ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 509/287/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Кібенко О.Р., Кондратова І.Д.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Одеської області

(суддя - Малярчук І.А.)

від 03.01.2023

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Богатир К.В., судді: Поліщук Л.В., Таран С.В.)

від 22.06.2023

у справі № 509/287/18

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бриз-5", ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3

про скасування наказу, поновлення на роботі, виплату заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 150 391,91 грн, визнання недійсними та скасування рішень,

за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явилися

відповідача 1 - ОСОБА_2

відповідача 2 - ОСОБА_2

третя особа - ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулась до Овідіопольського районного суду Одеської області з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бриз-5" (далі - ОСББ "Бриз-5"), ОСОБА_2 про скасування наказу №2/2017 від 22.12.2017 про звільнення, поновлення на роботі та виплати заробітку за вимушений прогул.

1.2. Також ОСОБА_1 звернулась до Овідіопольського районного суду Одеської області з позовною заявою до ОСББ "Бриз-5", ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів ОСББ "Бриз-5" від 20.11.2016 про обрання нового складу правління ОСББ "Бриз-5", визнання недійсним та скасування рішення правління ОСББ "Бриз-5" від 11.12.2017 про обрання ОСОБА_2 головою Правління ОСББ "Бриз-5".

1.3. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.12.2011 на засіданні правління ОСББ "Бриз-5" обрано головою правління ОСББ ОСОБА_1 , однак, з грудня 2017 їй перестали виплачувати заробітну плату, а 17.01.2018 вона поштою отримала копію наказу №2/2017 від 22.12.2017 про звільнення її з посади голови правління ОСББ "Бриз-5", де вказано підставу звільнення - пункт 9 частини першої статті 36 КЗпП України, за якою підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені іншими законами, однак, якими саме законами передбачено підстави для звільнення позивачки у наказі не вказано. Позивач вважає, що таке звільнення її не відповідає положенням статей 40, 41 КЗпП України. За твердженням позивача, їй також не було видано трудову книжку, не проведено повного розрахунку. Поряд із цим позивач вважає, що її звільнено з порушенням пунктів 4.5, 4.7 Статуту ОСББ "Бриз-5", оскільки рішення про її звільнення не приймалось на загальних зборах членів ОСББ. На думку позивача, ОСОБА_2 своїми незаконними діями з підроблення підписів загальних зборів ОСББ "Бриз-5" переобрав правління ОСББ, що призвело до її звільнення.

1.4. Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 10.05.2018 наведені цивільні справи об`єднано в одне провадження.

1.5. Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 12.07.2019 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

1.6. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 23.11.2021 рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 12 .07.2019 скасовано, провадження у цивільній справі №509/287/18 закрито, роз`яснено позивачу, що заявлені нею позовні вимоги до ОСББ "Бриз-5", ОСОБА_2 про скасування наказу, поновлення на роботі, виплату заробітку за час вимушеного прогулу, визнання недійсними та скасування рішень підлягають розгляду в порядку господарського судочинства України.

1.7. Одеським апеляційним судом 15.12.2021 постановлено ухвалу про передачу справи №509/287/18 за підсудністю до Господарського суду Одеської області.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.01.2023 відмовлено повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бриз-5", ОСОБА_2 про скасування наказу, поновлення на роботі, виплату заробітку за час вимушеного прогулу, визнання недійсними та скасування рішень.

2.2. Відмовляючи у задоволенні позову в частині вимог про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів ОСББ "Бриз-5" від 20.11.2016 про обрання нового складу правління ОСББ, суд першої інстанції виходив з того, що протокол та листки письмового опитування містять особисті підписи співвласників будинку, які були присутні на загальних зборах та які прийняли в них участь шляхом письмового опитування в передбачений законом строк. Окрім того, позивач не довів суду, що підписи співвласників будинку на протоколі від 20.11.2016 та листках письмового опитування підроблені.

