Постанова

Іменем України

10 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 522/8584/20

провадження № 61-7782св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Ступак О. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Головне управління Держпраці в Одеській області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Одеська обласна прокуратура,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Одеської обласної прокуратури на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 червня 2021 року у складі судді Шенцевої О. П. та постанову Одеського апеляційного суду від 05 липня 2022 року у складі колегії суддів: Погорєлової С. О., Заїкіна А. П., Таварткіладзе О. М.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, надалі уточненим, до Головного управління Держпраці в Одеській області (далі - ГУ Держпраці в Одеській області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Одеська обласна прокуратура, про встановлення факту нещасного випадку та зобов`язання вчинити певні дії.

На обґрунтування позову посилався на те, що у період з 27 червня 2000 року до 22 листопада 2018 року він працював в органах прокуратури України.

У серпні 2017 року він перебував на посаді слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва Прокуратури Одеської області.

Дорученням начальника другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва Прокуратури Одеської області йому 16 серпня 2018 року доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

У ході досудового розслідування встановлено, що службова особа Котовської об`єднаної державної податкової інспекції в Одеській області (далі - Котовська ОДПІ в Одеській області) вимагає неправомірну вигоду від фізичної особи - підприємця (далі - ФОП) за незастосування до нього штрафних санкцій.

Ухвалою слідчого судді Апеляційного суду Одеської області від 17 серпня 2017 року задоволено клопотання слідчого про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно певної особи.

Того ж дня, зазначену ухвалу слідчого судді позивач разом з дорученням направив для виконання до Управління служби безпеки України в Одеській області (далі - УСБУ в Одеській області).

Оскільки ухвала наділена грифом «таємно», проведення негласних слідчих (розшукових) дій не підлягало розголошенню, про час та місце їх проведення було відомо обмеженому колу осіб.

З метою виконання зазначеної ухвали суду щодо виявлення та подальшого документування тяжкого корупційного злочину, 18 серпня 2017 року він разом з трьома оперативними співробітниками УСБУ в Одеській області виїхав на автомобілі марки «Тойота Ландкруїзер Прадо», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у м. Подільськ Одеської області, де розташована Котовська ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області.

Під час руху у зазначеному напрямку о 07 годині 05 хвилин на 213 кілометрі 900 метрів автотраси «Кропивницький-Платонове» з автомобілем, на якому вони рухалися, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), у результаті якої автомобіль два рази перекинувся.

Внаслідок зазначеної транспортної пригоди співробітник УСБУ в Одеській області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходився за кермом автомобіля, загинув, а він та двоє співробітників УСБУ в Одеській області отримали тілесні ушкодження.

Відповідно до запису у книзі виклику швидкої допомоги Подільської міської лікарні від 18 серпня 2017 року за № 10680 зафіксовано смерть ОСОБА_2 до приїзду швидкої медичної допомоги, а за № 10683 у позивача зафіксовано забиття поперекової ділянки, а також закриту черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку, тому його госпіталізували до Подільської міської лікарні. Під час огляду та надання медичної допомоги лікарі Подільської міської лікарні у нього виявили закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, забиття шийного відділу хребта, забиття тазу та інші тілесні ушкодження.

Про зазначений нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, він одразу повідомив безпосередньому керівнику та керівництву прокуратури Одеської області. Проте прокуратура розслідування зазначеного нещасного випадку не проводила, а отже, цей нещасний випадок було приховано.

Водночас Прокуратура Одеської області проводила досудове розслідування у кримінальному провадженні, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України.

Після отриманих у результаті ДТП, яка сталася під час виконання службових обов`язків, він постійно проходив лікування в медичних закладах, внаслідок чого, за результатами тривалого лікування, висновком медико-соціальної експертної комісії від 24 грудня 2019 року № 722267 йому встановлено другу групу інвалідності.

Однак розслідування зазначеного нещасного випадку на виробництві відповідачем не проводилося, акт про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом за встановленою формою Н-1 стосовно нього складено не було.

Він звертався до Прокуратури Одеської області та ГУ Держпраці в Одеській області щодо проведення розслідування зазначеного нещасного випадку на виробництві та складання відповідного акта за формою «Н-1».

