Справа № 197/809/23

Провадження № 3/197/643/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ.

11 жовтня 2023 року суддя Широківського районного суду Дніпропетровської області Леонідова О.В., розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Широке Дніпропетровської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ВП № 7 Криворізького районного управління поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає: АДРЕСА_1 , у здійсненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

       Відповідно до протоколу про адміністратичне правопорушення 16.06.2023 в період часу з 10:00 до 12:30 год. за адресою: АДРЕСА_2 " малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснила крадіжку на суму 34 (тридцять чотири) гривні 00 копійок, що є наслідком неналежного виконання її батьком, ОСОБА_1 , його батьківських обов`язків, передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України. Таким чином, ОСОБА_1 ухилився від виконання своїх батьківських обовязків, чим вчинив правопорушення відповідно до ч.1 ст. 184 КУпАП.

        ОСОБА_1 пояснив, що бесіду з неповнолітньою донькою провів, вона пояснювала, що кільця поклала в карман та забула оплатити, не хотіла їх красти.

       До протоколу про адміністративне правопорушення додано пояснення ОСОБА_1 щодо проведення профілактичної бесіди, пояснення неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в яких остання зазначила, що забула оплатити кільця, копії паспортів батьків, свідоцтва про народження дитини, фотографії без пояснень.

       У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

       Обов`язок, щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

       Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

       Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

       Так, частина 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

       У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується). Суд погоджується з одностайною позицією ЄСПЛ, викладеною в цьому рішенні.

       Частиною першою статті 184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

       Частиною третьою статті 184 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.

       В протоколі та доданих матеріалах не підтверджена об`єктивна сторона правопорушення за ч.1 ст. 184 КУпАП, а зазначена об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 184 КУпАП, при цьому не додані достатні докази, які підтврджують вчинення неповнолітньою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , крадіжки.

       Згідно із ч.2 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

       Таким чином, суду не додано доказів, що в діях ОСОБА_1  наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.

       Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

        Керуючись ст.ст. 184, 247, 283, 284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

       Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КУпАП закрити на підставі п.1ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП.

       Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Широківський районний суд Дніпропетровської області.

       Суддя О.В. Леонідова