Справа № 545/4699/22

Провадження № 2/545/369/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       "31" липня 2023 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі : головуючого - судді Гальченко О.О.,

при секретарі Мамишевій А.Е.,

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Форвард Фінансів» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1   03.10.2022 року  звернулась  до  суду  із  позовом  до  ТОВ «Форвард Фінансів» про  визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,    мотивуючи тим, що 25.07.2008 року між ОСОБА_1 та Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Форвард Фінансів» було укладено Кредитний договір № К53413351172В. Згідно умов якого Банк надав Позивачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, з кінцевим терміном повернення кредиту до 25.07.2013 року, на умовах визначених Договором кредиту.

З інформаційної системи «ДІЯ» 23.09.2022 ОСОБА_1 стало відомо, що відносно неї приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Кудряшовим Д.В. відкрито виконавче провадження, Позивачу стало відомо, що приватний виконавець Кудряшов Д.В. 09.12.2022 року виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 67817201 щодо примусового виконання виконавчого напису № 205223 вчиненого 22.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. (надалі - Третя особа) про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «Форвард Фінансів» заборгованості за кредитним договором в розмірі 8 659,85 грн.

Зі змісту виконавчого напису нотаріуса, який вчинено 22.06.2021р. та зареєстровано в реєстрі за № 205223 вбачається, що строк платежу за кредитним договором настав і Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення проводиться за період з 25.07.2008 року по 07.06.2021 року . Сума заборгованості складає: 8 659,85 грн., де:

-5 027,84 грн заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами та комісією 3 132,01 грн заборгованість за тілом кредиту

- 500,00 грн. витрати понесені відповідачем по вчиненню виконавчого напису.

У зв`язку з чим загальна сума, яка підлягає стягненню з Боржника на користь ТОВ «Форвард Фінансів» складає 8 659,85 (Вісім тисяч шістсот п`ятдесят дев`ять гривень 85 копійок).

Вважаю, що виконавчий напис № 205223 вчинений 22.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М з грубими порушеннями постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 «Про затвердження Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», ст.ст. 87,88 Закону України "Про нотаріат", Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 і, як наслідок, є таким, що не підлягає виконанню у повному обсязі, а відтак провадження щодо виконання вказаного виконавчого напису про стягнення заборгованості за картковим кредитним договором також є неправомірне.

По-перше, нотаріус в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 «Про затвердження Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» вчинив виконавчий напис на кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений.

Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України "Про нотаріат" (надалі - Закон) та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 (надалі - «Порядок»),

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Так, згідно зі статтею 87 Закону, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 (надалі - «Перелік»).

« Статтею 88 Закону визначені умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті, нотаріус вчиняє виконавчі написи:

- якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

- за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (далі - Перелік).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі та Порядку.

26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №662 «Про внесення змін до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами" та доповнена новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин". Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.

Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року7 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін. Постановою Великої Палати Верховного Суд? від 20 червня 2018 року було відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

А відтак Перелік діє в попередній редакції, яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріусу на нотаріально не посвідченому кредитному договорі.

Зазначена постанова набула законної сили 22 лютого 2017р., при цьому в мотивувальній частині постанови апеляційної інстанції зазначено: «Оскільки оскаржувані положення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, можуть бути застосовані до необмеженого кола фізичних осіб у зв`язку із укладенням ними кредитних договорів та існуванням у них простроченої заборгованості, суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальникам, вважає за необхідне визнати не чинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту Ж прийняття».

Отже, з 22 лютого 2017р. розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин» Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 діє в попередній редакції, яка не передбачає можливості вчинення виконавчого напису нотаріусу на нотаріально не посвідченому кредитному договорі. Таким чином законодавство не передбачає можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає Із кредитного договору укладеного в письмовій (не нотаріальній) формі.

Кредитний договір № R53413351172В укладений в простій письмовій формі, а отже стягнення заборгованості на підставі виконавчого напису нотаріуса є незаконним, та вчинений з порушенням

Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, ст.ст. 87,88 Закону України «Про нотаріат» , а отже є таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином вчинення виконавчого напису нотаріусом можливе лише на підставі нотаріально посвідченого договору, а порушення нотаріусом вказаних вимог є підставою визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

По-друге, відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» та п.3.1. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Нотаріус в порушення вищевказаних вимог вчинив виконавчий напис на борговому документі без наявності безспірної заборгованості,

Згідно зі статтею 18 ЦК України, а також статтями 87, 88 Закону України «Про нотаріат», вчинення виконавчого напису це форма захисту цивільних прав кредитора, нотаріусом, за допомогою спрощеної, позасудової процедури, яка полягає у вчиненні на боргових документах напису про стягнення грошей або витребування майна на користь кредитора, за наявності між боржником і кредитором правовідносин, які визначаються Кабінетом Міністрів України шляхом встановлення переліку документів, що підтверджують ці правовідносини.

