КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/824/4026/2023 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1

Справа № 752/9790/23 Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою, з уточненнями захисника ОСОБА_6 , з доповненнями захисника ОСОБА_7 , які діють в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 16 червня 2023 року, щодо

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Добриднівка, Миколаївського району, Одеської області, громадянки України, маючої вищу освіту, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України у кримінальному провадженні № 42022100000000505 від 05.10.2022,

за участю:

прокурора ОСОБА_9 ,

підозрюваної ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 16 червня 2023 року задоволено клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП у місті Києві ОСОБА_10 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_11 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 42022100000000505 від 05.10.2022 та застосовано до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Добриднівка Миколаївського району Одеської області, громадянки України, маючої вищу освіту, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимої, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, у межах строку досудового розслідування, тобто до 12.08.2023, включно.

Визначено підозрюваній ОСОБА_8 заставу в розмірі 1900 (одна тисяча дев`ятсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 5 099 600 (п`ять мільйонів дев`яносто дев`ять тисяч шістьсот) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена, як самою підозрюваною, так і іншою фізичною особою або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Голосіївського районного суду міста Києва.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покладено на підозрювану, у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого та/або прокурора, суду, із встановленою періодичністю;

- повідомляти слідчого та/або прокурора про зміну свого місця проживання;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому проживає без дозволу слідчого та/або прокурора;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- заборонено спілкуватися зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначено в межах строків досудового розслідування, тобто до 12.08.2023 року, включно.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які діють в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , подали апеляційну скаргу, з уточненнями та доповненнями в якій просять скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого. Застосувати до підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, у відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 185 КПК України.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_12 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , подала апеляційну скаргу з уточненнями, а також захисником ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , подано доповнення до зазначеної скарги, в якій просять скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого. Застосувати до підозрюваної ОСОБА_8 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, у відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 185 КПК України.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги, з уточненнями та доповненнями, апелянти зазначають, що оскаржуване судове рішення є незаконним та підлягає скасуванню з огляду на те, що слідчий суддя при винесенні оскаржуваного судового рішення допустив неповний судовий розгляд, прийшов до висновків, які не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Апелянти вказують на те, що на момент прийняття рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави не було жодних об`єктивних причин, передбачених процесуальним законом, а рішення суду першої інстанції не ґрунтується на належних та допустимих доказах обґрунтованої підозри, так і наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України,

Також апелянти зазначають, що розмір визначеної підозрюваній ОСОБА_13 застави не є співмірний, не відповідає вимогам пункту 2 частини 5 статті 182 КПК України з огляду на тяжкість інкримінованого підозрюваній кримінального правопорушення, обставини події та особу підозрюваної. Поряд з цим, не було враховано матеріальний стан підозрюваної при визначенні розміру застави.

Голосіївським судом було порушено вимоги процесуального закону про визначення територіальної підсудності, що є істотним порушенням.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваної, які підтримали вимоги апеляційної скарги, з уточненнями та доповненнями і просили її задовольнити, з наведених в ній підстав, пояснення прокурора, який вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційних скарг,з уточненнями та доповненнями, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга з уточненнями захисника ОСОБА_6 та доповненнями захисника ОСОБА_7 , які діють в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів судового провадження, що слідчими СУ ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 142022100000000505 від 05.10.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 368-3, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368-3, ч.ч. 2,3 ст. 369-2 КК України.

14.06.2023 ОСОБА_8 затримано відповідно до ст. 208 КПК України.

14.06.2023 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.

16.06.2023 слідчий відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП у місті Києві ОСОБА_10 , за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_14 , звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 142022100000000505 від 05.10.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, відносно ОСОБА_8 .

На обґрунтування вимог даного клопотання та необхідності застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий послався на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, що підтверджується наявними у справі доказами в їх сукупності. А також на ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та зазначив, що інші, більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування; виключно застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.

16.06.2023 ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання слідчого та застосовано до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, у межах строку досудового розслідування, тобто до 12.08.2023, включно. Одночасно визначено підозрюваній ОСОБА_8 заставу в розмірі 1900 (одна тисяча дев`ятсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 5 099 600 (п`ять мільйонів дев`яносто дев`ять тисяч шістьсот) гривень у національній грошовій одиниці, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покладено на підозрювану, у разі внесення застави, обов`язки, які визначено даною ухвалою.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваноїОСОБА_8 , як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, слідчий суддя з`ясував, що наведені у ньому дані, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_15 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують та правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.

Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, встановлювати конкретну кваліфікацію діяння, за яке особа має нести кримінальну відповідальність, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.

Застосовуючи відносно підозрюваної ОСОБА_8., запобіжний захід у вигляді тримання під вартою судом перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні нею інкримінованого кримінального правопорушення. Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваною кримінальних правопорушень доведена прокурором та сумнівів не викликає.

Також, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України на які посилається слідчий у клопотанні, доведені прокурором.

Ризик переховуватися від органу досудового розслідування та суду, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, полягає в тому, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до десяти років.