За результатами розгляду його звернень, у проведенні розслідування нещасного випадку на виробництві прокуратурою Одеської області 24 вересня 2019 року та ГУ Держпраці в Одеській області 29 жовтня 2019 року та 29 січня 2020 року відмовлено, а йому запропоновано для вирішення цього питання звернутися до суду.

З урахуванням наведеного просив:

встановити факт нещасного випадку, який стався під час перебування позивача на посаді слідчого в особливо важливих справах прокуратури Одеської області внаслідок ДТП, яка мала місце 18.08.2017 року о 07 годині 05 хвилин на 213 кілометрі 900 метрів автотраси «Кропивницький-Платонове» з автомобілем марки «Тойота Ландкруїзер Прадо», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в якому знаходився ОСОБА_1 під час виконання службових обов`язків;

зобов`язати ГУ Держпраці в Одеській області створити комісію з розслідування нещасного випадку, який мав місце з позивачем під час його перебування на посаді слідчого в особливо важливих справах прокуратури Одеської області внаслідок ДТП, яка мала місце 18 серпня 2017 року о 07 годині 05 хвилин на 213 кілометрі 900 метрів автотраси «Кропивницький-Платонове» з автомобілем марки «Тойота Ландкруїзер Прадо», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в якому знаходився ОСОБА_1 під час виконання службових обов`язків;

зобов`язати комісію, створену для проведення зазначеного спеціального розслідування ГУ Держпраці в Одеській області, за наслідком проведення розслідування зазначеного нещасного випадку на виробництві видати ОСОБА_1 акт за формою Н-1.

Короткий зміст рішень судів

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16 червня 2021 року позов задоволено частково. Встановлено факт нещасного випадку, який стався під час перебування позивача на посаді слідчого в особливо важливих справах прокуратури Одеської області внаслідок ДТП, яка мала місце 18 серпня 2017 року о 07 годині 05 хвилин на 213 кілометрі 900 метрів автотраси «Кропивницький-Платонове» з автомобілем марки «Тойота Ландкруїзер Прадо», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в якому знаходився ОСОБА_1 під час виконання службових обов`язків на зазначеній посаді.

Зобов`язано ГУ Держпраці в Одеській області створити комісію з розслідування нещасного випадку, який мав місце з позивачем під час його перебування на посаді слідчого в особливо важливих справах прокуратури Одеської області внаслідок ДТП, яка мала місце 18 серпня 2017 року о 07 годині 05 хвилин на 213 кілометрі 900 метрів автотраси «Кропивницький-Платонове» з автомобілем марки «Тойота Ландкруїзер Прадо», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в якому знаходився ОСОБА_1 під час виконання службових обов`язків на зазначеній посаді.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що судом встановлено, що 18 серпня 2017 року о 07 годині 05 хвилин, на 213 кілометрі 900 метрів автотраси «Кропивницький-Платонове» з ОСОБА_1 , який у той час перебував на посаді слідчого в особливо важливих справах прокуратури Одеської області, стався нещасний випадок під час виконання ним службових обов`язків на зазначеній посаді.

Щодо вимог позивача про зобов`язання ГУ Держпраці в Одеській за наслідком проведення розслідування зазначеного нещасного випадку на виробництві видати ОСОБА_1 акт за формою Н-1, то суд першої інстанції зазначив, що такі вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Постановою Одеського апеляційного суду від 05 липня 2022 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 червня 2021 року змінено, викладено мотивувальну частину у редакції цієї постанови суду апеляційної інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову в частині встановлення факту нещасного випадку, який стався під час перебування позивача на посаді слідчого в особливо важливих справах прокуратури Одеської області внаслідок ДТП.

Щодо вимог позивача про покладення обов`язку на Управління Держпраці зобов`язати комісію, створену для проведення спеціального розслідування Головним управлінням держпраці в Одеській області за наслідком проведення розслідування вказаного нещасного випадку на виробництві, видати ОСОБА_1 акт за формою Н-1, то на думку апеляційного суду, у задоволенні вимог позивача у вказаній частині суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у зв`язку з їх безпідставністю, що є самостійною підставою для відмови в позові.

Водночас суд апеляційної інстанції вважав, що суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин неправильну редакцію Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 (далі - Порядок № 337), оскільки на момент виникнення спірних правовідносин - ДТП, внаслідок якої стався нещасний випадок з ОСОБА_1 , був чинним Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 (далі - Порядок № 1232).