З огляду на встановлені обставини, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення правління ОСББ "Бриз-5" від 11.12.2017 про обрання ОСОБА_2 головою правління ОСББ, оскільки підставою такої недійсності позивачем було визначено недійсність результатів загальних зборів ОСББ "Бриз-5"від 20.11.2016.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині вимог про скасування наказу №2/2017 від 22.12.2017, поновлення ОСОБА_1 на посаді голови правління ОСББ "Бриз-5" з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд першої інстанції зазначив, що позивача було звільнено згідно наказу ОСББ "Бриз-5" №2/2017 від 22.12.2017 у відповідності до рішення правління ОСББ від 11.12.2017, з дотриманням компетенції правління, встановленої статтею 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", пунктом 4.5 Статуту ОСББ "Бриз-5", чим спростовується твердження позивача про те, що її звільнено без правової підстави та без посилання на норми закону, тому відсутні підстави для зазначення у наказі №2/2017 від 22.12.2017 положень статей 40, 41 КЗпП України, оскільки позивачку звільнено не за підставами, що передбачені ними.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_2 не може бути відповідачем, оскільки перебував на посаді голови правління ОСББ та особисто не мав взаємовідносин із позивачем.

2.3. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2023 рішення Господарського суду Одеської області від 03.01.2023 у справі №509/287/18 залишено без змін.

2.4. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Одеської області від 03.01.2023 та постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2023 у справі №509/287/18, ОСОБА_1 звернулась з касаційною скаргою, якою просить оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

3.2. Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 визначила пункти 1, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

3.4. ОСОБА_1 підставою касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування викладених у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15 (щодо застосування частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України), від 06.09.2021 у справі №916/3074/20, від 19.04.2023 у справі №910/15551/20, від 18.04.2018 у справі №904/2796/17, від 15.03.2023 у справі №916/2914/21, від 22.06.2021 у справі №910/9672/20, від 03.11.2021 у справі №910/15811/20, від 02.12.2020 у справі №916/86/20, від 10.11.2022 у справі №925/524/21, від 14.07.2022 у справі №756/7632/18 (щодо порядку скликання, повідомлення та проведення загальних зборів).

3.5. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

3.6. Також підставою касаційного оскарження зазначає пункт 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме: пункт 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судами попередніх інстанцій не досліджено письмові докази, не надано їм жодної правової оцінки.

3.7. У відзивах на касаційну скаргу ОСББ "Бриз-5" та ОСОБА_2 проти вимог касаційної скарги заперечують з підстав, викладених у них, та просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Відзиви на касаційну скаргу обґрунтовані тим, що позивачка не надавала суду рішень правління про обрання її головою правління та про укладення з нею трудового договору, так як це належить до компетенції правління, натомість надала копії наказів за своїм підписом, яким сама себе призначила головою правління ОСББ та призначила собі оклад голови правління ОСББ, що належить до компетенції загальних зборів; необґрунтованими є доводи касаційної скарги про неврахування судами правових висновків у зазначених скаржницею постановах Верховного Суду, оскільки справа, що переглядається не є подібною до зазначених у касаційній скарзі справ; безпідставними є доводи касаційної скарги про порушення судами порядку дослідження та оцінки доказів, оскільки суди досліджували у судових засіданнях пояснення свідків та заслуховували звукозаписи судових засідань; виходячи із самостійно встановленого самій собі окладу позивачка неправомірно розрахувала втрачений заробіток; позивачка не оскаржувала рішення загальних зборів в частині припинення її повноважень як члена правління.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Відповідно до наказу від 22.12.2011 №1 ОСОБА_1 приступила до виконання обов`язків голови правління ОСББ "Бриз-5" на підставі протоколу правління №1 від 20.12.2011.

20.11.2016 було проведено загальні збори співвласників ОСББ "Бриз-5", що підтверджується протоколом даних зборів.

