Справа № 175/5817/23

Провадження № 2-о/175/131/23

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

27 вересня 2023 року смт. Слобожанське

Суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Заборський В.О., перевіривши на відповідність вимогам цивільного процесуального законодавства заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Виконавчий комітет Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В:

21.09.2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту перебування на його утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Свою заяву ОСОБА_1 обґрунтував тим, що він з 07.12.2019 року перебуває в шлюбі з ОСОБА_4 , під час якого у них народилось двоє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Від попереднього шлюбу дружина має двох малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які залишились на вихованні та утриманні матері після розірвання шлюбу з ОСОБА_7 .. Рішенням суду від 20.11.2015 року з ОСОБА_7 , який є біологічним батьком дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , стягнуто аліменти на їх утримання, але станом на 01.08.2023 року останній має заборгованість у розмірі 85257,50 грн.. Також, ОСОБА_7 зовсім не приймає участь у вихованні, шкільному та позашкільному житті своїх дітей, не піклується про їх стан здоров`я, купівлю необхідних речей, ліків, не спілкується із дітьми, тобто фактично самоусунувся від виховання та утримання, а тому заявник фактично є батьком чотирьох неповнолітніх дітей, двоє з яких є його біологічними дітьми, який їх матеріально утримує, цікавиться їх життям, проводить культурне та моральне виховання.

Відповідно абзацу 4 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років.

Враховуючи вищенаведені обставини, у ОСОБА_1 виникла потреба у встановленні факт перебування неповнолітніх дітей на його утриманні в судовому порядку для застосування права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Згідно зі статтею 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частинами першою, другою та четвертою статті 315 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеному у свідоцтві про народження або паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи - залишає заяву без розгляду.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є конфліктом, суперечністю, протиборством сторін. Під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України не є вичерпним.

Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.

Згідно зі статтею 318 ЦПК України у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою.

Заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт та чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

У відповідності до змісту поданої у цій справі заяви, ОСОБА_1 просить встановити факт, що на його утримані знаходяться двоє неповнолітніх дітей, з метою отримання відстрочки від мобілізації.

Визначаючи, чи пов`язується з встановлення факту виникнення у заявника певних цивільних прав та обов`язків, суд застосовує положення статті 1 ЦК України. За змістом частини першої статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (цивільні відносини). Тобто цивільними є відносини, які відповідають наведеним критеріям.

Відповідно, у порядку цивільного судочинства, за загальним правилом, не підлягають вирішенню спори (розгляду заяви), що виникають не з цивільних, земельних, трудових, сімейних або житлових правовідносин.

Заявлена ОСОБА_1 мета встановлення факту пов`язана з виконанням військового обов`язку та стосується проходження військової служби, реалізації ним права на відстрочку від призиву на військову службу.

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року (справа № 362/643/21) зазначено, що військова служба є різновидом публічної, тому спори з приводу проходження військової служби, зокрема з приводу соціального захисту військовослужбовців, належать до юрисдикції адміністративних судів.

Міністерство оборони України, інші центральні органи виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, а також територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації (стаття 1 Закону України «Про оборону України»).

Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (стаття 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»).

Перелік осіб, які мають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, визначений статтею 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку». Для набуття права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації можуть мати значення такі факти, як утримання трьох і більше дітей віком до 18 років чи повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи, самостійного виховання дитини, постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), відсутності інших працездатних осіб, зобов`язаних відповідно до закону утримувати одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи.

Ураховуючи, що ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що пов`язаний з доведенням наявності підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (про що заявник вказав у заяві), і не пов`язаний з виникненням чи реалізацією цивільних прав та обов`язків заявника, їх виникненням, існуванням та припиненням, за предметом та можливими правовими наслідками, то спір може виникнути між ОСОБА_1 та органом, який проводить мобілізацію, який може стосуватися лише сфери публічно-правових відносин, а отже не підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.

Норми чинного законодавства не вимагають для набуття права на відстрочку, у зв`язку із утриманням трьох і більше дітей віком до 18 років, встановлення в судовому порядку такого факту, та сам факт такого утримання встановлюється уповноваженим органом на підставі поданих документів.

З вказаного вбачається, що законодавство передбачає позасудовий порядок встановлення факту утримання трьох і більше дітей віком до 18 років для набуття права на відстрочку.

У разі не визнання уповноваженими особами Територіального центру комплектування та соціальної підтримки права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, що визначено абзацом 4 ч. 1 ст. 23 «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», заявник не позбавлений можливості оскаржити їх дії чи бездіяльність у судовому порядку. За предметом та можливими правовими наслідками цей спір існуватиме у сфері публічно-правових відносин.

Тобто, з урахуванням вищенаведеного, прихожу до висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, не підлягає розгляду судом загальної юрисдикції в порядку окремого провадження.

Керуючись ст. 186, 260, 261, ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Виконавчий комітет Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, про встановлення факту, що має юридичне значення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: В.О. Заборський