Справа № 629/4812/23

Провадження№2-а/629/20/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       26.09.2023 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Ткаченка О.А., за участю секретаря Торенко Ю.П., розглянувши у судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача в якому просить скасувати постанову серії №ЗАВ2852969 від 21.07.2023 про накладення адміністративного стягнення y справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого в автоматичному режимі, винесену Департаментом патрульної поліції Національної поліції України про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, закрити справу про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого в автоматичному режимі притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 536,80 грн. Свої вимоги мотивує тим, що він є власником автомобіля «Mersedes-Benz» реєстраційний номер НОМЕР_1 . 10.08.2023 випадково, у своєму мобільному додатку «Дія» він виявив, що постановою №3AB2852969 від 21.07.2023 його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП - перевищення встановлених обмежень швидкості руху (зафіксовано в автоматичному режимі) та накладено штраф у розмірі 170 грн. Згідно інформації з мобільного додатку «Дія» йому стало відомо, що місце вчинення правопорушення - автодорога М06 Київ-Чоп 528+459 (в напрямку м.Луцьк), однак у вказану дату він не знаходився на автодорозі М06 131077108 Київ-Чоп 528+459 та перебував в місті Харкові, свій автомобіль нікому у користування не віддавав. За таких обставин, вважає постанову, винесену відносно нього, протиправною та помилковою, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав.

Позивач ОСОБА_1  в судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягав, з наведених у позові підстав, зазначив, що у вказаний проміжок часу вищевказаний автомобіль перебував на ремонті в м.Лозова Харківської області, про що надав відповідні довідки. Зазначив, що 21.07.2023 о 14-30 год. на трасі М06 Київ-Чоп 528+459 (в напрямку м.Луцьк) він не керував транспортним засобом MERCEDES-BENZ A150 реєстраційний номер НОМЕР_1 , ніс службу на роботі у м.Харкові, є працівником поліції, із заявою про незаконне використання номерних знаків його автомобіля (на автомобілі двійнику) він до теперішнього часу не звертався, однак має намір це зробити, крім цього йому є незрозумілим, яка ж швидкість зазначена в постанові я к порушення 73 км/год. чи 74 км/год., оскільки і на офіційному сайті сервісу перевірки адміністративних правопорушень зазначено, що зафіксовано камерою 73 км/год., зафіксовано радаром 74 км/год., припустиме перевищення 20 км/год., обмеження швидкості 50 км/год. ПКД: Каскад 107-1120.

Представник відповідача Шенкоржевська Р.Ю. в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, надала відзив на позов, додаткові пояснення та ксерокопії сертифікатів, технічної документації комплексу автоматичної фото/відеофіксації правопорушень в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху «Каскад», згідно якого просила відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки ОСОБА_1 21.07.2023 о 14-30 год. на трасі М06 Київ-Чоп 528+459 (в напрямку м.Луцьк) керуючи транспортним засобом MERCEDES-BENZ A 150 реєстраційний номер НОМЕР_1 , (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 23.09.2022) перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 24 (двадцять чотири) км/год. Основною та обов`язковою ознакою об`єктивної сторони правопорушення є протиправне діяння, час, місце вчинення якого підтверджено фотоматеріалами з приладу Каскад 107-1120, відсутність яких би виключала склад наведених адміністративних правопорушень. Оскаржувана постанова містить посилання на інформацію, яка об`єктивно засвідчує вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі та розміщена в мережі Інтернет за посиланням: https://bdr.mvs.gov.ua/user/resolution/3%0%90%0%92/02852969/, Ідентифікатор доступу: g3nKwHAU3Yf. Результатами автоматичної фіксації перевищення встановленої обмеження швидкості, особою, яка керувала автомобілем MERCEDES-BENZ A 150, номерний знак НОМЕР_1 , фотокартки з зображенням транспортного засобу та відеозапис правопорушення. Правопорушення було зафіксоване технічним засобом КАСКАД, 107-1120, який отримав сертифікат перевірки типу №UA.TR.001 5-19 Rev.2, виданий ДІ «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ», дата видачі 17.09.2020, дійсний до 14.01.2029, який підтверджує відповідність типу засобу «КАСКАД» вимірювальної техніки застосованим вимогам Технічного регламенту. Відповідно до листа Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС про надання інформації про модель, марку транспортного засобу та їх кількість, яким присвоєні зареєстровані номерні знаки НОМЕР_1 , а також інформацію стосовно власників вищезазначених транспортних засобів від 20.09.2023 №31/20-3332 згідно даних Єдиного державного реєстру МВС, зареєстровані наступні транспортні засоби: - MERCEDES-BENZ A 1501498 (2006) сірий, № двигуна НОМЕР_3 , № кузова НОМЕР_4 , реєстрація транспортного засобу привезеного з-за кордону по посвідченню митниці (ТСЦ 6341) власник - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації власника АДРЕСА_1 . Приладом каскад чітко зафіксовано транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ А 1501498 номерні знаки НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 . Щодо можливої похибки у вимірюванні швидкості руху транспортного засобу приладом Каскад 107-1120 відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018 «Метрологія. Прилади контролю за дотримання правил дорожнього руху з функціями фото- та відеофіксації. Комплекс «КАСКАД» станом на 21.07.2023р. є єдиним стаціонарним комплексом, який може бути введений в експлуатацію, як складова частина Системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі. Зокрема, комплекс «КАСКАД» вимірює швидкість основним та контрольними каналами та передає результати вимірів, у складі інформаційних файлів по обом каналам до системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі.

