ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 654/2871/19

Номер провадження: 22-ц/819/31/23

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2023 року                                                         м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді        Майданіка В.В.,

суддів:                Воронцової Л.П.

               Склярської І.В.,

       секретар                          Доброва К.О,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідачі – Головне Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Державна казначейська служба України,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Головного Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 11 листопада 2021 року, ухвалене у складі судді Прохоренко В.В. в м. Херсоні Херсонської області, дата складення повного тексту рішення – не зазначено, у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

       08 серпня 2019 року до Голопристанського районного суду Херсонської області надійшов позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому він просив стягнути з відповідача на свою адресу моральну шкоду у розмірі 269 460,00 грн, яка була завдана йому внаслідок невиплати вчасно пенсії.

Позов обґрунтований наступним.

З вересня 2013 року він отримував пенсію по інвалідності ІІІ групи, призначену Скадовською міжрайонною медико-соціальною експертною комісією Херсонської області на рік та терміном на 2 року, з періодичною перекомісією на підтвердження того, що в нього не покращився стан здоров`я і він є інвалідом.

Згідно з актом огляду Скадовської МСЕК від 04.09.2017 року, довідка серія 12 –ААА № 293099, його було визнано особою з інвалідністю ІІІ групи по 30.09.2019року.

У зв`язку з погіршенням здоров`я 16.04.2018 року Скадовською міжрайонною медико-соціальною експертною комісією Херсонської області його визнано інвалідом ІІ групи строком до 30.04.2019 року з виплатою пенсії, як особі з інвалідністю ІІ групи, і правом користуватися пільгами визначеними для інвалідів цієї групи.

Він перебуває на обліку в Голопристанському відділі головного управління Фонду з 23.09.2013 року і всі висновки МСЕК знаходяться в його пенсійній справі. Він в свою чергу отримував пенсію, як особа з інвалідністю ІІІ групи до 16.08.2018 року, а з 16.08.2018 року по 30.04.2019 року отримував пенсію як особа з інвалідністю ІІ групи.

Після закінчення терміну дії призначеної ІІ групи інвалідності з 01.05.2019 року йому повинні були продовжувати виплачувати пенсії за ІІІ групою інвалідністю до 10.06.2019 року, дата проведення повторного огляду комісії МСЕК.

Однак замість того, щоб зробити перерахунок пенсії по інвалідності ІІІ групи з 01.06.2019 року по дату проведення огляду Скадовською МСЕК і призначення ІІ групи інвалідності 10.06.2019 року, а потім знову зробити перерахунок розміру пенсії по ІІ групі, пенсію перестали виплачувати взагалі. Однак, ІІІ групу інвалідності призначену по 30.09.2019 року йому ніхто не відміняв (стан його здоров`я не покращився) і закон, який забороняє виплачувати пенсію у його випадку, після закінчення терміну дії ІІ групи, він не знайшов.

З травня 2019 року йому перестали виплачувати пенсію і не виплачували два місяці травень – червень, а 23.07.2019 року виплатили за три місяці.

Він звернувся із заявою до Головного управління Фонду з проханням пояснити причину позбавлення його на два місяці єдиного засобу існування, однак відповіді головного управління Фонду не отримав.

Внаслідок того, що він два місяці залишився без засобів існування, не мав змоги придбати знеболюючі засоби, потерпав від сильного болю, не було коштів на придбання продуктів, всі думки були спрямовані на те, чим позбавитись болю, де поїсти, як пережити ніч і день, що спричиняло додаткові душевні страждання.

10.06.2019 року Скадовська міжрайонна МСЕК визнала його особою з інвалідністю ІІ групи на термін з 01.05.2019 року по 30.06.2021 року, а з 09.07.2019 року Обласна МЕСК м. Херсона встановила безстрокову ІІ групу інвалідності (ураження опорно-рухового апарату).

Послався на ст.23 ЦК України та ст.56 Конституції України.