Відповідно до підпунктів 1.1-1.2 Глави 16 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій) та статті 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Як зазначено у оскаржуваному виконавчому написі, цей напис вчинено відповідно пункту 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Звертаю увагу, що з 22 лютого 2017 року п 2 Переліку визнаний незаконним та не чинним, а згідно до попередньої редакції Переліку для одержання виконавчого напису подаються: 1) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); 2) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувана на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувана на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувана раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувану можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувана, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. На момент звернення стягувана до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису також повинна існувати та бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувана право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувана (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду викладена у постановах від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19), від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278 гс18) та від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14- ц (провадження № 14-557 цс 19) при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або и розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

Вищевказане повідомлення боржника також вбачається в частині 10 статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", згідно якого, якщо кредитодавець на основі умов договору про надання споживчого кредиту вимагає повернення споживчого кредиту", повернення споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем протягом тридцяти календарних днів з дня одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору еро надання споживчого кредиту, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та. її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувана з підписом боржника про його отримання.

Отже вчинення виконавчого напису в разі порушення зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу 30-ти днів з моменту одержання боржником письмової вимоги про усунення порушень.

Звертає увагу суду, що Позивач не отримував від Відповідача вимогу про усунення порушень щодо погашення боргу, а отже заборгованість не може вважатися безспірною.

Отже нотаріус вчинив виконавчий напису без перевірки доказів направлення вимоги фінансовою компанією Позивачу чим дозволив Фінансовій компанії без повідомлення Позивача здійснити "односторонній" розрахунок заборгованості та звільнив фінансову компанію від обов`язку доведення безспірності боргу, його суми та факту прострочення.

Крім того при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинна була отримати від Відповідача первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо).

У нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, а також суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у виконавчому написі, є безспірними. Розрахунок боргу, здійснений Відповідачем щодо наявності грошового зобов`язання позивача по кредиту, процентах річних та пені, є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків Відповідача без урахування думки та позиції Позивача (вимога про усунення порушення на адресу Позивача не надсилалася), а отже не може вважатися документом, який підтверджує безспірність вимог банку до боржника.

Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості та відповідності дійсній сумі заборгованості

Отже, безспірність заборгованості підтверджується документами, передбаченими Переліком документів; нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

Постановою Пленуму ВСУ від 31 січня 1992 року № 2 «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову у їх вчинені» у пункті 13 роз`яснено, що відповідно до статей 34, 36, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується документами, передбаченими спеціальним нормативним актами з цього приводу, і що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у випадках, коли законом встановлено інший строк давності, не минув цей строк.

З виконавчого напису нотаріуса не можливо встановити наявність безспірної заборгованості, оскільки, не відображається інформація щодо здійснення боржником останньої оплати по кредиту, не вбачається яким саме чином нараховувались відсотки за користування кредитними коштами, неустойка за порушення зобов`язань, а отже не можливо встановити дійсний розмір заборгованості та її безспірність.

Позивач звернувся до суду з заявою про витребування нотаріальної справи у нотаріуса для дослідження судом доказів щодо правомірності вчинення нотаріусом виконавчого напису, а саме - документів, які були надані Банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, що підтверджують безспірність заборгованості та для з`ясування чи дійсно боржником допущено прострочення платежів та чи дотримано Відповідачем строки звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису з моменту настання строку вимоги (заява про витребування нотаріальної справи додається).

Таким чином, вчинення виконавчого напису нотаріусом можливе лише при наявності безспірності заборгованості перед стягувачем та дотримання ним строків звернення, а порушення нотаріусом вказаних вимог с підставою визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

По-третє, відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» та п.3.1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус вчиняє виконавчі написи, за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями — не більше одного року.

Кредитний договір укладений 25.11.2008 року, строк погашення кредиту - 25.07.2013 року

року.

Відповідач став правонаступником всіх прав та обов`язків ПАТ «Універсал Банк», а отже відбулася зміна сторін у зобов`язанні, що згідно до статті 262 ЦК України, не змінює порядок обчислення та перебігу позовної давності.

Відповідно до умов кредитного договору Банк мав право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов`язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених цим договором, можливих штрафних санкцій, мав право вимагати погашення боргу протягом трьох років з дня виникнення права вимоги (тобто з дня, коли стягувач дізнався або повинен був дізнатися про те, що його права на належне виконання зобов`язання боржником порушено). Строк, пропущений Банком навіть з поважних причин не може бути поновлений нотаріусом.

Кінцевий строк кредиту - 25.07.2013 року, а отже трирічний строк для пред`явлення права вимоги закінчився 25.07.2016 року.