За результатами проведення даних зборів було прийнято рішення про припинення повноважень раніше обраних членів правління ОСББ "Бриз-5" та обрання Правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бриз-5" у складі трьох осіб: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 .

11.12.2017 відбулося засідання Правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бриз-5", що підтверджується протоколом даного засідання.

За результатами проведення даного засідання було прийнято наступні рішення:

- відповідно до пункту 4.7 Статуту ОСББ "Бриз-5", згідно статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", обрати головою правління ОСББ "Бриз-5" Можина Олександра Васильовича;

- надати голові правління ОСББ "Бриз-5" ОСОБА_2 повноваження внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості щодо новобраного керівника ОСББ "Бриз-5".

Підписи на протоколі засідання правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бриз-5" посвідчені нотаріально.

ОСОБА_2 приступив до виконання обов`язків голови правління з 20.12.2017 згідно наказу №1/2017.

Призначення ОСОБА_2 на посаду голови правління ОСББ "Бриз-5" було зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та про такий факт повідомлено належним чином податкові та фінансові контролюючі установи, в підтвердження чого до справи подано виписку з ЄДРЮОФОП від 13.12.2017, повідомлення до Овідіопольської ДПІ від 20.12.2017 про зміну керівника.

Наказом ОСББ "Бриз-5" від 22.12.2017 №2/2017 у з`язку з переобранням голови правління ОСББ згідно із Законами України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" звільнено з посади голову правління ОСББ "Бриз-5" ОСОБА_1 на підставі пункту 9 частини першої статті 36 КЗпП України. Наказ підписано ОСОБА_2 із зазначенням посади "голова правління".

Відповідно до акта, складеного за участю членів правління ОСББ та мешканців будинку від 22.12.2017, позивач від отримання наказу про її звільнення відмовилась. Копію даного наказу позивач отримала поштою 17.01.2018.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Верховний Суд у постанові від 17.01.2023 у справі №910/20309/21 зазначив, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, статтею 287 Господарського процесуального кодексу України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.

5.3. Щодо підстави відкриття касаційного провадження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

ОСОБА_1 підставою касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування викладених у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15 (щодо застосування частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України), від 06.09.2021 у справі №916/3074/20, від 19.04.2023 у справі №910/15551/20, від 18.04.2018 у справі №904/2796/17, від 15.03.2023 у справі №916/2914/21, від 22.06.2021 у справі №910/9672/20, від 03.11.2021 у справі №910/15811/20, від 02.12.2020 у справі №916/86/20, від 10.11.2022 у справі №925/524/21, від 14.07.2022 у справі №756/7632/18 (щодо порядку скликання, повідомлення та проведення загальних зборів).

Положення статті 287 Господарського процесуального кодексу України спрямовано на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають з подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 визначила наступні критерії подібності правовідносин у розумінні норм процесуального законодавства.

Для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 389 (пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України; пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України) та пункту 5 частини першої статті 396 Цивільного процесуального кодексу України (пункту 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України; пункту 5 частини першої статті 339 Кодексу адміністративного судочинства України) таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи (див. постанови від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі №925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 у справі № 910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі № 243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі № 372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах № 522/2202/15-ц (пункт 22) і № 522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц (пункт 22)). Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).

Задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин (подібність відносин) Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 конкретизувала:

- висновок про те, що така подібність означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу правовідносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин) (викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16 (пункт 32), від 25.04.2018 у справі № 925/3/17 (пункт 38), від 11.04.2018 у справі № 910/12294/16 (пункт 16), від 16.05.2018 у справі № 910/24257/16 (пункт 40), у постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі № 910/8956/15, від 06.09.2017 у справі № 910/3040/16, від 13.09.2017 у справі № 923/682/16 тощо);

- висновок про те, що під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, за змістом яких тотожними, аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин (викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 373/1281/16-ц, від 16.05.2018 у справі № 760/21151/15-ц, від 29.05.2018 у справах № 305/1180/15-ц і № 369/238/15-ц (реєстровий номер 74842779), від 06.06.2018 у справах № 308/6914/16-ц, № 569/1651/16-ц та № 372/1387/13-ц, від 20.06.2018 у справі № 697/2751/14-ц, від 31.10.2018 у справі № 648/2419/13-ц, від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11, від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц тощо).

