ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2023м. ХарківСправа № 922/2477/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Пономар Є.А.

розглянувши заяву Приватного підприємства "Укрбалпром" про розподіл витрат на правничу допомогу адвоката (вх.№ 25919 від 25.09.2023) по справі

за позовом  Приватного підприємства "Укрбалпром", село Явірське (адреса: 64224, Харківська обл., Ізюмський р-н, село Явірське, вул.Центральна, буд.168)     

до   1. Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, м.Харків (адреса: м. Харків, вул.Бакуліна, буд.18), 2. Північно-східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці, м.Полтава (адреса: м.Полтава, вул.Пушкіна, буд.119)    

про  стягнення 132281,00 грн  

 за участю представників:

позивача - Халабурдін С.В. (адвокат, ордер серія АХ №1134945 від 10.06.2023 року);

відповідача-1- не з`явився;

відповідача-2 - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.09.2023 року у справі №922/2477/23 позов задоволено повністю, стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «УКРБАЛПРОМ» заподіянні збитки у розмірі 132281,00грн, та призначено судове засідання для вирішення питання щодо судових витрат на 03.10.2023 року о 12:40, встановивши позивачу строк у 5 днів для надання суду докази понесених судових витрат.

25.09.2023 року до суду надійшла заява представника позивача (вх.№25919) про стягнення 12000,00 грн витрат на правничу допомогу, та докази наданих послуг, виконаних адвокатом по справі №922/2477/23 на вказану суму.

02.10.2023 року до суду надійшли письмові пояснення відповідача-1 (вх.№26608), в яких останній просив відмовити позивачу у задоволенні вимог про стягнення судових витрат та розглядати справу без участі відповідача-1.

Надані документи прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 03.10.2023 року підтримував заяву про розподіл судових витрат та просив її задовольнити.

Представники відповідачів у судове засідання 03.10.2023 року не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи та докази, надані представником позивача на підтвердження понесених останнім витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ст.221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог; для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.4 ст.244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Представником позивача до закінчення судових дебатів у справі заявлено клопотання про подання доказів адвокатських витрат після ухвалення рішення.

На виконання приписів ч.8 ст.129 ГПК України позивачем надіслано відповідні докази протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відповідно до чч.1,3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як передбачено ч.1 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем надано до суду наступні докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу: договір про надання правової допомоги б/н від 01.06.2023 року; ордер серія АХ №1134945 від 10.06.2023 року; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1023 видане на підставі рішення Полтавської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 05.08.2011 року №22; акт наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 25.09.2023 року.

Судом встановлено, що між позивачем та адвокатським бюро "Святослава Халабурдіна" в особі директора Халабурдіна Святослава Володимировича укладено договір про надання правничої допомоги від 01.06.2023 року, відповідно до якого адвокатське бюро виконувало роботи та надавало послуги у обсязі та порядку, встановленому за домовленістю сторін.

Сторонами договору складено Акт наданих послуг від 25.09.2023 на загальну суму 12000,00 грн.

Згідно з п.3.1. Договору сторони погодили, що за надання правової допомоги за договором клієнт сплачує Бюро винагороду (гонорар) в розмірі 12000,00 грн.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що оплата проводиться протягом 5 робочих днів  після ухвалення рішення судом першої інстанції у безготівковій формі на банківський рахунок Бюро.

Відповідно до акту наданих послуг адвокатське бюро в особі адвоката Халабурдіна С.В. надало наступні послуги: дослідження обставин заподіяння ПП "Украбалпром" збитків органом державної влади; консультації та роз`яснення для клієнта з правових питань, пов`язаних із стягненням у судовому порядку з Державного бюджету України збитків, заподіяних органом державної влади; складання позовної заяви та подання її до суду, представництво клієнта в суді.

Позивач та адвокат підписали акт наданих послуг від 25.09.2023 року, яким засвідчили, що адвокатське бюро "Святослава Халабурдіна" виконало роботу та надало послуги на суму 12000,00 грн.