Слідчий суддя вважав, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Іллійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Щодо ризику впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, то ст. 23 КПК України встановлює принцип безпосередності дослідження показань, за змістом якого суд досліджує докази безпосередньо і показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Тобто доказове значення у кримінальному провадженні матимуть саме ті показання свідків, які будуть надані останніми безпосередньо під час судового розгляду у судовому засіданні, а не надані ними в ході досудового розслідування. Вказане доводить, що з метою зміни свідками своїх показань на користь підозрюваної або відмови від дачі показань остання може впливати на вказаних осіб у незаконний спосіб. Вказане доводить, що можливість впливу на свідків є досить ймовірною.

Так само, слідчий суддя вважав, що ризик того, що підозрювана може вчинити інше кримінальне правопорушення є доведеним стороною обвинувачення. При цьому слідчий суддя врахував те, що кримінальне правопорушення, вчинення якого інкримінується, вчинялося нею з метою отримання прибутку, а тому слідчий суддя вважав ймовірним, що ОСОБА_8 і в подальшому може вчиняти інші правопорушення з метою особистого збагачення.

Разом з тим, наведений прокурором ризик того, що підозрювана може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, є формальним та недоведеним.

Ґрунтуючись на зазначеному, слідчий суддя прийшов до висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, наявність яких встановлена в ході розгляду клопотання слідчого.

Отже, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини визначені п. п. 1-3, ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи.

Обґрунтовуючи свої висновки, слідчий суддя місцевого суду, в сукупності із зазначеним, врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 та відомості про її особу.

З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваної ОСОБА_16 , оскільки встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваною процесуальних обов`язків в даному кримінальному провадженні.

На підставі зазначеного, всупереч твердженням апелянта, слідчим суддею були враховані обставини справи, в сукупності з особою підозрюваної, які вказують на можливість останньої вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв`язку з чим відносно ОСОБА_16 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який на думку колегії суддів апеляційного суду, в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваної, тяжкістю злочину та його наслідками, є обґрунтованим, а тому підстав вважати його занадто суворим - немає.

Таке обмеження права ОСОБА_16 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.

Доводи сторони захисту про те, що органом досудового розслідування не доведено, а слідчим суддею не встановлено обгрунтованості підозри та наявност ризиків неправомірної поведінки підозрюваної, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення. Отже, твердження в апеляційній скарзі про невмотивованість висновків суду щодо необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваноїє безпідставними, оскільки суперечать наявним у матеріалах кримінального провадження доказам, які містять фактичні дані на підтвердження наведених слідчим суддею в ухвалі обставин.

З урахуванням обставин кримінального провадження, наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді щодо необхідності застосування щодо ОСОБА_16 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому підстав для застосування щодо останньої більш м`яких запобіжних заходів не вбачається.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_16 слідчий суддя своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваної, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, слідчий суддя дотримався вказаних вимог закону, а тому наявність обставин, які б давали підстави вважати про достатність застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено, а також не встановлено колегією суддів під час перегляду оскаржуваної ухвали.

Доказів того, що ОСОБА_8 за станом здоров`я не може перебувати під вартою, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

При цьому, застосувавши до підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України визначив підозрюваній розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа. Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Тому такий розмір застави, на думку колегії суддів, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваної та підстав вважати її завідомо непомірним для ОСОБА_8 , колегія суддів не вбачає, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушенняу період воєнного часу та даних про особу підозрюваної.

Також не знайшли підтвердження посилання апелянта на те, що Голосіївським судом було порушено вимоги процесуального закону про визначення територіальної підсудності, виходячи з наступного.

Як вбачається з постанови від 05.10.2022 про доручення досудового розслідування проведення досудового розслідування у кримінальному правопорушенні /т. 1 а.с.38-39/ доручено проведення досудового розслідування у кримінальному правопорушенні, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України у кримінальному провадженні № 42022100000000505 від 05.10.2022 - слідчим СУ ГУ Національної поліції у м. Києві.

Відповідно до постанови від 16.05.2023 року /т. 1 а.с. 51-52/ про визначення слідчої групи, які здійснюватимуть досудове розслідування укримінальному проваджені № 42022100000000505 від 05.10.2022, місцем проведення досудового розслідування визначено Голосіївський район міста Києва (будівля ГУНП у м. Києві по вул. Антоновича, 114).

Відповідно до постанови від 13.06.2023 року /т. 1 а.с. 53-57/ про зміну складу слідчої групи, які здійснюватимуть досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022100000000505 від 05.10.2022, визначено місцем розташування органу досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022100000000505 від 05.10.2022, приміщення слідчого управління за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 114, що знаходиться у Голосіївському районі міста Києва.

Згідно вимогам ч. 1 ст. 184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суд.

За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, колегія суддів - не знаходить.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.

Враховуючи викладене, рішення слідчого судді суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, в порядку та межах, передбачених на даній стадії провадження, а тому апеляційна скарга, з уточненнями захисника ОСОБА_6 , з доповненнями захисника ОСОБА_7 , які діють в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -

постановила:

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 16 червня 2023 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу, з уточненнями захисника ОСОБА_12 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , з доповненнями захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

______________ ________________ __________________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4