Здійснена Великою Палатою Верховного Суду конкретизація полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

При цьому, слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

Відповідно, неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, як підстави для касаційного оскарження, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали місце подібні правовідносини.

5.4. За доводами касаційної скарги скаржниця вважає, що місцевий господарський суд, висновки якого підтримав і суд апеляційної інстанції, неправомірно своєю ухвалою відмовив у задоволенні заяви про зміну (уточнення) підстав позову. При цьому зазначив, що судами не враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15 а саме, не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Тобто, на думку скаржника, суд мав розглядати позов в редакції, яка викладена в заяві про зміну (уточнення) підстав позову.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у позовних заявах від 29.01.2018 та від 29.03.2018, поданих до Овідіопольського районного суду Одеської області, позивач просив суд:

- скасувати наказ №2/2017 від 22.12.2017;

- поновити ОСОБА_1 на посаді голови правління ОСББ "Бриз-5" з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу;

- визнати недійсними та скасувати рішення загальних зборів ОСББ "Бриз-5" від 20.11.2016 про обрання нового складу правління ОСББ "Бриз-5";

- визнати недійсними та скасувати рішення правління ОСББ "Бриз-5" від 11.12.2017 про обрання ОСОБА_2 головою правління ОСББ.

Підставами первинних позовних вимог позивач визначив:

- порушення статей 40, 41 КЗпП України, звільнення в порушення процедури, передбаченої статутом;

- відсутність загальних зборів ОСББ та засідань правління ОСББ, на яких розглядалось би питання про звільнення позивача;

- підроблення підписів на спірних рішеннях;

- відсутність повідомлення про проведення загальних зборів співвласників ОСББ "Бриз-5".

Позивач 24.01.2022 подав до Господарського суду Одеської області заяву про зміну (уточнення) підстав позову шляхом викладення позову у новій редакції.

17.02.2022 до Господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява, в якій позивач просить суд не розглядати заяву про зміну уточнення підстав позову від 24.01.2022, прийняти заяву про зміну (уточнення) підстав позову від 17.02.2022, залучити ОСОБА_5 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

У заяві про зміну (уточнення) підстав позову від 17.02.2022 позивач виклав наступні позовні вимоги:

- визнати недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Бриз-5" від 20.11.2016;

- визнати недійсним рішення правління ОСББ "Бриз-5" від 11.12.2017;

- визнати недійсним наказ голови правління ОСББ "Бриз-5" від 22.12.2017;

- поновити ОСОБА_1 на посаді голови правління ОСББ "Бриз-5";

- стягнути з ОСББ "Бриз-5" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 141 017,34 грн.

Підставами позову за заявою від 17.02.2022 є:

- порушення порядку скликання загальних зборів;

- порушення порядку повідомлення позивача як учасника зборів;

- відсутність кворуму на зборах;

- на загальних зборах 20.11.2016 не приймалось рішення про припинення повноважень позивача, як голови правління, тому її повноваження припинились внаслідок рішення правління від 11.12.2017;

- позивач, як голова правління, не скликала засідання правління 11.12.2017, тому воно проведено без законних підстав;

- позивач була звільнена на підставі пункту 9 статті 36 КЗпП України, але в разі припинення повноважень позивача загальними зборами 20.11.2016 позивач мала бути звільнена на підставі пункту 5 статті 41 КЗпП України;

- позивач була звільнена з підстав, які не застосовуються до спірних правовідносин, і не була звільнена з підстав, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

У даному випадку, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем змінені матеріальні вимоги, а саме позовні вимоги немайнового характеру доповнені вимогами про визнання недійсними всіх рішень загальних зборів ОСББ "Бриз-5" від 20.11.2016, а в первісному позові була заявлена вимога про визнання недійсним і скасування рішення загальних зборів ОСББ "Бриз-5" лише про обрання нового складу правління. Рішення загальних зборів ОСББ "Бриз-5" від 20.11.2016 про припинення повноважень раніше обраного складу правління у первісному позові не оскаржувалося.