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг

У серпні 2022 року Одеська обласна прокуратура звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди дійшли помилкового висновку про встановлення факту нещасного випадку під час виконання службових обов`язків позивачем. Суд апеляційної інстанції необґрунтовано вказав на бездіяльність прокуратури Одеської області щодо виконання свого обов`язку про повідомлення ГУ Держпраці в Одеській області про нещасний випадок, який стався 18 серпня 2017 року із працівником прокуратури. Суди попередніх інстанцій не врахували, що відповідно до пункту 7 Порядку № 1232 у період з 18 серпня 2017 року до 22 листопада 2018 року (день звільнення позивачка з органів прокуратури) ОСОБА_1 не надав листки непрацездатності, проте розслідування нещасного випадку проводиться тільки у разі, якщо це призвело, зокрема до втрати працівником працездатності.

Відповідно до матеріалів справи, під час допиту ОСОБА_1 як свідка у кримінальному провадженні № 42017161010000316 він вказав лише про отримання ним незначних тілесних ушкоджень. Суди безпідставно взяли до уваги медичну документацію, зазначивши, що позивач неодноразово проходив лікування з діагнозом «посттравматична енцефалопатія» та інші захворювання, які могли бути наслідком перенесеної травми 18 серпня 2017 року, оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частин першої-третьої статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», статті 22 Закону України «Про охорону праці», пунктів 7, 10, 14, 34, 54 Порядку № 1232.

У жовтні 2022 року надійшли пояснення від ГУ Держпраці в Одеській області, в яких зазначено, що наказом від 16 вересня 2022 року № 402/ОД ГУ Держпраці в Одеській області створило комісію зі спеціального розслідування нещасного випадку, що спричинив тяжкі наслідки, що стався 18 серпня 2017 року зі слідчим в особливо важливих справах Одеської обласної прокуратури ОСОБА_1 Листом від 19 вересня 2022 року № 15/06-19-440 відповідно до пункту 15 Порядку № 337 повідомлено керівника Одеської обласної прокуратури про проведення засідання комісії зі спеціального розслідування та про включення представників Одеської обласної прокуратури до складу комісії.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2022 року відкрито провадження за касаційною скаргою Одеської обласної прокуратури, на підставі, передбаченій пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та пояснень, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.

Встановлені судами обставини

Судипопередніх інстанцій встановили, що відповідно до наказу прокурора Прокуратури Одеської області від 22 червня 2016 року № 2383к ОСОБА_1 у період з 10 жовтня 2016 року до 12 липня 2018 року перебував на посаді слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень та процесуального керівництва прокуратури Одеської області.

Дорученням начальника другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області 16 серпня 2018 року позивачу доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР того ж дня за № 42017160000001104 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України. У ході досудового розслідування встановлено, що службова особа Котовської ОДПІ в Одеській області вимагає неправомірну вигоду від ФОП за незастосування до нього штрафних санкцій.

Ухвалою слідчого судді Апеляційного суду Одеської області від 17 серпня 2017 року № 6394т надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні від 16 серпня 2017 року № 42017160000001104 слідчому ОСОБА_1 .

Того ж дня зазначену ухвалу слідчого судді за № 6394т ОСОБА_1 разом з дорученням про виконання ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 42017160000001104 направив для виконання до УСБУ в Одеській області.

З метою виконання зазначеної ухвали суду щодо виявлення та подальшого документування тяжкого корупційного злочину 18 серпня 2017 року позивач разом з трьома оперативними співробітниками УСБУ в Одеській області виїхали на автомобілі марки «Тойота Ландкрузер Прадо», реєстраційний номер НОМЕР_1 у м. Подільськ Одеської області, де розташована Котовська ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області. Під час руху у зазначеному напрямку о 07 годині 05 хвилин на 213 кілометрі 900 метрів автотраси «Кропивницький -Платонове» з автомобілем, на якому вони рухалися, сталася ДТП, у результаті якої автомобіль два рази перекинувся.

Внаслідок зазначеної транспортної пригоди співробітник УСБУ в Одеській області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходився за кермом автомобіля, загинув, а позивачу та двом співробітникам УСБУ в Одеській області завдано тілесні ушкодження.