Згідно з розрахунком сума позову складає 269 460,00 грн, яка складається із: розміру місячної пенсії – 1497,00 грн, моральні страждання (фізичний біль, голод, душевні страждання); строку затримки виплати 60 днів, та 3-х кратного розміру за кожен день страждань (1497 х 60 х 3 = 269 460,00 грн).

У зв`язку із наведеним просив задовольнити позов.

Ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області від 23.08.2019 року цивільну справі за вказаним позовом було передано на розгляд Херсонського міського суду Херсонської області (а.с.11).

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 19.09.2019 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.16).

У відзиві на позов начальник Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області З. Лазарєва просила в задоволенні позову відмовити, зазначивши таке.

Головне управління Фонду при виплаті пенсії ОСОБА_1 діяло на підставі, в межах повноважень і способом, передбаченим законодавством України.

Так, згідно з ч.2 ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (Закон) пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсію відповідно до цього Закону.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Голопристанському відділі головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області з 23.09.2013 року та отримує пенсію по інвалідності II групи від загального захворювання.

Згідно з довідкою акту огляду медико-соціальної експертної комісії до довідки серія 12-ААА № 2930099 від 04.09.2017 року, виданої Скадовською міжрайонною медико-соціальною експертною комісією Херсонської області, ОСОБА_1 було визнано особою з інвалідністю ІІІ групи від загального захворювання строком до 30.09.2019 року.

16.04.2018 року до відділу Фонду надійшла виписка із акту огляду медико-соціальної експертної комісії до довідки серія 12-ААА № 677850 від 14.04.2018 року, видана Скадовською МСЕК, за яким ОСОБА_1 з 16.04.2018 року визнано особою з інвалідністю II групи від загального захворювання строком по 30.04.2019 року.

Пенсія позивачу з 16.04.2018 року нараховувалася і виплачувалася, як особі з інвалідністю II групи по 30.04.2019 року.

Статтею 31 Закону встановлено, що залежно від ступеня втрати працездатності визначено три групи інвалідності. Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який вона встановлюється, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством.

Відповідно до Інструкції про встановлення груп інвалідності (затвердженої МОЗУ від 07.04.2004 № 183 та зареєстрованої в МЮУ 22.04.2004 за № 516/9115) переогляд інвалідів раніше вказаних строків, а також громадян, інвалідність яким встановлено без зазначення строку переогляду, проводиться при зміні стану здоров`я і працездатності або при виявленні фактів зловживань чи помилок, допущених у встановленні групи інвалідності.

Враховуючи зазначене, підстави продовжувати виплату позивачу пенсії з 01.05.2019 року, як особі з інвалідністю III групи по довідці МСЕК від 04.09.2017 року без повторного огляду медико-соціальної експертизи були відсутні.

10.06.2019 року до відділу Фонду надійшла виписка із акту огляду МСЕК до довідки серія 12-ААА №858830, згідно з якою ОСОБА_1 визнано особою з інвалідністю II групи від загального захворювання на термін з 01.05.2019 року по 30.06.2021 року.

Пунктом 1.7 Інструкції про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв`язку виплата пенсій, соціальних допомог за відомостями за формою В1-М здійснюється з 4 по 25 число кожного місяця.

Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1596 від 30.08.1999 року) органи Пенсійного фонду складають списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки пенсіонерів у двох екземплярах за один день до початку кожного виплатного періоду, за який виплачується пенсія та грошова допомога.

Таким чином, станом на 10.06.2019 року (на дату надходження до відділу виписки із огляду МСЕК) відомості по нарахуванню пенсії за червень 2019 року вже були сформовані, списки на зарахування пенсій за червень (на весь період з 4 по 25 число) було передано до банківської установи, враховуючи зазначене доплата пенсійних коштів за період з травня по червень 2019 року в сумі 2994,00 грн нарахована до виплати в липні поточного року разом із пенсією за липень 2019 року, в загальній сумі 4558,00 грн.

