Єдиний унікальний номер справи 235/1133/23

Номер провадження 2/235/149/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

9 жовтня 2023 року                                 м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Кузнєцової А.С.,

за участю секретаря судового засідання: Нагорної К. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника позивача ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення заборгованості із заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В :

15.09.2023 року на розгляд суду пред`явлено вказану позовну заяву, в якій позивач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 просить стягнути з ТОВ «Краснолиманське» заборгованість по заробітній платі за період з 10.12.2018 року по 13.01.2020 року.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 з 10.12.2018 року по 13.01.2020 року перебував в трудових відносинах з ТОВ «Краснолиманське», обіймав посаду прохідника підземного 5 розряду з повним підземним робочим днем в шахті. Наказом №12к від 13.01.2020 року позивача було звільнено з ТОВ «Краснолиманське» за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

З часу припинення трудових відносин всупереч ст. 116 КЗпП України, відповідачем своєчасно не надано остаточного розрахунку, належні суми заробітку, нараховані за період роботи з 10.12.2018 року по 13.01.2020 року, не сплачені. Довідку про нараховані суми заробітку відповідачем не надано, запити представника позивача були ігноровані. За захистом порушених прав ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернувся до суду. (а.с. 1-2)

Ухвалою суду від 18.09.2023 року порушено справу за правилами спрощеного позовного провадження (між сторонами виникли матеріально-правові і процесуально-правові наслідки такого рішення судді); розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, що узгоджується з ч. 4 ст. 19, ст. 274 ЦПК України (а.с. 18).

Відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» відзив на позовну заяву відповідно до ст. 191 ЦПК України не подано, натомість, надано розрахунок суми заборгованості із заробітної плати позивача ОСОБА_1 (а.с. 18-22)

Судом вжито заходи для повідомлення сторін про розгляд справи з дотриманням ст. ст. 128, 130 ЦПК України.

Сторони на виклик до суду не з`явилися.

Представником позивача ОСОБА_2 , суду адресовано заяви про розгляд справи у її відсутність, а також у відсутності позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримано, просила ухвалити рішення на підставі письмових матеріалів у справі. (а.с. 15-17)

Представник відповідача ТОВ «Краснолиманське», директор Руденко А. А. подав заяву про розгляд справи без його участі у зв`язку з неможливістю бути присутнім в судовому засіданні через оголошений та введений в Україні воєнний стан та просив винести рішення по суті справи, у відповідності до норм чинного законодавства. (а.с. 18, 19)

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Беручи до уваги, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, - приходить до наступних висновків.

Судом встановлено такі фактичні обставини та відповідні правовідносини.

Згідно записів в трудовій книжці серійний номер НОМЕР_1   ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Краснолиманське» з 10.12.2018 року по 13.01.2020 року:

- 10.12.2018 року – прийнятий учеником прохідника підземного з повним підземним робочим днем в шахті;

- 14.02.2019 року – переведений прохідником підземним 5 розряду з повним підземним робочим днем в шахті;

- 13.01.2020 року - звільнений згідно ч. 1 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням (а. с. 5-6).

До матеріалів справи долучено копію заяви  ОСОБА_1 від 13.01.2020 року про звільнення за власним бажанням з 13.01.2020 року, копію наказу ТОВ «Краснолиманське» № 12-к від 13.01.2020 року про звільнення позивача з 13.01.2020 року за власним бажанням за ч. 1 ст. 38 КЗпП України. (а.с. 21)

Спірні відносини між сторонами виникли з підстав того, що при звільненні позивача розрахунок з ним своєчасно не проведено.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею. Кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до частини 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Аналіз норм ст. ст. 47, 116 КЗпП України, Закону України «Про оплату праці» свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, тощо) належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; в разі невиконання такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність. Така правова позиція викладена в поставах Верховного Суду України № 6-1395цс16 від 26.10.2016 року, № 6-788цс16 від 14.12.2016 року, № 6-2912цс16.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Судом з урахуванням вказаної норми надається оцінка доводів позивача в частині обґрунтування вимог про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі за заявлений період.

Про надання відомостей щодо нарахованої і виплаченої зарплати вказано в ст. 110 КЗпП і ст. 30 Закону України «Про оплату праці» - при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати.