Після отримання позивачем тілесних ушкоджень на місце події прибула карета швидкої допомоги Подільської міської лікарні, працівники якої надали позивачу первинну медичну допомогу. Відповідно до запису в книзі виклику швидкої допомоги Подільської міської лікарні від 18 серпня 2017 року за № 10680, зафіксовано смерть ОСОБА_2 до приїзду швидкої медичної допомоги, а за № 10683 у позивача зафіксовано забиття поперекової ділянки, а також закриту черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку. ОСОБА_1 було госпіталізовано до Подільської міської лікарні.

Під час огляду та надання медичної допомоги лікарями Подільської міської лікарні у позивача, відповідно до виписки із медичної карти хворого від 18 серпня 2017 року, виявлено закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, забиття шийного відділу хребта, забиття тазу та інші тілесні ушкодження (т. 1, а. с. 6). У вказаній виписці зазначено, що зі слів ОСОБА_1 , останній отримав травму у ДТП 18 серпня 2017 року приблизно о сьомій годині ранку.

Постановою про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 18 серпня 2017 року за № 42017161010000316 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України від 12 квітня 2018 року встановлено факт ДТП, яка мала місце 18 серпня 2017 року о 07 годині 05 хвилин на 213 кілометрі 900 метрів автотраси «Кропивницький - Платонове» з автомобілем марки «Тойота Ландкруїзер Прадо», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час якої загинув ОСОБА_2 , а також зазнали тілесних ушкоджень ОСОБА_1 та співробітники УСБУ в Одеській області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Відповідно до наявної у справі медичної документації ОСОБА_1 неодноразово проходив лікування з діагнозом «посттравматична енцефалопатія» та іншими захворюваннями, які могли бути наслідком перенесеної травми 18 серпня 2017 року, зокрема це:

виписка-епікриз з Одеської обласної клінічної лікарні від 06 квітня 2018 року № 7710;

консультативний висновок з Центру реконструктивної та відновної медицини від 24 жовтня 2018 року;

виписка-епікриз з Біляївської центральної районної поліклініки від 22 серпня 2019 року;

виписка з медичної карти стаціонарного хворого від 09 вересня 2019 року № 20126 з Одеської обласної клінічної лікарні;

виписка з медичної карти хворого від 22 жовтня 2019 року;

виписка з медичної карти стаціонарного хворого від 02 грудня 2019 року № 27548 з Одеської обласної клінічної лікарні;

довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 24 грудня 2019 року № 722267, відповідно до якої ОСОБА_1 у результаті перенесеної травми встановлено терміном на один рік другу групу інвалідності;

довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 22 грудня 2020 року № 165393, відповідно до якої ОСОБА_1 у результаті перенесеної травми продовжено на два роки другу групу інвалідності.

13 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до прокуратури Одеської області про проведення розслідування нещасного випадку на виробництві.

Листом прокуратури Одеської області від 24 вересня 2019 року № 11-9621-19 позивачу відмовлено у проведенні розслідування нещасного випадку із посиланням на те, що згідно з інформацією відділу фінансування та бухгалтерського обліку прокуратури області у період з 18 серпня 2017 року до 22 листопада 2018 року (день звільнення) листки непрацездатності ОСОБА_1 не видавались. Крім того, у зазначений період від позивача на адресу прокуратури Одеської області будь-яких повідомлень про нещасний випадок не надходило.

Після отриманої від прокуратури Одеської області відмови ОСОБА_1 15 жовтня 2019 року звернувся із заявою до ГУ Держпраці в Одеській області про проведення розслідування нещасного випадку на виробництві.

Відповіддю з ГУ Держпраці в Одеській області від 29 жовтня 2019 року

№ 15-В-1781/0313-9683 позивачу відмовлено у проведенні розслідування нещасного випадку із посиланням на те, що ГУ Держпраці в Одеській області не отримало повідомлення про зазначений нещасний випадок та відсутні підтверджуючі документи щодо ступеня тяжкості травми.

13 січня 2020 року позивач повторно звернувся до ГУ Держпраці в Одеській області про проведення розслідування нещасного випадку на виробництві.