Із тексту виконавчого напису не вбачається коли настав строк платежу, але вбачається, що стягнення проводиться за період з 25.07.2008 року по 07.06.2021р

Проте право вимоги щодо стягнення заборгованості у Банка виникло 25.07.2008р., а виконавчий напис вчинено 22.06.2021 року, тобто з дня виникнення права вимоги минуло більше десяти років.

Отже Банк звернувся із заявою про вчинення виконавчого напису щодо стягнення заборгованості за кредитним договором після спливу трирічного строку.

Таким чином, вчинення виконавчого напису нотаріусом можливе лише при наявності дотримання строків звернення - за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а порушення нотаріусом вказаних вимог є підставою визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Тому, виконавчий напис № 205223 вчинений 22.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Форвард Фінансів» заборгованості за кредитним договором в розмірі 8 659,85 грн. вчинено із грубим порушенням статті 88 Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій, з пропуском строку, протягом якого Відповідач міг звернутися із заявою про вчинення оскаржуваного виконавчого напису.

Приватному нотаріусу не було надано належних доказів безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, а також доказів, що заборгованість заявлена у межах трирічного строку з дня настання права вимоги, чим порушено положення ст.88 Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про нотаріат» нотаріус повинен відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам.

У вчиненні виконавчого напису необхідно було відмовити, оскільки перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів затверджений постановою Кабінету Міністрів ' країни від 29 червня 1999 року № 1172, який був чинний на момент вчинення напису, не містив положень щодо можливості на підставі виконавчого напису нотаріуса задовольнити вимоги кредитора шляхом звернення стягнення заборгованості, яка випливає з кредитного договору, не посвідченого нотаріально.

Таким чином Відповідач, пропустивши строк на звернення з вимогою до боржника, безпідставно звернувся до нотаріуса, а нотаріус вчинив виконавчий напис не звертаючи увагу на пропущений кредитором строків звернення за вчиненням виконавчого напису, спірність заборгованості та відсутності права взагалі на вчинення виконавчого напису на кредитному договорі.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті. обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Щодо підсудності

Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ч. 2 статті 27 ЦПК України Однак, дога вказаної категорії справ можлива альтернативна підсудність, що зокрема, вбачається з ч.12 статті 28 ЦПК України, згідно якого, позови до стягувана про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання, яким в порядку ч.2 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» є місце проживання. Місцем проживання Позивача: АДРЕСА_1 (копія паспорту та коду додається) підсудна Харківському районному суду Харківської області.

Розпорядженням від 08.03.2022 за № 2/0/9-22 територіальну підсудність Харківського районного суду Харківської області у зв`язку з неможливістю здійснювати правосуддя під час воєнного стану було змінено, справи суду розглядаються Полтавським районним судом Полтавської області.

Відповідно до п.6 ч.З ст.175 ЦПК України повідомляє, що заходи досудового врегулювання спору не проводилися.

Відповідно до п,7.ч.З ст.175 ЦПК України повідомляю, що вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви не здійснювалось.

Понесені позивачкою витрати становлять 6488,20 грн., де: 992,00 грн - оплата судового збору за не майновий спір, 496,20 грн. оплата судового збору за подачу заява про забезпечення позову, що підтверджуються квитанціями, витрати на правову допомогу -5000 грн..

Прохала: Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий № 205223 вчинений 22.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Фінансів» заборгованості за кредитним договором в розмірі 8 659,85 грн. та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Фінансів» (місцезнаходження: 03186, місто Київ, б. Чоколівський, будинок 19, код за ЄДРПОУ: 44328497) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 992,00 грн. (як за немайновий спір) та за оплату судового збору за подачу заява про забезпечення позову 496,20 грн.

Представник позивачки – адвокат Темнюкова М.І. надала заяву про розгляд справи без її участі, де вказала, що позовні вимоги підтримує та прохає задовольнити, не заперечувала щодо ухвалення заочного рішення.

Представник позивачки – адвокат Темнюкова М.І. надала заяву заяву про розподіл судових витрат, прохала стягнути з відповідача на користь позивачки витрати на правничу допомогу в сумі 9 000грн., надавши відповідні докази(а.с.49-58).

       Відповідач – ТОВ «Форвард Фінансів» надав відзив на позовну заяву, посилаючись на те, що здійснення виконавчого напису нотаріусом врегульовано ст. ст. 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат», Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а також вимогами Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого в МЮ України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.

Відповідно до вимог ст. 87 Закону України Про нотаріат, п. 1.1. ч. 1 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Відповідно до ч. 2 Переліку документів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Відповідно до п. 2.1. ч. 2 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Закону України Про нотаріат , п.п. 3.1., З.З., 3.4. ч. З Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 . При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору, зокрема, щодо її розміру, строків, за яких вона нарахована тощо, а відтак, і документів, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріус вчиняє виконавчий напис. Документи, що встановлюють заборгованість, насамперед мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України Про нотаріат ). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

За змістом п. 2.3 глави 16 розділу II Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих банком повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику.