Отже, жодних порушень визначення періоду, протягом якого позивач мав право на виплату пенсії та строків виплати пенсії головним управління Фонду не допущено.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності відшкодування моральної шкоди можливо лише у випадках доведення наявності такої шкоди. Проте, позивач не надає жодних переконливих доказів на підтвердження причинного зв`язку між діями Головного управління Фонду та завданням моральної шкоди (у вигляді розладів здоров`я внаслідок душевних страждань, психологічних переживань тощо).

Окрім того, протиправність дій Головного управління Фонду відсутня, дії Фонду з приводу здійснення пенсійних виплат позивачу протиправними не визнавалися.

При цьому, зазначена позивачем сума моральної шкоди 269 460,00 грн не відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості (а.с.22-27).

28.04.2020 року позивач подав доповнення до позовної заяви, в якому з огляду на викладене, норми ст.56 Конституції України, ст.23 ЦК України, просив стягнути з Головного Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Державної казначейської служби України моральну шкоду, спричинену несвоєчасною виплатою пенсії, що складає 898 200,00 грн, та дорівнює 10-кратному розміру пенсії за кожен день затримки (1497 х 60 х 10 = 898 200,00 грн).

Послався також на п.13 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги, відповідно до якого органи Пенсійного фонду та органи соціального захисту населення протягом місяця, за який виплачується пенсія та грошова допомога, можуть складати і подавати додаткові списки на зарахування пенсій та грошової допомоги одержувачам, які з різних причин не були внесені до основних списків, а також у разі перерахунків пенсій та грошової допомоги.

Проте, зазначив, цього зроблено не було, що, на його думку, можна розглядати як службову недбалість (а.с.39-40).

У Відзиві на доповнення на позовну заяву начальник Головного управління Фонду З.Лазарєва, заперечуючи проти позову, вказала, що згідно з п.4.3 Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії у відповідності до Закону № 1058-IV, затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України №22-1 від 25.11.2005 року в редакції Порядку №13-1 від 07.07.2014року (далі Порядок) нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії.

Враховуючи зазначене, головним управлінням Фонду правомірно та своєчасно нараховану виплату пенсії в червні 2019 року (за травень-червень) включено в документи для виплати не пізніше одного місяця, а саме включено у виплатну відомість на липень 2019 року.

Щодо посилання позивача на п.13 Порядку, то ним визначений не обов`язок, а право Фонду, і, відноситься до отримувачів, які на момент формування виплатної відомості на червень мали всі необхідні документи для виплати пенсії, але сума до виплати з різних причин не включена до виплатних відомостей. Враховуючи дату надходження до відділу виписки із акту огляду – 10.06.2019 року, то включення в основний список на червень 2019 року сума нарахувань пенсії пенсіонеру ОСОБА_1 не підлягала, оскільки документи надійшли вже під час виплатного періоду червня.

Окрім того, виходячи з Бюджетного кодексу України, Головне управління Фонду не може бути відповідачем у справі, оскільки Законом №1058-IV, не передбачено відшкодування моральної шкоди органами Пенсійного фонду (а.с.44-46).

Ухвалою суду від 22.07.2020 року до участі у справі в якості співвідповідача було залучено Державну казначейську службу України (а.с.49).

Ухвалою суду від 06.09.2021 року здійснено перехід з розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін на розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін (а.с.60).

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 11 листопада 2021 року позовні вимоги були задоволені частково. Суд ухвалив: стягнути із Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди 3000,00 грн; в іншій частині позовних вимог відмовити.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що не можна погодитися із доводами Головного управління Фонду про те, що ненадання позивачем на момент формування виплатної відомості на червень 2019 року всіх необхідних документів для виплати пенсії і що нарахована сума пенсії включається в відомості для виплати пенсії не пізніше одного місяці з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії, свідчить про правомірність дій головного управління Фонду про включення у виплатну відомість на липень 2019 року, нараховану пенсії за травень-червень 2019 року. Адже ГУ ПФ в Херсонській області при формуванні списків нарахованої суми пенсії по інвалідності на червень місяць повинно було внести відомості про нараховану суму пенсії ОСОБА_1 за травень 2019 року, за відсутності документів про переогляд, як особі з інвалідністю III групи, оскільки в пенсійній справі позивача були всі необхідні документи для призначення і виплати пенсії по інвалідності III групи до 30.09.2019 року.