Згідно з листом ГУ Держпраці в Одеській області від 29 січня 2020 року № 15/01-33-974 позивачу знову відмовлено у проведенні розслідування нещасного випадку з аналогічних підстав. Додатково зазначено, що ОСОБА_1 має право встановити факт настання нещасного випадку у судовому порядку згідно з пунктом 29 Порядку № 337 розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві.

Також під час розгляду справи суд першої інстанції витребував з УСБУ в Одеській області документацію щодо проведення розслідування нещасного випадку, який мав місце в результаті ДТП 18 серпня 2017 року із співробітниками УСБУ в Одеській області з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , та встановив, що за цим фактом УСБУ в Одеській області проводилося розслідування відповідно до «Порядку розслідування та ведення нещасних випадків з військовослужбовцями Служби безпеки України», затвердженого Наказом Служби безпеки України від 12 грудня 2002 року № 443, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 січня 2003 року за № 11/7332.

За результатами спеціального розслідування УСБУ в Одеській області 27 квітня 2018 року склало акт спеціального розслідування нещасного випадку за формою НВС-2, що стався 18 серпня 2017 року о 07 годині 05 хвилин в УСБУ в Одеській області. Згідно з висновком комісії зазначений нещасний випадок з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 стався з ними під час виконання обов`язків військової служби внаслідок ДТП. Цей нещасний випадок пов`язаний з виконанням військової служби, підлягає обліку і про нього складається акт за формою НВС-1 на кожного потерпілого, що і було зроблено.

У матеріалах справи є акт за формою НВС-1 № 7 про нещасний випадок, пов`язаний з виконанням обов`язків службової стосовно ОСОБА_2 , зареєстрований в УСБУ в Одеській області 05 травня 2018 року за № 34/541.

У зазначених актах також вказано, що окрім працівників УСБУ в Одеській області потерпілим від зазначеного нещасного випадку є також ОСОБА_1 , який надавав пояснення щодо обставин нещасного випадку.

Також відповідно до запиту начальника УСБУ в Одеській області на ім`я прокурора Одеської області від 06 вересня 2017 року № 65/35/99 УСБУ в Одеській області у зв`язку із проведенням розслідування нещасного випадку, що мав місце 18 серпня 2017 року, запитувала копії матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 18 серпня 2017 року за № 42017161010000316 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України, за фактом зазначеної ДТП, яка стала нещасним випадком.

У відповідь на запит прокуратура Одеської області листом від 04 жовтня 2017 року (вих. № 4262-17) направила копії відповідних матеріалів кримінального провадження.

Під час проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_1 було допитано як свідка за обставинами ДТП та під час допиту позивач вказував на те, що він отримав тілесні ушкодження у автомобільній аварії, яка сталася 18 серпня 2017 року.

Крім того, ухвалою Одеського апеляційного суду від 22 лютого 2022 року витребувано з Одеської обласної прокуратури відомості про: табелювання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з 18 серпня 2017 року до 31 грудня 2018 року; відомості про листи непрацездатності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у період з 18 серпня 2017 року до 22 листопада 2018 року; заяви ОСОБА_1 про проведення службового розслідування щодо нещасного випадку, який стався 18 серпня 2017 року, а також всі матеріали, щодо розгляду цих заяв.

Одеська обласна прокуратура листом від 04 квітня 2022 року

№ 15/3/2-307вих-22 повідомила суд апеляційної інстанції про неможливість надати витребувані документи у встановлений законом строк у зв`язку із вторгнення Російської Федерації на територію України та введенням воєнного часу на всій території України.

Проте, як зазначив суд апеляційної інстанції, Одеська обласна прокуратура не зазначила, яким саме чином введення воєнного стану в Україні впливає на надання запитуваних судом відомостей щодо табелювання ОСОБА_1 у період з 18 серпня 2017 року до 31 грудня 2018 року.

05 липня 2022 року Одеська обласна прокуратура на адресу Одеського апеляційного суду направила копію наглядового провадження № 11-9621-19 за зверненням ОСОБА_1 про проведення розслідування нещасного випадку на виробництві від 13 вересня 2019 року.

З наявної у матеріалах наглядового провадження доповідної записки Відділу фінансування та бухгалтерського обліку випливає, що згідно з табелем обліку робочого часу за серпень 2017 року ОСОБА_1 18 серпня 2017 року (у день, коли сталася ДТП) у службовому відрядженні не перебував.

