Справа № 201/12284/23

Провадження № 1-кс/201/4318/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2023 року                                                        м. Дніпро

        Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Жовтневого район ного суду м. Дніпропетровська клопотання старшого слідчого 2 відділення слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погоджене прокурором Лисичанської окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №22023130000000579 від 26.07.2023, про здійснення спеціального досудового розслідування відносно:

        ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Узбекистан, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України

У судовому засіданні приймали участь:

прокурор                 ОСОБА_4

       захисник                 ОСОБА_6

УСТАНОВИВ:

       До суду надійшло клопотання слідчого про здійснення спеціального досудового розслідування кримінального провадження №22023130000000579 від 26.07.2023 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

       В обґрунтування поданого клопотання слідчий вказує, що наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 затверджено «Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією».

Відповідно до вказаного переліку м. Лисичанськ Луганської області з 03.07.2022 є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.

У період часу з травня 2023 по теперішній час, більш точний час встановити в ході досудового розслідування з об`єктивних причин не виявилось можливим, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи громадянином України, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась приблизно о 04 годині ранку 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, з метою переслідування своїх особистих інтересів, перебуваючи на території м. Лисичанськ Луганської області, маючи умисел на зайняття посади в незаконному органі влади, а саме «Адміністрації м. Лисичанськ так званої «луганської народної республіки», створеного на тимчасово окупованій території м. Лисичанськ Луганської області та реалізуючи його, вступив в злочинну змову з окупаційними військами Російської Федерації та представниками так званої «луганської народної республіки». Отримавши від останніх пропозицію зайняти посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, а саме «начальника отдела жилищно-коммунального хозяйства администрации г. Лисичанск» (мовою оригіналу), в порушення вимог Конституції та Законів України, умисно, добровільно погодився на вказану пропозицію.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, у період часу з травня 2023 по теперішній час, більш точний час встановити з об`єктивних причин не виявилось можливим, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи громадянином України, перебуваючи на території м. Лисичанськ Луганської області, зі своїх особистих мотивів та бажання зайняти посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади «Адміністрації м. Лисичанськ так званої «луганської народної республіки», створеному на території м. Лисичанськ Луганської області, погоджуючись на пропозицію представників держави-агресора – Російської Федерації та представників незаконних збройних формувань так званої «Луганської Народної Республіки», умисно, добровільно зайняв посаду «начальника отдела жилищно-комунального хозяйства администрации г. Лисичанск» (мовою оригіналу), тобто посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території м. Сєвєродонецьк Луганської області.

З дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, ОСОБА_5 неодноразово викликався для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні №22023130000000579 від 26.07.2023, отримання письмового повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 111-1 КК України, допиту в якості підозрюваного, тощо.

У зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні, захопленням м. Лисичанськ та проведенням бойових дій, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, в газеті «Урядовий кур`єр» №190 (7588) від 21.09.2023, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора 21.09.2023 опубліковано повістку про виклик особи – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 09 год. 00 хв. 25.09.2023, на 09 год. 00 хв. 26.09.2023, на 09 год. 00 хв. 27.09.2023за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні за №22023130000000579 від 26.07.2023, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, допиту в якості підозрюваного тощо.

Жодного разу у призначений час громадянин України ОСОБА_5 у призначене місце не з`явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.

Враховуючи наведені вище обставини, слідчим за погодженням із прокурором 21.09.2023, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений діючим кримінальним процесуальним законодавством України (опубліковано повідомлення про підозру на веб-сайті Офісу Генерального прокурора від 21.09.2023 та в газеті «Урядовий кур`єр» №190 (7588) від ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження.

Постановою слідчого від 27.09.2023 на підставі ст. 281 КПК України підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук.

У зв`язку із збройною агресією російської федерації, воєнним станом в Україні, проведенням бойових дій, захопленням та окупацією м. Лисичанськ Луганської області, конкретне фактичне місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_5 на цей час не відомо, проте зібрані докази дають достатні підстави вважати, що підозрюваний перебуває на тимчасово окупованій території Луганської області, де переховується від органів слідства, прокуратури та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Враховуючи вищенаведене, до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська подано клопотання про обрання запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_5 на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 21.08.2023;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімком свідку ОСОБА_7 від 22.08.2023;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 15.08.2023;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімком свідку ОСОБА_8 від 16.08.2023;

- протоколом огляду мережі Інтернет від 25.08.2023;

- протоколом огляду мережі Інтернет від 14.08.2023;

- протоколом огляду мережі Інтернет від 15.08.2023;

- протоколами оглядів мережі Інтернет від 23.08.2023;

- протоколом огляду мережі Інтернет від 25.08.2023;

- висновком експерта за результатами судової портретної експертизи від 12.09.2023;

- іншими матеріалами кримінального провадження.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 297-2 КПК України той факт, що підозрюваний ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України підтверджується вищенаведеними протоколами слідчих дій, проведених під час досудового розслідування кримінального провадження.