Також суд виходив з того, що ГУ ПФ, отримавши 10.06.2019 року виписку із акту огляду Скадовської міжрайонної МСЕК до довідки серія 12-ААА № 677850 про визнання ОСОБА_1 з 01.05.2019 року особою з інвалідністю II групи строком по 30.06.2021 року, мало можливість з урахуванням виплатного періоду для виплати пенсій та грошової допомоги з 4 по 25 число кожного місяця, скласти і подати у відповідності до п.13 Порядку виплати пенсії та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого Кабінетом Міністрів України №1596 від 30.08.1999 року (в редакції постанови від 22.09.2016 року №662) додатковий список на зарахування пенсії ОСОБА_1 , нарахована сума пенсії, якому повинна була бути включеною до сформованого списку для виплати на початок червня 2019 року.

Також суд виходив з того, що ГУ ПФ також не був позбавлений можливості здійснити виплату пенсії по інвалідності позивачу за травень-червень 2019 року, у виплатний період з 4 числа, а не 25 числа, що суттєво б вплинуло на відновлення прав позивача на своєчасне отримання пенсії по інвалідності.

Також суд виходив з того, що бездіяльність відповідача на вжиття заходів для отримання позивачем пенсії по інвалідності, яка в силу його хвороби є єдиним джерелом існування, негативно вплинула на позивача та спричинила негативні емоції. При цьому, як зазначив суд, негативні явища в житті позивача, пов`язані із невиплатою Головним управління Фонду призначеної пенсії по інвалідності за травень-червень 2019 року та виплату її лише 23.07.2019 року, тривали протягом більше ніж два місяці.

Також суд першої інстанції вважав доведеним факт того, що неотримання позивачем пенсії за інвалідністю протягом двох місяців, завдало йому моральної шкоди через негативні емоції, а тому він має право на її відшкодування, оскільки психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення органом держави чи місцевого самоврядування прав людини, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров`я можуть свідчити про заподіяння їй моральної шкоди.

Суд першої інстанції врахував тривалість невиплати пенсії, вимушені зміни житті позивача, страждання завдані фізичним болем та неможливістю забезпечити нормальних умов життя, і з урахуванням вимог розумності і справедливості, вважав необхідним визначити розмір грошового відшкодування моральної шкоди в сумі 3 000,00 грн. Відтак, вважав, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 898 200,00 грн не підтвердженні належними та допустимими доказами завдання моральної шкоди, саме, у витребуваному позивачем розмірі, що відповідно до вимог ст.ст.12, 81 ЦПК України є його обов`язком.

Крім того, суд, пославшись на ст.ст.2, 1173 ЦК України, вважав, що відповідачем у справі має бути держава, яка, як учасник цивільних відносин, є боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету. І держава, відповідно до ч.1 ст.170 ЦК України, набуває і здійснює права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Тобто в даному випадку такими органами у цій справі є Пенсійний фонд України (дії посадової особи якого призвели до безспірного стягнення коштів) та Державна казначейська служба України (яка відповідно до законодавства є органом, який здійснює повернення коштів з державного бюджету).

На вказане рішення позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити його вимоги в повній мірі. При цьому послався на порушення норм процесуального права й неправильне застосування норм матеріального права.

Зокрема, зазначив, що суд не дав належної оцінки його аргументам щодо його страждань, що в результаті позбавлення його більше ніж на два місяці єдиного засобу до існування (пенсії) відповідач своєю бездіяльністю примусив його проходити перекомісію на ІІ групу інвалідності, а разом з тим зробив так, що він в цей час голодував, потерпав від нестримної болі, оскільки не було можливості купити їжу та знеболюючі препарати, вимушений був через нестачу коштів для проїзду у міському транспорті долати пішки значні відстані.