Крім того, рішення правління ОСББ "Бриз-5" від 11.12.2017 в первісному позові також оскаржувалося виключно в частині обрання ОСОБА_2 головою правління ОСББ "Бриз-5". Рішення правління ОСББ "Бриз-5" від 11.12.2017 про надання голові правління ОСББ "Бриз-5" ОСОБА_2 повноваження внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості щодо новобраного керівника ОСББ "Бриз-5" у первісному позові не оскаржувалося.

З огляду на що, суди дійшли висновків про відмову у задоволенні заяви позивача про зміну (уточнення) підстав позову від 17.02.2022 в частині прийняття заяви про зміну (уточнення) підстав позову від 17.02.2022 за вх.№4662/22 на необхідність розгляду даної справи в межах предмету та підстав позову, заявлених ще до Овідіопольського районного суду Одеської області у первісних позовах, з врахуванням заяви позивача від 24.10.2022 за вх.№23521/22, якою позивач збільшила розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу та просила стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 150 391,91 грн.

У справі №924/1473/15, про неврахування якої зазначає скаржниця, Велика Палата Верховного Суду, спростовуючи доводи касаційної скарги стосовно задоволення судами заяви про зміну предмета спору, виходила з того, що не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Водночас і посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв`язку з цим господарський суд, з`ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Суди попередньої інстанції дослідили та надали обґрунтовану оцінку доводам заявника щодо наявності підстав для задоволення заяви про зміну предмета позову за вказаних змін фактичних обставин справи, які полягали у здійсненні відповідачем ряду дій та безпідставного розпорядження земельною ділянкою, прийняття за результатом такого розпорядження рішення, яке унеможливить відновлення права позивача.

Натомість у справі, що переглядається, судами встановлено одночасну зміну предмета та підстав позову. З поміж іншого, судами також встановлено, що обставини, якими був обґрунтований первісний позов (не проведення загальних зборів, підроблення документів) не збережені, оскільки у новій редакції позову позивач посилається на відсутність кворуму, порушення порядку скликання загальних зборів та порядку повідомлення, що є взаємовиключними.

Отже, враховуючи викладені обставини, які були встановлені судами, Верховний Суд вважає безпідставними та необґрунтованими доводи позивачки про неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 25.06.2019 у справі №924/1473/15, оскільки ухвалені оскаржувані судові рішення за висновком колегії не суперечать вказаній постанові Верховного Суду.

У справі №910/15551/20 Велика Палата Верховного Суду, закриваючи касаційне провадження в частині оскарження ухвал апеляційного суду стосовно відмови у задоволенні заяви про відвід головуючого судді у справі як таких, що не підлягають касаційному оскарженню, зазначила, що порушення норм процесуального права, допущені судом апеляційної інстанції при їх ухваленні, у встановлених процесуальним законодавством випадках, можуть бути підставою для скасування постанови апеляційного суду.

Втім, у справі, що переглядається, судом апеляційної інстанції не встановлено порушення норм процесуального права при прийнятті місцевим господарським судом ухвали від 05.09.2022, зокрема, в частині відмови у задоволенні заяви про зміну (уточнення) підстав позову.

5.5. Також ОСОБА_1 вважає, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 06.09.2021 у справі №916/3074/20, від 18.04.2018 у справі №904/2796/17, від 15.03.2023 у справі №916/2914/21, від 22.06.2021 у справі №910/9672/20, від 03.11.2021 у справі №910/15811/20, від 02.12.2020 у справі №916/86/20, від 10.11.2022 у справі №925/524/21, від 14.07.2022 у справі №756/7632/18 (щодо порядку скликання, повідомлення та проведення загальних зборів).