Згідно бухгалтерської довідки ТОВ «Краснолиманське» про заборгованість із заробітної плати № 308 від 20.09.2023 року у ОСОБА_1 за період з листопада 2019 року по січень 2020 року залишок по заборгованості із заробітної плати склав 41 295,52 гривень. До складу заборгованості входить:

- заробітна плата у сумі 23 272,28 гривень;

- компенсація за 32 календарних днів невикористаної відпустки при звільненні у сумі 18 023,24 гривень. (а.с. 20)

Відомості дослідженої бухгалтерської довідки позивачем не оспорено, доказів, які б спростовували зазначені підрахунки не надано.

Повно і всебічно з`ясувавши обставини по справі, надані сторонами докази, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону в розумінні їх належності та допустимості, - суд приходить до висновку, що примусовому стягненню з ТОВ «Краснолиманське» на користь ОСОБА_1 підлягає сума 41 295,52 гривень, з урахуванням вже здійсненого утримання прибуткового податку з громадян, внесків й інших обов`язкових платежів з цієї суми.

Згідно з частиною першої статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Відповідно до статті 2 КЗпП працівники мають право, зокрема, на звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади. Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог. Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, при з`ясуванні, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, суд повинен виходити з принципу змагальності цивільного процесу, за яким кожна сторона несе обов`язки щодо збирання доказів і доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, якщо інше не встановлено процесуальним законом.

Надаючи оцінку обґрунтованості позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ «Краснолиманське» суми заборгованості по заробітній платі, - суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до статті 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення; якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок; про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум; в разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Суд, розглянувши справу, вирішивши питання, які відповідно до статті 264 ЦПК України підлягають з`ясуванню при ухваленні рішення, - присуджує до стягнення з ТОВ «Краснолиманське» суми коштів - нарахованої, але не виплаченої заробітної плати - при цьому зазначає наступне.

Згідно з абз. 5 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 року № 13 задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян (податку на доходи фізичних осіб) є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку і інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Відповідно до ст. 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, врегульовано розділом IV Податкового кодексу України, яким визначено види отриманих фізичними особами доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (стаття 164 ПК України), та доходів, що не включаються до розрахунку загального (річного) оподатковуваного доходу (стаття 165 ЦПК України).

Таким чином, роботодавець має виконати функції податкового агента щодо нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходу у вигляді заробітної плати, присудженої до стягнення.

При зазначенні в резолютивній частині рішення висновку про оподаткування присуджених до стягнення сум, - суд враховує, що згідно матеріалів справи ТОВ «Краснолиманське» має перед ОСОБА_1 обов`язок по виплаті заробітної плати згідно бухгалтерської довідки про заборгованість, де суми відображено вже з урахуванням проведених утримань податків, внесків й інших обов`язкових платежів.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України резолютивна частина рішення суду повинна містити висновок суду про розподіл судових витрат. Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України. Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, ОСОБА_1 від сплати судового збору в позові про стягнення заробітної плати звільнений відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються витрати на користь осіб, які їх понесли. Позов ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по заробітній платі задоволено частково на суму 41 295,52 гривень (за період з листопада 2019 року по січень 2020 року), тобто на 23 % від заявлених вимог (через електронний суд), тому розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь держави дорівнює 198,20 гривень (1073,60*0,8).

На підставі вищевикладеного, ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. ст. 2, 19, 44, 47, 116 КЗпП України, керуючись ст. ст. 141, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 в особі представника позивача ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення заборгованості із заробітної плати – задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користь ОСОБА_1 заборгованість з нарахованої, але не виплаченої при звільненні заробітної плати в сумі 41 295 (сорок одна тисяча двісті дев`яносто п`ять) гривень 52 (п`ятдесят дві) копійки (сума визначена вже з урахуванням проведених утримань податків з громадян, внесків й інших обов`язкових платежів).

Судові витрати по справі, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, віднести на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» стягнувши з відповідача:

- на користь держави судовий збір в сумі в сумі 198 (сто дев`яносто вісім) гривень 20 (двадцять) копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

               Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дата складання повного тексту рішення суду – 09.10.2023 року.

       Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 , номер карти платника податків НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське», код ЄДРПОУ 32281519, юридична адреса: 01001, м. Киів, вул. Прорізна (Шевченківський район), будинок 12 А.

Суддя: