Справа № 545/2343/22

Провадження № 2/545/157/23

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       "04" серпня 2023 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі : головуючого – судді Гальченко О.О.,

при секретарі Харапудько М.О.,

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, - в с т а н о в и в :

Представник позивача 29.06.2022 звернувся до суду із позовом до відповідачів про стягнення боргу кредитором спадкодавця, мотивуючи тим, що ОСОБА_4 ( позичальник ) звернувся до АТ КБ «Приватбанк» ( позивач, банк ) з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 11.04.2013.

14.06.2018 року відбулась державна реєстрація та змінено повне та скорочене найменування позивача з Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» ( скорочена назва - ПАТ КБ «Приватбанк») на Акціонерне Товариство Комерційний Банк «Приватбанк» ( скорочена назва - АТ КБ «Приватбанк» ), про що у додатках надано копії сторінок виписки та копії сторінок статуту АТ КБ «Приватбанк».

1. Порядок виникнення правовідносин :

Позичальник при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду па те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті : www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг ( договір ), що підтверджується підписом у заяві. Витяг з «Умов та правил надання банківських послуг» та Витяг з «Тарифів» додано.

Позичальник ознайомлений із «Умовами та правилами надання банківських послуг», що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом позичальника у анкеті-заяві, де с відповідні запевнення позичальника щодо ознайомлення та надання документів у письмовому виді, а також наказом банка про їх затвердження ( Витяг із «Умов та правил надання банківських послуг», з якими ознайомлено позичальника, копія наказу банку щодо затвердження редакції «Умов та правил надання банківських послуг» на момент підписання заяви додано ).

Відповідно до положень «Умов та правил надання банківських послуг», розміщених на офіційному сайті позивача ( www.privatbank.ua ) АТ КБ «Приватбанк», що діяв на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 29.07.2009, а зараз діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 05.10.2011, керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує : «Умови та правила надання банківських послуг», які є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг банку.

При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умовою якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Формулярами та стандартними формами є саме : «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи», які викладені на банківському сайті : www.privatbank.ua, згідно яких обслуговується позичальник.

Заявою позичальника підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «Приватбанк», які було надані йому для ознайомлення в письмовій формі.

Відповідно ч. 2. ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах ( у тому числі електронних ), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Ст. 207 ЦК України не передбачено вичерпного переліку таких документів, тому окрім листів та телеграм можуть використовуватися і інші засоби зв`язку, наприклад електронний або інший інтернет/смс- ресурс.

Ч. 2. ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції ( оферти ) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції ( акцепту ) другою стороною, тому акцентуючи пропозицію банку позичальник підписом у заяві про приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг» визнає та погоджується на запропоновані банком умови користування послугами банку.

Також, одночасно із вищезазначеним свідченням приєднання до угоди позичальника, дія договору підтверджується фактом користування позичальником картковим рахунком та використання кредитних коштів, що повністю узгоджується з ч. 2. ст. 642 ЦК України, згідно якої особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору ( відвантажила товари, з а їла послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей, тощо ), яка засвідчує її «ткання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Виконання позичальником договору вбачається також із виписки по рахунку та розрахунку заборгованості, де зазначені операції щодо використання кредитного ліміту, операції щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування ( виписка по рахунку та розрахунок заборгованості додаються до позовної заяви ).

Отже, підписавши заяву між сторонами, відповідно до ст. 634 ЦК України, був укладений договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку ( ст. 1066 ЦК України ) та кредитного договору ( ст. 1054 ЦК України ).

Відповідно до ч.1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові ( володільцеві рахунка ), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів ( кредитування рахунка ), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит ( параграфи і і 2 глави 71 ЦК України ), якщо інше не встановлено договором або законом.

2.        Порядок надання кредитних карток, відкриття кредитного ліміту та зміни його розміру.

Відповідно до виявленого бажання позичальнику було відкрито кредитний рахунок ( що підтверджується випискою по рахунку, яка додається до позову ) та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається до позову.

Для користування кредитним картковим рахунком позичальник отримав кредитну картку ( номери та строк дії отриманих кредитних карток зазначено у довідці про отримані картки, що додасться ).

У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 12 000грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п. 2.1.2.3., 2.1.2,4. договору, на підставі яких позичальник при укладанні договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

Власник картрахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, який відповідно до п. 1.1.51. договору - короткостроковий кредит, який надається банком клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його рахунку в розмірі ліміту кредитування.

3.        Порядок внесення змій до умов договору :

П. I.3.2.3. договору передбачена можливість зміни тарифів та інших невід`ємних частин договору. При цьому, у сторін договору виникають обов`язки :

- у кредитора : інформування позичальника щодо внесених змін шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.3.1.9. договору;

- у позичальника : отримання виписки про стан та про здійснені операції по карткових рахунках (п. 1.2.3. договору ).

На підставі п. 1.5.2. договору, неотримання або несвоєчасне отримання клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє клієнта від виконання його зобов`язань за даним договором.

Згідно п.п. 1.6.1., 1.6.2. договору зміни в «Умови та правила надання банківських послуг» вносяться банком щомісячно в односторонньому порядку, а у випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливо, банк повідомляє клієнтів про внесені зміни шляхом використання різних каналів зв`язку, серед яких : офіційний сайт банку www.privatbank.ua. SMS - повідомлення клієнтам про зміни даних правил, клієнтські виписки, інші канали інформування.

У разі незгоди зі змінами «Умов та правил надання банківських послуг» або «Тарифів» клієнт мас право надати банку заяву про розірвання договору виконавши умови п. 2.1.5.4. договору.

4.        Обгрунтування передумов порушення :

АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Позичальник зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме згідно до п. 2.1.12.3. погашення кредиту - поповнення картрахунку держателя, здійснюється шляхом внесення коштів у готівковому або безготівковому порядку і зарахування їх банком на картрахунок держателя, а так само шляхом договірного списання коштів з інших рахунків клієнта на підставі договору.

Таким чином, позичальник зобов`язався здійснювати погашення кредиту та процентів внесенням грошів на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов`язкового платежу. Згідно до п. 1.1.49. договору мінімальний обов`язковий платіж - розмір боргових зобов`язань позичальника, які щомісяця повинен сплачувати позичальник протягом терміну дії карти. Мінімальний обов`язковий платіж розраховується в процентному співвідношенні від загальної заборгованості клієнта.

Згідно ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Позичальник не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором та підтверджується випискою по рахунку. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст. 569, 526, 1654 ЦК України, позичальник зобов`язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір с обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання с його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання ( неналежне виконання ), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, позичальник порушує зобов`язання за даним договором.

Виникнення простроченої заборгованості відбувається у разі несплати мінімального платежу до останнього календарного числа ( включно ) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, зобов`язання клієнта вважаються простроченими.

Прострочене тіло кредиту        це частіша використаного кредитного ліміту або вся сума використаного кредитного ліміту, що на конкретну дату мало бути погашено позичальником, але не погашено, або погашено частково не у повному обсязі.

Прострочені відсотки - це нараховані відсотки за користування кредитним лімітом, які на конкретну дату мали бути погашені позичальником, але не погашені, або погашені частково не у повному обсязі.

Згідно ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Позичальник зобов`ячався :

-        на підставі п. 2.1.5.5. договору погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором;

-        слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, згідно п. 2.1.5.7. договору, а у разі невиконання зобов`язань за договором, відповідно до п. 2.1.5.6., на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту ( у тому числі простроченого кредиту та овердрафту ), оплати винагороди банку.

Відповідно до п. 2.1.3.3. договору позичальник доручив банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену Тарифами при настанні термінів платежу, а при виникненні боргових зобов`язань згідно п.п. 2.1.12.9. договору, списувати з будь-якого рахунку відкритого в банку ( у т.ч. з карткового рахунку ) грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов`язань, у тому числі мінімального обов`язкового платежу. Списання коштів здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку.

5. Порядок розрахунків :

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно п. 2.1.12.7.2. договору в разі непогашених клієнтом боргових зобов`язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом клієнт сплачує банку проценти в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.12.6. договору.

У разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом згідно п. 2.1.12.6.1. договору клієнт сплачує банку пеню в розмірі зазначеному в Тарифах., що діють па дату нарахування.

Відповідно до п.п. 2.1.12.11. договору банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов`язків за цим договором.

В редакції «Умов та Правил…», що почала діяти з 01.03.2019 згідно п. 2.1.1.2.12. сторони дійшли згоди, що в разі починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту, клієнт зобов`язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі :

86,4% - для картки «Універсальна»;

84,0% - для картки «Універсальна голд».

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всій суми кредиту.

Відповідно до ч.1 cт. 590 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 1.1.7.12. договору, договір діє на протязі 12 місяців з моменту його підписання. Якщо на протязі цього строку жодна з сторін не проінформує другу сторону про розірвання даного договору, він автоматично лонгується на той же строк.

6. Покладення обов`язків позичальника на його спадкоємців.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник - ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 13.09.2018.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 608. 1218, 1219 ЦК України у зв`язку зі смертю боржника припиняються лише ті зобов`язання, які нерозривно пов`язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, у той час як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини й не припинилися у наслідок його смерті.

За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи ( боржник ) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємців; таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржників за зобов`язанням.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем па час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу ( 6 місяців від дня відкриття спадщини ), він не заявив про відмову від неї.

Виходячи із вищенаведеного, спадкоємці позичальника мала право подати заву про прийняття або про відмову від спадщини у строк з 13.09.2018 по 13.03.2019.

В даному випадку спадкоємцями, якій постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є : ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ( відповідачі ).

Вказана обставина підтверджується копіями паспортів позичальника та відповідачів, де в якості адреси реєстрації зазначена : АДРЕСА_1 .

Згідно ч. 2 ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину ( ч. 3 ст. 1281 ЦК України ).

На виконання вимог вищезазначеної норми закону позивачем 21.07.2020 була направлена претензія кредитора до Полтавської районної державної нотаріальної контори, та 29.09.2020 отримана відповідь, що спадкоємці померлого позичальника із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ «Приватбанк».

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається, з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

Таким чином, відповідачі прийняли спадщину, до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов`язання померлого позичальника. Спадкування обов`язків відбулося відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, так як відповідачі не відмовився від спадщини у передбачені цивільним законодавством строки, а саме 6 місяців від дня відкриття спадщини.

При цьому, позивач зазначає, що згідно ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

28.05.2021 до спадкоємців позичальника було направлено лист-претензію, згідно яких позивач пред`явив свої вимоги, але ніякий дій не було виконано.

Ч. 1 ст. 1282 ЦК України встановлено, що спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, що відповідає його частці у спадщині.

Відповідно до ч. 2 ст. 1282 ЦК України вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 1282 ЦК України у разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором № б/н від 11.04.2013 становить – 13 672,98 грн., яка складається з :

13 672,98 грн. - заборгованість за тілом кредита;

в т.ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредита;

13 672,98 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита;

0.00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками;

0,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками;

0,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит

згідно ст. 625;

0.00 грн. - нарахована пеня;

0.00 грн. - нараховано комісії.

Викладені у позовній заяві обставини підтверджуються наданими доказами.

Попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір» та ч. 4 ст. 177 ЦПК України позивачем при пред`явлені цього позову було сплачено судовий збір у розмірі 2 481грн. Ст. 4 Закону… визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2022 становить 2 481грн. Ціна позову : 13 672,98грн. Оскільки, при розрахунку 1,5 відсотків від ціни позову розмір судового збору складає менше мінімально встановленого, позивачем було сплачено 2 481грн. судового збору.

Прохав : Стягнути з : ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь AT КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 13672,98 грн. за кредитним договором № б/н від 11.04.2013 та судові витрати.

В разі неявки в судове засідання відповідача, АТ КБ «Приватбанк» не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника банку та винесення заочного рішення судом.

          В судове засідання   сторони  у  справі  не  з`явилися.  Представник  позивача – Гребенюк О.С., надавши  суду клопотання  про розгляд  справи  в його  відсутності, де  позов підтримав  та  не заперечував щодо  винесення  заочного  рішення.         

Відповідачі повторно не з`явилися в судове засідання та не надали відзиву на позов з невідомих суду причин, хоча заздалегідь повідомлялися належним чином про день та час розгляду справи за останнім місцем реєстрації, про що маються докази у справі. Також, публікувались оголошення про виклик відповідачів, про що маються докази в матеріалах справи, що згідно вимог чинного законодавства є належним повідомленням. Від відповідачів станом на 04.08.2023 не надійшло будь-яких заяв про поважність причин не явки або про відкладення слухання справи.

Тому, суд вважає за можливе розгляд даної справи по суті у відсутності не з`явившихся, належно повідомлених сторін по наявним матеріалам справи в заочному порядку згідно ст. 223, 274-279, 280-284 ЦПК України за згоди позивача.

Судом встановлено всі обставини, на які в позові послався позивач та вони доводяться матеріалами справи на а. с. 11 – 86. Відповідачі є спадкоємцями померлого за законом. Відповідно відомостей щодо реєстрації відповідачів, то вони на момент смерті зареєстровані із спадкодавцем. Заяв до нотаріуса про відмову від спадщини після померлого ними не подавалася. Згідно відомостей витребуваних у нотаріуса, то спадкова справа після померлого заведена на підставі претензії позивача ( банка ), а інформація про спадкоємці фізичних осіб відсутня. Питання застосування строків давності перед судом не заявлено.

Суд, дослідивши докази, якими обгрунтовується позов, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Укладений між сторонами договір складається з Анкети-заяви, «Умов та правил надання банківських послуг» та «Тарифів банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua.

Спір між сторонами стосується стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме - заборгованості за користування кредитом та пенею.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною ( сторонами ).

Згідно ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови ( пункти ), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України з а кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець ) зобов`язується надати грошові кошти ( кредит ) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти ( ч. 1 ст. 1048 ЦК України ).

Ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться ( роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування, тощо ). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець ( в даному випадку АТ КБ «Приватбанк» ).

Оскільки, умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент ( споживач послуг банку ) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем ) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою ( штрафом, пенею ) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом ( розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства ) та договірні ( розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі ).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідачі, на момент смерті спадкодавця зареєстровані з померлим за однією адресою, є його спадкоємцями за законом, тому вражаються такими, що прийняли спадщину після померлого. Від спадщини не відмовились, т к про відмову від спадщини до нотаріуса заяв не подавали.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню про стягнення з відповідачів заборгованості за кредитом спадкодавця.

Судові витрати по справі понесені позивачем підлягають відшкодуванню із відповідачів в рівних частках на підставі ст. 141 ЦПК України.

       Керуючись ст. 3, 4, 5, 12, 13, 43, 44, 49, 141, 223, 258-259, 265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, ст. 525, 530, 589, 590, 599, 629, 1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу кредитором спадкодавця – задовольнити.

Стягнути з гр. : ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 11.04.2013 року у розмірі 13 672,98 гривень станом на 13.09.2018 року ( дату смерті боржника ) та понесені судові витрати у розмірі 2 481 гривень.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення надруковано суддею в нарадчій кімнаті та є оригіналом.

Суддя: О. О. Гальченко