Судами попередніх інстанцій, виходячи зі змісту позовних заяв, встановлено, що предметом спору є вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Бриз-5" від 20.11.2016 про обрання нового складу правління ОСББ "Бриз-5", визнання недійсним рішення правління ОСББ "Бриз-5" від 11.12.2017 про обрання ОСОБА_2 головою правління ОСББ; про скасування наказу №2/2017 від 22.12.2017, яким позивачку звільнено з посади голови правління ОСББ; поновлення позивачки на посаді голови правління ОСББ "Бриз-5" з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Підставами позовних вимог, які прийняті судом до розгляду по суті, ОСОБА_6 визначила: відсутність загальних зборів ОСББ та засідань правління ОСББ, на яких розглядалось би питання про звільнення позивача; підроблення підписів на спірних рішеннях; відсутність повідомлення про проведення загальних зборів співвласників ОСББ "Бриз-5", порушення статей 40, 41 КЗпП України, звільнення в порушення процедури, передбаченої статутом.

Згідно із статтею 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Згідно зі статтею 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багато-квартирного будинку).

Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції чинні та момент прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів) скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень.

Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Час і місце проведення обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції чинній та момент прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів), органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання.

Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік.

Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Рішення загальних зборів оприлюднюється. У передбачених статутом або рішенням загальних зборів випадках воно може бути надане співвласникам під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом).

Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії.

Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.

До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься:

- затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього;

- обрання членів правління об`єднання;

- питання про використання спільного майна;

- затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту;

- попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об`єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина;

- визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників;

- прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд;

- визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління;

- визначення обмежень на користування спільним майном;

- обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації;

- прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.

За рішенням загальних зборів можуть бути обрані представники від об`єднання, яким зборами надаються відповідні повноваження щодо оперативного вирішення нагальних питань шляхом скликання зборів представників. Статутом визначаються порядок скликання та голосування, перелік питань, які можуть вирішуватися зборами представників.

Збори представників не можуть вирішувати питання, які стосуються майнових прав співвласників, погіршують умови використання майна або умови проживання.

Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.

Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів.

Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.

Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").

Для керівництва поточною діяльністю об`єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених статутом.

Правління є виконавчим органом об`єднання і підзвітне загальним зборам.

Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами.

До компетенції правління відноситься: підготовка кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; здійснення контролю за своєчасною сплатою співвласниками внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно з законодавством; розпорядження коштами об`єднання відповідно до затвердженого загальними зборами об`єднання кошторису; укладення договорів про виконання робіт, надання послуг та здійснення контролю за їх виконанням; ведення діловодства, бухгалтерського обліку та звітності про діяльність об`єднання; скликання та організація проведення загальних зборів співвласників або зборів представників; призначення письмового опитування співвласників та утворення відповідної комісії для його проведення.

Відповідно до пункту 4.1 Статуту ОСББ "Бриз-5" органами управління об`єднання є загальні збори його членів, правління та ревізійна комісія об?єднання.

Вищим органом управління об`єднання є загальні збори (пункт 4.2 Статуту).

Відповідно до пункту 4.3 Статуту загальні збори скликаються і проводяться згідно з вимогами цього статуту та чинного законодавства.

Пунктом 4.4 Статуту встановлено, що загальні збори правочинні, якщо на них присутні більше половини членів об`єднання.

Пунктом 4.5 Статуту передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів членів об`єднання, окрім іншого, належить: обрання членів правління об`єднання; визначення розміру матеріального або іншого заохочення членів об`єднання і правління.