Нижня границя діапазону вимірювання швидкості основним каналом вимірювання — не більше ніж 20 км/год. Верхня границя діапазону вимірювання швидкості основним каналом вимірювання - не менше ніж 240 км/год. Діапазон вимірювання швидкості контрольним каналом має бути не меншим, ніж діапазон вимірювання основним каналом. Результат вимірювання швидкості Т3 має бути зазначено в кілометрах на годину, з округленням до цілого числа. Вимірювачі швидкості мають визначати напрямок руху Т3 (наближення або віддалення) та відображати це на відеокадрах. У разі автоматичного режиму роботи вимірювачі швидкості мають автоматично фіксувати перевищення встановлених обмежень швидкості руху ТЗ і документувати таку подію як таку, що має ознаки порушення ПДР. Багатоцільові вимірювачі швидкості повинні мати змогу фіксувати перевищення встановлених ДР обмежень швидкості руху Т3 окремо для кожної зі смуг руху Т3 у зоні контролю. Максимально допустима похибка (МДП) під час вимірювання швидкості Т3 основним каналом вимірювання швидкості за ймовірності 0,9974 не повинна перевищувати: ±3 км/год. - в інтервалі діапазону вимірювання до 100 км/год.; ±3% - в інтервалі діапазону вимірювання понад 100 км/год. Комплекс автоматичної фото/відеофіксації правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху «КАСКАД» Державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» відповідає вимогам нормативних документів з технічного захисту інформації в обсязі функцій, були проведені випробування, викладені в ДСТУ 8809:2018. З вищезазначених вимог ДСТУ, допустима похибка не повинна перевищувати +/- 3км/год. Також представник відповідача зазначає, що відповідно до технічних характеристик комплексу автоматичної фото/відеофіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху «КАСКАД» похибка вимірювання швидкості транспортного засобу основним каналом, не більше +/- 2 км/год. для значень швидкості менше 100 км/год. та +- 2 км/год. для значень швидкості більше 100 км/год. Сертифікат відповідності та формуляр із технічними характеристиками приладу, підтверджують обставини, що при визначені швидкості руху автомобіля 74 км/год. врахована похибка +/-2км при вимірюванні швидкості в діапазоні від 20 до 100км/год. Зокрема, відповідно до оспорюваної постанови, яка винесена інспектором поліції на підставі інформаційний файлів та наданих за результатами автоматичної фіксації подій з ознаками адміністративного правопорушення, отриманих в електронному вигляді із систем фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі, враховано похибку 2км/год. Отже, враховуючи результати автоматичної фіксації перевищення швидкості встановленого обмеження швидкості автомобілем MERCEDES-BENZ А 150 реєстраційний номер НОМЕР_1 , які склали при обмеженні швидкості руху в 50 км/год., допущено перевищення на 24 км/год.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 55 Конституції України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що 21.07.2023 поліцейським Департаменту патрульної поліції Журавель І.О. винесена постанова відносно ОСОБА_1 серії ЗАВ №02852969 про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою технічного засобу «Каскад, 107-1120» (сертифікат відповідності №UA.TR.001 22 096-21 до 19.11.2023).

За змістом постанови ОСОБА_1 21.07.2023 о 14-30 год. на трасі М06 Київ-Чоп 528+459 (в напрямку м.Луцьк) керуючи транспортним засобом MERCEDES-BENZ A 150 реєстраційний номер НОМЕР_1 , (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 23.09.2022) перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 24 (двадцять чотири) км/год., чим порушив п.12.9.(б) Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.

Згідно з п.12.9 «б» Правил дорожнього руху України водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6, 12.7, на ділянці дороги, де встановлені дорожні знаки 3.29, 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «И» пункту 30.3 цих Правил.