Відповідно до правової позиції Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, що викладена у додатковій постанові від 21.01.2020 року по справі №904/1038/19 за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 року у справі № 910/906/18.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо.

Вибір форми та суб`єкта такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати.

Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, з означених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Відповідно до чч.1,2 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та в надання інших видів правової допомоги клієнту.

Судова практика свідчить, що українські суди, здійснюючи розподіл витрат на послуги адвоката, керуються практикою Європейського суду з прав людини. У своїх рішеннях у справах "Баришевський проти України" від 26.02.2015, "Гімадуліна та інші проти України" від 10.12.2009, "Двойних проти України" від 12.10.2006, "Меріт проти України" від 30.03.2004, "East/West Jinnee Limited" проти України" від 23.01.2014 ЄСПЛ указував, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат за умови, що буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.

Сформована практика Європейського суду з прав людини заснована на тому, що заявник має право на відшкодування витрат в розмірі, який був необхідний та розумний і дійсно понесений. Зокрема, у справі "Неймайстер проти Австрії" було вирішено, що витрати на правову допомогу присуджуються в тому випадку, якщо вони були здійснені фактично, були необхідними і розумними в кількісному відношенні (пункт 43 рішення "Неймайстер проти Австрії").

Згідно з ч.2 ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною 5 цієї ж статті встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес,

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо,

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з процесуальним законодавством розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірний із:

1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та/або значенням справи для сторони, в т.ч. впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто суд не може на власний розсуд зменшувати розмір витрат на оплату правничої допомоги, який підлягає відшкодуванню. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові у справі №755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) від 19.02.2020: "Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони".

Відповідачами клопотання про зменшення даних витрат до суду не надано.

На підставі договору про надання правничої допомоги, акту наданих послуг визначена загальна вартість послуг в розмірі 12000,00 грн.

Обсяг наданих адвокатом послуг підтверджується наявними в матеріалах справи доказами: договором про надання правничої допомоги та актом наданих послуг. Отже позивачем надані до суду належні докази на підтвердження виконання наданих послуг з правничої допомоги.

Таким чином, проаналізувавши зміст наданих позивачем доказів на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, що надані адвокатом послуги цілком відповідають критеріям дійсності, необхідності, розумності їх розміру та є такими, що підтверджуються матеріалами справи.

Згідно з ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати (в т.ч. пов`язані з наданням професійної правничої допомоги) покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

З урахуванням повного задоволення позовних вимог, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12000,00 грн покладаються на державу.

Господарський суд зазначає про те, що відшкодування шкоди у відповідному розмірі, завданої незаконними рішеннями, діями органу державної влади, його посадовими особами, службовими особами, має бути здійснено за рахунок держави, оскільки відповідно до статей 1173,1174 Цивільного кодексу України, ст. 56 Конституції України, відповідальність несе саме держава, а не її органи або посадові чи службові особи. Останні здійснюють свої функції не як приватні особи в своїх інтересах, а від імені держави та в межах покладених на них державної компетенції.

Згідно з ч.1 ст.25 Бюджетного кодексу України казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (ч. 2 ст. 2 Цивільного кодексу України).

Відповідно до підпункту 2 пункту 35, п. 36 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою КМУ 03.08.2011 № 845 казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.

Отже органи державного казначейства не можуть бути безпосередніми сторонами майнових спорів між стягувачами та державою Україна щодо відшкодування збитків/шкоди, завданої неправомірними діями чи бездіяльністю державних органів, саме з якими у стягувачів і виникли спірні відносини.

З цих підстав витрати на правничу допомогу покладається на державу.

Крім того, заявою від 25.09.2023 представник позивача просить суд заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу покласти на державу.

Відповідно до ч.5 ст.244 ГПК України додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 42, 46, 73, 74, 79, 80, 86, 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити заяву позивача про розподіл судових витрат.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «УКРБАЛПРОМ» (64224, Харківська область, Ізюмський район, село Явірське, вулиця Центральна, будинок 168, код ЄДРПОУ 34329054) судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12000,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткового рішення складено 10.10.2023

Суддя   К.В. Аріт