Також вказав, що суд не врахував того, що всі зазначені негаразди посприяли сильному погіршенню його здоров`я, адже на перекомісії Скадовської МСЕК, куди він звернувся 09.07.2019 року, майже відразу після призначення 10.06.2019 року ІІ групи інвалідності по 10.06.2021 року, Обласна МЕСК м. Херсона встановила, що стан його здоров`я погіршився, відновити ушкоджені суглоби без оперативного втручання (шляхом протезування) неможливо, а тому йому було призначено безстрокову ІІ групу інвалідності.

Також зазначив, що поза увагою суду залишилось те, що з урахуванням наведеного він отримав тяжкі тілесні ушкодження, які підлягають до розгляду відповідно КК України (ст.121 ч.1).

Також вказав, що суд не надав належної оцінки тому, що працівники ПФ проявили службову недбалість (ст.367 КК України), що завдала значної шкоди його правам та стану здоров`я.

Також, зазначив, суд не прийняв до уваги того, що відмова в реалізації його позовних вимог породжує нові порушення Конвенції про права осіб з інвалідністю, Конституції України, законів та кодексів з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Крім того, вказав, що суд не врахував того, що він не знав того, що 11.11.2021р справа буде розглядатись по суті, а тому не був присутнім на засіданні суду, що його представник адвокат Рева С.Л. з невідомих йому причин теж не з`явився в судове засідання, а тому ніяких дебатів, спорів, обговорень в судовому засіданні не проводилось.

У своїй апеляційній скарзі Головне Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області просить вказане рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі. При цьому скаржник послався на порушення норм процесуального права й неправильне застосування норм матеріального права.

Зокрема зазначив, що суд не прийняв до уваги те, що у справі доведено відсутність незаконних рішень, дій чи бездіяльності органу ГУ ПФ. Адже станом на 10.06.2019 року (на дату надходження до відділу виписки із огляду МСЕК) відомості по нарахуванню пенсії за червень 2019 року вже були сформовані, списки на зарахування пенсій за червень (на весь період з 4 по 25 число) було передано до банківської установи, враховуючи зазначене доплата пенсійних коштів за період з травня по червень 2019 року в сумі 2994,00 грн нарахована до виплати в липні поточного року разом із пенсією за липень 2019 року.

Також вказав, що є неправомірним посилання суду на порушення п.13 Порядку, адже, з одного боку, ним визначено не обов`язок, а право органів ПФ складати та подавати додаткові списки на зарахування пенсій, а, з іншого боку, включенню в основний список на червень 2019 року сума нарахувань пенсії по пенсіонеру ОСОБА_1 не підлягала, оскільки документи надійшли під час виплатного періоду червня.

Також зазначив, що суд не врахував того, що позивачем не надано доказів на підтвердження понесення моральної чи матеріальної шкоди, відповідач ГУ ПФ в Херсонській області не визнає протиправність своїх дій з приводу здійснення пенсійних виплат позивачу та вказана протиправність відсутня.

Справу було призначено до апеляційного розгляду на 11.10.2023 року о 09-10 годині, однак учасники справи, які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до суду не з`явилися і про причини неявки не повідомили. У зв`язку з цим апеляційний суд вважає причину неявки в судове засідання вказаних осіб неповажною, вважає, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка вказаних осіб не перешкоджає розгляду справи, а тому ухвалив розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають на таких підставах.

Фактичні обставини, встановлені судом

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Голопристанському відділі Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області з 23.09.2013 року та отримує пенсію по інвалідності II групи від загального захворювання.

