Дата документу 11.10.2023Справа № 554/2695/23

Провадження № 3/554/1512/2023

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

       11.10.2023 року суддя Октябрського районного суду міста Полтави Попов О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Октябрського районного суду м. Полтави матеріал відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

07.03.2023 року о 22-39 год. ОСОБА_1 в м. Полтаві по вул. Монастирській, 13 керував транспортним засобом – автомобілем Skoda Fabia, номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані наркотичного сп`яніння, чим порушив п. 2.9 А ПДР України.

ОСОБА_1 та його представник – адвокат Коник Г.В. до суду не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомили.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства. Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою. Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Каракуця проти України" Європейський суд прийшов до висновку про те, що права скаржників на справедливий розгляд справи не були порушені у зв`язку з тим, що вони не проявляли належної зацікавленості у результатах розгляду їх справи протягом тривалого строку, не звертаючись до суду за інформацією щодо стану розгляду їх скарги, незважаючи на те, що суд не повідомив їх про винесене рішення, що й унеможливило їх звернення зі скаргою у встановлені законом строки. Неналежна зацікавленість у розгляді справи може бути підставою для процесуальних наслідків.

Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Аналіз викладених вище обставин неявки ОСОБА_1 у судове засідання, що його було належно повідомлено про розгляд відносно нього даної справи, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, що виразилися у відсутності інтересу до поданого до суду відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, та свідчить про умисне уникнення від явки до суду та затягування судового розгляду даної справи з метою уникнення відповідальності.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи вказані рішення ЄСПЛ та вимоги ст. 268 КУпАП, зважаючи на те, що судом вичерпано усі можливі засоби для належного повідомлення притягуваного та його представника про дату, час і місце розгляду справи, з метою недопущення необґрунтованого порушення строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених ст. 277 КУпАП, а також строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, суд визнає причини неявки притягуваного та його представника у судові засідання неповажними та вважає за можливе провести розгляд справи за їх відсутності .

Згідно п.2.9а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 384527 від 19.03.2023 року, висновком КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради» № 117 від 07.03.2023, згідно якого ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп`яніння, повідомленням про запрошення до підрозділу поліції, рапортом, даними відеозапису, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , в яких він не заперечував факт керування транспортним засобом 07.03.2023, коли його зупинили працівники поліції.

Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення суддя враховує характер скоєного правопорушення, яке являється грубим порушенням правил дорожнього руху, є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, а також особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, майнове положення, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність.

Враховуючи зазначене, суддя вважає необхідним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП суд стягує з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у встановленому законом розмірі.

Керуючись ст.ст. 130 ч. 1, 268, 284 ч. 1 п. 1, 289 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік (отримувач: ГУК Полтавської області/ 21081300; код ЄДРПОУ: 37959255; банк отримувача: Казначейство України «ЕАП»; номер рахунок (IBAN): UA048999980313050149000016001; код класифікації доходів бюджету: 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 536 грн. 80 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Строк позбавлення права керування транспортними засобами обчислювати з дня набрання постановою законної сили.

Відповідно до положень ст.ст. 307, 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя                                         О.Г.Попов