Відповідно до пункту 4.7 Статуту правління об`єднання зі свого складу обирає голову правління і його заступника, Голова правління забезпечує виконання рішень загальних зборів членів об`єднання та рішень правління, діє без доручення від імені об`єднання, укладає в межах своєї компетенції угоди, розпоряджається коштами об`єднання відповідно до затвердженого кошторису.

Пунктом 5.1 Статуту передбачено, що чергові загальні збори членів об`єднання скликаються правлінням не рідше ніж раз на рік, як правило по закінчення календарного року для розгляду наслідків діяльності об`єднання. Позачергові загальні збори членів об`єднання можуть бути скликані за вимогою членів об`єднання, які мають більше 20 відсотків голосів від їх загальної кількості або за вимогою ревізійної комісії (ревізора) об`єднання.

Повідомлення про проведення загальних зборів членів об`єднання надсилається в письмовій формі і вручається кожному члену об`єднання під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом) на вказану адресу. Повідомлення надсилаються не пізніше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається порядок денний, дата та місце їх проведення (пункт 5.2 Статуту).

Пунктом 5.6 Статуту визначено, що рішення членів об`єднання може були прийнято шляхом їх письмового опитування. Порядок проведення письмового опитування затверджується загальними зборами.

Відповідно до пункту 5.7 Статуту, рішення, прийняті на загальних зборах, підписуються Головою правління та секретарем загальних зборів і підлягають постійному зберіганню.

Судами попередніх інстанцій, виходячи із обставин, якими ОСОБА_6 обґрунтовує свої вимоги, встановлено, що на підтвердження факту проведення загальних зборів 20.11.2016 сторони подали до справи протокол загальних зборів з листками письмового опитування. Вказані протокол та листки письмового опитування містять особисті підписи співвласників будинку, які були присутні на загальних зборах та які прийняли в них участь шляхом письмового опитування в передбачений законом строк.

Допитані у якості свідків в Овідіопольському районному суді ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та інші під присягою свідка підтвердили свої підписи в протоколі загальних зборів та листках письмового опитування, підтвердили факт проведення загальних зборів 20.11.2016 з порядком денним про переобрання членів правління ОСББ "Бриз-5".

Доказів підроблення підписів співвласників будинку на протоколі від 20.11.2016 та листках письмового опитування позивачем не надано.

З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій відхилили твердження позивача про не проведення загальних зборів учасників ОСББ "Бриз-5".

Щодо повідомлення ОСОБА_1 про дату проведення загальних зборів ОСББ судами встановлено наступне.

Повідомлення про проведення загальних зборів здійснювалося шляхом вручення письмових повідомлень під розписку та шляхом розміщення оголошення у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду багатоквартирного будинку.

Ініціативною групою у складі співвласників будинку ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка скликала на 20.11.2016 загальні збори, 05.11.2016, тобто за 15 днів до проведення збрів, при вході до кожного під`їзду багатоквартирного будинку були розміщені письмові оголошення про проведення загальних зборів із зазначенням дати, часу та місця проведення загальних зборів, порядку денного, ініціаторів зборів.

Виходячи з того, що судами встановлено склад ініціативної групи, колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про неврахування постанови від 18.04.2018 у справі №904/2796/17.

Судами також встановлено, що крім розміщення оголошень у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду, повідомлення співвласників про загальні збори здійснювалося також 05.11.2016 шляхом вручення їм під розписку письмових повідомлень із зазначенням дати, часу та місця проведення загальних зборів, порядку денного, ініціаторів зборів.

Письмові повідомлення про загальні збори 05.11.2016 вручалися ініціативною групою та іншими співвласниками будинку всім співвласникам під розписку, у разі відмови від отримання повідомлення - складався акт із зазначенням останнього.

До того ж судами встановлено, що ОСОБА_1 була присутня на загальних зборах ОСББ.