Диспозиція частини 1 статті 122 КУпАП України передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до ч.,2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових, електронних доказів; висновків експертів; показань свідків.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На обов`язок та важливість доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24 квітня 2019 року (справа №537/4012/16-а), від 17.07.2019 (справа №295/3099/17).

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року в справі №560/751/17, яка відповідно до ч.5 ст.242 КАС України є обов`язковою для врахування судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.

Повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Європейський суд з прав людини, судова практика якого в силу приписів статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» застосовується судами як джерело права, в рішеннях у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії» зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.

Згідно ч.1 ст.247 КУпАП, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Так, з оскаржуваної позивачем постанови вбачається, що він, у порушення п.12.9.«б» ПДР України, 21.07.2023 14 год. 30 хв. рухався на автомобілі MERCEDES-BENZ A 150, номерний знак НОМЕР_5 , зі швидкістю 74 км/год. (обмеження (перевищення) швидкості 50 км/год.) (на трасі М06 Київ-Чоп 528+459 (в напрямку м.Луцьк) за географічними координатами N49.901947 Е24.149546, тобто з перевищенням обмеження швидкості 24 км/год.

Як вбачається з фототаблиці доданої до вищевказаної постанови, вищевказаний автомобіль рухався зі швидкістю 74 (73) км/год.

Як зазначено представником відповідача у своїх запереченнях, правопорушення було зафіксоване технічним засобом КАСКАД, 107-1120, який отримав сертифікат перевірки типу №UA.TR.001 5-19 Rev.2, виданий ДІ «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ», дата видачі 17.09.2020, дійсний до 14.01.2029, який підтверджує відповідність типу засобу «КАСКАД» вимірювальної техніки застосованим вимогам Технічного регламенту. Відповідно до експертного висновку, зареєстрованого в Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України за №1100 від 02.04.2020, технічний засіб КАСКАД відповідає вимогам нормативних документів з технічного захисту інформації в обсязі функцій, зазначених у документі «Комплекс фото/відео фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху «КАСКАД». Відповідно до листа Департаменту захисту інформації від 29.06.2023 щодо чинності експертного висновку зазначено, що з урахуванням воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, та для забезпечення подальшого функціонування критичної інфраструктури України, реєстрів та інших важливих інформаційно-комунікаційних систем адміністрацією Держспецзв?язку прийнято рішення продовжити термін дії експертних висновків на засоби технічного захисту інформації, строк дії яких закінчується з 24.02.2022, до кінця дії воєнного стану в Україні. Технічний засіб КАСКАД, 107-1120 має сертифікат відповідності №UA.TR.001 22 096-21, виданий ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ», дата видачі 07.07.2021 року, який засвідчує, що зазначений технічний засіб відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018 «Метрологія. Прилади контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото- і відеофіксації. В пункті 8 Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №94 від 13.01.2016 зазначено, що засоби вимірювальної техніки повинні відповідати суттєвим вимогам, установленим у додатку 2 та у відповідних національних стандартах та технічних специфікаціях для певних засобів вимірювальної техніки. Міжповірочний інтервал приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відео фіксації, відповідно до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1747 від 13.10.2016, становить один рік. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07 квітня 2023 р. 440 «Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного та надзвичайного стану», що набирає чинності 04 червня 2023 року установлено, що позитивні результати періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, засвідчені відбитком повірочного тавра на таких засобах чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлені свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану, чинні на територіях, тимчасово окупованих РФ, на період воєнного надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на відповідних територіях. У зв`язку з цим, технічний засіб КАСКАД 107-1120, яким зафіксоване правопорушення, додаткового сертифікату про повірку не потребує. Прилад здійснює вимір і фіксацію швидкості руху транспортних засобів автоматично, здійснені ним виміри також автоматично фіксуються відповідними медіафайлами, без будь-якого втручання працівників поліції.

Як зазначено у оскаржуваній постанові, правопорушення було зафіксоване на прилад «Каскад, 107-1120» (сертифікат відповідності №UA.TR.001 22 096-21 до 19.11.2023).

Крім цього, представник відповідача зазначає, що відповідно до технічних характеристик комплексу автоматичної фото/відеофіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху «КАСКАД» похибка вимірювання швидкості транспортного засобу основним каналом, не більше +/- 2 км/год для значень швидкості менше 100 км/год та +- 2 км/год. для значень швидкості більше 100 км/год. Сертифікат відповідності та формуляр із технічними характеристиками приладу, підтверджують обставини, що при визначені швидкості руху автомобіля 74 км/год. врахована похибка +/-2км при вимірюванні швидкості в діапазоні від 20 до 100км/год. Зокрема, відповідно до оспорюваної постанови, яка винесена інспектором поліції на підставі інформаційний файлів та наданих за результатами автоматичної фіксації подій з ознаками адміністративного правопорушення, отриманих в електронному вигляді із систем фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі, враховано похибку 2км/год. Отже, враховуючи результати автоматичної фіксації перевищення швидкості встановленого обмеження швидкості автомобілем MERCEDES-BENZ А 150 реєстраційний номер НОМЕР_1 , які склали при обмеженні швидкості руху в 50 км/год., допущено перевищення на 24 км/год.