Згідно з довідкою акту огляду медико-соціальної експертної комісії до довідки серія 12-ААА № 293099 від 04.09.2017 року, виданої Скадовською міжрайонною медико-соціальною експертною комісією Херсонської області, позивача ОСОБА_1 було визнано особою з інвалідністю ІІІ групи від загального захворювання строком до 01.10.2019 року (а.с.30-31).

16.04.2018 року до відділу головного управління Фонду надійшла виписка із акту огляду медико-соціальної експертної комісії до довідки серія 12-ААА № 677850 від 16.04.2018 року, видана Скадовською МСЕК, за яким ОСОБА_1 з 16.04.2018 року визнано особою з інвалідністю II групи від загального захворювання строком по 01.05.2019 року (а.с.32-33).

Пенсія позивачу з 16.04.2018 року нараховувалася і виплачувалася, як особі з інвалідністю II групи по 30.04.2019 року.

Пенсія за період травень – червень 2019 року нарахована до виплати у липні поточного року разом із пенсією за липень 2019 року, виплачена ОСОБА_1 23 липня 2019року.

Підставою нарахування та виплати пенсії за травень-червень 2019 року в липні 2019 року Головне управління Фонду, зазначало, що виписка із акту огляду МСЕК до довідки серія 12-ААА № 858830, видана Скадовською міжрайонною медико-соціальною експертною комісією Херсонської області про повторний переогляд ОСОБА_1 проведеного 10.06.2019 року, яким ОСОБА_1 визнано особою з інвалідністю II групи від загального захворювання на термін з 01.05.2019 по 01.07.2021р (а.с.34-35), надійшла до Головного управління Фонду 10.06.2019 року. Відомості про нарахування пенсії за червень 2019 року вже були сформовані, списки на зарахування пенсій за червень 2019 року (на весь виплатний період з 4 по 25 число) було передано до банківської установи, що унеможливлювало скласти та подати додаткові списки на зарахування пенсії.

Станом на 10.06.2019 року (дату надходження до відділу виписки із акту огляду МСЕК) до відомостей про нарахування та виплату пенсії за червень 2019 року не було включено позивача, і виплата пенсійних коштів за період травень – червень 2019 року в сумі 2994,00 грн нарахована до виплати у липні поточного року разом із пенсією за липень 2019 року, та виплачена 23.07.2019 року.

Нормативно-правове обґрунтування

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.

Згідно з ч.1 ст.47 вказаного Закону пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі п.12 та 13 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1596 від 30.08.1999 року (в редакції постанови від 22 вересня 2016 року № 662) органи Пенсійного фонду складають списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки пенсіонерів.

Список у двох примірниках за один день до початку кожного виплатного періоду, за який виплачується пенсія та грошова допомога, подаються органами Пенсійного фонду та органами соціального захисту населення відповідним установам уповноважених банків разом із двома примірниками описів.

Органи Пенсійного фонду України та органи соціального захисту населення протягом місяця, за який виплачується пенсія та грошова допомога, можуть складати і подавати додаткові списки на зарахування пенсій та грошової допомоги одержувачам, яких із різних причин не було внесено до основних списків, а також у разі перерахунку пенсій та грошової допомоги.

Основними завданнями управління Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення; ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; виконання інших завдань, визначених законом (пункт 3 Положення про управління Пенсійного Фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління ПФУ від 22.12.2014 року №28-2).

Відповідно до підпунктів 7, 8 пункту 4 Положення: управління Пенсійного фонду України відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.

Частиною 3 ст.23 ЦК України визначено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин справи, які мають істотне значення.

Як роз`яснив, Пленум Верховного Суду України в п.3 постанови від 31 березня 1995року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (ст.ст.23, 1167 ЦК України).

Частиною 1 ст.1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи вказаних органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені ст.ст.1173 та 1174 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

За ст.1174 ЦК України шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цієї особи.

Застосовуючи ст.ст.1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.09.2019 року у справі № 916/1423/17 (провадження № 12-208гс18).

Згідно зі ст.2 ЦК України держава Україна є учасником цивільних відносин, тому має бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди за рахунок держави.