Водночас суд апеляційної інстанції зазначив, що Одеська обласна прокуратура не надала доказів того, що 18 серпня 2017 року позивача було протабельовано як такого, що був відсутній без поважних причин на роботі протягом робочого дня, та не надала доказів того, що ОСОБА_1 у вказану дату знаходився у відпустці, або був відсутній на робочому місці з інших причин.

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції зробив висновок, що на час настання ДТП, ОСОБА_1 виконував свої посадові обов`язки слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування» нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерті.

Відповідно до частини другої статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування» факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».

Згідно зі статтею 171 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Таким чином, обов`язок провести розслідування нещасного випадку та оформити відповідні документи покладено на роботодавця, а у разі його відмови таке питання вирішується посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці.

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності врегульована Порядком № 1232, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно із пунктом 7 Порядку № 1232 розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактору чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше.

Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок (крім випадків, передбачених пунктом 37 цього Порядку), зобов`язаний: 1) протягом однієї години передати з використанням засобів зв`язку та протягом доби на паперовому носії повідомлення про нещасний випадок згідно з додатком 2: Фондові соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі - Фонд) за місцезнаходженням підприємства, на якому стався нещасний випадок; керівникові первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок - керівникові профспілки, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки - уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці); керівникові підприємства, де працює потерпілий, якщо потерпілий є працівником іншого підприємства (пункт 10 Порядку № 1232).

Відповідно до пункту 14 Порядку № 1232 комісія зобов`язана протягом трьох робочих днів з моменту її утворення, зокрема, обстежити місце настання нещасного випадку, одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати осіб - свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб, з`ясувати обставини і причини нещасного випадку, а також вивчити первинну медичну документацію (журнал реєстрації травматологічного пункту лікувально-профілактичного закладу, звернення потерпілого до медичного пункту або медико-санітарної частини підприємства, амбулаторну картку та історію хвороби потерпілого, документацію відділу кадрів, відділу (служби) охорони праці тощо); скласти у п`яти примірниках акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 згідно з додатком 3 та акт про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, за формою Н-1 згідно з додатком 4 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом) і передати їх роботодавцеві для затвердження. У разі, коли нещасний випадок визнаний комісією таким, що не пов`язаний з виробництвом, складається акт за формою Н-5.

Згідно з пунктом 15 Порядку № 1232 обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов`язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, є, серед іншого, виконання потерпілим трудових (посадових) обов`язків за режимом роботи підприємства, у тому числі у відрядженні; перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці для виконання потерпілим трудових (посадових) обов`язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття потерпілого на підприємство до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі протягом робочого та надурочного часу; виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій, які не належать до його трудових (посадових) обов`язків, зокрема із запобігання виникненню аварій або рятування людей та майна підприємства, будь-які дії за дорученням роботодавця.

Пунктом 16 Порядку № 1232 передбачено перелік обставин, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов`язані з виробництвом, зокрема відповідно до підпункту 4 пункту 16 Порядку обставинами, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов`язані з виробництвом, є алкогольне, токсичне чи наркотичне сп`яніння, не зумовлене виробничим процесом, що стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання, що підтверджено відповідним медичним висновком.

Відповідно до пункту 31 Порядку № 1232 відомості про обставини і причини катастрофи, аварії чи пригоди (події) на транспорті, що призвела до настання нещасного випадку, а також осіб, які допустили порушення вимог законодавства, незалежно від початку досудового розслідування передаються у 10-денний строк після закінчення розслідування відповідними органами підприємству, працівником якого є потерпілий, або робочому органові виконавчої дирекції Фонду (у разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно).

Згідно з пунктом 34 Порядку № 1232 посадова особа органу Держпраці в разі відмови роботодавця скласти або затвердити акт за формою Н-5 або Н-1 чи незгоди потерпілого або уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, із змістом зазначеного акта, надходження скарги або незгоди з висновками про обставини і причини настання нещасного випадку чи приховування факту настання нещасного випадку має право видавати обов`язкові для виконання роботодавцем або робочим органом виконавчої дирекції Фонду (у разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно) приписи за формою Н-9 згідно з додатком 10 щодо необхідності проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-5 або Н-1, визнання чи невизнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, складення акта за формою Н-5 або Н-1.