Однак доказів, що сертифікат відповідності та формуляр із технічними характеристиками приладу підтверджують обставини, що при визначені швидкості руху автомобіля була вже врахована похибка +/-2 км при вимірюванні швидкості в діапазоні від 20 до 100км/год., до суду на підтвердження своїх заперечень, не надала.

Крім цього, як вбачається з наданих представником відповідача технічних завдань, у пункті 7 зазначені загальні вимоги до Комплексів, що фіксують перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів:

- нижня границя діапазону вимірювань швидкості основним каналом вимірювань - не більше 20 км/год.;

- верхня границя діапазону вимірювань швидкості основним каналом вимірювань - не менше 240 км/год.;

- діапазон вимірювань швидкості контрольним каналом повинен бути не меншим ніж діапазон вимірювань основним каналом;

- результат вимірювань швидкості Т3 повинен бути вказаний у кілометрах на годину, із округленням до цілого. Якщо результат вимірювань вище верхньої границі діапазону вимірювань або нижче нижньої границі діапазону вимірювань, то повинна бути показана відповідна примітка, наприклад, «> 240 км/год.»;

- вимірювачі швидкості повинні визначати напрямок руху Т3 (наближення або віддалення) та відображати це на відеокадрах;

- вимірювачі швидкості повинні автоматично фіксувати перевищення встановлених обмежень швидкості руху ТЗ і документувати таку подію як таку, що має ознаки порушення ПДР;

- вимірювачі швидкості повинні мати можливість фіксувати перевищення встановлених обмежень швидкості руху Т3 окремо для кожної із смут руху Т3 в зоні контролю;

- МДП при вимірюванні швидкості Т3 основним каналом вимірювань швидкості за ймовірності 0,9974;

- ±3 км/год в інтервалі діапазону вимірювань до 100 км/год.;

- ±3 %, в інтервалі діапазону вимірювань понад 100 км/год.;

- МДП при вимірюванні швидкості Т3 контрольним каналом вимірювань швидкості;

- ±5 км/год в інтервалі діапазону вимірювань до 50 км/год;

- ±10 %, в інтервалі діапазону вимірювань понад 50 км/год.

Згідно посилання на інтернет-сторінку веб-сайту за QR-кодом, зазначеного в постанові серії ЗАВ №02852969, на офіційному сайті сервісу перевірки адміністративних правопорушень вказані перевищення встановлених обмежень швидкості руху зафіксовані камерою 73 км/год. та радаром 74 км/год., припустиме перевищення 20 км/год., обмеження швидкості 50 км/год. ПКД: Каскад 107-1120.

Відповідно до ч.2 ст.7 Закону України «Про метрологію» результати вимірювань можуть бути використані у сфері законодавчо регульованої метрології за умови, що для таких результатів відомі відповідні характеристики похибок або невизначеність вимірювань.

Згідно ч.1.2 ст.8 даного Закону у сфері законодавчо регульованої метрології застосовуються засоби вимірювальної техніки,які відповідають вимогам щодо точності,регламентованим для таких засобів,у встановлених умовах їх експлуатації.

Експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.280 КУпАП).

Згідно статті 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч.1 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги.

Згідно зі ст.242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що впливатимуть зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцією факту (рішення ЄСПЛ, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишить місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1987 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. United Kingdom), п.161, Series A заява №25). Аналогічна позиція викладена у справі «Федорченко та Лозенко проти України», в якій суд зазначив, що при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Враховуючи зазначене, суд бере до уваги, що ймовірна швидкість руху автомобіля позивача могла складати як 73 км/год. так і 74 км/год. з зазначених в постанові, а тому бере до уваги швидкість 73 км/год., яка з урахуванням похибки приладу Каскад ±3 км/год. в інтервалі діапазону вимірювань до 100 км/год. не створює складу правопорушення передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП і не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

Разом з тим, судом встановлено, що представлені фотознімки, здійснені за допомогою технічного засобу Каскад 107-1120, містять інформацію про те, що автомобіль рухався на 528 км + 459 м автодороги М06 Київ-Чоп.