Про факт переховування підозрюваного ОСОБА_5 від слідства та суду свідчить також те, що остання на виклики до слідчого та прокурора (25.09.2023, 26.09.2023, 27.09.2023) для проведення слідчих дій, вручення підозри не з`явився, а тому в повній мірі можна стверджувати про переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Відомості про переховування підозрюваного ОСОБА_5 підтверджуються опублікованими повістками про виклик в газеті «Урядовий кур`єр», яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Враховуючи те, що підозрюваний належним чином викликалася до органу досудового розслідування, в тому числі для вручення повідомлення про підозру та проведення процесуальних дій у спосіб, передбачений законом, а саме – через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на сайті офісу Генерального прокурора, проте не з`явився у призначений час та не повідомила про причини неприбуття, беручи до уваги той факт, що до опублікованої в мережі Інтернет статті прикріплено фотографії ОСОБА_5 , який згідно вказаної інформації, перебувала на території м. Лисичанськ Луганської області, тобто на території, яка на цей час непідконтрольна Україні, оскільки тимчасово окупована представниками рф та незаконними збройними формуваннями, з урахуванням наведеного необхідно вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 переховується від органів досудового слідства на тимчасово окупованій території України, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року № 1207-VII, - тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

Під збройними формуваннями Російської Федерації Закон № 1207-VII визначає регулярні з`єднання і підрозділи, підпорядковані Міністерству оборони Російської Федерації, підрозділи та спеціальні формування, підпорядковані іншим силовим відомствам Російської Федерації, їхні радники, інструктори та іррегулярні незаконні збройні формування, озброєні банди та групи найманців, створені, підпорядковані, керовані та фінансовані Російською Федерацією, а також за допомогою окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні Російській Федерації самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України (п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України № 1207-VII).

Таким чином, незаконні збройні формування так званої «ЛНР» відносяться до збройних формувань рф.

Пунктом 6 частиною 1 статті 1-1 Закону України № 1207-VII визначено, що окупаційна адміністрація Російської Федерації - сукупність державних органів і структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 07 серпня 2023 року, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 15 травня 2023 року № 143), м. Лисичанськ Лисичанської міської територіальної громади Луганської області, є тимчасово окупованою територією України починаючи з 03.07.2022.

Таким чином, факт тимчасової окупації території м. Лисичанськ Луганської області є загальновідомим та не потребує додаткового підтвердження Радою національної безпеки і оборони України та Президентом України, крім того він визнаний Кабінетом Міністрів України.

Згідно Статуту Міжнародної організації кримінальної поліції Інтерпол, організації категорично забороняється здійснювати будь-яке втручання або діяльність політичного, військового, релігійного чи расового характеру, у зв`язку з чим співпраця каналами Інтерполу щодо вказаної особи є неможливою.

Таким чином, офіційно оголосити підозрюваного ОСОБА_5 в міжнародний розшук не надається можливим через суперечність правилам Інтерполу.

Враховуючи наведене, достовірно встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 :

-обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України;

-переховується від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності (ухиляється від явки на виклик слідчого, прокурора, зокрема, не прибула на виклик без поважної причини 6 разів);

-перебуває на тимчасово окупованій території України.

Таким чином, слідчий зазначає, що наявні достатні підстави для проведення у кримінальному провадженні №22023130000000579 від 26.07.2023 стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спеціального досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених у ньому.

       Захисник у судовому засіданні просив віднести вирішення даного клопотання на розсуд суду.

Заслухавши доводи слідчого та захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про таке.