Державу у таких випадках представляє орган, який здійснює функції держави у цих правовідносинах.

Відповідно до п.1 Положення про Державну казначейську службу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215, Державна казначейська служба України ( Казначейство) реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Згідно з пп.3 п.4 цього Положення Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.

Пунктом 9 вказаного Положення передбачено, що казначейство здійснює свої повноваження безпосередньо або через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з ч.2 ст.6 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до пп.2 п.35 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845, Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконного прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.

Пунктом 3 цього Порядку передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Таким чином, територіальний орган Державної казначейської служби України є уповноваженим державою органом, що здійснює списання коштів державного бюджету на виконання судових рішень про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади.

Позиція суду апеляційної інстанції

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки до нього він дійшов при повному та всебічному дослідженні обставин справи та давши належну оцінку зібраним у справі доказам. Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, правильно встановив характер правовідносин сторін у справі та застосував до цих правовідносин норми матеріального права, які їх регулюють, і вирішив справу з дотриманням норм процесуального права.

Так, суд обґрунтовано виходив з того, що ГУ ПФ, отримавши 10.06.2019 року виписку із акту огляду Скадовської міжрайонної МСЕК до довідки серія 12-ААА № 677850 про визнання ОСОБА_1 з 01.05.2019 року особою з інвалідністю II групи строком по 30.06.2021 року, мало можливість з урахуванням виплатного періоду для виплати пенсій та грошової допомоги з 4 по 25 число кожного місяця, скласти і подати у відповідності до п.13 Порядку виплати пенсії та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого Кабінетом Міністрів України №1596 від 30.08.1999 року (в редакції постанови від 22.09.2016 року №662) додатковий список на зарахування пенсії ОСОБА_1 , нарахована сума пенсії якому повинна була бути включеною до сформованого списку для виплати на початок червня 2019 року.

Також, як правильно зазначив суд першої інстанції, ГУ ПФ також не був позбавлений можливості здійснити виплату пенсії по інвалідності позивачу за травень-червень 2019 року, у виплатний період з 4 числа, а не 25 числа, що суттєво б вплинуло на відновлення прав позивача на своєчасне отримання пенсії по інвалідності.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що бездіяльність відповідача на вжиття заходів для отримання позивачем пенсії по інвалідності, яка в силу його хвороби є єдиним джерелом існування, негативно вплинула на позивача та спричинила негативні емоції; негативні явища в житті позивача, пов`язані із невиплатою Головним управління Пенсійного фонду в Херсонській області призначеної пенсії по інвалідності за травень-червень 2019 року та виплату її лише 23.07.2019 року, тривали протягом більше ніж два місяці.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що внаслідок неправомірного діяння Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області позивачеві завдано моральну шкоду, яка підлягає стягненню у розмірі 3 000,00 грн, виходячи, як зазначив суд, з урахуванням вимог розумності і справедливості. При цьому суд врахував тривалість невиплати пенсії, вимушені зміни житті позивача, страждання завдані фізичним болем та неможливістю забезпечити нормальних умов життя. Крім того, суд правомірно вважав, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 898 200,00 грн не підтвердженні належними та допустимими доказами завдання моральної шкоди.

З огляду на норми ст.2 ЦК України, а також вказаних вище Положення про Державну казначейську службу та Порядку виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про стягнення із Державного бюджету України на користь позивача у рахунок відшкодування моральної шкоди 3000,00 грн, оскільки відповідачем у справі має бути держава, яка, як учасник цивільних відносин, є боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не обґрунтовані вимогами закону, не підтверджені належними доказами і є такі, що висновків суду не спростовують.