Враховуючи зазначене, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на неврахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 15.03.2023 у справі №916/2914/21, від 22.06.2021 у справі №910/9672/20, від 03.11.2021 у справі №910/15811/20, від 02.12.2020 у справі №916/86/20, від 10.11.2022 у справі №925/524/21, від 14.07.2022 у справі №756/7632/18 щодо застосування статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", оскільки у жодній із цих справ судами не була встановлена фактична обізнаність та присутність співвласника про загальні збори.

Крім того, суд звертає увагу скаржника, що неповідомлення учасника про загальні збори не є беззаперечною підставою для визнання рішень, ухвалених на таких зборах, недійсними.

Подібні за змістом висновки викладено у постановах Верховного Суду від 07.09.2021 у справі №916/2506/20, від 15.06.2022 у справі №910/6685/21, від 27.03.2023 у справі №906/908/21, від 28.03.2023 у справі №916/213/22, від 30.05.2023 у справі №916/212/22, від 07.06.2023 у справі №916/211/22.

З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, суди дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача про визнання недійсними та скасування рішення загальних зборів ОСББ "Бриз-5" від 20.11.2016 про обрання нового складу правління ОСББ. Оскільки суди встановили відсутність підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Бриз-5" від 20.11.2016 про обрання нового складу правління, то оскаржуване рішення правління ОСББ "Бриз-5" від 11.12.2017 також не може бути визнано недійсним і голову правління ОСОБА_2 було обрано правомочним складом правління.

У справі №916/3074/20 про визнання недійсними рішення загальних зборів співвласників ОСББ позов обґрунтовано тим, що при скликанні та проведенні загальних зборів порушені вимоги Законів України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", а також положення Статуту ОСББ, відтак, були порушені права позивачів на участь у загальних зборах і голосуванні під час прийняття рішень, а рішення, ухвалені загальними зборами, були прийняті за відсутності кворуму і мають бути визнані недійсними. Верховний Суд, направляючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, виходив з того, що апеляційним судом не було враховано положень частини шістнадцятої статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" стосовно можливості прийняття рішення не тільки в день проведення загальних зборів, а й шляхом письмового опитування протягом 15 календарних днів. Також зазначив, що безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів. При цьому, суд, розглядаючи спір про визнання недійсним рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, повинен встановити порушення прав позивача оспорюваним рішенням загальних зборів. Чого, в даному випадку не було належним чином встановлено, що призвело до прийняття апеляційним судом передчасного висновку про задоволення позову.

Натомість у справі, що переглядається, позовні вимоги не обґрунтовувалися відсутністю кворуму для проведення загальних зборів, навпаки позивачем ставилося під сумнів саме проведення зборів.

Отже аналіз висновків, зроблених у оскаржуваних позивачкою судових рішеннях, не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним у вказаних вище постановах Верховного Суду, на які посилається скаржниця у касаційній скарзі, і ці висновки не є різними за своїм змістом, а зроблені судами за інших встановлених судами попередніх інстанцій обставин.

5.6. Також підставою касаційного оскарження зазначає пункт 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме: пункт 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судами попередніх інстанцій не досліджено письмові докази, не надано їм жодної правової оцінки.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Таким чином, за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у вигляді не дослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення в сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

За таких обставин недостатніми є доводи скаржника про не дослідження судом апеляційної інстанції зібраних у справі доказів за умови непідтвердження підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не підтвердилася під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень з цієї підстави.

Водночас колегія суддів зазначає, що доводи скаржника фактично зводяться до незгоди скаржника із наданою судами оцінкою обставин справи та вказують на переоцінку доказів у справі, що суперечить положенням статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

Інші доводи касаційної скарги не обґрунтовані підставами касаційного оскарження, визначеними частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не спростовують наведених висновків та не впливають на них.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.2. Статтею 309 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.3. З огляду на встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини справи, виходячи із доводів та вимог касаційної скарги та враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваних рішення місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції.

7. Судові витрати

7.1. Враховуючи те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 236, 238, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Одеської області від 03.01.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2023 у справі №509/287/18 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Кібенко

І. Кондратова