його доставлення до суду на першу про те вимогу. При цьому важливою передумовою ефективної дії запобіжного заходу у вигляді особистої поруки є почуття довіри і поваги обвинуваченого до поручителя. Такі взаємовідносини гарантують, з одного боку, прагнення самої особи до дотримання цього запобіжного заходу, а з другого - забезпечують можливість реального впливу поручителів на її поведінку.

Тягар доказування обставин, що свідчать про те, що особи, які виявили бажання стати поручителями заслуговують на довіру або особливу довіру, а також обставин, що свідчать про фінансову спроможність вказаних осіб сплатити грошове стягнення у разі невиконання ними взятих на себе зобов`язань, покладається на сторону кримінального провадження, що заявила клопотання про застосування запобіжного заходу у виді поруки.

У судовому засіданні судом не встановлено достатніх обставин, які свідчать про те, що особа, яка виявила бажання стати поручителем - ОСОБА_9 заслуговує на довіру або особливу довіру, належним чином виконає обов`язки поручителя, враховуючи те, що він особисто з ОСОБА_5 незнайомий, а також обставин, що свідчать про фінансову спроможність вказаної особи сплатити грошове стягнення у разі невиконання нею взятих на себе зобов`язань.

З урахуванням наведеного та також враховуючи конкретні обставини вчинення кримінальних правопорушень, суд дійшов до висновку про те, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підлягає задоволенню, а у задоволенні заяви ОСОБА_9 про взяття на поруки обвинуваченого ОСОБА_5 слід відмовити.

При цьому, суд бере до уваги ст. 177 КПК України, положеннями якої встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

При вирішенні клопотання щодо обґрунтованості продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , суд також відповідно до вимог ст. 178 КПК України приймає до уваги дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , а саме: його вік, відомості про місце його реєстрації та проживання у Черкаській обл., те, що він одружений, має малолітню дитину, є військовослужбовцем, стан здоров`я, щодо якого на даний час в розпорядженні суду відсутні об`єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування його під вартою, та дані про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , а саме: його вік, відомості про місце його реєстрації у Черкаській обл. та проживання у Київській обл., те, що він одружений, стан здоров`я обвинуваченого, щодо якого на даний час в розпорядженні суду відсутні об`єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування його під вартою, а також те, що ОСОБА_6 раніше судимий.

На даний час обставин, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним прокурором ризикам шляхом застосуванням до обвинувачених інших, більш м`яких запобіжних заходів, судом не встановлено.

При цьому, суд відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України суд на даний час не вбачає підстав для визначення ОСОБА_5 розміру застави.

Разом з тим, суд, керуючись правилами ч. 5 ст. 182 та ч. 3 ст. 183 КПК України, знаходить правові підстави для визначення обвинуваченому ОСОБА_6 розміру застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 177, 178, 180, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 369-372, 376 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора - задовольнити.

У задоволенні заяви ОСОБА_9 про взяття на поруки обвинуваченого ОСОБА_5 - відмовити.

Продовжити стосовно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 01 грудня 2023 року (включно), без визначення розміру застави і утримувати його у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Продовжити стосовно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 01 грудня 2023 року (включно), і утримувати його у Ізоляторі тимчасового тримання ГУ НП у м. Києві.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_6 розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, а саме: 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) грн 00 к., після внесення якої ОСОБА_6 підлягає звільненню з під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 строком на 2 (два) місяці, обов`язки, передбачені п. 1-4, 8 ч. 5 ст.194 КПК України, а саме:

1) прибувати за викликом до Святошинського районного суду міста Києва;

2) не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, - не виконання яких тягне можливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Копію ухвали вручити обвинуваченим та прокурору, а також надіслати до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України та Ізолятора тимчасового тримання ГУ НП у м. Києві на виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголосити 05.10.2023 о 13 год. 50 хв.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3