За таких умов нотаріусу для вчинення виконавчого напису відповідачем були надані документи, які підтверджують безспірність заборгованості, а зазначену в оспорюваному виконавчому написі заборгованість, можна вважати безспірною, оскільки позивач у своєму позові не зазначила жодної обставини, яка б свідчила про протилежне.

Як встановлено статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Щодо безспірності заборгованості.

Згідно положень ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 87 Закону України Про нотаріат , для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 цього Закону визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Главою 16 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно до 1.1. даної Глави для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Згідно п. 1.2. перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 3.1 вказаної Глави, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

У відповідності до п. 3.2 безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу (п. 3.4).

Безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника - вимога кредитора вважається безспірною.

Таким чином, в обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог кредитора. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.

Таким чином, заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо для вчинення виконавчого напису подані документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.6.1999 року № 1172.

З урахуванням приписів ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 50, 87, 88 Закону України Про нотаріат , захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису, що зазначено в правовій позиції, викладеній у Постанові Верховного Суду України у справі №6-887цс17 від 05 липня 2017 року.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Аналогічні правові висновки містяться в Постанові Верховного Суду від 18 вересня 2019 року, справа №161/6092/18-ц.

Згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з нотаріально посвідчених договорів, що передбачають сплату грошових сум, додаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

У п. 10 Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необгрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому, судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

За умовами п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні від 31.01.1992 року № 2 оскаржується тільки відмова у вчиненні виконавчого напису, а правильність вимог, зазначених у виконавчому напису, може бути оскаржена боржником лише в позовному порядку. При безспірності цих вимог суд скасовує виконавчий напис і відмовляє у їх задоволенні, а у разі часткової їх обґрунтованості - постановляє рішення про скасування виконавчого напису і стягнення з боржника на користь кредитора дійсної суми боргу. Крім того, безспірність заборгованості підтверджується документами, передбаченими Переліком, а нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

При цьому Верховним Судом України в постанові від 20.05.2015 р. у справі № 6- 158цс15 також висловлена правова позиція, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

Крім того, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6- 887цс17.

Із врахуванням даних обставин, керуючись ст. 175, 180 , 187 ЦПК України, ст. 88, 89 ЗУ «Про нотаріат», ст. 18 ЦК України, прохав: Відмовити Позивачу у задоволенні позивних вимог.

Треті особи не надали відзиву та будь-яких заперечень щодо позову, хоча повідомлялися належним чином, про що маються підтвердження в матеріалах справи.

Тому, суд за згоди представника позивачки, вважає за можливе розгляд справи по суті по наявним матеріалам справи у відсутності належно повідомлених сторін згідно ст. 223 ЦПК України.

       Судом  встановлено  всі обставини,  на які  послалася  в позові  позивачка  і вони  підтверджуються  матеріалами  справи на  а. с. 7-16, 24-26, 51-58.

Суд,  дослідивши  докази, якими  обґрунтовується  позов,  вважає,  що  позов  підлягає  задоволенню відповідно до ст. 8, 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», оскільки відповідачем не надано суду доказів на спростування зазначених позивачем обставин.

П.п. 3.1., 3.2. глави 16 «Порядку вчинення дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені «Переліком..» документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих документів.

Такими документами, згідно «Переліку..», є нотаріально посвідчена угода, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. При цьому, згідно п.1 цього «Переліку…» для одержання виконавчого напису подаються оригінал нотаріально посвідченої угоди, а також документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Тобто, із вказаних норм права вбачається, що така заборгованість або інша відповідальність боржника має бути безспірною і не потребує додаткового доказування.

Суд вважає, що нотаріусом при вчиненні виконавчого напису у порушення вимог вищеназваних нормативних актів, не була перевірена безспірність заявлених вимог.

Судові витрати по справі понесені позивачем підлягають відшкодуванню із відповідача на підставі ст. 141 ЦПК України, враховуючи що надано суду докази щодо розміру понесених позивачем витрат та розмір витрат на правову допомогу є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову.

Керуючись ст. 4, 10, 43, 49, 77, 81, 141, 142, 223, 259, 263, 264, 265, 268, 288, 354 ЦПК України, ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. 8, 50, 87, 88 ЗУ «Про нотаріат», суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Форвард Фінанів» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий № 205223 вчинений 22.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Фінансів» заборгованості за кредитним договором в розмірі 8 659,85 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Фінансів» (місцезнаходження: 03186, місто Київ, б. Чоколівський, будинок 19, код за ЄДРПОУ: 44328497) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 992,00 грн. та за оплату судового збору за подачу заява про забезпечення позову 496,20 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 9 000грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

       Рішення надруковано суддею в нарадчій кімнаті та є оригіналом.

Суддя: О. О. Гальченко