ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2023 року

м. Київ

справа №520/562/22

адміністративне провадження № К/990/20259/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Соколова В.М.,

суддів: Єресько Л.О., Білак М.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 520/562/22

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Управління Укртрансбезпеки у Харківській області) про визнання протиправними та скасування постанов, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року (головуючий суддя - Бартош Н.С., судді: Подобайло З.Г., Григоров А.М.)

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Управління Укртрансбезпеки у Харківській області) (далі - Управління Укртрансбезпеки, відповідач) про визнання протиправними та скасування постанов про застосування до нього адміністративно - господарського штрафу.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано постанови №302633 та №302632. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання Управління Укртрансбезпеки про поновлення строку на апеляційне оскарження; апеляційну скаргу залишено без руху для надання суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій запропоновано вказати інші поважні підстави для поновлення строку та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, не пізніше десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Копію вказаної ухвали разом з супровідним листом відправлено на адресу апелянта.

На адресу суду від апелянта надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якої відповідач посилається на складну військову ситуацію в м. Харкові, постійні ракетні удари по житловій та критичній інфраструктурі міста та області, яких здійснено близько 28 за період з початку вересня і до кінця листопада 2022 (тобто в межах строку на апеляційне оскарження), що підтверджується відомостями, розміщеними засобами масової інформації в мережі Інтернет, введенням позапланових відключень електроенергії, частими повітряними тривогами (306 раз), що значно ускладнюють роботу апелянта. Просить строк на апеляційне оскарження поновити.

Короткий зміст оскарженого судового рішення суду апеляційної інстанцій

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року визнано неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, наведені Управлінням Укртрансбезпеки; у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління Укртрансбезпеки на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року у справі №520/562/22 відмовлено.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що наведені скаржником у клопотанні підстави несвоєчасного апеляційного оскарження судового рішення, не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення пропущеного скаржником строку на апеляційне оскарження ухваленого в цій справі рішення.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи

У касаційній скарзі Державна служба України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпеки), посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

На обґрунтування вимог касаційної скарги вказує, що ним вживались всі можливі заходи щодо оскарження рішення суду першої інстанції, що свідчить про намір скористатися правом на доступ до правосуддя.

Скаржник указує на те, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги будь-які із доводів щодо складної організації виконання функцій держави в умовах воєнного стану та постійної небезпеки для життя та здоров`я працівників. Вказане, на переконання заявника, свідчить про формальний підхід до розгляду поданих стороною документів та доводів, та має наслідком обмеження доступу до правосуддя.

Також скаржник підкреслив, що в умовах воєнного стану, дотримання процесуальних строків, зокрема, на подачу апеляційної скарги у загальний строк визначений статтею 295 КАС України та вчасне виконання вимог ухвал суду є об`єктивно неможливим та вказав, що на сьогодні системною є практика судів усіх інстанцій, у тому числі й Верховного Суду, щодо врахування під час вирішення питання про поновлення процесуальних строків обставин необхідності збереження життя та здоров`я людей (у тому числі й осіб, які здійснюють представництво - адвокатів та посадових осіб) в умовах воєнного стану та проведення активних бойових дій.

Укртрансбезпеки вважає, що запровадження воєнного стану на території України свідчить про наявність поважної причини для поновлення процесуальних строків.

Відповідач звернув увагу, що з урахуванням введення воєнного стану на території України та початку повномаштабного військового вторгнення російської федерації, Укртрансбезпекою було організовано дистанційну роботу державних службовців та працівників апарату, зокрема шляхом виконання дистанційної роботи поза межами адміністративних будівель, у будь-якому місці за вибором працівника. Водночас слід наголосити, що фактично Укртрансбезпека, як орган, який відповідно до закону здійснює самопредставництво інтересів у судах України, вимушений провадити роботу у дистанційній формі з моменту повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, тобто починаючи з 24 лютого 2022 року. В умовах постійних ракетних обстрілів та постійних відключень світла, систематичне відвідування працівниками Укртрансбезпеки безпосереднього робочого місця (у тому числі отримання кореспонденції, опрацювання паперових документів та спрямування на адреси судів процесуальних документів) унеможливлено.

Отже, на переконання скаржника, постановляючи оскаржену ухвалу суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги № К/990/20259/23 у складі: головуючий суддя - Шевцова Н.В., судді: Радишевська О.Р., Мацедонська В.Е.

Ухвалою Верховного Суду від 09 червня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду Шевцової Н.В. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 18 липня 2023 року №13), протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 20 липня 2023 року № 1163/0/78-23, визначено новий склад суду для розгляду касаційної скарги № К/990/20259/23: головуючий суддя - Соколов В.М., судді: Білак М.В., Єресько Л.О.

Ухвалою від 11 жовтня 2023 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження.

Позивач правом подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не є перешкодою для перегляду оскаржуваних судових рішень.

