Справа № 2-2724/10

Провадження № 2/175/1776/23

Справа № 2-2724/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2010 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

судді – Шабанова А.М.

при секретарі Шахторін А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Ювілейне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі виконкому Новомиколаївської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, третя особа Дніпропетровська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на домоволодіння та земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді домоволодіння та земельної ділянки по АДРЕСА_1 , які належали їй на праві власності. За життя ОСОБА_2 було складено заповіт, згідно якого все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право заповіла ОСОБА_1 . Позивач звернувся із заявою про прийняття спадщини за заповітом від 05.07.2005 року до нотаріальної контори Дніпропетровського району Дніпропетровської області, але йому в усній формі було відмовлено в прийнятті заяви і роз`яснено, що ним було порушено шести місячний термін для прийняття спадщини та запропоновано звернутись до суду.

Зазначені обставини унеможливлюють належне оформлення спадкових прав через державну нотаріальну контору у зв`язку з чим позивач вимушений звернутись до суду. Вважає себе спадкоємцем за заповітом домоволодіння та земельної ділянки по АДРЕСА_1 і просить визнати на них право власності.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.

Представники відповідача Новомиколаївської сільської ради до суду не з`явились, надавши заяву про розгляд справи у їх відсутність.

Представник Дніпропетровської районної державної нотаріальної контори до суду не з`явились, надавши заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.

Встановлено, що позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті своєї матері – ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Так, згідно заповіту від 16 травня 1995 року, ОСОБА_2 заповіла все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право заповіла - ОСОБА_1 .

Згідно ст.ст.1233-1236 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин; має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому.

На момент смерті ОСОБА_2 була власником домоволодіння та земельної ділянки (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії І-ДП №092177 виданий Новомиколаївською сільською радою 18.12.2000 року та зареєстрований в книзі записів державних актів на право власності на землю за №1212) по АДРЕСА_1 .

Позивач звернувся із заявою про прийняття спадщини до Дніпропетровської районної державної нотаріальної контори але йому в усній формі було відмовлено в прийнятті заяви і роз`яснено, що ним було порушено шести місячний термін для прийняття спадщини та запропоновано звернутись до суду.

У відповідності до ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Згідно довідки виданої виконкомом Новомиколаївської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, позивач з 2002 року проживав разом з спадкодавцем ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 .

Згідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавцям), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.116 Земельного кодексу України, підставою придбання права власності на земельній ділянку є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а документом, що засвідчує це право, відповідно до ст.126 Земельного кодексу України — державний акт.

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України, передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, зі збереженням її цільового призначення.

Оскільки в судовому засіданні встановлено факт неможливості оформлення позивачем спадкових прав у встановленому законом порядку, а визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує законних прав чи інтересів інших осіб, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 61, 212, 215, 214 ЦПК України, ст.ст.1218,1220,1223, 1225, 1233-1236, 1261, 1268-1270, 1296 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 , а саме: будинок (А), мансарда н/з (мс), прибудова (а), ганок, літня кухня (Б), прибудова (б), сарай (Г), погріб (пг), вбиральня (тим.)(Е), літній душ (тим.)(Ж), колодязь (К), ворота (№3), хвіртки (№2), огорожа (№1), огорожа (№4) в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,184 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1 та належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту серії І-ДП №092177, зареєстрованому в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1212, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя А.М.Шабанов