При цьому, відсутня інформація щодо того, що зображена на фото частина траси, розташована в межах населеного пункту, відсутній дорожній знак, яким позначається початок або кінець населеного пункту.

Фіксація швидкості руху автомобіля здійснена без співставлення з дорожніми знаками, іншими об`єктами, які б вказували на те, що транспортний засіб позивача на момент фіксації рухався у населеному пункті, так само, як і відсутня інформація яка підтверджує наявність дорожніх знаків 3.29 «Обмеження максимальної швидкості», 3.21 «Зона обмеження максимальної швидкості», 5.70 «Фото/відеофіксація порушень Правил дорожнього руху».

При цьому, саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, а постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Лише фіксація саме вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а не притягнення його до адміністративної відповідальності, підтверджує правомірність накладення відповідачем адміністративного стягнення та буде вважатися належним доказом по справі.

Згідно п.12.9. Правил дорожнього руху, водієві забороняється: б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6, 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.

Пункт 12.4 ПДР передбачає, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.

Пункт 12.5 ПДР - у житлових і пішохідних зонах швидкість руху не повинна перевищувати 20 км/год.

Пункт 12.6 ПДР - поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.51 5.51 "Початок населеного пункту" дозволяється рух зі швидкістю: a) автобусам (мікроавтобусам), що здійснюють перевезення організованих груп дітей, легковим автомобілям з причепом і мотоциклам — не більше 80 км/год.; б) транспортним засобам, якими керують водії зі стажем до 2 років, — не більше 70 км/год.; в) вантажним автомобілям, що перевозять людей у кузові, та мопедам, — не більше 60 км/год.; г) автобусам (за винятком мікроавтобусів) — не більше 90 км/год. ґ) іншим транспортним засобам: на автомобільній дорозі, що позначена дорожнім знаком 5.1 5.1 "Автомагістраль" — не більше 130 км/год, на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою — не більше 110 км/год, на інших автомобільних дорогах — не більше 90 км/год.

Пункт 12.7 ПДР - під час буксирування швидкість не повинна перевищувати 50 км/год.

Тобто, постанова не містить посилання на конкретний пункт Правил дорожнього руху, який був порушений водієм транспортного засобу - 12.4, 12.5, 12.6 чи 12.7, із числа зазначених в п.п.(б) п.12.9 ПДР України.

Крім цього, пунктом 12.8 ПДР передбачено, що на ділянках доріг, де створені дорожні умови, що дають можливість рухатися з вищою швидкістю, за погодженим з уповноваженим підрозділом Національної поліції рішенням власників доріг або органів, яким передано право на утримання таких доріг, дозволена швидкість руху може бути збільшена шляхом встановлення відповідних дорожніх знаків.

На переконання суду, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження порушення позивачем пункту 12.9.(б) Правил дорожнього руху в контексті перевищення максимальної швидкості, зазначеної в пунктах 12.4,12.5,12.6,12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29,3.31, більш ніж на 20 км/год. саме в населеному пункті та наявності дорожнього знаку 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху», для поінформованості учасника дорожнього руху про таку відеофіксацією, та правом відповідача, вживати заходів реагування за наслідком поінформованості.

Судом, під час розгляду справи були створені всі необхідні умови для забезпечення здійснення позивачем та відповідачем наданих законом прав для всебічного та повного дослідження обставин справи, було роз`яснено права та обов`язки, положення щодо змагальності процесу та необхідності надання доказів на підтвердження своїх доводів, позивач та відповідач попереджалися про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і відповідне право на забезпечення доказів.

Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, а відповідач, як на підставу своїх заперечень, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з урахуванням того, що всі сумніви щодо доведеності вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, мають трактуватись на її користь та враховуючи критерій доведення «поза розумним сумнівом», суд доходить висновку, що відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами порушення позивачем пунктів 12.4,12.5,12.6,12.7 ПДР, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, більш ніж на 20 км/год. саме в населеному пункті, а тому суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, від 21.07.2023 та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Крім того, при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у загальному розмірі 536,80 грн. який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.268,286 КАС України, ст.229,247,251,252,258,283 КУпАП, суд, -

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити.

Постанову поліцейського Департаменту патрульної поліції Журавель І.О. про накладення адміністративного стягнення y справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого в автоматичному режимі серія №ЗАВ2852969 від 21.07.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП, з накладанням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень – скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України витрати по сплаті судового збору на користь ОСОБА_1 в розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції Національної поліції України, адреса: м.Київ, вул.Федора Ернста,3, код ЄДРПОУ 40108646.

Повний текст рішення виготовлено 02.10.2023.

Суддя Олександр ТКАЧЕНКО