Зокрема, підлягають залишенню поза увагою доводи скаржника з приводу того, що суд не дав належної оцінки його аргументам щодо його страждань, сильного погіршення його здоров`я, що в результаті позбавлення його більше ніж на два місяці єдиного засобу до існування (пенсії) відповідач своєю бездіяльністю примусив його проходити перекомісію на ІІ групу інвалідності. При цьому апеляційний суд враховує те, що частково вказані доводи судом першої інстанції враховано, а, як правильно зазначив суд першої інстанції, позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 898 200,00 грн не підтвердженні належними та допустимими доказами завдання моральної шкоди.

Також слід залишити поза увагою й посилання скаржника на неврахування судом того, що з урахуванням наведеного він отримав тяжкі тілесні ушкодження, які підлягають до розгляду відповідно КК України (ст.121 ч.1), ненадання судом належної оцінки тому, що працівники ПФ проявили службову недбалість (ст.367 КК України), що завдала значної шкоди його правам та стану здоров`я, а також неврахування того, що відмова в реалізації його позовних вимог породжує нові порушення Конвенції про права осіб з інвалідністю, Конституції України, законів та кодексів з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування. При цьому суд апеляційної інстанції виходить з того, що за положенням ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Тобто, оскільки відсутній відповідний обвинувальний вирок суду щодо конкретних осіб ГУ ПФ у Херсонській області за статтями 121 чи/або 367 КК України, то мову про їх вину у вчиненні відповідних кримінальних правопорушень вести не можна. Крім того, позовні вимоги позивача задоволено частково, в межах доведення їх відповідними доказами, а тому є безпідставними посилання скаржника на порушення Конвенції про права осіб з інвалідністю, Конституції України, законів та кодексів.

Крім того, підлягають відхиленню й посилання скаржника на неврахування судом того, що він не знав про розгляд справи 11.11.2021р саме по суті. При цьому апеляційний суд враховує те, що позивач мав представника з числа адвокатів, що вони були повідомлені про час та місце розгляду справи, отже мали усі необхідні можливості для реалізації своїх прав та інтересів.

Доводи апеляційної скарги Головного Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області також не обґрунтовані вимогами закону, не підтверджені належними доказами і висновків суду не спростовують.

Зокрема, підлягають залишенню поза увагою доводи вказаного скаржника на неврахування судом того, що у справі доведено відсутність незаконних рішень, дій чи бездіяльності органу ГУ ПФ, а також того, що є неправомірним посилання суду на порушення п.13 Порядку. При цьому апеляційний суд враховує те, що, як встановив суд, ГУ ПФ, отримавши 10.06.2019 року виписку із акту огляду Скадовської міжрайонної МСЕК до довідки серія 12-ААА № 677850 про визнання ОСОБА_1 з 01.05.2019 року особою з інвалідністю II групи строком по 30.06.2021 року, мало можливість з урахуванням виплатного періоду для виплати пенсій та грошової допомоги з 4 по 25 число кожного місяця, скласти і подати додатковий список на зарахування пенсії ОСОБА_1 , нарахована сума пенсії якому повинна була бути включеною до сформованого списку для виплати на початок червня 2019 року.

Крім того, не можуть бути прийняті до уваги й посилання скаржника на недоведення позивачем підтвердження понесення моральної чи матеріальної шкоди. При цьому суд апеляційної інстанції враховує те, що, як правильно встановив суд, бездіяльність відповідача на вжиття заходів для отримання позивачем пенсії по інвалідності, яка в силу його хвороби є єдиним джерелом існування, негативно вплинула на позивача та спричинила негативні емоції; враховує негативні явища в житті позивача, пов`язані із невиплатою Головним управління Пенсійного фонду в Херсонській області призначеної пенсії по інвалідності за травень-червень 2019 року та виплату її лише 23.07.2019 року, тривали протягом більше ніж два місяці.

Висновки суду апеляційної інстанції

Оскільки суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України це є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду – без змін.

Керуючись ст.ст.367, п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області залишити без задоволення.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 11 листопада 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повного тексту постанови – 11 жовтня 2023 року.

Головуючий                                                         В.В. Майданік

Судді:                                                                 Л.П. Воронцова

                                                        І.В. Склярська