Відповідно до пункту 54 Порядку № 1232 у разі надходження від роботодавця, робочого органу Фонду, представника профспілки, потерпілого або члена його сім`ї чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, скарги або їх незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин і причин настання нещасного випадку керівник Держпраці або його територіального органу з метою забезпечення об`єктивності проведення спеціального розслідування має право призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі, за результатами її роботи скасувати акти за формою Н-5 і Н-1, притягти до відповідальності посадових осіб підприємства та органів Держпраці, які порушили вимоги цього Порядку. Рішення спеціальної комісії в іншому складі щодо результатів повторного (додаткового) спеціального розслідування обставин і причин настання нещасного випадку може бути оскаржено лише у судовому порядку

Суди першої та апеляційної інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановили, що прокуратурі Одеської області було відомо про нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1 , проте розслідування зазначеного нещасного випадку, у якому був потерпілим слідчий в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області ОСОБА_1, прокуратура не проводила та відповідача про зазначений нещасний випадок не повідомила.

З урахуванням наведеного суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт нещасного випадку, який стався під час перебування позивача на посаді слідчого в особливо важливих справах прокуратури Одеської області внаслідок ДТП, яка сталася 18 серпня 2017 року.

Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частин першої-третьої статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», статті 22 Закону України «Про охорону праці», пунктів 7, 10, 14, 34, 54 Порядку № 1232.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Ця норма спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню судами під час вирішення спору.

Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України заявник повинен обґрунтувати, у чому саме полягає неправильне застосування норми матеріального права чи порушення норми процесуального права, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду (у чому саме полягає помилка судів попередніх інстанцій при застосуванні відповідних норм права та як саме ці норми права судами були застосовано неправильно).

Верховний Суд не бере до уваги доводи касаційної скарги про наявність підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України (відсутність висновків Верховного Суду), з огляду на те, що заявник не обґрунтував у чому саме полягає помилка судів попередніх інстанцій при застосуванні відповідних норм права.

Доводи заявника зводяться до того, що Одеська обласна прокуратура не проводила розслідування нещасного випадку, оскільки позивач не надавав їй листки непрацездатності та докази, які б підтверджували втрату ним працездатності, не повідомляв про факт настання нещасного випадку..

Отже, такі доводи зводяться до незгоди заявника із рішеннями судів попередніх інстанцій, встановленими судами обставинами справи та необхідності переоцінки доказів, що відповідно до статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно доводи заявника про відсутність висновку Верховного суду щодо застосування частин першої-третьої статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», статті 22 Закону України «Про охорону праці», пунктів 7, 10, 14, 34, 54 Порядку № 1232 не спрямовані на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування указаних норм права, а стосуються непогодження зі встановленими обставинами справи та переоцінки доказів.

Ураховуючи викладене, доводи заявника про наявність передбаченої пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України підстави касаційного оскарження є необґрунтованими.

Верховний Суд також враховує, що Одеська обласна прокуратура рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову та встановлення факту нещасного випадку, який стався із позивачем під час його перебування на посаді слідчого в особливо важливих справах прокуратури Одеської області внаслідок ДТП, до суду апеляційної інстанції не оскаржувала. Відповідно суд апеляційної інстанції обґрунтовано переглядав рішення суду першої інстанції лише в межах доводів апеляційної скарги ГУ Держпраці в Одеській області.

Доводи касаційної скарги про те, що Одеська обласна прокуратура не отримувала рішення суду першої інстанції, а тому його не оскаржувала Верховний Суд не бере до уваги, оскільки прокуратура була належним чином повідомлена про розгляд апеляційної скарги ГУ Держпраці в Одеській області на рішення суду першої інстанції, проте своїм правом на подання апеляційної скарги не скористалася.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Згідно зі статтею 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження і які не знайшли свого підтвердження.

Підстав для виходу за межі доводів та вимог касаційної скарги немає.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на те, що рішення суду першої інстанції у незміненій частині та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки рішення суду першої інстанції у незміненій частині та постанова суду апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін, то розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Одеської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 червня 2021 року у незміненій частині та постанову Одеського апеляційного суду від 05 липня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Яремко

А. С. Олійник

О. В. Ступак