       Так, в судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені, внесеному до ЄРДР №22023130000000579 від 26.07.2023, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

У зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні, захопленням м. Лисичанськ та проведенням бойових дій, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, в газеті «Урядовий кур`єр» №190 (7588) від 21.09.2023, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора 21.09.2023 опубліковано повістку про виклик особи – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 09 год. 00 хв. 25.09.2023, на 09 год. 00 хв. 26.09.2023, на 09 год. 00 хв. 27.09.2023за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні за №22023130000000579 від 26.07.2023, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, допиту в якості підозрюваного тощо.

Жодного разу у призначений час громадянин України ОСОБА_5 у призначене місце не з`явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.

Враховуючи наведені вище обставини, слідчим за погодженням із прокурором 21.09.2023, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений діючим кримінальним процесуальним законодавством України (опубліковано повідомлення про підозру на веб-сайті Офісу Генерального прокурора від 21.09.2023 та в газеті «Урядовий кур`єр» №190 (7588) від ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження.

        Слід зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 Рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п.32, Series A, N 182).

       При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

       Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського Суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, в яких суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

       Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

       Водночас, слідчому судді під час вирішення питання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування не надається весь обсяг доказів, зібраних під час досудового розслідування та дані щодо джерел їх отримання. Такі матеріали мають надаватися суду при судовому провадженні відповідного кримінального провадження та саме на цій стадії, передбачено здійснення оцінки доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

       Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

       При цьому, на стадії досудового розслідування кримінального провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою.

       Так, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред`явленої підозри з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього матеріалів кримінального провадження можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що підозрюваний міг вчинити інкриміноване йому правопорушення.

       Відповідно до матеріалів клопотання, з дотриманням вимог ст. ст. 276, 277, 278 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений чинним кримінальним процесуальним законодавством України.

       При цьому, відповідно матеріалів клопотання підозрюваний постійно перебуває на тимчасово окупованій території України і встановити його точне місце перебування не видається за можливе. Доказами перебування підозрюваного на тимчасово окупованій території України підтверджено зібраними матеріалами досудового розслідування.

Постановою слідчого від 27.09.2023 на підставі ст. 281 КПК України підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук.

       Водночас, чинне процесуальне законодавство не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у будь-якому із видів розшуку, однак регламентує, що про оголошення розшуку (державного та міжнародного) органом досудового розслідування має бути винесена відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК України), що в даному випадку і було здійснено органом досудового розслідування шляхом винесення постанов про оголошення підозрюваного в розшуки.

       Згідно з ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.

       Разом з тим, відповідно до ч. ч. 1. 2. ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.

       Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні зокрема щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п`ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.

       Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

       Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 297-2 КПК України клопотання слідчого, прокурора про здійснення спеціального досудового розслідування повинно містити, зокрема, відомості про те, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або відомості про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук.

       Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII від 15.04.2014 визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб (стаття 2 цього Закону).

       Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

       Відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.

Під час досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ухиляється від явки на виклик слідчого (не прибув на виклик без поважної причини більше ніж два рази), оголошений у розшук та перебуває на тимчасово окупованій території України.

Згідно із до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Порядок вручення повістки про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, а також правові наслідки ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, визначаються Кримінальним процесуальним кодексом України.

       Відповідно до ч.1 т. 297-5 КПК України, повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та обов`язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом.

       Матеріали клопотання свідчать, що підозрюваний належним чином викликався для повідомлення про підозру та проведення процесуальних дій, у спосіб передбачений законом, а саме через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на сайті Офісу Генерального прокурора, проте не з`явився у призначений час та не повідомив про причини неприбуття, та згідно матеріалів клопотання перебуває на тимчасово окупованій території, а відтак слід вважати, що підозрюваний переховується від органів слідства на тимчасово окупованій території України, з метою ухилення кримінальної відповідальності.

       Враховуючи вищевикладене, зважаючи на надані слідчому судді матеріали кримінального провадження, що можуть свідчити про причетність до вищевказаного кримінального правопорушення, а також, враховуючи той факт, що останній переховується від органів досудового розслідування, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оголошений у розшук та перебуває на тимчасово окупованій території України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав, визначених ст. ст. 297-1, 297-2, 297-4 КПК України, для задоволення клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.135,139,297-1 - 297-5, КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

       Клопотання старшого слідчого 2 відділення слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погоджене прокурором Лисичанської окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №22023130000000579 від 26.07.2023, про здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України - задовольнити.

Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування кримінального провадження №22023130000000579 від 26.07.2023 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений і оголошений о 17-40 годині 11.10.2023 року.

Слідчий суддя                                                         ОСОБА_1