Релевантні джерела права та акти їхнього застосування. Оцінка висновку суду, судове рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

Надаючи правову оцінку встановленим апеляційним судом обставинам справи щодо подання апеляційної скарги та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів зазначає таке.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За загальним правилом визначеним у статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частини друга та третя статті 295 КАС України).

За приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За правилами пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Оцінка Верховного Суду

З матеріалів справи встановлено, що рішення суду першої інстанції ухвалене 30 серпня 2022 року у відкритому судовому засіданні, за відсутності учасників справи. Повний текс рішення виготовлено 02 вересня 2022 року. Копію вказаного рішення було надіслано до Електронного кабінету відповідача в підсистемі «Електронний суд» та 03 вересня о 22.13 год. отримано апелянтом, що вбачається з довідки про доставку електронного листа.

Тобто, останнім днем подання апеляційної скарги є 03 жовтня 2022 року.

Разом з тим, апеляційну скаргу на оскаржуване рішення подано засобами поштового зв`язку 22 листопада 2022 року, тобто з пропуском строку, встановленого пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що скаржник одночасно просив поновити йому строк на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року.

Це клопотання скаржник обґрунтував тим, що строк апеляційного оскарження припав на введення в Україні воєнного стану, запровадження дистанційної роботи працівників Державної служби України з безпеки на транспорті, що значно ускладнило роботу апелянта.

Суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованими твердження апелянта про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Скаржнику запропоновано усунути недоліки апеляційної скарги шляхом подання до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження.

На виконання вимог ухвали суду Управлінням Укртрансбезпеки надано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування клопотання апелянт посилається на складну військову ситуацію в м. Харкові, постійні ракетні удари по житловій та критичній інфраструктурі міста та області, яких здійснено близько 28 за період з початку вересня і до кінця листопада 2022 (тобто в межах строку на апеляційне оскарження), що підтверджується відомостями, розміщеними засобами масової інформації в мережі Інтернет, введення позапланових відключень електроенергії, частих повітряних тривог, що значно ускладнюють роботу апелянта.

Оцінивши наведені у клопотанні відповідача про поновлення пропущеного строку доводи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що такі не свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року.

З таким висновком суду апеляційної інстанції колегія суддів Верховного Суду погоджується, враховуючи наступне.

Право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства.

Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Сам по собі факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

Неналежна організація процесу щодо оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Аналогічний підхід застосований Верховним Судом у постановах від 26 вересня 2022 року у справі №560/403/22, від 03 листопада 2022 року у справі № 560/15534/21, від 18 січня 2023 року у справі №560/2836/22, від 31 січня 2023 року у справі № 380/4273/21, від 28 лютого 2023 року у справі № 400/6312/21 та ін.

Відтак, колегія суддів уважає обґрунтованою позицію суду апеляційної інстанції стосовно того, що обставини, пов`язані з неналежною організацією роботи в державному органі, не можуть слугувати підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, не можуть бути безумовною підставою для поновлення зазначеного строку.

Крім того, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, доводи апелянта про те, що у зв`язку з ракетними ударами по інфраструктурі України припиняється постачання електроенергії та зупиняється робота працівників є необґрунтованими, оскільки загальновідомим є те, що вперше масований ракетний удар по критичній системі України було нанесено Російською Федерацією 10 жовтня 2022 року, в той час як останнім днем подачі апеляційної скарги було 3 жовтня 2022 року, тобто більше ніж через тиждень до початку ракетних обстрілів та відключень електроенергії.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27 липня 2023 року у справі №520/4422/22.

Суд зазначає, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).

Отже, встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Судом апеляційної інстанції виконані вимоги процесуального законодавства щодо повідомлення скаржника про існуючі недоліки його апеляційної скарги та спосіб їх усунення.

На усунення зазначених недоліків скаржник надав заяву, яку судом апеляційної інстанції досліджено, описано та враховано при вирішенні питання щодо поважності пропуску строку апеляційного оскарженні рішення суду першої інстанції в даній справі, що спростовує відповідні доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд не врахував та не надав їй належної, з погляду скаржника, оцінки.

Доводи касаційної скарги в їх сукупності зводяться до незгоди з судовим рішенням апеляційного суду щодо оцінки поважності підстав пропуску скаржником строку апеляційного оскарження і такі доводи не дають передбачених законом підстав для скасування оскарженого рішення, яке відповідає вимогам щодо його законності та обґрунтованості.

Зазначені скаржником доводи, у взаємозв`язку із дослідженими апеляційним судом матеріалами справи, не дають Верховному Суду підстав вважати, що оспорений висновок суду апеляційної інстанції є непропорційним втручанням у право сторони спору на доступ до правосуддя або що цей висновок не є необхідним у демократичному суспільстві для забезпечення принципу верховенства права.

Враховуючи викладене, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки щодо розподілу судових витрат

З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення.

Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року у справі №520/562/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіВ.М. Соколов Л.О. Єресько М.В. Білак